GrigaOnline - л≥карськ≥ рослини ”крањни та фармаколог≥¤
‘≥тотерап≥¤ | ‘армаколог≥¤ | ‘орум | ѕро автор≥в
ј Ѕ ¬ ƒ «   Ћ ћ Ќ ќ ѕ ÷ Ў ў я

Ћ≤ ј–—№ ≤ –≈„ќ¬»Ќ», я ≤ ƒ≤ё“№ ѕ≈–≈¬ј∆Ќќ ¬ ƒ≤ЋяЌ÷≤ «ј ≤Ќ„≈Ќ№ ј‘≈–≈Ќ“Ќ»’ Ќ≈–¬≤¬

Ћ≥карськ≥ речовини, ¤к≥ д≥ють на зак≥нченн¤ чутливих нерв≥в, под≥л¤ють на: а) засоби, що спричинюють м≥сцеву втрату чутливост≥ (м≥сцевоанестезуюч≥ речовини); б) речовини, ¤к≥ захищають зак≥нченн¤ чутливих нерв≥в в≥д зовн≥шн≥х подразнень ≥ зменшують сприйманн¤ р≥зних подразнень (вТ¤жуч≥, адсорбуюч≥, обвол≥кувальн≥, помТ¤кшувальн≥ та ≥н.); в) речовини, ¤к≥ подразнюють нервов≥ зак≥нченн¤ (г≥ркоти, блювотн≥, в≥дхаркувальн≥, подразнювальн≥, проносн≥ засоби та ≥н.).

«асоби дл¤ м≥сцевоњ анестез≥њ

Ѕол≥, ¤к≥ виникають в орган≥зм≥, можна заспокоњти, по-перше, впливаючи на центри Ц наркотичн≥ анальгетики; по-друге, впливаючи м≥сцево (на перифер≥њ) засобами, ¤к≥ спричин¤ють парал≥ч зак≥нчень чутливих нерв≥в. ѕри знеболюванн≥ м≥сцевими засобами, кр≥м нерв≥в, що передають б≥ль, пригн≥чуютьс¤ й ≥нш≥ чутлив≥ нерви Ц дотиков≥, а також т≥, що провод¤ть тепло, холод та ≥нше.

«астосуванн¤ м≥сцево анестезуючих речовин у сучасн≥й медицин≥, особливо в х≥рург≥њ, маЇ велике значенн¤. ѕри м≥сцев≥й анестез≥њ анестезують лише ту д≥л¤нку орган≥зму, де мають робити операц≥ю, а весь орган≥зм ≥, зокрема, центральна нервова система анестез≥њ не п≥дл¤гають, чим цей спос≥б в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д анестез≥њ, що дос¤гаЇтьс¤ загально анестезуючими засобами.

Ћ≥карськ≥ речовини, ¤к≥ виб≥рково ≥ тимчасово пригн≥чують збудлив≥сть к≥нцевих апарат≥в чутливих нерв≥в ≥ блокують сприйн¤тт¤ подразнень нервовими зак≥нченн¤ми ≥ передачу по нервових шл¤хах в≥дчутт¤ болю, температурноњ ≥ тактильноњ чутливост≥ (речовини, ¤к≥ викликають м≥сцеву втрату чутливост≥ тканин, блокуючи проведенн¤ ≥мпульс≥в в нервових волокнах, в першу чергу зн≥мають в≥дчутт¤ больовоњ реакц≥њ). «алежно в≥д концентрац≥њ м≥сцево анестезуюч≥ засоби на м≥сц≥ њх введенн¤ зумовлюють пригн≥ченн¤ больового в≥дчутт¤ (аналгез≥ю) або повну втрату больовоњ, температурноњ ≥ тактильноњ чутливост≥ (тобто викликають анестез≥ю).

«алежно в≥д способу, м≥сц¤ введенн¤ ≥ д≥њ м≥сцевоанестезуючоњ речовини розр≥зн¤ють так≥ види анестез≥њ:

1. “ерм≥нальна, або поверхнева Ц анестезуюча речовина д≥Ї безпосередньо на нервов≥ зак≥нченн¤ слизовоњ оболонки ротовоњ порожнини, ока, носових ход≥в ≥ викликаЇ втрату чутливост≥.

2. ѕров≥дникова (рег≥онарна) Ц анестезуюча речовина вводитьс¤ поблизу нервового стовбура, д≥Ї на нього, ≥ перериваЇ проведенн¤ збудженн¤ по чутливих волокнах. ѕри даному вид≥ анестез≥њ нервов≥ зак≥нченн¤ сприймають больов≥ та ≥нш≥ подразненн¤, але проведенн¤ цих ≥мпульс≥в перерване анестезуючою речовиною, тому центральна нервова система не сприймаЇ њх. ”с¤ д≥л¤нка т≥ла, що ≥ннервуЇтьс¤ цим нервом, втрачаЇ чутлив≥сть на час д≥њ анестезуючоњ речовини.

3. ≤нф≥льтрац≥йна (пошарова) Цд≥¤ на нервов≥ зак≥нченн¤ ≥ др≥бн≥ нервов≥ волокна зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом ≥нф≥льтрац≥њ тканин розчином анестезуючоњ речовини, ¤ка перериваЇ проведенн¤ нервових ≥мпульс≥в по чутливих нервових волокнах.

4. ѕеридуральна Ц анестезуюча речовина вводитьс¤ в перидуральний прост≥р хребтового каналу дл¤ блокади чутливих кор≥нц≥в спинномозкових нерв≥в.

5. —пинномозкова (субарахноњдальна) Ц анестезуюча речовина вводитьс¤ у нап≥впавутинний (субарахноњдальний) прост≥р спинномозкового каналу дл¤ двоб≥чноњ блокади кор≥нц≥в спинномозкових нерв≥в.

ћехан≥зм д≥њ Ц м≥сцевоанестезуюч≥ речовини проникають всередину аксона у форм≥ л≥оф≥льних основ. ¬середин≥ нервового волокна м≥сцев≥ анестетики переход¤ть в ≥он≥зовану (протонну) форму ≥ викликають блокаду Na + - канал≥в у результат≥ зТЇднанн¤ з УрецепторомФ. “аким чином четвертинн≥ (≥он≥зован≥) анестетики д≥ють всередин≥ нервового волокна, а не≥он≥зован≥ сполуки (наприклад анестезин) розчин¤ютьс¤ у мембран≥, блокуючи Na + - канали повн≥стю або частково. ѕ≥д впливом анестезуючих речовин у нервових елементах (зак≥нченн¤х) виникаЇ ¤вище параб≥озу, ¤ке спричинюЇ втрату збудливост≥ та проведенн¤ ≥мпульс≥в у чутливих нервах.

ѕершою анестезуючою речовиною ¤ка була використана в медичн≥й практиц≥, був кокањн Ц алкалоњд рослини Erythroxylon coca , ¤ка росте у ѕ≥вденн≥й јмериц≥. «астосуванн¤ кокањну обмежене у звТ¤зку з високою токсичн≥стю.

¬перше анестезуючу д≥ю кокањну г≥дрохлориду ви¤вив ≥ рекомендував його використанн¤ у практичн≥й медицин≥ дл¤ м≥сцевого знеболенн¤ у 1879 роц≥ ¬. .јнреп (1852Ц1918 рр.).

 окањн Ц алкалоњд троп≥чноњ рослини Eritroxylon coca .  окањн Ї г≥дрохлоридом сладного еф≥ру бензойноњ кислоти ≥ метилекгон≥ну. ¬олод≥Ї високою анестезуючою активн≥стю, набагато вищою н≥ж новокањн. Ќа сучасному етап≥ застосуванн¤ кокањну обмежене у звТ¤зку з його високою токсичн≥стю. Ќав≥ть при поверхнев≥й анестез≥њ може всмоктуватись ≥з слизових оболонок викликаючи поб≥чн≥ та токсичн≥ ефекти.  окањн викликаЇ також звуженн¤ судин склери та розшир¤Ї з≥ниц≥ ока, знижуЇ внутршньоочний тиск. ѕри тривалому застосуванн≥ може викликати злущуванн¤ еп≥тел≥ю ≥ утворенн¤ виразок. ѕри резорбтивн≥й д≥њ про¤вл¤Ї стимулюючий вплив на центральну нервову систему. «м≥нюЇтьс¤ функц≥ональний стан кори головного мозку, виникаЇ ейфор≥¤, неспок≥й, психомоторне хбудженн¤, зменшенн¤ втоми ≥ в≥дчутт¤ голоду, можлив≥ галюцинац≥њ. ѕ≥д впливом кокањну стимулюютьс¤ ≥ центри продовгастого мозку (блювотний, дихальний, судиноруховий центри), п≥дсилюЇ спинальн≥ рефлекси за рахунок пригн≥ченн¤ гальм≥вних механ≥зм≥в, можлив≥ судоми. ѕри важк≥й форм≥ передозуванн¤ настаЇ смерть за рахунок пригн≥ченн¤ життЇво важливих центр≥в довгастого мозку.

 окањн п≥дсилюЇ ефекти адренерг≥чноњ ≥нервац≥њ, а також потенц≥юЇ д≥Ї адреном≥метичних речовин, це повТ¤зано з тим, що в≥н пригн≥чуЇ зворотн≥й нейрональний захват катехолам≥н≥в варикозними потовщенн¤ми адренерг≥чних волокон. ÷е по¤снюЇтьс¤ здатн≥стю кокањну звужувати судини ≥ п≥двищувати артер≥альний тиск (пор¤д ≥з стимулюючим впливом на судиноруховий центр), викликаЇ тах≥кард≥ю ≥ м≥др≥аз.

–езорбтивна д≥¤ кокањну (гостре отруЇнн¤) прот≥каЇ по такому типу: нейротоксичний, р≥дще кард≥овазомоторний. Ќейротоксичний тип виражаЇтьс¤ швидким наступаючим псих≥чним збудженн¤м (кокањнове спТ¤н≥нн¤) з вираженою мовн≥стю, рухом≥стю, припливу р≥зних ≥дей. ÷ей стан по¤снюЇтьс¤ одночасним збудженн¤м одних в≥дд≥л≥в головного мозку ≥ пригн≥ченн¤м ≥нших. «никаЇ в≥дчутт¤ голоду та втоми, складаЇтьс¤ стан особливоњ життЇрадост≥, п≥двищенн¤ настрою, в≥дчутт¤ надм≥рноњ сили, гов≥рлив≥сть (кокањнова ейфор≥¤), що ротводить в посл≥дуючому до кокањновоњ пристраст≥. “ому з метою резорбтивноњ д≥њ кокањн н≥коли не використовуЇтьс¤. ” великих дозах кокањн викликаЇ сильне збудженн¤ рухове, розвиваютьс¤ приступи буйства з галюцинац≥¤ми, маренн¤м, задишка, розлади кровооб≥гу, розширенн¤ з≥ниць, п≥движенн¤ температури т≥ла, п≥сл¤ чого настаЇ безсв≥домий стан, синюшн≥сть, бл≥д≥сть т≥ла, клон≥чн≥ а п≥сл¤ тетан≥чн≥ судоми, смерть настаЇ в≥д парал≥ча дихального ≥ судинорухового центру.

ƒопомога при гострому отруЇнн≥ Ц симптоматична дл¤ зн¤тт¤ спазм≥в судин призначають судинорозширююч≥ засоби (ам≥лн≥трит, н≥трогл≥церин та ≥нш≥), штучне диханн¤, при судомах заспок≥йлив≥ засоби (барб≥турати).

ѕри повторних прийомах кокањну уже через 2 Ц 3 тижн≥ спостер≥гаЇтьс¤ зменшенн¤ сили його резорбтивноњ д≥њ на ÷Ќ— Ц ¤вище звиканн¤, переростаюче у залежн≥сть (пристрасть). ¬насл≥док звиканн¤ вводим≥ дози весь час приходитьс¤ зб≥льшувати, що призводить часом до введенн¤ великих доз (до 2,0 Ц 4,0 на прйом).

’рон≥чне отруЇнн¤ про¤вл¤Їтьс¤ такими симптомами: загальне збудженн¤, схудненн¤, слаб≥сть, бл≥д≥сть шк≥ри, втрата апетиту (при в≥дсутност≥ попаданн¤ њж≥, людина не в≥дчуваЇ голоду, так ¤к кокањн стимулюЇ центр насиченн¤ ≥ зн≥чаЇ в≥дчутт¤ голоду), слюнотеча, безсонниц¤, тремор к≥нц≥вок, широк≥ ≥ нерухом≥ з≥ниц≥, байдуже ставленн¤ до навколишнього, в≥дсутн≥сть сили бажанн¤ та памТ¤т≥, схильн≥сть до самогубства, г≥люцинац≥њ зоров≥, слухов≥, смаков≥ ≥ дотиков≥ (в≥дчутт¤ п≥д шк≥рою посторонн≥х предмет≥в ≥ повзанн¤ мурашок). ¬ажк≥ розлади травленн¤, приводить до переродженн¤ внутр≥шн≥х орган≥в ≥ ÷Ќ—, розвиваютьс¤ набр¤ки н≥г ≥ черева. ѕри закладуванн≥ кокањну у н≥с ( У понюшка Ф) характерним Ї руйнуванн¤ носовоњ перетинки. ѕоступово розвиваЇтьс¤ слабоумство з втратою памТ¤т≥ ≥ прогресуючою деморал≥зац≥Їю особи. —мерть настаЇ при ¤вищах маразму.

Ћ≥куванн¤ хрон≥чного отруЇнн¤ важке у звТ¤зку з непереборною пристрастю хворого до кокањну; терм≥нове в≥дн¤тт¤ кокањну призводить до важких ¤вищ так званого стриманн¤, ¤ке под≥бне з аналог≥чними ¤вищами при в≥дн¤тт≥ морф≥ну, але менш виражене. “ому в≥дн≥мати кокањн у хворого приходитьс¤ поступово, що можливо т≥льки у дисципл≥нованих стац≥онарах.

“ривале застосуванн¤ кокањну може призводити до л≥карськоњ залежност≥ (кокањн≥зм). ѕричиною цього Ї виникаюча п≥д впливом кокањну ейфор≥¤: п≥двищенн¤ настрою, пригн≥ченн¤ неприЇмних емоц≥й ≥ в≥дчутт¤. –≥зке припиненн¤ попаданн¤ в орган≥зм кокањну призводить до важкого псих≥чного стану, але такоњ важкоњ абстиненц≥¤ ¤к при наркотичних анальгетиках не розвиваЇтьс¤. «алежн≥сть в≥д кокањну маЇ параноњдну форму ≥ характеризуЇтьс¤ схильн≥стю до насильства.

ѕри отруЇнн≥ кокањном призначають барб≥турати та адреноблокатори.

 окањн у практичн≥й медицин≥ практично не використовуЇтьс¤, використовуютьс¤ зам≥нники його.

–озгл¤нут≥ особливост≥ д≥њ кокањну показують, що в≥н волод≥Ї р¤дом значних недол≥к≥в (висока отруйн≥сть, розвиток звиканн¤ та пристраст≥), тому вс≥ зусилл¤ направлен≥ на зам≥ну його ≥ншими засобами.

јнестезин використовують дл¤ м≥сцевоњ анестез≥њ всередину при виразков≥й хвороб≥ шлунка ≥ дванадц¤типалоњ кишки; при тр≥щинах заднього проходу Ц у вигл¤д≥ св≥чок; зовн≥шньо Ц присипка ≥ мазь (10%).

Ќовокањн застосовують дл¤ ≥нф≥льтрац≥йноњ анестез≥њ. “ривал≥сть д≥њ до 1 години. ƒл¤ ≥нф≥льтрац≥йноњ анестез≥њ використовують 0,25 Ц 0,5% розчин новокањну. ƒл¤ пров≥дниковоњ Ц 0,5 Ц 2% розчин, дл¤ одержанн¤ новокањновоњ блокади нервовоњ системи за ¬ишневським, дл¤ знеболенн¤ слизових оболонок у вигл¤д≥ змазуванн¤ 2 Ц 10% розчином.

Ћ≥докањн про¤вл¤Ї високу м≥сцеву анестез≥ю. «неболюванн¤ настаЇ через 1 Ц 5 хвилин ≥ триваЇ до 5 годин. ƒл¤ ≥нф≥льтрац≥йноњ анестез≥њ застосовують 0,25 Ц 0,5% розчин, дл¤ пров≥дниковоњ Ц 1%, дл¤ анестез≥њ слизових оболонок Ц 1 Ц 2% розчин. «астосовують дл¤ вс≥х вид≥в анестез≥њ. ¬икористовують також у вигл¤д≥ аерозолю дл¤ обезболюванн¤ ¤сен, зубному болю.  р≥м анестезуючоњ д≥њ, л≥докањн про¤вл¤Ї протиаритм≥чну активн≥сть.

“римекањн маЇ здатн≥сть пригн≥чувати центри головного мозку, ви¤вл¤Ї седативну, снод≥йну, протисудомну ≥ загальну знеболюючу д≥њ. ƒл¤ ≥нф≥льтрац≥йноњ анестез≥њ застосовують 0,125% до 1500 мл, 0,25% до 800 мл ≥ 0,5% до 400 мл розчину. ƒл¤ пров≥дниковоњ Ц використовують 1 Ц 2% розчин до 100мл.

ƒикањн Ц пор≥вн¤льно з новокањном маЇ б≥льшу (в 10 Ц 15 раз≥в) анестезуючу д≥ю, даЇ тривал≥ший ефект (в 2 рази) н≥ж новокањн. ¬икористовують дл¤ поверхневоњ (терм≥нальноњ) анестез≥њ Ц в очн≥й практиц≥ 0,25 Ц 0,5% розчин.

 ¬Т¤жуч≥ засоби

¬Т¤жучими називаютьс¤ засоби, ¤к≥ при м≥сцевому застосуванн≥, пов≥льно в≥дбираючи воду в≥д тканин, утворюють на њх поверхн≥ нерозчинну сполуку з б≥лком, через що проникна здатн≥сть тканин зменшуЇтьс¤.

Ћ≥карськ≥ речовини, ¤к≥ при нанесенн≥ на шк≥ру, слизов≥ оболонки або поранену поверхню викликають ефекти дег≥дратац≥њ (посилюють надходженн¤ р≥дини з м≥жкл≥тинного простору в русло кров≥), ущ≥льненн¤ колоњд≥в (спричин¤ють часткову коагул¤ц≥ю б≥лк≥в, слизу, ексудату, кл≥тинних мембран).

¬Т¤жуч≥ засоби при контакт≥ з слизовими оболонками або кл≥тинами ущ≥льнюють њх з утворенн¤м захисноњ пл≥вки (альбум≥нати). ¬ид≥л¤ють 2групи вТ¤жучих засоб≥в Ц орган≥чного та неорган≥чного походженн¤.

ƒо групи вТ¤жучих засоб≥в орган≥чного походженн¤ в≥днос¤тьс¤ препарати л≥карських рослин (кора дуба, кв≥ти ромашки, лист¤ шавл≥њ л≥карськоњ, ¤годи чорниц≥).

¬Т¤жуч≥ засоби неорган≥чного походженн¤ Ц сол≥ де¤ких метал≥в (б≥смуту н≥трат основний, м≥д≥ сульфат, свинцю ацетат, цинку сульфат, ср≥бла н≥трат).

«астосовують вТ¤жуч≥ засоби при запальних процесах шк≥ри (оп≥ки, виразки, рани), слизових оболонок очей, рота, носа, кишечнику та ≥н.

“ан≥н при застосуванн≥ всередину, зТЇднуючись з б≥лками, осаджуЇ њх. ” процес≥ перетравленн¤ њж≥ тан≥н зв≥льн¤Їтьс¤ ≥, потрапл¤ючи в кишечник, знову осаджуЇ б≥лков≥ та слизов≥ речовини. Ѕ≥лковий осад до де¤коњ м≥ри захищаЇ слизову оболонку в≥д р≥зних подразнень, чим спов≥льнюЇтьс¤ перистальтика кишок, особливо, ¤кщо до того вона була посилена, а тому харчов≥ маси довше залишаютьс¤ в кишках.  р≥м того, тан≥н безпосередньо впливаЇ ¤к звТ¤зуючи зас≥б на слизову оболонку кишок, секреторна функц≥¤ ¤ких зменшуЇтьс¤, ≥ вм≥ст кишок стаЇ тверд≥ший ≥ сух≥ший.

“ан≥н з б≥лками слизових оболонок утворюЇ щ≥льну альбум≥нову пл≥вку, ¤ка захищаЇ рецептори в≥д подразнень, внасл≥док чого спов≥льнюЇтьс¤ перистальтика, зменшуЇтьс¤ секрец≥¤ залоз. “ан≥н ви¤вл¤Ї ≥ антисептичну д≥ю, гальмуЇ р≥ст гнильних бактер≥й ≥ др≥жджових гриб≥в. «астосовують 10 Ц 20% водний або гл≥цериновий розчин.

Ўавл≥¤ л≥карська м≥стить еф≥рн≥ ол≥њ, алкалоњди, флавоноњди, тан≥ни та ≥нш≥ речовини. ѕро¤вл¤Ї дезинф≥куюч≥, вТ¤жуч≥, протизапальн≥ ≥ в≥дхаркувальн≥ властивост≥.

 в≥тки ромашки м≥ст¤ть еф≥рн≥ масла, дубильн≥ речовини, про¤вл¤ють антисептичну, вТ¤жучу, протизапальну д≥ю. «астосовують всередину при проносах, запальних процесах шлунково-кишкового тракту; м≥сцево Ц при оп≥ках, дл¤ полоскань.

ягоди чорниц≥ м≥ст¤ть цукри, тан≥н. «астосовують ¤к вТ¤жучий зас≥б при проносах.

 ора дуба м≥стить тан≥н. «астосовують в≥двар кори дуба (1:10) при запальних процесах слизових оболонок.

ѕодразнювальн≥ засоби

ƒо подразнювальних засоб≥в належать л≥карськ≥ речовини, що збуджують зак≥нченн¤ чутливих нерв≥в шк≥ри ≥ слизових оболонок, завд¤ки чому спричинюють рефлекторн≥ реакц≥њ.

ѕодразненн¤ зак≥нчень аферентних нерв≥в шк≥ри та слизових оболонок викликаЇ приток ≥мпульс≥в у спинний ≥ головний мозок.

ѕри слабкому та пом≥рному подразненн≥ њх настаЇ стимул¤ц≥¤ центр≥в спинного та головного мозку, в першу чергу судинорухового та дихального. ¬насл≥док цього покращуЇтьс¤ диханн¤, серцева д≥¤льн≥сть, актив≥зуютьс¤ процеси обм≥ну речовин. ѕри значних та надм≥рних подразненн¤х шк≥ри ≥ слизових оболонок настаЇ гальмуванн¤ центр≥в спинного та головного мозку. Ќаприклад, р≥зн≥ подразнювальн≥ сильн≥ запахи, вдиханн¤ великоњ початковоњ концентрац≥њ еф≥ру, ам≥аку викликаЇ рефлекторну зупинку диханн¤, спов≥льненн¤ ≥ нав≥ть короткочасну зупинку серц¤.

«начна ступ≥нь подразненн¤ шк≥ри використовуЇтьс¤ при бол¤х у суглобах, мТ¤зах, внутр≥шн≥х органах. ¬≥домо, що прикладанн¤ гр≥лки, припарок, втиранн¤ подразнювальних м≥кстур у шк≥ру послаблюЇ б≥ль. ÷е в≥дбуваЇтьс¤ за рахунок гальмуванн¤ ран≥ше викликаних подразнень вегетативних центр≥в в бокових рогах спинного мозку б≥льш сильними ≥мпульсами, ¤к≥ приход¤ть в спинний мозок в≥д подразненн¤ шк≥ри. ¬ результат≥ цього припин¤Їтьс¤ або зменшуЇтьс¤ пот≥к ≥мпульс≥в на внутр≥шн≥й орган, насл≥дком чого Ї розслабленн¤ спазму гладких мТ¤з≥в ≥з посл≥дуючим покращенн¤м циркул¤ц≥њ кров≥, в≥дновленн¤ обм≥нних процес≥в в орган≥. ≤нша складова частина механ≥зму зменшенн¤ болю пол¤гаЇ в тому, що б≥льш сильне збудженн¤, ¤ке утворилос¤ в мозку в≥д подразненн¤ шк≥ри, гальмуЇ ран≥ше ≥снуючий осередок збудженн¤ по принципу гальмуванн¤, слабкого подразненн¤ новим сильним подразненн¤м.

”с≥ засоби, подразнююч≥ шк≥ру та слизов≥ оболонки, викликають розширенн¤ судин, а при сильному подразненн≥ в≥дбуваЇтьс¤ п≥двищенн¤ проникливост≥ судин ≥ утворенн¤ перших стад≥й запаленн¤. “ака реакц≥¤ допустима на шк≥р≥, а на слизових оболонках вона викликаЇ утворенн¤ ероз≥й (виразок) з посл≥дуючим тривалим запаленн¤м. ” звТ¤зку з цим подразнююч≥ засоби на слизов≥ оболонки повинн≥ наноситис¤ у пом≥рних концентрац≥¤х, ¤к≥ мають лише легку та середню ступ≥нь подразненн¤.

ј                                                             Ѕ

ћалюнок 1. —хема рефлекс≥в при подразненн≥ верхн≥х (ј) ≥ нижн≥х (Ѕ) дихальних шл¤х≥в
(по ћ. ѕ. Ќ≥колаЇву):

ј.

Ѕ.

1 Ц верхн≥й гортанний нерв;

1 Ц рухов≥ центроб≥жн≥ нерви

2 Ц тройничний нерв;

2 Ц мТ¤зи, ¤к≥ беруть участь у вдиху;

3 Ц нюховий нерв;

3 Ц леген≥;

4 Ц ¤дра тройничного нерву;

4 Ц чутлив≥ волокна блукаючого нерва;

5 Ц судиноруховий нерв;

5 Ц мТ¤зи, ¤к≥ приймають участь у видоху.

6 Ц ¤дра блукаючого нерву;

 

7 Ц дихальний центр.

 

—тимулюють зак≥нченн¤ чутливих нерв≥в також еф≥рн≥ ол≥њ мТ¤ти, ол≥¤ терпентинова, г≥рчиц¤.

Ѕагато фармаколог≥чних речовин д≥ють м≥сцево на шк≥ру Ц викликають подразненн¤, ¤ке може бути р≥зного ступен¤, нав≥ть до змертв≥нн¤ шк≥ри. “ак≥ речовини подразнюють зак≥нченн¤ чутливих нерв≥в шк≥ри, внасл≥док чого там виникають больов≥ в≥дчутт¤.  ожне больове подразненн¤ шк≥ри через анатом≥чний звТ¤зок м≥ж чутливими волокнами ≥ вазодил¤таторами даного в≥дд≥лу приводить до розширенн¤ судин ц≥Їњ д≥л¤нки, що спричин¤Ї прилив кров≥ Ц г≥перем≥ю, в≥дчутт¤ поколюванн¤ й пал≥нн¤, а ≥нод≥ й по¤ву припухлост≥, пухир¤ й запаленн¤.

ћал≥ дози (концентрац≥њ) ам≥аку посилюють диханн¤ ≥ роботу серц¤, й застосовуютьс¤ при запамороченн¤х (мал. 1).

ќбвол≥каюч≥ засоби

ќбвол≥каюч≥ засоби Ц високомедекул¤рн≥ сполуки, що утворюють у вод≥ колоњдн≥ розчини. ƒо обволакуючих засоб≥в в≥днос¤тьс¤ крохмальна слиз, слиз ≥з нас≥нн¤ льону, слиз алтењ л≥карськоњ, слиз р≥зних вид≥в зозулинц¤, в≥вса пос≥вного. «астосовують њх при запальних процесах шлунково-кишкового тракту, а також разом з речовинами, що подразнюють слизову оболонку шлунково-кишкового тракту. –езорбтивноњ д≥њ вони не про¤вл¤ють.

јрав≥йськоњ камед≥ ( Gummi arabicum ). ¬исохша на пов≥тр≥ слиз, ¤ка вит≥каЇ ≥з трищин кори дерева, жовтуватого кольору, без запаха та смаку. ѕорошок камед≥ жовтувато-б≥лого кольору, м≥стить кал≥йн≥, кальц≥Їв≥ та магн≥Їв≥ сол≥ слабкокислоњ речовини араб≥ну ≥ оксидази. ѕов≥льно розчин¤Їтьс¤ у двух мо мас≥ частинах води, утворюючи густу прозору жовтуватого кольору, липку р≥дину, без запаха та смаку. ” спирт≥ не розчин¤Їтьс¤.

«астосовуЇтьс¤ у вигл¤д≥ оф≥цинальноњ слиз≥ ( Mucilago Gummi arabici Ц 1 частина камед≥ на 2 частини води), дл¤ додаванн¤ до розчин≥в та м≥кстур.

 рохмаль (Amylum) Ц Ї р≥зн≥ види крохмалю (пшеничний, кукурудз¤ний, рисовий, картопл¤ний). ќтримують крохмал≥ ≥з ендосперма зарен пшениц≥, кукурудзи, рису та бульб картопл≥.  рохмаль б≥лий, н≥жний, на дотик мучнистий порошок, без запаха та смаку.  рохмаль скрипить при здавлюванн≥ м≥ж пальц¤ми. Ќерозчинний у холодн≥й вод≥ та спирт≥. ѕри кип Т ¤т≥нн≥ з 50 частинами води даЇ б≥лу≥втий, мало прозорий, з голубим в≥дт≥нуом слизистий колоњдний розчин (крохмальний клейстер), без запаха та смаку, нейтральноњ реакц≥њ. « гл≥церином при нагр≥ванн≥ утворюЇ холодець Ц так звана гл≥церинова мазь (мазева основа).

«астосовуЇтьс¤ у вигл¤д≥ оф≥цинальноњ Mucilago Amyli та у вигл¤д≥ присипки в чистому вигл¤д≥ ( per se ) або з ≥ншими л≥карськими речовинами.

јлтейний кор≥нь ( Radix althaeae ). ќчищен≥ ≥ висушен≥ корен≥ алтењ волод≥ють слабким своЇр≥дним запахом ≥ слизистосолодким смаком, м≥стить б≥л¤ 37% рослинноњ слиз≥, до 37% крохмалю, 11% цукру та 11% пектину та ≥нших речовин.

«астосовуЇтьс¤ у вигл¤д≥ настою ≥ сиропу.

Ќаст≥й алтейного корен¤ застосовують дл¤ полосканн¤ горла, а у дит¤ч≥й практиц≥ Ц всередину ¤к в≥дхаркуючий зас≥б.

 лубн≥ салепу (Tubera Salep). Ѕульби р≥зних вид≥в орх≥дей та зозулинц≥в. ћ≥стить б≥л¤ 48% слизу, крохмаль та ≥нш≥ речовини.

—в≥жоприготовлена слиз 1% ¤вл¤Ї собою густувату, прозору, майже без кольору слизистого смаку р≥дину, ¤ка застосовуЇтьс¤ всередину столовими ложками в чистому вигл¤д≥ або в сум≥ш≥ з ≥ншими л≥карськими формами.

Ќас≥нн¤ конопл≥ (Semina Cannabis). ƒозр≥ле нас≥нн¤ конопл≥ пос≥вноњ м≥стить до крохмаль та до 40% жирноњ ол≥њ.

«астосовують дл¤ приготуванн¤ 20% емульс≥њ дл¤ внутр≥шнього та зовн≥шнього застосуванн¤.

Ќас≥нн¤ льону (Semina Lini). ƒозр≥ле нас≥нн¤ льону пос≥вного, м≥стить слиз, жирну ол≥ю та гл≥козид лиманарин.

«астосовуЇтьс¤ ¤к зовн≥шнЇ у вигл¤д≥ в≥двару (1:5) дл¤ полоскань, а також у вигл¤д≥ припарок (грубо подр≥бнене нас≥нн¤ нагр≥те) ≥ слиз≥ (1:30).

Ќазван≥ речовини колоњдного характеру не мають смаку та запаху, з водою дають клейк≥ розчини. «ад¤ки чисто ф≥зичним властивост¤м приготовлених ≥з них слизей, настоњв, в≥двар≥в, обволакуюч≥ засоби зменшують м≥сцеве подразненн¤ л≥карських речовин, ¤к≥ застосовуютьс¤ разом з ними (наприклад хлоралг≥драт). ¬насл≥док цього зменшуЇтьс¤, або не в≥дбуваЇтьс¤ рефлекторний вплив на в≥ддален≥ органи.

 р≥м того, завд¤ки механ≥чному захисту в≥д зовн≥шн≥х вплив≥в (низька температура пов≥тр¤, запорошен≥сть), зменшуЇтьс¤ запальн≥ процеси (б≥ль, спазми, набр¤к) у тих органах, куди введен≥ обвол≥каюч≥ засоби (шлунок, кишечник).

—маков≥ властивост≥ (кислого, г≥ркого, солодкого) зменшуютьс¤, ¤кщо смаков≥ речовини давати разом з обвол≥каючими засобами.

ѕокриваючи слизов≥ оболонки ¤к механ≥чним покривом, обвол≥каюч≥ засоби заважають (спов≥льнюють, послаблюють) всмоктуванн¤ ≥нших л≥карських речовин ≥ отрут, внасл≥док чого м≥сцева д≥¤ останн≥х подовжуЇтьс¤.

Хостинг от uCoz