«ј—ќЅ», ўќ ¬ѕЋ»¬јё“№ Ќј јƒ–≈Ќќ–≈÷≈ѕ“ќ–»

ѕередача збудженн¤ з постсинаптичних нервових зак≥нчень симпатичноњ нервовоњ системи на еферентн≥ кл≥тини в≥дбуваЇтьс¤ за допомогою адренал≥нопод≥бних речовин (адренал≥н, норадренал≥н, дофам≥н).

јдренерг≥чний синапс утворений адренерг≥чним нервом ≥ кл≥тиною (гладка мускулатура, секреторн≥ кл≥тини). јналог≥чн≥ синапси розм≥щен≥ в ÷Ќ—. ” д≥л¤нц≥ пресинаптичноњ мембрани ≥з сюди тирозину, що надходить через р¤д пром≥жних етап≥в (ƒќ‘ј, дофам≥н) синтезуЇтьс¤ мед≥атор норадренал≥н. Ѕ≥льша частина такого мед≥атору звТ¤зуЇтьс¤ з ј“‘, утворюючи так зван≥ депо. ” зак≥нченн¤х нерв≥в запаси мед≥атору знаход¤тьс¤ у спец≥ал≥зованих гранулах у звТ¤заному ≥ в≥льному (лаб≥льному) стан≥. ѕ≥д впливом ≥мпульсу ≥з нервового зак≥нченн¤ у синапс вид≥л¤Їтьс¤ мед≥атор Ц норадренал≥н, ¤кий у постсинаптичн≥й мембран≥ взаЇмод≥Ї з адренорецепторами, викликаючи ефекти, характерн≥ дл¤ збудженн¤ симпатичноњ нервовоњ системи.

≤нактивац≥¤ норадренал≥ну зд≥йснюЇтьс¤ ферментами: моноам≥ноксидазою (ћјќ) ≥ катехол-орто-метилтрансферазою ( ќћ“). ћјќ Ц малоспециф≥чний фермент, ¤кий локал≥зуЇтьс¤ всередин≥ кл≥тини ≥ забезпечуЇ окисне дезам≥нуванн¤ мед≥атору.  ќћ“ представлений у кл≥тинних мембранах в пром≥жку синапса ≥ зд≥йснюЇ о-метилюванн¤.

Ѕ≥осинтез катехолам≥н≥в в≥дбуваЇтьс¤ у наднирниках, постгангл≥онарних симпатичних нервових зак≥нченн¤х, ÷Ќ—.

ƒепонуванн¤ катехолам≥н≥в в≥дбуваЇтьс¤ у гранулах. ” наднирниках б≥л¤ 90% њх перебуваЇ у депонованому стан≥ (неактивна форма). ћехан≥зм депонуванн¤ катехолам≥н≥в пол¤гаЇ в тому, що вони звТ¤зуютьс¤ з ј“‘ + спец≥альний б≥лок (хромогран≥н). ”творюЇтьс¤ потр≥йний комплекс ам≥н Ц ј“‘ Ц б≥лок.

” постгангл≥онарних симпатичних нервових зак≥нченн¤х ≥снуЇ три фракц≥њ норадренал≥ну Ц дв≥ гранул¤рн≥ (стаб≥льна ≥ лаб≥льна) ≥ одна Ц цитоплазматична.

ѕ≥д впливом нервового ≥мпульсу в≥дбуваЇтьс¤ г≥дрол≥з комплексу норадренал≥ну Ц ј“‘ Ц б≥лок ≥ виштовху мед≥атору ≥з гранул спочатку в цитоплазму, а пот≥м у синаптичну щ≥лину.

¬заЇмод≥¤ л≥ганд≥в (норадренал≥ну, адренал≥ну та ≥нших) ≥з бета-адренорецепторами супроводжуЇтьс¤ активац≥Їю аден≥латциклази, зб≥льшенн¤м внутр≥шньокл≥тинноњ концентрац≥њ цикл≥чного аденозин монофосфату (цапф) ≥ через систему цјћ‘-залежних протењнк≥наз Ц стимул¤ц≥Їю в≥дпов≥дних метабол≥чних процес≥в та ф≥з≥олог≥чних функц≥й кл≥тин. Ќа в≥дм≥ну в≥д бета-адренорецептор≥в, стимул¤ц≥¤ р≥зних п≥дтип≥в альфа-адренорецептор≥в включаЇ принципово ≥нш≥ молекул¤рн≥ механ≥зми:

Ц стимул¤ц≥¤ альфа 1 адренорецептор≥в п≥двищуЇ цитозольну концентрац≥ю ≥он≥в —а ++ за рахунок його транспорту всередину кл≥тин ≥ вив≥льненн¤ з внутр≥шн≥х депо, що приводить до активац≥њ —а-залежних реакц≥й кл≥тини;

Ц стимул¤ц≥¤ альфа 2 адренорецептор≥в шл¤хом взаЇмод≥њ л≥ганд-рецепторного комплексу з трансдукуючим ≥нг≥б≥торним б≥лком мембрани супроводжуЇтьс¤ гальмуванн¤м активност≥ аден≥латциклази ≥ в≥дпов≥дною перебудовою цјћ‘-залежних б≥ох≥м≥чних процес≥в.

” ÷Ќ— адренорецептори локал≥зован≥ ¤к на постсинаптичних мембранах (альфа 1 адренорецептори), забезпечують передачу нервового сигналу на нейрон або ефекторний орган, так ≥ на пресинаптичних мембранах (переважно альфа 2 адренорецептори), гальмуючи за негативним зворотним звТ¤зком вив≥льненн¤ норадренал≥ну в синаптичну щ≥лину.

јльфа 2 адренорецептори локал≥зуютьс¤ пресинаптично, постсинаптично ≥ позасинапсом. ѕресинаптичн≥ альфа 2 адренорецептори локал≥зуютьс¤ по ходу хол≥нерг≥чних нерв≥в в шлунково-кишковому тракт≥, тобто в пресинаптичних мембранах хол≥нерг≥чних синапс≥в. ѓх збудженн¤ приводить до затримки (зменшенн¤) викиду ацетилхол≥ну, що призводить до розслабленн¤ мускулатури шлунково-кишкового тракту ≥ зменшенн¤ секрец≥њ.

ѕостсинаптичн≥ альфа 2 адренорецептори локал≥зуютьс¤ в понто-медул¤рн≥й д≥л¤нц≥ центральноњ нервовоњ системи, особливо в д≥л¤нц≥ судинозвужувального центру, сол≥тарного тракту ≥ центра вагуса. ѓх збудженн¤ клофел≥ном викликаЇ зниженн¤ артер≥ального тиску ≥ брадикард≥ю.

Ѕета 1 адренорецептори локал≥зован≥ постсинаптично в серц≥ (при њх збудженн≥ посилюЇтьс¤ сила та частота скорочень м≥окарда, п≥двищуЇтьс¤ збудлив≥сть, пров≥дн≥сть, автоматизм), в шлунково-кишковому тракт≥ ≥ матки (збудженн¤ супроводжуЇтьс¤ розслабленн¤м орган≥в), в нирках (збудженн¤ супроводжуЇтьс¤ зб≥льшенн¤м секрец≥њ рен≥ну).

Ѕета 2 адренорецептори розм≥щен≥ в основному постсинаптично та поза синапсом. «будженн¤ њх призводить до розширенн¤ бронх≥в, розслабленн¤ мускулатури матки, мускулатури шлунково-кишкового тракту, до посиленн¤ роботи серц¤, зб≥льшенн¤ секрец≥њ рен≥ну, ≥нсул≥ну, посилюЇтьс¤ працездатн≥сть скелетних мТ¤з≥в.

ѕресинаптичн≥ бета 2 адренорецептори розм≥щен≥ в зак≥нченн¤х симпатичних нерв≥в. ѕри њх збудженн≥ зб≥льшуЇтьс¤ викид мед≥атора у синаптичну щ≥лину.

≤нактивац≥¤ в≥льного норадренал≥ну маЇ своњ особливост≥. ¬она складаЇтьс¤ ≥з руйнуванн¤ ≥ зворотного захопленн¤ норадренал≥ну. –уйнуванн¤ норадренал≥ну в орган≥зм≥ може проходити у двох напр¤мках: а) окисного дезам≥нуванн¤ при участ≥ ферменту ћјќ; б) метилюванн¤ г≥дроксильноњ групи з участю ензиму  ќћ“.

ћјќ локал≥зуЇтьс¤ у м≥тохондр≥¤х нейрон≥в ≥ ефекторних кл≥тинах. Ѕере участь у ≥нактивац≥њ внутр≥шньокл≥тинних моноам≥н≥в.

 ќћ“ локал≥зуЇтьс¤ у плазм≥, ≥нтерстиц≥альн≥й р≥дин≥ ≥ синаптичн≥й щ≥лин≥. « допомогою даного ферменту в≥дбуваЇтьс¤ ≥нактивац≥¤ вив≥льненого п≥д впливом нервового ≥мпульсу норадренал≥ну.

™ к≥лька тип≥в адренорецептор≥в (ј–)

јльфа 1 ј– , збудженн¤ ¤ких викликаЇ скороченн¤ мТ¤з≥в ≥ адренерг≥чну чутлив≥сть нервових кл≥тин.

јльфа 2 ј– адренерг≥чного гальмуванн¤ гладких мТ¤з≥в орган≥в шлунково-кишкового тракту ≥ де¤ких нервових кл≥тин.

Ѕета 1 ј– , що опосередкують вплив катехолам≥н≥в на серце, гладк≥ мТ¤зи шлунково-кишкового тракту.

Ѕета 2 ј– , через ¤к≥ зд≥йснюЇтьс¤ вазобронходилатац≥¤, зниженн¤ тонусу гладких мТ¤з≥в бронх≥в, матки ≥ гл≥когенол≥з у скелетних мТ¤зах.

¬ар≥аб≥льн≥сть альфа ј– обумовлена розд≥ленн¤м на пре- ≥ постсинаптичн≥ альфа 2 ј–, що опосередковують блокуванн¤ функц≥њ ≥ постсинаптичн≥ альфа 1 ј–, що опосередковують збудженн¤ функц≥њ.

ѕресинаптичн≥ альфа 2 ј–, локал≥зуютьс¤ у норадренерг≥чних нервових зак≥нченн¤х, опосередковують блокуванн¤ вив≥льненн¤ норадренал≥ну ¤к на перифер≥њ, так ≥ в ÷Ќ— шл¤хом пригн≥ченн¤ аден≥латциклази ≥ зменшенн¤ притоку ≥он≥в Ca ++ в пер≥од генерац≥њ потенц≥алу д≥њ.  р≥м того, пресинаптичн≥ альфа 2 ј– ви¤влен≥ у хол≥нерг≥чних, серотон≥нерг≥чних нервових зак≥нченн¤х ≥ на т≥лах адренерг≥чних нейрон≥в. ќсновна роль пресинаптичних альфа 2 Ц адренорецептор≥в заключаЇтьс¤ у њх участ≥ в систем≥ зворотного в≥дТЇмного звТ¤зку, що регулюЇ вив≥льненн¤ норадренал≥ну. «будженн¤ пресинаптичних альфа 2 адренорецептор≥в норадренал≥ном або ≥ншими речовинами ¤к≥ над≥лен≥ альфа 2 Ц адреном≥метичною д≥Їю, гальмуЇ вив≥льненн¤ норадренал≥ну ≥з варикозних потовщень.

јльфа 2 ј– у ÷Ќ— беруть участь у регул¤ц≥њ артер≥ального тиску, опосередковують седативний ≥ проти судомний ефекти, вив≥льненн¤ передньою долею г≥поф≥зу адренокортикотропного гормону (ј “√).

” ÷Ќ— альфа 2 ј– розм≥щен≥ пре- ≥ постсинаптично.

ѕостсинаптичн≥ альфа 2 ј– локал≥зован≥ поза синапсом. ¬одночас альфа 1 ј– локал≥зован≥ повсюди в орган≥зм≥ на постсинаптичн≥й мембран≥ у безпосередн≥й близькост≥ до норадренерг≥чного нервового зак≥нченн¤.

јдьфа 1-ј-адренорецептори локал≥зован≥ в гладк≥й мускулатур≥ простати, шийц≥ сечового м≥хура та простатичноњ частини уретри. ѕри њх збудженн≥ тонус гладкоњ мускулатури простатичноњ частини уретри п≥двищуЇтьс¤.

јльфа 1-¬-адернорецептори розташован≥ в гладк≥й мускулатур≥ ст≥нок судин. «будженн¤ њх призводить до п≥двищенн¤ тонусу судин.

ћалюнок 1. ¬плив адреном≥метичних речовин на артер≥альний тиск. јЦнорадренал≥ну г≥дротартрат; ЅЦадренал≥ну г≥дрохлорид; ¬Цефедрину г≥дрохлорид.

« активац≥Їю альфа 1-адренорецептор≥в зв Т¤зан≥ збуджуюч≥ ефекти катехолам≥н≥в, тод≥ ¤к з активац≥Їю бета-адренорецептор≥в Ц гальм≥вн≥ (за виключенн¤м серц¤). ‘≥з≥олог≥чна роль пресинаптичних альфа 2-адренорецептор≥в заключаЇтьс¤ в њх участ≥ в систем≥ зворотного в≥дТЇмного звТ¤зку, регулюючого вив≥льненн¤ норадренал≥ну.

Ќа пресинаптичн≥й мембран≥ знаход¤тьс¤ альфа 2 Ц та бета 1-ј–. ѕри збудженн≥ альфа 2-ј– зменшуЇтьс¤ вид≥ленн¤ норадренал≥ну у синаптичну щ≥лину, а при збудженн≥ бета 2-ј– Ц зб≥льшуЇтьс¤.

—ерце Ц бета 1-ј– Ц п≥двищенн¤ автоматизму ≥ частоти скорочень (позитивна хронотропна д≥¤); зб≥льшенн¤ сили скорочень (позитивна ≥нотропна д≥¤); зб≥льшенн¤ швидкост≥ проведенн¤ ≥мпульс≥в (позитивна дромотропна д≥¤); зб≥льшенн¤ збудливост≥ (позитивна батмотропна д≥¤); зб≥льшенн¤ споживанн¤ кисню.

ћТ¤зи судинноњ ст≥нки: альфа 1- та альфа 2-ј– скороченн¤ (звуженн¤ судин; бета 1-ј– у судинах серц¤, бета 2-ј– у периферичних судинах - розслабленн¤ тонусу (розширенн¤ судин (мал. 1)).

ћТ¤зи дихальних шл¤х≥в: бета 2- ј– розслабленн¤, альфа 1-ј– скороченн¤. ћ≥ометр≥й: бета 2-ј– розслабленн¤, зменшенн¤ скороченн¤; альфа 1-п≥двищенн¤ тонусу ≥ гальмуванн¤ перистальтики, скороченн¤ сф≥нктер≥в.

ћТ¤зи шлунково-кишкового тракту: бета-ј– зниженн¤ тонусу ≥ гальмуванн¤ перистальтики; альфа 1-ј– зниженн¤ тонусу ≥ перистальтики, скороченн¤ сф≥нктер≥в.

—ечовий м≥хур: альфа 1-ј– скороченн¤ сф≥нктер≥в, розслабленн¤ т≥ла.

÷Ќ—: альфа 1- ј– збудженн¤, альфа 2-ј– гальмуванн¤, бета-збудженн¤.

Ћокал≥зац≥¤ ј– ≥ результати њх стимул¤ц≥њ

“ип ј–	Ћокал≥зац≥¤	–езультат стимул¤ц≥њ
јльфа 1	√ладка мускулатура кровоносних судин,	онстрикц≥¤
	дистальн≥ в≥дд≥ли дихальних шл¤х≥в	онстрикц≥¤
	у ј– ÷Ќ—,	—тимул¤ц≥¤
	ј– жировоњ тканини	—тимул¤ц≥¤ обм≥ну фосфол≥п≥д≥в
	ћ≥окард	ѕ≥двищенн¤ сили скорочень
	—елез≥нка	онстрикц≥¤
	–ад≥альн≥ мТ¤зи радужки	–озширенн¤ з≥ниц≥ ока
	ѕеч≥нка	ѕ≥дсиленн¤ гл≥когенол≥зу
јльфа 2	«ак≥нченн¤ адренерг≥чних аксон≥в	«ниженн¤ вив≥льненн¤ норадренал≥ну
	оронарн≥ судини	онстрикц≥¤
	јдренерг≥чн≥ нейрони	√≥перпол¤ризац≥¤ мембрани, зниженн¤ активност≥
	÷Ќ—	«ниженн¤ об≥гу норадренал≥ну. ѕригн≥ченн¤ структур, активуючих серцево-судинну систему. «аспокоЇнн¤
	“ромбоцити	јгрегац≥¤
	∆ирова тканина	ѕригн≥ченн¤ л≥пол≥зу
	ќстровки Ћангерганса	«ниженн¤ вид≥ленн¤ ≥нсул≥ну
Ѕета 1	—инусний вузол	ѕ≥двищенн¤ збудливост≥
	ћ≥окард	“ах≥кард≥¤
	јтр≥о-вентрикул¤рний вузол	«б≥льшенн¤ пров≥дност≥
	ѕучок н≥жки √≥са	«б≥льшенн¤ автоматизму
	ѕеч≥нка, скелетн≥ мТ¤зи	ѕ≥дсиленн¤ гл≥когенол≥зу
Ѕета 2	јртер≥оли скелетних мТ¤з≥в	–елаксац≥¤
	√ладка мускулатура бронх≥в	–елаксац≥¤
	ўитовидна залоза	—тимул¤ц≥¤ вид≥ленн¤ гормон≥в
	¬аг≥тна матка	–елаксац≥¤
	ќстр≥вц≥ Ћангерганса	«б≥льшенн¤ вид≥ленн¤ ≥нсул≥ну
	«ак≥нченн¤ симпатичних нервових волокон	ѕ≥двищенн¤ вив≥льненн¤ мед≥атору
	«ак≥нченн¤ хол≥нерг≥чних нерв≥в у мозку	«б≥льшенн¤ вид≥ленн¤ ацетилхол≥ну
	∆ирова тканина	ѕ≥дсиленн¤ л≥пол≥зу
Ѕета 1+2	ёкста гломерул¤рна тканина у нирках	ѕ≥двищенн¤ вид≥ленн¤ рен≥ну

 ласиф≥кац≥¤ адренерг≥чних речовин

1. јдреном≥метики (јћ):

ј. јћ пр¤моњ д≥њ:

а) альфа 1 Ц јћ (мезатон);

б) альфа 1 (переважно) ≥ незначно бета адренорецептори Ц јћ (норадренал≥ну г≥дротартрат);

в) альфа 2 Ц јћ (нафтиз≥н, галазол≥н);

г) альфа 1+2 +бета 1 + 2 Ц јћ (адренал≥ну г≥дрохлорид);

д) бета 1 Ц јћ (добутам≥н);

ж) бета 2 Ц јћ (салбутамол; фенотерол-партусистен; салметерол);

з) бета 1+2 Ц јћ (≥задрин, орципренал≥н).

Ѕ. јдреном≥метики непр¤моњ(пресинаптичноњ) д≥њ(симпатом≥метики) Ц ефедрину г≥дрохлорид, дефедрин.

2 . јдреноблокатори (јЅ) .

ј. јльфа Ц јЅ:

а) альфа 1¬ Ц јЅ Ц празозин (м≥н≥прес); доксазозин, теразозин; альфа 1ј ЦјЅ тамсулозин;

б) альфа 1+2 Ц јЅ (тропафен, диг≥дроерготоксин, диг≥дроерготам≥н, фентолам≥н);

в) альфа+бета Ц јЅ (лабеталол Ц альфа 1+ бета 1+ бета 2).

Ѕ. Ѕета Ц јЅ:

а) бета 1 Ц јЅ селективн≥ (метопролол Ц беталок; атенолол; тал≥нолол; ацебутол; б≥сопролол Ц УконкорФ);

б) бета 1+2 Ц јЅ (анаприл≥н Ц пропранолол, обзидан; окспренолол Ц тразикор).

3. —импатол≥тики (резерп≥н, октадин).

јдреном≥метичн≥ речовини (јћ)

јдреном≥метики пр¤моњ д≥њ Ц л≥карськ≥ речовини, ¤к≥ безпосередньо збуджують адренорецептори виконуючих орган≥в.

јльфа Ц адреном≥метики в≥др≥зн¤ютьс¤ м≥ж собою б≥отрансформац≥Їю, фармакок≥нетикою.

јльфа 1 Ц јћ, дл¤ резорбтивноњ д≥њ використовують мезатон. ѕри введенн≥ в орган≥зм викликаЇ звуженн¤ периферичних судин, п≥двищуЇ артер≥альний тиск. ≈фект настаЇ через 3 Ц 5 хвилин при внутр≥шньовенному введенн≥ ≥ триваЇ 2 Ц 4 години.

Ќафтиз≥н (санорин) ≥ галазол≥н (ксилометазол≥н) д≥ють на альфа 2 - ј– слизових оболонок носовоњ порожнини, що приводить до зменшенн¤ набр¤ку слизовоњ оболонки. «астосовують м≥сцево при рин≥тах.

јдренал≥н знаходитьс¤ у хромаф≥нних кл≥тинах мозковоњ речовини наднирник≥в. јдренал≥н маЇ стимулюючу д≥ю на альфа- ≥ бета- адренорецептори.

«буджуючи альфа-адренорецептори адренал≥н, викликаЇ звуженн¤ судин, скороченн¤ рад≥ального мТ¤за райдужноњ оболонки (м≥др≥аз), знижуЇ моторику ≥ тонус кишечника, скорочуЇ сф≥нктери шлунково-кишкового тракту, посилюЇ скороченн¤ м≥ометр≥ю.

јдренал≥н, стимулюючи бета 2- адренорецептори судин мТ¤з≥в, спри¤Ї њх розширенню ≥ зниженню артер≥ального тиску. ѕресорна д≥¤ адренал≥ну зм≥нюЇтьс¤ незначною г≥потенз≥Їю, ¤ка звТ¤зана з б≥льш тривалим збудженн¤м бета 2-адренорецептор≥в судин. —тимулюючи бета 1 - адренорецептори серц¤, зб≥льшуЇ силу ≥ частоту серцевих скорочень, хвилинний та ударний обТЇм. «б≥льшуЇ потребу м≥окарда в кисн≥.

јдренал≥н розширюЇ з≥ниц≥ ока (внасл≥док скороченн¤ рад≥ального мТ¤за райдужноњ оболонки ока, знижуЇ внутр≥шньоочний тиск).

«буджуючи бета 2 - адренорецептори бронх≥в викликаЇ розслабленн¤ гладкоњ мускулатури бронх≥в (маЇ бронхол≥тичну д≥ю), послаблюЇ перистальтику кишечника ≥ шлунка, знижуЇ тонус ≥ силу скорочень матки (особливо ваг≥тноњ). —екрец≥ю слинних залоз Ц вид≥л¤Їтьс¤ густа вТ¤зка слина.

јдренал≥н викликаЇ скороченн¤ капсули селез≥нки.

јдренал≥н стимулюЇ гл≥когенол≥з (викликаЇ г≥пергл≥кем≥ю, у кров≥ зб≥льшуЇтьс¤ вм≥ст молочноњ кислоти та ≥он≥в кал≥ю) ≥ л≥пол≥з (зб≥льшуЇ в плазм≥ кров≥ вм≥ст в≥льних жирних кислот за рахунок жирових депо).

√л≥когенол≥тична д≥¤ адренал≥ну зумовлена стимулюючим впливом на бета 2 - адренорецептори ≥ активац≥Їю мембранного ферменту аден≥латциклази. Ћ≥пол≥з зумовлений активуючим впливом цјћ‘ на тригл≥церидл≥пазу. ѕри цьому ≥з тригл≥церид≥в утворюютьс¤ гл≥церин ≥ жирн≥ кислоти. јдренал≥н стимулюЇ метабол≥зм, п≥двищуЇ поглинанн¤ кисню. ƒ≥ючи на ÷Ќ— викликаЇ њњ збудженн¤, що про¤вл¤Їтьс¤ неспокоЇм, тремором, стимул¤ц≥Їю пусковоњ зони блювотного центру.

јдренал≥н застосовують при анаф≥лактичному шоку та ≥нших алерг≥чних реакц≥¤х швидкого типу, дл¤ швидкого зн¤тт¤ бронхоспазму (при напад≥ бронх≥альноњ астми).

ѕрепарат адренал≥ну г≥дрохлорид вводитьс¤ парентерально (п≥д шк≥ру, внутр≥шньомТ¤зово, а в окремих випадках Ц внутр≥шньовенно або ≥нтракард≥ально), разом ≥з м≥сцево анестезуючими засобами (звужуючи судини в д≥л¤нц≥ введенн¤, посилюЇ анестез≥ю) дл¤ посиленн¤ тривалост≥ д≥њ м≥сцево анестезуючих засоб≥в. јдренал≥н д≥Ї швидко, але короткочасно (при внутр≥шньовенному шл¤ху введенн¤ ефект розвиваЇтьс¤ уже через дек≥лька секунд ≥ триваЇ до 5 хвилин, а при п≥дшк≥рному введенн≥ тривал≥сть д≥њ Ц до 30 хвилин). ѕри прийом≥ всередину ефект не розвиваЇтьс¤ в звТ¤зку з тим, що у шлунково-кишковому тракт≥ руйнуЇтьс¤.

Ќорадренал≥н Ї мед≥атором симпатичноњ нервовоњ системи, його фармакодинам≥ка повТ¤зана ≥з пр¤мим збуджувальним впливом на альфа 1 +бета -адренорецептори. ќсновним ефектом Ї виражена, короткочасна г≥пертензивна д≥¤, ¤ка звТ¤зана ≥з збудженн¤м альфа-адренорецептор≥в судин ≥ п≥двищенн¤м периферичного опору судин. Ќа в≥дм≥ну в≥д адренал≥ну наступного зниженн¤ артер≥ального тиску не спостер≥гаЇтьс¤, оск≥льки норадренал≥н мало впливаЇ на бета 2- адренорецептори. –итм серцевих скорочень п≥д впливом норадренал≥ну спов≥льнюЇтьс¤ (розвиваЇтьс¤ брадикард≥¤) Ц результат рефлекторних вплив≥в з механорецептор≥в судин у в≥дпов≥дь на швидке п≥двищенн¤ артер≥ального тиску. ѕо судинозвужувальному ефекту перевищуЇ д≥ю адренал≥ну у 5 Ц 10 раз≥в. ѕри внутр≥шньовенному введенн≥ ефект настаЇ через 10 Ц 20 секунд ≥ триваЇ до 5 хвилин.

Ќорадренал≥н застосовують при гостр≥й г≥потенз≥њ (травми, х≥рург≥чн≥ втручанн¤ та ≥н.) внутр≥шньовенно тому, що при внутр≥шньом Т¤зовому введенн≥ можливий розвиток некрозу тканини.

ѕри р≥зко виражен≥й г≥потенз≥њ (гемораг≥чний, кард≥огенний шок) не рекомендуЇтьс¤ вводити норадренал≥н, оск≥льки викликаний ним спазм артер≥ол ще б≥льше пог≥ршить кровопостачанн¤ тканин.

ƒофам≥н збуджуЇ дофам≥нов≥ рецептори, слабше д≥Ї на альфа- ≥ бета-адренорецептори. ƒ≥ючи на периферичн≥ рецептори, розширюЇ судини серц¤, нирок, к≥нц≥вок, кишечника, п≥двищуЇ скоротлив≥сть м≥окарду. ¬иконуЇ роль мед≥атора у хвостатому т≥л≥ ≥ базальних гангл≥¤х ÷Ќ—, нестача ¤кого в цих структурних утворенн¤х може спри¤ти розвитку тремору (парк≥нсон≥зму).

ƒофам≥н Ц катехолам≥н ≥з мед≥аторними властивост¤ми, що виконуЇ р¤д важливих ф≥з≥олог≥чних функц≥й у ÷Ќ— ≥ периферичн≥й нервов≥й систем≥. ѕро¤вл¤Ї слабку симпатом≥метичну д≥ю, бере участь у регул¤ц≥њ повед≥нки, руховоњ сфери, д≥¤льност≥ серцево-судинноњ системи, кишечника, нирок та ≥н. ≤з порушенн¤м обм≥ну дофам≥ну та функц≥й дофам≥нових рецептор≥в повТ¤зано розвиток шизофрен≥њ, алкогол≥зму, депресивних стан≥в, хвороби ѕарк≥нсона та ≥нших екстрап≥рам≥дних розлад≥в.

—еротон≥н Ц б≥огенний ам≥н, ¤кий Ї пох≥дним триптофану. ћаЇ надзвичайно широкий спектр б≥олог≥чноњ активност≥ щодо ÷Ќ—, периферичноњ нервовоњ системи, ≥нших орган≥в ≥ тканин. ” ÷Ќ— людини виконуЇ роль мед≥атора дл¤ спец≥альних серотон≥нерг≥чних нейрон≥в ≥ модул¤тора д≥њ нейротрансм≥тер≥в. ѕорушенн¤ обм≥ну серотон≥ну та функц≥й серотон≥нових рецептор≥в впливають на патогенез депресивних ≥ неспок≥йних стан≥в, шизофрен≥њ, наркоман≥њ. ƒеф≥цит серотон≥ну в головному мозку та спинномозков≥й р≥дин≥ ви¤вл¤Їтьс¤ у хворих з важкими станами депрес≥њ, що зд≥йснюють суњцидальн≥ акти (самогубства).

ƒобутам≥н виб≥рково стимулюЇ бета 1 - адренорецептори серц¤, про¤вл¤Ї на серце позитивну ≥нотропну д≥ю, незначну хронотропну д≥ю, п≥двищуЇ ударний обТЇм серц¤. ¬вод¤ть внутр≥шньовенно. ≈фект п≥сл¤ введенн¤ розвиваЇтьс¤ через 1 Ц 2 хвилини ≥ триваЇ до 1 години.

—албутамол(султанол), фенотерол(беротек, партусистен), тербутал≥н(брикан≥л), належать до адреном≥метик≥в, ¤к≥ стимулюють бета 2 - адренорецептори (бронх≥в, матки), привод¤чи до розслабленн¤ мускулатури бронх≥в та м≥ометр≥ю, що використовуЇтьс¤ при бронх≥альн≥й астм≥ та передчасних родах. «астосовують у вигл¤д≥ ≥нгал¤ц≥й. ≈фект при ≥нгал¤ц≥њ розвиваЇтьс¤ швидко ≥ триваЇ 4 Ц 5 годин.

—алметерол(серевент) бета 2- адреном≥метик тривалоњ д≥њ. «астосовують дл¤ проф≥лактики приступ≥в бронх≥альноњ астми 2 рази на день.

ѕор≥вн¤нн¤ розвитку бронходилатац≥њ окремих препарат≥в:

ѕрепарат	–озвиток бронходил¤тац≥њ	“ривал≥сть д≥њ
—албутамол	1 Ц 2 хв	3 Ц 4 год.
‘енотерол (беротек)	1 Ц 2 хв	3 Ц 4 год.
—еревент (салметерол)	5 Ц 10 хв	6 Ц 8 год.
омб≥вент	5 Ц 10 хв	8 Ц 10 год.
ƒитек	5 Ц 10 хв	8 Ц 10 год.
“ровентол (≥пратроп≥й)	10 Ц 12 хв	10 Ц 14 год.

 ≤задрин , орципренал≥н(алупент) стимулюють бета 1+2 - адренорецептори. ќсновн≥ ефекти повТ¤зан≥ ≥з впливом на серце ≥ гладк≥ мТ¤зи. —тимул¤ц≥¤ бета 1 - адренорецептор≥в серц¤ приводить до зб≥льшенн¤ сили ≥ частоти серцевих скорочень, п≥двищуЇ систол≥чний тиск. «буджуючи бета 2 - адренорецептори судин (особливо скелетних мТ¤з≥в), спри¤Ї зниженню д≥астол≥чного тиску, викликаЇ зниженн¤ тонусу бронх≥в. ≈фект при ≥нгал¤ц≥њ настаЇ швидко Ц через 20 Ц 30 секунд ≥ триваЇ до 1 Ц 2 годин.  р≥м того, знижуЇ тонус мТ¤з≥в шлунково-кишкового тракту. «буджуючи бета 1 - адренорецептори серц¤, полегшуЇ атр≥о-вентрикул¤рну пров≥дн≥сть, п≥двищуЇ автоматизм серц¤. ѕ≥двищуЇ обм≥н речовин, стимулюЇ гл≥когенол≥з ≥ л≥пол≥з, збуджуЇ ÷Ќ—.

≈федрину г≥дрохлорид Ц адреном≥метик непр¤моњ д≥њ (симпатом≥метик). ƒ≥ючи пресинаптично на варикозн≥ потовщенн¤, спри¤Ї вив≥льненню норадренал≥ну, кр≥м того маЇ безпосередню стимулюючу д≥ю на адренорецептори. ѕри введенн≥ ефедрину розвиваЇтьс¤ тривале ≥ ст≥йке звуженн¤ судин, насл≥дком ¤кого Ї п≥двищенн¤ артер≥ального тиску. –озслаблюЇ тонус бронх≥в, пригн≥чуЇ перистальтику кишечника, п≥двищуЇ вм≥ст глюкози у кров≥.

≈федрин ст≥йкий препарат не ≥нактивуЇтьс¤ ћјќ ≥  ќћ“. ѕри прийом≥ всередину ефект настаЇ через 15 Ц 30 хвилин ≥ триваЇ 4 Ц 6 годин. ѕри парентеральному введенн≥ ефект наступаЇ швидше. Ќа в≥дм≥ну в≥д адренал≥ну ≥ норадренал≥ну, д≥Ї слабше, але тривал≥ше. ≈федрин проникаЇ через гематоенцефал≥чний барТЇр, внасл≥док чого викликаЇ збудженн¤ ÷Ќ— (адренал≥н ≥ норадренал≥н не проникають). ƒл¤ ефедрину характерний швидкий розвиток тах≥ф≥лакс≥њ (ослабленн¤ д≥њ при повторному введенн≥ з короткими ≥нтервалами), ¤ку можна трактувати ¤к виснаженн¤ запас≥в норадренал≥ну в адренерг≥чних синапсах. ≈федрин зн≥маЇ ≥ попереджуЇ бронхоспазм.

«астосуванн¤: јльфа 1 - јћ використовуютьс¤ в основному ¤к судинозвужувальн≥ й г≥пертензивн≥ засоби.

Ѕета 1 - јћ Ц ¤к стимул¤тори серцевоњ д≥¤льност≥.

Ѕета 2 - јћ Ц ¤к бронхол≥тики ≥ токол≥тики.

ѕротипоказанн¤ до застосуванн¤ альфа 1+2 -јћ, бета-јћ Ц д≥абет, г≥пертиреоз, захворюванн¤ серц¤ ≥ судин, г≥пертон≥чна хвороба.

јнтиадренерг≥чн≥ речовини

јдреноблокатори (јЅ) Ц речовини, ¤к≥ блокують адренорецептори, в результат≥ чого послаблюЇтьс¤ або попереджуЇтьс¤ д≥¤ на орган≥зм адренерг≥чних нерв≥в ≥ введенн¤ ззовн≥ адреном≥метика. ƒо адреноблокатор≥в належать:

ѕриродн≥ сполуки Ц алкалоњди маткових р≥жок ерготам≥н та його г≥дрован≥ сполуки (диг≥дроерготам≥н) ¤ким властива альфа-адреноблокуюча активн≥сть, ≥з ¤ких найб≥льше значенн¤ маЇ фентолам≥н, ≥ синтетичн≥ речовини Ц празозин, доксазозин та ≥нш≥. јльфа-адреноблокуюча д≥¤ властива також де¤ким препаратам, що належать до ≥нших фармаколог≥чних груп (напр. нейролептики).

ѕразозин (м≥н≥прес) Ц альфа 1¬ -јЅ впливаЇ на постсинаптичн≥ альфа 1 -ј–. «а блокуючою активн≥стю перевищуЇ тропафен. ќсновний ефект празозину Ц зниженн¤ артер≥ального тиску за рахунок зниженн¤ тонусу артер≥альних, ≥ в менш≥й м≥р≥ Ц венозних судин. «меншенн¤ венозного поверненн¤ кров≥ ≥ роботи серц¤. ≈фект розвиваЇтьс¤ через 30 Ц 60 хвилин п≥сл¤ прийому всередину ≥ триваЇ 6 Ц 8 годин. ѕризначають дл¤ курсового л≥куванн¤ г≥пертон≥чноњ хвороби.

“амсулозин Ц виб≥рково ≥ конкурентно блокуЇ постинаптичн≥ альфа 1¬ -рецептори, ¤к≥ знаход¤тьс¤ в простат≥, уретр≥, шийц≥ сечового м≥хура, спри¤Ї зниженню њх тонусу ≥ покращенню в≥дходженн¤ сеч≥. прискорюють частоту серцевих скорочень, зменшують загальний периферичний оп≥р, (застосовують всередину при добро¤к≥сн≥й г≥перплаз≥њ простати).

ƒоксазозин (кардура), по будов≥ близький до празозину. «астосовують дл¤ л≥куванн¤ г≥пертон≥чноњ хвороби, при аденом≥ простати.

…ох≥мб≥ну г≥дрохлорид Ц селективно блокуЇ центральн≥ та периферичн≥ альфа 2 Ц адренорецептори, покращуЇ кровопостачанн¤ орган≥в малого тазу, застосовують при порушенн¤х ерекц≥њ, дл¤ п≥двищенн¤ потенц≥њ.

“ропафен Ц альфа 1+2 -јЅ про¤вл¤Ї де¤ку атроп≥нопод≥бну д≥ю. ¬вод¤ть внутр≥шньовенно. ≈фект розвиваЇтьс¤ через 1Ц2 хвилини ≥ триваЇ 1Ц2 години.

јльфа 1+2 -јЅ характеризуютьс¤ вираженою, але короткочасною д≥Їю. ≈фект розвиваЇтьс¤ при парентеральному введенн≥ через 15 Ц 20 секунд ≥ триваЇ до 1 години. ¬икликають прискоренн¤ ритму серцевих скорочень за рахунок блокади пресинаптичних альфа 2 -ј–, знижують артер≥альний тиск у результат≥ блокади альфа-ј– судин, кр≥м того, про¤вл¤ють ≥ м≥отропну судинорозширювальну д≥ю, п≥двищують моторику шлунково-кишкового тракту.

‘ентолам≥н Ц еталонний альфа 1- та альфа 2 Ц адреноблокатор з короткочасним г≥потензивним ефектом. ¬икористовують при феохромоцитом≥, ендартер≥њт≥ (спазм периферичних судин), дл¤ л≥куванн¤ г≥пертон≥чноњ хвороби.

Ћ≥карськ≥ речовини, ¤к≥ блокують бета Ц адренорецептори, характеризуютьс¤ антианг≥нальною, протиаритм≥чною та г≥потензивною д≥Їю.. ѕрепарати даноњ групи блокують бета 1+2 - адренорецептори серц¤, судин, бронх≥в. Ќайб≥льше розповсюдженн¤ отримав анаприл≥н (пропранолол, обзидан, ≥ндерал). «г≥дно рол≥ бета-адренорецептор≥в у м≥окард≥, бета-јЅ викликають так≥ зм≥ни д≥¤льност≥ серц¤.

1. «меншенн¤ частоти серцевих скорочень. «ниженн¤ збудливост≥ й автоматизму пров≥дноњ системи серц¤ ≥ запоб≥ганн¤ серцевих аритм≥й, викликаних катехолам≥нами. Ѕлокуючи бета-ј– синусного вузла, адреноблокатори усувають активуючий вплив на нього симпатичноњ ≥ннервац≥њ ≥ адренал≥ну.

2. «ниженн¤ сили скорочень ≥ роботи серц¤. «меншуютьс¤ тонус, ударний ≥ хвилинний обТЇм серц¤.

3. «нижуЇтьс¤ потреба кисню м≥окардом ≥ блокуванн¤ метабол≥чних ефект≥в катехолам≥н≥в. ÷≥ властивост≥ бета-јЅ спри¤ють усуванню Уконфл≥ктуФ м≥ж постачанн¤м кисню ≥ потребою в ньому м≥окарда, що використовуЇтьс¤ дл¤ л≥куванн¤ стенокард≥њ (антианг≥нальнальна д≥¤). “ривале введенн¤ анаприл≥ну приводить до ст≥йкого зниженн¤ артер≥ального тиску, що маЇ значенн¤ дл¤ л≥куванн¤ г≥пертон≥чноњ хвороби. √≥потензивний ефект анаприл≥ну обумовлений також зниженн¤м продукц≥њ рен≥ну.

4. ѕротиаритм≥чна д≥¤ повТ¤зана ≥з зниженн¤ збудливост≥ ≥ автоматизму пров≥дноњ системи серц¤, внасл≥док блокади бета-адренорецептор≥в синусного вузла.

«астосовують бета-јЅ дл¤ курсовго л≥куванн¤ стенокард≥њ, г≥пертон≥чноњ хвороби, аритм≥й, тиреотоксикозу, хвороби ѕарк≥нсона.

ѕоб≥чн≥ефекти Ц нудота, блювота, брадикард≥¤, д≥аре¤ (пронос), бронхоспазм.

ѕод≥бно до анаприл≥ну д≥Ї окспренолол (тразикор).

Ѕета 1 - јЅ Ц метопролол (беталок); атенолол, тал≥нолол,Ц кард≥оселективн≥ бета 1-јЅ. јцебутолол Ц селективний бета 1 Ц адреноблокатор волод≥Ї мембраностаб≥л≥зуючою та симпатом≥метичною активн≥стю. Ќа в≥дм≥ну в≥д ≥нших мало впливаЇ на ÷Ќ—. ” кишечнику вмоктуЇтьс¤ добре. “ерапевтичний ефект розвиваЇтьс¤ через 60 хвилин п≥сл¤ прийому всередину ≥ триваЇ 5 Ц 6 годин. ¬икористовують дл¤ курсового л≥куванн¤ г≥пертон≥чноњ хвороби.

Ѕ≥сопролол (УконкорФ) Ц високоефективний бета 1-јЅ, характеризуЇтьс¤ найб≥льшою селективн≥стю ≥ силою д≥њ. «меншуЇ пров≥дн≥сть у атр≥о-вентрикул¤рному вузл≥, зменшуЇ загальний периферичний оп≥р та споживанн¤ кисню м≥окардом, що використовуЇтьс¤ при аритм≥¤х Ѕ≥одоступн≥сть до 90%, звТ¤зуванн¤ з б≥лками плазми кров≥ 30%. ѕри прийом≥ всередину ефект розвиваЇтьс¤ через 1 Ц 2 години ≥ триваЇ до 12 годин. „ерез гематоенцефал≥чний барТЇр не проникаЇ.

«астосовують дл¤ л≥куванн¤ хрон≥чноњ серцевоњ недостатност≥, дл¤ курсового л≥куванн¤ г≥пертон≥њ, тах≥кард≥њ.

Ћабеталол Ц альфа+бета-јЅ. ѕригн≥чуЇ зворотний нейрональний захват норадренал≥ну. ƒо лабеталолу б≥льш чутлив≥ бета 2 -ј–, н≥ж альфа-ј–. «а активн≥стю на бета-ј– поступаЇтьс¤ анаприл≥ну. ¬иражений терапевтичний ефект розвиваЇтьс¤ через 1 Ц 2 години ≥ триваЇ 8 Ц 10 годин.

«астосовують дл¤ курсового л≥куванн¤ г≥пертон≥чноњ хвороби.

Ќа малюнку 2 наведена схема локал≥зац≥¤ д≥њ адрено- та симпатол≥тик≥в.

ћалюнок 2. Ћокал≥зац≥¤ д≥њ адрено- та симпатол≥тичних засоб≥в (по ¬.¬.«акусову):
1 Ц кл≥тина ефекторного органу; 2 Ц адреноблокуюча речовина; 3 Ц симпатол≥тичний зас≥б;
4 Ц постгангл≥онарне волокно; 5 Ц симпатичний вузол; 6 Ц адренорецептори.

—импатол≥тики Ц речовини, ¤к≥ порушують процеси синтезу, нагромадженн¤ або вив≥льненн¤ мед≥атору норадренал≥ну на зак≥нченн¤х симпатичних нерв≥в, у результат≥ чого послаблюЇтьс¤ або повн≥стю перериваЇтьс¤ передача ≥мпульс≥в з пресинаптичноњ мембрани адренерг≥чних нервових волокон. –азом ≥з тим симпатол≥тики не впливають на адренорецептори ≥ не перешкоджають д≥њ адренал≥ну ≥ норадренал≥ну, введених в орган≥зм.

ќктадин (≥зобарин, ≥смел≥н) пригн≥чуЇ передачу збудженн¤ з адренерг≥чних нерв≥в на ефектор. ѕ≥д впливом октадину вм≥ст норадренал≥ну у варикозних потовщенн¤х зменшуЇтьс¤ внасл≥док пригн≥ченн¤ зворотного захопленн¤ норадренал≥ну варикозними потовщенн¤ми. ¬ ≥нтранейрональних депо октадин зам≥щаЇ норадренал≥н. ѕерешкоджаЇ депонуванню мед≥атору норадренал≥ну ≥ тому знижуЇ артер≥альний тиск. Ќа початку д≥њ октадину спостер≥гаЇтьс¤ короткочасне п≥двищенн¤ артер≥ального тиску, тах≥кард≥¤ (внасл≥док значного надходженн¤ норадренал≥ну в синаптичну щ≥лину), п≥сл¤ чого настаЇ пригн≥ченн¤ адреном≥метичних ефект≥в. „ерез гематоенцефал≥чний барТЇр не проникаЇ. √≥потензивний ефект октадину розвиваЇтьс¤ пов≥льно (через дек≥лька дн≥в).

«астосовують дл¤ курсового л≥куванн¤ г≥пертон≥чноњ хвороби.

ѕоб≥чн≥ефекти Ц нудота, брадикард≥¤, ортостатична г≥потенз≥¤.

–езерп≥н (алкалоњд раувольф≥њ зм≥њноњ Ц Rauwolfia serpentina) порушуЇ процес депонуванн¤ норадренал≥ну у везикулах, що приводить до зниженн¤ вм≥сту норадренал≥ну у варикозних потовщенн¤х, спри¤Ї вив≥льненню ≥з депо та нервових зак≥нчень катехолам≥н≥в (адренал≥ну, норадренал≥на та серотон≥ну) ≥ зменшуЇ њх запаси, що спричинюЇ зниженн¤ тонусу ÷Ќ—. Ќа зворотне нейрональне захопленн¤ норадренал≥ну резерп≥н не впливаЇ. √≥потензивний ефект ви¤вл¤Їтьс¤ через 4 Ц 5 дн≥в п≥сл¤ прийому препарату ≥ дос¤гаЇ максиму через к≥лька тижн≥в. јртер≥альний тиск поступово знижуЇтьс¤. «ниженн¤ тонусу судин п≥д впливом резерп≥ну обумовлене тим, що цей препарат п≥двищуЇ тонус парасимпатичноњ частини вегетативноњ нервовоњ системи. ѕод≥бно д≥Ї раунатин Ц препарат раувольф≥њ зм≥њноњ, ¤кий м≥стить суму алкалоњд≥в ц≥Їњ рослини.

–езерп≥н проникаЇ через гематоенцефал≥чний барТЇр д≥Ї заспок≥йливо на ÷Ќ—, зменшуЇ нервове напруженн¤, почутт¤ страху (про¤вл¤Ї антипсихотичну активн≥сть Ц застосовують дл¤ л≥куванн¤ шизофрен≥њ), знижуЇ рухову активн≥сть та артер≥альний тиск. јнтагон≥стами резерп≥ну щодо його пригн≥чуючоњ д≥њ на ÷Ќ— Ї ≥нг≥б≥тори ћјќ (н≥алам≥д, ¤кий в≥дновлюЇ баланс катехолам≥н≥в ≥ серотон≥ну в тканинах мозку).

«астосовують симпатол≥тики дл¤ курсового л≥куванн¤ г≥пертон≥чноњ хвороби.

ѕоб≥чн≥ ефекти Ц брадикард≥¤, м≥оз, набуханн¤ слизовоњ оболонки носовоњ порожнини, затримка р≥дини в орган≥зм≥, посиленн¤ моторики шлунково-кишкового тракту, посиленн¤ секрец≥њ залоз шлунка (зб≥льшенн¤ вид≥ленн¤ шлункового соку багатого на хлористоводневу кислоту), що призводить до ульцерогенноњ д≥њ (утворенн¤ виразок шлунка), екстрап≥рам≥дн≥ розлади (тремор мускулатури Ц синдром парк≥нсон≥зму). ƒл¤ корекц≥њ екстрап≥рам≥дних розлад≥в призначають циклодол.