Ћ≤ ј–—№ ≤ –≈„ќ¬»Ќ», я ≤ ¬ѕЋ»¬јё“№ Ќј ћ Ц ’ќЋ≤Ќќ–≈÷≈ѕ“ќ–»

ћ Ц хол≥ном≥метичн≥ речовини (ћ’ћ)

ћ Ц ’ћ Ц речовини, ¤к≥ збуджують (стимулюють) ћ’–:

а) ћ Ц ’ћ пр¤моњ д≥њ Ц ацетилхол≥ну хлорид, мускарин, карбахол≥н, п≥локарп≥ну г≥дрохлорид, ацекл≥дин;

б) антихол≥нестеразн≥ засоби (ћ Ц Ќ-’ћ) Ц речовини, ¤к≥ д≥ють опосередковано, блокуючи хол≥нестеразу Ц прозерин, галантам≥ну г≥дробром≥д, п≥ридостигм≥ну бром≥д, ф≥зостигм≥ну сал≥цилат, фосфакол, п≥рофос, н≥буф≥н.

ћ Ц ’ћ пр¤моњ д≥њ безпосередньо взаЇмод≥ють з ћ-’– ≥ викликають збудженн¤ њх.

‘армакодинам≥ка ацетилхол≥ну р≥зносторонн¤ ≥ значною м≥рою залежить в≥д дози, а саме: введенн¤ малих доз ацетилхол≥ну переважаЇ збудженн¤ ћ-’–, а великих доз Ц збудженн¤ Ќ’–.

ƒ≥¤ малих доз ацетилхол≥ну на органи ≥ системи аналог≥чна ефектам подразненн¤ парасимпатичноњ нервовоњ системи. ‘армаколог≥чн≥ ефекти ацетилхол≥ну не тривал≥ з причини швидкого розщепленн¤ його хол≥нестеразою.

јцетилхол≥нов≥ рецептори мускаринового типу Ї в гладких мТ¤зах секреторних кл≥тин, пров≥дноњ системи серц¤ у синапсах центральноњ нервовоњ системи ≥ вегетативноњ парасимпатичноњ системи. «вТ¤зуванн¤ мед≥атора з мускариновими рецепторами може зм≥нювати прониклив≥сть постсинаптичноњ мембрани дл¤ Na +, K + чи Ca ++. ѕ≥двищенн¤ проникност≥ дл¤ K + ≥ндукуЇ г≥перпол¤ризац≥ю мембрани ≥ гальм≥вний ефект, а зменшенн¤ проникност≥ дл¤ K + чи зростанн¤ потоку Na + Ц депол¤ризац≥ю ≥ збудженн¤. “аким чином, ацетилхол≥н може бути ≥ збуджувальним, ≥ гальм≥вним мед≥атором.

 р≥м регул¤ц≥њ проникност≥ ≥онних канал≥в, мускариновий хол≥норецептор впливаЇ на фосфорилюванн¤ ≥ дефосфорилюванн¤ ≥нозинтрифосфатиду, стимулюЇ утворенн¤ ц√ћ‘, обумовлюЇ п≥двищенн¤ внутр≥шньокл≥тинноњ концентрац≥њ ≥он≥в —а ++. ” центральн≥й нервов≥й систем≥ беруть участь у таких процесах, ¤к повед≥нка, св≥дом≥сть, емоц≥њ, навчанн¤ ≥ памТ¤ть.

ћускаринопод≥бна д≥¤ ацетилхол≥ну в≥дм≥чаЇтьс¤ при збудженн≥ парасимпатичноњ нервовоњ системи ≥ в основному протилежна ефектам стимул¤ц≥њ симпатичноњ нервовоњ системи. ѕри закапуванн≥ розчину ацетилхол≥ну у конТюнктивальний м≥шок в≥дбуваЇтьс¤ збудженн¤ ћ-’– к≥льцевих мТ¤зових волокон райдужноњ оболонки Ц при цьому бачимо, що з≥ниц¤ ока звужуЇтьс¤ (розвиваЇтьс¤ м≥оз). ¬насл≥док м≥озу райдужна оболонка стаЇ тоншою, кут передньоњ камери ока зб≥льшуЇтьс¤, ≥ при цьому полегшуЇтьс¤ в≥дт≥к внутр≥шньочноњ р≥дини ≥з передньоњ камери у шлем≥в канал, що приводить до зниженн¤ внутр≥шньо очного тиску. «ниженн¤ внутр≥шньо очного тиску використовують при глауком≥. ¬олокна в≥йчастого мТ¤за при д≥њ ацетилхол≥ну скорочуютьс¤, при цьому циннова звТ¤зка розслаблюЇтьс¤, ≥ кришталик набуваЇ сферичноњ (опуклоњ) форми. ќко встановлюЇтьс¤ на близьку точку зору Ц (розвиваЇтьс¤ короткозор≥сть) (мал. 1).

ћалюнок 1 . —хематичне зображенн¤ ока при розр≥з≥ спереду назад (по ћ.ѕ.Ќ≥колаЇву). ¬ерхн¤ половина малюнка (ј) вказуЇ в≥дношенн¤ при д≥њ атроп≥ну, нижн¤ половина (Ѕ) Ц ћ-’ћ та антихол≥нестеразн≥ речовини.
1 Ц Ўлем≥в канал; 2 Ц ‘онтан≥в прост≥р (в≥дкритий); 3, 5 Ц ÷иннова звТ¤зка; 4 Ц мТ¤з, звужуючий з≥ницю;
6 Ц мТ¤з, розширюючий з≥ницю; 7 Ц ‘онтан≥в прост≥р (закритий); 9 Ц –≥сничний мТ¤з; 10 Ц «оровий нерв.

—екрец≥¤ сльозних залоз п≥двищуЇтьс¤, секрец≥¤ залоз шлунка та слини п≥двищуютьс¤, тонус бронх≥в п≥двищуЇтьс¤, тонус мускулатури т≥ла сечового м≥хура посилюЇтьс¤, тонус сф≥нктер≥в знижуЇтьс¤ при введенн≥ в орган≥зм ацетилхол≥ну. « боку серц¤ Ц знижуЇтьс¤ збудлив≥сть ≥ пров≥дн≥сть серцевого мТ¤за, спов≥льнюЇтьс¤ ритм серцевих скорочень, сила серцевих скорочень зменшуЇтьс¤, знижуЇтьс¤ артер≥альний тиск. –озгл¤нут≥ ефекти, ¤к≥ спостер≥гаютьс¤ при введенн≥ малих (терапевтичних) доз ацетилхол≥ну, повТ¤зан≥ ≥з збудженн¤м ћ-’–.

Ќ≥котинопод≥бна д≥¤ ацетилхол≥ну включаЇ ефекти стимул¤ц≥њ симпатичних ≥ парасимпатичних гангл≥њв. јле вплив ацетилхол≥ну на гангл≥њ значно слабший, н≥ж на ћ-’–, тому переважають парасимпатичн≥ ефекти. ѕри введенн≥ ацетилхол≥ну у великих дозах розвиваютьс¤ ефекти збудженн¤ симпатичноњ нервовоњ системи. ¬ основ≥ н≥котинопод≥бноњ д≥њ ацетилхол≥ну лежить збудженн¤ Ќ’– гангл≥њв вегетативноњ нервовоњ системи, Ќ-’– каротидних синус≥в, ÷Ќ—, стимул¤ц≥¤ мозковоњ речовини наднирник≥в (п≥двищенн¤ вид≥ленн¤ катехолам≥н≥в).

ѕ≥сл¤ дисоц≥ац≥њ ≥з комплексу з рецептором ацетилхол≥н ≥нактивуЇтьс¤ шл¤хом г≥дрол≥зу п≥д д≥Їю ацетилхол≥нестерази.

јцетилхол≥н д≥Ї короткочасно (до 15 хвилин), тому великого практичного значенн¤ не маЇ. ¬водитьс¤ внутр≥шньоартер≥ально при спазмах периферичних судин (ендартерињт).

ћ-’ћ (ацекл≥дин, п≥локарп≥ну г≥дрохлорид ) характеризуютьс¤ впливом на функц≥њ вс≥х орган≥в, тканин ≥ систем, ¤к≥ отримують постгангл≥онарну хол≥нерг≥чну ≥ннервац≥ю. ѓх д≥¤ носить переважно периферичний характер, оск≥льки вони погано проход¤ть через гематоенцефал≥чний барТЇр. «буджують периферичн≥ ћ’–.

јцекл≥дин ввод¤ть внутр≥шньомТ¤зово при атон≥њ шлунково-кишкового тракту, при парезах гладкоњ мускулатури сечового м≥хура ≥ кишечнику, м≥сцево Ц крапл≥ в око або очна мазь застосовуютьс¤ при глауком≥ (п≥двищений внутр≥шньо очний тиск).

ѕ≥локарп≥ну г≥дрохлорид застосовують в очн≥й практиц≥ при глауком≥ у вигл¤д≥ очноњ маз≥ або очних крапель.

ѕри передозуванн≥ ћ-’ћ розвиваютьс¤ так≥ симптоми: надм≥рна секрец≥¤ залоз (сл≥зних, слинних, бронх≥альних, потових, шлунка ≥ кишечника), р≥зке п≥двищенн¤ тонусу гладкоњ мускулатури внутр≥шн≥х орган≥в (спазм, що супроводжуЇтьс¤ р≥зкими бол¤ми), задишка, спов≥льненн¤ ритму ≥ зменшенн¤ сили серцевих скорочень, зниженн¤ артер≥ального тиску, посиленн¤ перистальтики ≥ моторики кишечнику.

ƒопомога при отруЇнн≥: перш за все, ¤кщо речовина попала через рот, промивають шлунок, а пот≥м провод¤ть дальш≥ заходи допомоги: ввод¤ть антагон≥сти ћ-’ћ Ц атроп≥нопод≥бн≥ речовини (ћ-’Ѕ) Ц атроп≥ну сульфат, платиф≥л≥ну г≥дротартрат.

јнтихол≥нестеразн≥ речовини

јнтихол≥нестеразн≥ засоби д≥ють опосередковано через ендогенний ацетилхол≥н Ц вони спри¤ють накопиченню ацетилхол≥ну у синапсах за рахунок блокади ферменту хол≥нестерази.

јцетилхол≥н одночасно збуджуЇ ¤к ћ- так ≥ Ќ-’–, дл¤ нього властив≥ ¤к мускарино- так ≥ н≥котинопод≥бн≥ ефекти.

јнтихол≥нестеразн≥ засоби Ц фармаколог≥чн≥ речовини, ¤к≥ блокують фермент хол≥нестеразу ≥ спри¤ють посиленню та продовжують д≥ю ацетилхол≥ну.

јцетилхол≥н п≥сл¤ взаЇмод≥њ з хол≥норецепторами г≥дрол≥зуЇтьс¤ хол≥нестеразою, ¤ка Ї на зовн≥шн≥й поверхн≥ синаптичноњ мембрани.

јцетилхол≥нестераза локал≥зуЇтьс¤ в постсинаптичн≥й мембран≥ зак≥нчень постгангл≥онарних хол≥нерг≥чних волокон, рухових нерв≥в, в центральн≥й нервов≥й систем≥, у вузлах вегетативноњ нервовоњ системи. ¬она спри¤Ї швидкому ферментативному г≥дрол≥зу ацетилхол≥ну ≥ припиненню його д≥њ.

«алежно в≥д тривалост≥ ≥нг≥буванн¤ (блокади) хол≥нестерази антихол≥нестеразн≥ засоби под≥л¤ють на:

а) зворотноњ (короткочасноњ) д≥њ Ц прозерин, галантам≥ну г≥дробром≥д, п≥ридостигм≥ну бром≥д, ф≥зостигм≥ну сал≥цилат (тривал≥сть Цдек≥лька годин), п≥сл¤ чого активн≥сть ферменту в≥дновлюЇтьс¤.

б) УнезворотноњФ (тривалоњ) д≥њ Ц арм≥н, п≥рофос, фосфакол, н≥буф≥н) (тривал≥сть д≥њ Ц дек≥лька дн≥в).

Ѕ≥одоступн≥сть антихол≥нестеразних засоб≥в зворотноњ д≥њ (прозерин, п≥ридостигм≥ну бром≥д) при прийом≥ всередину Ї незначною, тому њх дози повинн≥ бути б≥льшими н≥ж при парентеральному введенн≥. „ерез гематоенцефал≥чний барТЇр проход¤ть галантам≥н ≥ ф≥зостигм≥н. √алантам≥н ≥ ф≥зостигм≥н покращують передачу збудженн¤ у хол≥нерг≥чних синапсах ÷Ќ—.

јнтихол≥нестеразн≥ засоби незворотноњ д≥њ Ї еф≥рами фосфорноњ кислоти (фосфорорган≥чн≥ сполуки Ц арм≥н, фосфакол). ¬они утворюють ковалентний звТ¤зок з г≥дроксилом серину у активному центр≥ хол≥нестерази. ÷ей комплекс пов≥льног≥дрол≥зуЇтьс¤, тому активн≥сть хол≥нестерази в≥дновлюЇтьс¤ за рахунок синтезу нових молекул. Ѕудучи високол≥поф≥льними, добре проход¤ть через б≥олог≥чн≥ барТЇри.

јнтихол≥нестеразн≥ засоби УнезворотноњФ д≥њ знайшли також широке застосуванн¤ в с≥льському господарств≥ ¤к пестициди дл¤ боротьби з≥ шк≥дниками-комахами. ÷е хлорофос, дихлофос, метафос, карбофос та ≥нш≥. —пр¤мований синтез фосфорорган≥чних сполук, ¤к≥ Ї високотоксичними дл¤ теплокровних тварин, призв≥в до створенн¤ отрут нервово-парал≥тичноњ д≥њ, що були прийн¤т≥ на озброЇнн¤ в≥йськовими силами багатьох крањн ¤к бойов≥ отруйн≥ речовини. Ќайб≥льш в≥домими бойовими отруйними речовинами ≥з класу фосфорорган≥чних сполук Ї табун, зарин, зоман.

ћехан≥зм д≥њ антихол≥нестеразних речовин . ‘армаколог≥чн≥ речовини, ¤к≥ блокують активн≥сть хол≥нестерази, спри¤ють нагромадженню ацетилхол≥ну в зонах нервових зак≥нчень та зумовлюють б≥льш тривалу ≥ виразн≥шу д≥ю мед≥атора, називаютьс¤ антихол≥нестеразними засобами. ѕерешкоджаючи г≥дрол≥зу ацетилхол≥ну, антихол≥нестеразн≥ засоби посилюють ≥ продовжують його мускарино- ≥ н≥котинопод≥бн≥ ефекти.

” терапевтичних дозах викликають в основному ћ-хол≥ном≥метичну д≥ю Ц про¤вл¤Їтьс¤ п≥двищенн¤м тонусу ≥ скоротливою активн≥стю не посмугованих мТ¤з≥в, робота серц¤ послаблюЇтьс¤, частота серцевих скорочень спов≥льнюЇтьс¤, зменшуЇтьс¤ швидк≥сть проходженн¤ збудженн¤ по пров≥дн≥й систем≥ серц¤, знижуЇтьс¤ артер≥альний тиск, п≥двищуЇтьс¤ секрец≥¤ залоз (кишечнику, шлунка, сл≥зних, слинних, бронх≥альних, потових).

Ќ-хол≥ном≥метична д≥¤ антихол≥нестеразних засоб≥в ви¤вл¤Їтьс¤ покращенн¤м проведенн¤ збудженн¤ у нервово-мТ¤зовому синапс≥ (п≥двищенн¤ тонусу ≥ сили скорочень скелетних мТ¤з≥в (б≥льш виражена д≥¤ прозерину). ѕрозерин також безпосередньо збуджуЇ Ќ-’– мТ¤з≥в.

јнтихол≥нестеразн≥ засоби та ћ-хол≥ном≥метики звужують з≥ницю ока (викликають м≥оз), знижують внутр≥шньо очний тиск, викликають спазм акомодац≥њ. ¬икористовують при глауком≥ (мал. 2).

ћалюнок 2 . ƒ≥¤ речовин, ¤к≥ впливають на хол≥нерг≥чну ≥нервац≥ю, на око.

—тр≥лками позначено ≥нтенсивн≥сть в≥дтоку внутр≥шньоочноњ р≥дини. ј Ц до введенн¤ речовин; Ѕ Ц ефекти ћ Ц хол≥ном≥метичних та антихол≥нестеразних речовин; ¬ Ц ефекти ћ Ц хол≥ноблокатор≥в (атроп≥нопод≥бн≥ речовини).

“онус ≥ моторика шлунково-кишкового тракту ≥ сечового м≥хура п≥двищуЇтьс¤, що даЇ можлив≥сть призначати ц≥ засоби при атон≥њ мТ¤з≥в шлунково-кишкового тракту ≥ сечового м≥хура. —ф≥нктери шлунково-кишкового тракту ≥ сечового м≥хура розслаблюютьс¤.

јнтихол≥нестеразн≥ речовини полегшують передачу ≥мпульс≥в в нервово-мТ¤зових синапсах, тому њх використовують при л≥куванн≥ м≥астен≥њ, залишкових ¤вищах пол≥ом≥Їл≥ту, атон≥њ шлунково-кишкового тракту, а також ¤к антагон≥сти м≥орелаксант≥в антидепол¤ризуючоњ д≥њ.

јнтихол≥нестеразн≥ засоби короткочасноњ (зворотноњ) д≥њ призначають при парезах, парал≥чах центрального походженн¤, м≥астен≥њ, атон≥њ шлунково-кишкового тракту ≥ сечового м≥хура, при передозуванн≥ м≥орелаксантами антидепол¤ризуючоњ (конкурентноњ) д≥њ, при отруЇнн≥ ћ-хол≥ноблокаторами (атроп≥н та ≥нш≥, до по¤ви сухост≥ слизових оболонок).

јнтихол≥нестеразн≥ засоби не можна призначати при бронх≥альн≥й астм≥, порушенн¤х пров≥дност≥ в м≥окард≥, атеросклероз≥, стенокард≥њ, еп≥лепс≥њ, г≥перк≥незах. јнтихол≥нестеразн≥ засоби (прозерин, ф≥зостигм≥ну сал≥цилат) погано проникають через гематоенцефал≥чний барТЇр.

‘армакодинам≥ка антихол≥нестеразних засоб≥в короткочасноњ д≥њ под≥бна. ¬≥дм≥нност≥ в д≥њ окремих препарат≥в нос¤ть в основному к≥льк≥сний характер, це по¤снюЇтьс¤ р≥зницею у фармакок≥нетиц≥ (тривал≥сть блокади хол≥нестерази цими препаратами 4 Ц 6 годин).

ѕоб≥чн≥ ефекти антихол≥нестеразних засоб≥в Ц надм≥рна секрец≥¤ екзокринних залоз, спастичн≥ бол≥ у живот≥, пронос, г≥потенз≥¤. ƒл¤ л≥куванн¤ застосовують ћ-’Ѕ.

‘≥зостигм≥ну сал≥цилат Ц с≥ль алкалоњду калабаоських боб≥в африканськоњ рослини Physostigma venenosum .

Ќа денервован≥ органи ф≥зостигм≥н не д≥Ї. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що ф≥зостигм≥н д≥Ї опосередковано через ендогенний ацетилхол≥н. ѕри денервац≥њ орган≥в повн≥стю порушуютьс¤ синтез ≥ депонуванн¤ ацетилхол≥ну, а тому ф≥зостигм≥н не про¤вл¤Ї д≥њ на них. ¬ той же час реакц≥¤ денервованого органу на екзогенний ацетилхол≥н збер≥гаЇтьс¤. ѕ≥сл¤ введенн¤ ф≥зостигм≥ну найб≥льш ≥нтенсивн≥ ефекти в≥дм≥чаютьс¤ з боку серц¤ та гладкоњ мускулатури шлунково-кишкового тракту, тобто переважаЇ збудженн¤ ћ-’–. ѕри цьому п≥двищуЇтьс¤ моторна функц≥¤ шлунково-кишкового тракту, перистальтика п≥двищуЇтьс¤; посилюЇтьс¤ секрец≥¤ залоз (сл≥зних, слинних), шлунка, панкреатичного соку. « боку серц¤ Ц зменшенн¤ ритму серцевих скорочень (брадикард≥¤), з боку бронх≥в Ц бронхоспазм. «вужуютьс¤ з≥ниц≥ ока (м≥оз), знижуЇтьс¤ внутр≥шньо очний тиск. “ривал≥сть д≥њ ф≥зостигм≥ну 6 Ц 12 годин. ”с≥ перерахован≥ ефекти ф≥зостигм≥ну Ї насл≥дком збудженн¤ ћ-’– ≥ зн≥маютьс¤ введенн¤м атроп≥ну. «астосовують при атон≥њ шлунково-кишкового тракту, м≥астен≥њ. ћ≥сцево Ц розчин Ц крапл≥ в око при глауком≥.

ѕрозерин маЇ б≥льш виражену фармаколог≥чну активн≥сть, н≥ж ф≥зостигм≥н, тривал≥сть д≥њ 3 Ц 5 годин. ќсновними ефектами под≥бний до ф≥зостигм≥ну, але б≥льше стимулюЇ мускулатуру сечового м≥хура, менше д≥Ї на серце ≥ не про¤вл¤Ї центральних ефект≥в, оск≥льки не проникаЇ кр≥зь гематоенцефал≥чний барТЇр.

ќсоблив≥стю д≥њ прозерину Ї те, що при введенн≥ його у терапевтичних дозах в≥дбуваЇтьс¤ значне збудженн¤ Ќ-’– дов≥льноњ мускулатури. ÷¤ властив≥сть препарату широко застосовуЇтьс¤ у кл≥н≥ц≥ дл¤ л≥куванн¤ м≥астен≥й, парез≥в, залишкових ¤вищ пол≥ом≥Їл≥ту, при крововиливах у тканину мозку, черепно-мозкових травмах, дл¤ п≥дсиленн¤ скоротливоњ активност≥ м≥ометр≥ю (при пологах), при передозуванн≥ м≥орелаксантами антидепол¤ризуючоњ д≥њ.

√алантам≥ну г≥дробром≥д (алкалоњд п≥дсн≥жника ¬оронова), на в≥дм≥ну в≥д прозерину, добре проникаЇ через гематоенцефал≥чний барТЇр. ” звТ¤зку з цим б≥льш активний при л≥куванн≥ хворих з залишковими ¤вищами пол≥ом≥Їл≥ту, м≥астен≥њ. “ривал≥сть д≥њ 6 Ц 8 годин. “ерапевтичний ефект розвиваЇтьс¤ пов≥льно.

ѕередача ≥мпульс≥в через нервово-мТ¤зовий синапс порушуЇтьс¤ при захворюванн≥ м≥астен≥њ. —постер≥гаЇтьс¤ прогресуюче втомленн¤ мТ¤з≥в п≥д час жуванн¤, ковтанн¤, розмови, рух≥в к≥нц≥вок. ћ≥астен≥¤ в≥дноситьс¤ до авто≥мунних захворювань. ¬ орган≥зм≥ виробл¤ютьс¤ антит≥ла до хол≥норецептора постсинаптичноњ мембрани мТ¤зового волокна. ¬насл≥док реакц≥њ антит≥л з рецепторами прискорюЇтьс¤ розпад молекул рецептора п≥д д≥Їю протеол≥тичних фермент≥в. ƒл¤ л≥куванн¤ використовують препарати, ¤к≥ гальмують активн≥сть ацетилхол≥нестерази та ≥муносупресори.

ѕ≥ридостигм≥ну бром≥д пор≥вн¤но з ≥ншими перерахованими антихол≥нестеразними засобами менш активний, назначають у б≥льших дозах, але тривал≥сть д≥њ б≥льша. ѕри передозуванн≥ призначають ћ Ц хол≥ноблокатори.

јнтихол≥нестеразн≥ засоби тривалоњ (УнезворотноњФ) д≥њ Ї еф≥рами фосфорноњ кислоти (фосфорорган≥чн≥ сполуки Ц арм≥н, п≥рофос, фосфакол). Ќазван≥ засоби в малих дозах (концентрац≥¤х) блокують активн≥сть хол≥нестерази. —т≥йко фосфорують естеразн≥ д≥л¤нки активних катал≥тичних центр≥в хол≥н естерази ≥ викликають незворотню неконформац≥йну њх трансформац≥ю. ¬≥дновленн¤ активност≥ хол≥нестерази в≥дбуваЇтьс¤ в основному за рахунок синтезу ферменту. “ривал≥сть д≥њ цих препарат≥в Ц 20 годин ≥ б≥льше. ƒобре розчинн≥ у л≥п≥дах, приникають через неушкоджену шк≥ру та слизов≥ оболонки ≥ дуже легко проникають через гематоенцефал≥чний барТЇр ≥ Ї високо отруйними сполуками. «астосовують т≥льки в офтальмолог≥њ, крапл≥ в око при глауком≥.

¬ медичн≥й практиц≥ застосовуютьс¤ фосфакол та арм≥н м≥сцево у вигл¤д≥ очних крапель дл¤ л≥куванн¤ глаукоми.

‘осфакол Ц прозора ол≥йна р≥дина жовтуватого кольору, розчин¤Їтьс¤ у спирт≥, еф≥р≥, бензол≥; розчинний у вод≥ у сп≥вв≥дношенн≥ 1:1000.

‘осфакол один ≥з представник≥в групи орган≥чних еф≥р≥в фосфорноњ кислоти, ¤кий волод≥Ї антихол≥нестеразною активн≥стю. ¬≥дноситьс¤ до незворотн≥х ≥нг≥б≥тор≥в хол≥нестерази.

«м≥ни в д≥¤льност≥ орган≥зму, викликан≥ цими сполуками в значн≥й м≥р≥ сп≥впадають ≥з зм≥нами, викликаними ≥ншими антихол≥нестеразними засобами. ” звТ¤зку з сильним та тривалим м≥отичним (звуженн¤ з≥ниц≥) ефектом вони знайшли застосуванн¤ в ¤кост≥ м≥отичних та протиглаукомних засоб≥в.

–озчин фосфаколу 0,013% застосовують при глауком≥, пробод≥нн≥ рог≥вки, випад≥нн≥ кришталика, коли потр≥бно викликати тривале ≥ сильне звуженн¤ з≥ниц≥.

ѕод≥бн≥ до фосфаколу арм≥н, н≥буф≥н.

‘армакодинам≥ка антихол≥нестеразних засоб≥в тривалоњ д≥њ заслуговуЇ на увагу ще й тому, що де¤к≥ сполуки (карбофос, дихлофос, т≥офос, хлорофос) використовуютьс¤ у народному господарств≥ ¤к ≥нсектицидн≥ препарати ≥ можуть викликати отруЇнн¤. ѕри отруЇнн≥ цими речовинами спостер≥гаютьс¤ симптоми збудженн¤ ¤к ћ-так ≥ Ќ-’–. –озвиваЇтьс¤ м≥оз, г≥персал≥вац≥¤, бронхоспазм, кольки шлунково-кишкового тракту, брадикард≥¤, р≥зке зниженн¤ артер≥ального тиску, тремор т≥ла, психомоторне збудженн¤ у вигл¤д≥ судом, галюцинац≥й. ƒл¤ л≥куванн¤ отруЇнь використовують ћ-’Ѕ, при психомоторному збудженн≥ ввод¤ть антипсихотичн≥ та анксол≥тичн≥ засоби (ам≥назин, д≥азепам), натр≥ю оксибутират, а дл¤ в≥дновленн¤ хол≥нестерази дають реактиватори хол≥нестерази (речовини, ¤к≥ здатн≥ в≥дновлювати активн≥сть ферменту хол≥нестерази) Ц алоксим, дип≥роксим, ≥зон≥трозин.  ращий ефект отримуЇмо при комб≥нованому застосуванн≥ препарат≥в ћ-’Ѕ разом з реактиваторами хол≥нестерази.

ћехан≥зм реактивац≥њ хол≥нестерази пол¤гаЇ у сл≥дуючому: оксими звТ¤зуютьс¤ з ан≥онним центром блокованоњ хол≥нестерази за рахунок позитивно зар¤дженого атому азоту, а нуклеоф≥льний центр оксиму, представлений киснем, атакуЇ фосфорильований естеразний пункт. ” результат≥ в≥дбуваЇтьс¤ фосфорилюванн¤ оксиму, тобто в≥дщепленн¤ його в≥д хол≥нестерази ≥ в≥дновленн¤ њњ активност≥. –еактиватори хол≥нестерази волод≥ють б≥льш проф≥лактичною, н≥ж л≥кувальною д≥Їю.

ƒип≥роксим Ц четвертинна амон≥йна сполука погано проникаЇ, через гематоенцефал≥чний барТЇр ≥ тому слабо реактивуЇ хол≥нестеразу мозку.

≤зон≥трозин Ц третинний ам≥н добре проходить через гематоенцефал≥чний барТЇр.

 р≥м реактиватор≥в хол≥нестерази, при отруЇнн≥ антихол≥нестеразними засобами застосовують ћ-’Ѕ (атроп≥нопод≥бн≥ речовини).

јнтихол≥нерг≥чн≥ (ћ-хол≥ноблокуюч≥) засоби (ћ-’Ѕ)

÷е л≥карськ≥ речовини, ¤к≥ викликають тимчасовий функц≥ональний парал≥ч ћ-’–.

ћ-’Ѕ блокують ћ-’– у синапсах постгангл≥онарних хол≥нерг≥чних нерв≥в, усувають вплив на органи ≥ системи парасимпатичноњ нервовоњ системи ≥ хол≥нерг≥чних волокон симпатичноњ нервовоњ системи.  р≥м того, ц≥ речовини запоб≥гають ≥ зн≥мають мускаринопод≥бну д≥ю ацетилхол≥ну.

ƒжерела отриманн¤ ћ-’Ѕ. ќсновними джерелами отриманн¤ ћ-’Ѕ Ї л≥карськ≥ рослини. “ак, атроп≥н отримують ≥з красавки (Atropa Belladonna) та дурману (Datura stramonium), скополам≥н ≥з скопол≥њ карн≥ол≥йськоњ (Scopolia carniolica), платиф≥л≥н ≥з хрестовика широколистого (Senecio platyphyllus).

ћехан≥зм д≥њ ћ’Ѕ по¤снюЇтьс¤ блокадою ћ-’– завд¤ки насиченню поверхн≥ молекулами ћ-хол≥ноблокатора (конкурентн≥ антагон≥сти ћ-’ћ), блокують активний центр ћ-’–. ¬становлено, що атроп≥н ≥ атроп≥нопод≥бн≥ речовини взаЇмод≥ють з ан≥онним пунктом ћ-’–, це робить останн≥й недоступним дл¤ ацетилхол≥ну. “акий тип блокади синапс≥в називаЇтьс¤ конкурентним антагон≥змом односторонн≥м (нер≥вноважним). ÷е значить, що при збудженн≥ хол≥норецептор≥в хол≥ном≥метиками п≥сл¤ наступного введенн¤ атроп≥ну ефекти зменшуютьс¤ або усуваютьс¤ повн≥стю, а при блокад≥ ћ-’– атроп≥ном ћ-хол≥ном≥метики у межах терапевтичних доз не викликають збудженн¤ ћ-’–. ≈фекти ћ-’ћ зн≥маютьс¤ атроп≥ном, тод≥ ¤к ацетилхол≥н не може зн¤ти ефекти атроп≥ну.

ƒурман звичайний	Ѕеладонна звичайна	—копол≥¤ карн≥ол≥йська

ѕрепарати групи атроп≥ну в терапевтичних дозах пригн≥чують переважно ћ-’–, а у великих дозах д≥ють ≥ на Ќ-’–. Ќа синтез ≥ вив≥льненн¤ ацетилхол≥ну вони не впливають. ћ-хол≥ноблокатори зменшують або зн≥мають ефекти подразненн¤ хол≥нерг≥чних (парасимпатичних) нерв≥в ≥ д≥ю речовин, ¤к≥ волод≥ють ћ-хол≥ном≥метичною активн≥стю (ацетилхол≥н, антихол≥нестеразн≥ засоби). ѕри введенн≥ ћ-’Ѕ периферичноњ д≥њ в орган≥зм≥ в≥дм≥чаютьс¤ так≥ ефекти: розширенн¤ з≥ниц≥ ока за рахунок д≥њ на ћ-’– кругових мТ¤зових волокон райдужноњ оболонки, розслаблюючи њх, приводить до п≥двищенн¤ внутр≥шньо очного тиску за рахунок закритт¤ шлемового каналу ≥ фонтанних простор≥в (здавлюванн¤ розслабленою радужною оболонкою), розслабленн¤ цил≥арного мТ¤за, а з ним нат¤гуванн¤ цинновоњ звТ¤зки ≥ капсули кришталика (кришталик набуваЇ плоскоњ форми), настаЇ далекозор≥сть, розвиваЇтьс¤ парал≥ч акомодац≥њ (мал. 3).

«меншуЇтьс¤ секрец≥¤ залоз (сльозних, слинних, бронх≥альних, шлунка), знижуЇтьс¤ тонус гладкоњ мускулатури внутр≥шн≥х орган≥в (бронх≥в, кишечнику, сечового м≥хура, жовчних шл¤х≥в). « боку серц¤ розвиваЇтьс¤ тах≥кард≥¤ (прискоренн¤ ритму серцевих скорочень). ѕо тривалост≥ д≥њ на око ћ-хол≥ноблокатори розм≥щуютьс¤ в такому пор¤дку: атроп≥н > скополам≥н > гоматроп≥н > платиф≥л≥н.

јтроп≥н, скополам≥н ≥ платиф≥л≥н Ї третинними амон≥йними сполуками, ¤к≥ добре проникають через гематоенцефал≥чний барТЇр ≥ д≥ють на ÷Ќ—, а саме: атроп≥н сульфат у терапевтичних дозах збуджуЇ дихальний центр, у великих дозах збуджуЇ кору головного мозку, що може призвести до псих≥чного ≥ рухового збудженн¤. Ќа в≥дм≥ну в≥д атроп≥ну, скополам≥н пригн≥чуЇ функц≥ональну активн≥сть ÷Ќ—. ѕри введенн≥ в орган≥зм атроп≥ну ефекти розвиваютьс¤ через 20 Ц 30 хвилин ≥ тривал≥сть його д≥њ 7 Ц 10 дн≥в (з боку ока).

 

ћалюнок 3 . ƒ≥¤ ћ-хол≥ноблокатор≥в (зверху) та ћ-хол≥ном≥метик≥в (знизу) на око (за ¬иноградовим):
1 Ц райдужна оболонка; 2 Ц венозна пазуха; 3 Ц кришталик; 4 Ц прост≥р греб≥нцевоњ звТ¤зки; 5 Ц цил≥арний мТ¤з;

—кополам≥ну г≥дробром≥д пригн≥чуЇ активн≥сть п≥дкоркових рухових центр≥в, що може бути використано дл¤ л≥куванн¤ парк≥нсон≥зму, збудженн¤. ¬икликаЇ розширенн¤ з≥ниц≥ ока ≥ парал≥ч акомодац≥њ до 5 дн≥в. ѕригн≥чуЇ активн≥сть вестибул¤рного апарату, що може бути використано при блювот≥ за морськоњ та пов≥тр¤ноњ хвороби (входить до складу таблеток УјеронФ, под≥бний до нього УдедалонФ). ≈фект розвиваЇтьс¤ через 20 Ц 30 хвилин ≥ триваЇ 5 Ц 10 годин.

ѕлатиф≥л≥ну г≥дротартрат на в≥дм≥ну в≥д атроп≥ну в менш≥й м≥р≥ пригн≥чуЇ секрец≥ю слинних залоз, пригн≥чуЇ активн≥сть судинорухового центру, що може бути використано при л≥куванн≥ г≥пертон≥чноњ хвороби. ЅлокуЇ Ќ-’– у вегетативних гангл≥¤х ≥ хромаф≥нних кл≥тинах мозковоњ речовини наднирник≥в (зменшенн¤ секрец≥њ адренал≥ну).  р≥м того, дл¤ платиф≥л≥ну в б≥льш≥й м≥р≥ виражена м≥отропна спазмол≥тична д≥¤ (розслаблюЇ гладк≥ мТ¤зи, д≥ючи на м≥оф≥брили (застосовують дл¤ зн¤тт¤ спазм≥в гладкоњ мускулатури внутр≥шн≥х орган≥в). «авд¤ки вказаним властивост¤м на в≥дм≥ну в≥д ≥нших ћ-’Ѕ речовин знижуЇ артер≥альний тиск. ѕри введенн≥ платиф≥л≥ну в орган≥зм ефект настаЇ через 20Ц30 хвилин ≥ триваЇ 3Ц5 годин. ¬ офтальмолог≥њ платиф≥л≥н використовують з д≥агностичною метою (дл¤ досл≥дженн¤ очного дна), при травмах ≥ запальних процесах ока (≥ридоцикл≥т).

≤пратроп≥ю бром≥д (атровент) Ц препарат атроп≥ну тривалоњ д≥њ. ѕри ≥нгал¤ц≥њ ефект настаЇ через 1 годину ≥ тривал≥сть д≥њ Ц до 6 годин. ћаЇ високу спор≥днен≥сть до ћ-’– мТ¤з≥в бронх≥в ≥ Ї найб≥льш ефективним бронхол≥тиком серед ћ-’Ѕ. ” дозах, що забезпечуЇ бронхол≥тичний ефект, мало д≥Ї на ≥нш≥ обТЇкти. «астосовують дл¤ попередженн¤ приступ≥в бронх≥альноњ астми, ¤к проф≥лактичний зас≥б, через г≥стогематичн≥ барТЇри не проникаЇ.

ћетацин Ц синтетичний препарат, практично не проникаЇ через гематоенцефал≥чний барТЇр, ≥ тому не впливаЇ на ÷Ќ—, д≥Ї переважно на периферичн≥ ћ-’– сильн≥ше, н≥ж атроп≥н, маЇ б≥льш виражену бронхол≥тичну активн≥сть. ѕри введенн≥ в орган≥зм ефект настаЇ через 20 Ц 30 хвилин ≥ триваЇ 5 Ц 6 годин. «астосовують метацин при спастичних бол¤х внутр≥шн≥х орган≥в, за таких хвороб, ¤к гастрит, виразкова хвороба шлунка та дванадц¤типалоњ кишки, кишкова колька, печ≥нкова колька, п≥двищена збудлив≥сть матки, дл¤ премедикац≥њ в анестез≥олог≥њ (зменшуЇ секрец≥ю бронх≥альних залоз, блокуЇ передачу збудженн¤ з блукаючого нерва на серце ≥ бронхи).

јтроп≥н та платиф≥л≥н при резорбтивн≥й д≥њ зн≥мають спазми гладкоњ мускулатури внутр≥шн≥х орган≥в (кольки: печ≥нкова, ниркова, кишкова) при гострому панкреатит≥, стенокард≥њ, бронх≥альн≥й астм≥.

ѕрепарати атроп≥нового р¤ду ввод¤ть при отруЇнн≥ ћ-’ћ, мухоморами, антихол≥нестеразними засобами, морф≥ном.

ѕоб≥чн≥ ефекти при передозуванн≥ атроп≥нопод≥бними речовинами та рослинами, що м≥ст¤ть атроп≥н (красавка, дурман): при отруЇнн≥ спостер≥гаЇтьс¤ розширенн¤ з≥ниц≥ ока, сух≥сть слизових оболонок, страх в≥д св≥тла (фотофоб≥¤), збудженн¤ ÷Ќ—, маренн¤, галюцинац≥њ, п≥двищенн¤ руховоњ активност≥, температури т≥ла, непосл≥довн≥сть мови.

ƒопомога при отруЇнн≥ Ц провод¤ть симптоматичне л≥куванн¤. ѕерш за все промивають шлунок 0,02% розчином перманганату кал≥ю, дають активоване вуг≥лл¤, сольов≥ проносн≥ засоби, кровозам≥нники, гемод≥ал≥з, сечог≥нн≥ засоби. ѕри збудженн≥ ÷Ќ— використовують заспок≥йлив≥ засоби (седативн≥, снод≥йн≥, нейролептики). ѕризначають ћ-’ћ (ацекл≥дин), антихол≥нестеразн≥ речовини (прозерин, галантам≥н) до перших про¤в≥в њх д≥њ (п≥двищенн¤ секрец≥њ слини).

ћ-’Ѕ протипоказанозастосовувати при глауком≥ !!!

√астрозеп≥н (п≥рензеп≥н) виб≥рково блокуЇ ћ 1 -’– шлунка. «астосовують при виразков≥й хвороб≥ шлунка та дванадц¤типалоњ кишки.

—пазмол≥тин д≥Ї ¤к на ћ-, так ≥ на Ќ-’–, блокуючи њх. «астосовують при спазмах гладкоњ мускулатури внутр≥шн≥х орган≥в, при слабост≥ родовоњ д≥¤льност≥, спазмах периферичних судин, невралг≥¤х, радикул≥тах.

јпрофен Ц б≥льш активний н≥ж спазмол≥тин за д≥Їю на ћ-’–. «астосовують при кольках, виразков≥й хвороб≥ шлунка та дванадц¤типалоњ кишки, спазмах судин, дл¤ п≥дсиленн¤ скоротливоњ активност≥ матки у першому пер≥од≥ род≥в, при отруЇнн≥ антихол≥нестеразними речовинами.

ћесфенал, фубромеган не проникають через гематоенцефал≥чний барТЇр, д≥ють переважно на периферичн≥ ћ-’– внутр≥шн≥х орган≥в ≥ Ќ-’– вегетативних гангл≥њв, мозковоњ речовини наднирник≥в. «астосовують при бронх≥альн≥й астм≥, кольках.

’лорозил Ц про¤вл¤Ї периферичну ћ-’Ѕ ≥ спазмол≥тичну д≥ю. «а властивост¤ми близький до атроп≥ну ≥ метацину. ’лорозил пригн≥чуЇ шлункову секрец≥ю. „ерез гематоенцефал≥чний барТЇр погано проникаЇ, ≥ тому не про¤вл¤Ї центральноњ д≥њ.

’лорозил застосовують при виразков≥й хвороб≥ шлунка ≥ дванадц¤типалоњ кишки, включаючи випадки резистентност≥ до атроп≥ну. ѕризначають всередину.  урс л≥куванн¤ 2 Ц 6 тижн≥в.

ѕоб≥чн≥ ефекти Ц тах≥кард≥¤, сух≥сть слизових оболонок, зниженн¤ тонусу гладкоњ мускулатури, порушенн¤ акомодац≥њ (парал≥ч).

ћ-’Ѕ центральноњ д≥њ (ам≥зил, метам≥зил) блокують ћ-’– головного мозку. Ќа периферичн≥ ћ-’– впливають мало. ƒ≥¤ њх на ÷Ќ— пол¤гаЇ у пригн≥ченн≥ активноњ уваги ≥ асоц≥ативного мисленн¤. √альмують умовн≥ рефлекси, пригн≥чують реакц≥ю пробудженн¤. ѕ≥дсилюють д≥ю снод≥йних ≥ наркотичних засоб≥в. ѕро¤вл¤ють протисудомну д≥ю. «астосовують ¤к транкв≥л≥зуюч≥ ≥ седативн≥ засоби, дл¤ л≥куванн¤ парк≥нсон≥зму, при безсонн≥.