Griga online - Курс фармакології
GrigaOnline - лікарські рослини України та фармакологія
Фітотерапія | Фармакологія | Форум | Про авторів
А Б В Г Д Е Ж З К Л М Н О П Р С Т Ф Х Ц Ч Ш Щ Я
ФІТОТЕРАПІЯ (Лікування рослинами)

Лікування травами - одна із провідних ланок народної медицини - має декілька основних напрямків: китайська медицина, східно-індійська медицина, африканське і європейське траволікування, а також лікарськими рослинами, які ростуть в Сполучених Штатах Америки.
Цілителі стародавнього світу залишили майбутнім поколінням записки, в яких передається безцінний досвід лікування різних захворювань природними засобами. Їх тепер називають народними або зовсім несправедливо, "нетрадиційними". Саме ліки на натуральній сировині і є традиційними по відношенню до історії лікування.
Важливою особливістю лікарських рослин є те, що вони швидше й активніше включаються в біохімічні процеси людського організму, ніж хімічні, чужі для організму синтетичні засоби.
Перевага на стороні лікарських рослин ще й тому, бо вони на відміну від синтетичних лікарських препаратів рідко викликають ускладнення, особливо алергічні реакції. Лікарські рослини, нормалізуючи функції окремих органів і систем, позитивно впливають на обмін речовин в організмі. Ось чому їх можна призначати для тривалого застосування.
Наявність у рослинах комплексу діючих речовин з різнобічним проявом фармакологічної активності сприяє ефективному лікуванню захворювань.
Характерним для лікарських рослин та отриманих із них біологічно активних речовин є широкий спектр їх фармакологічної дії. Наприклад, активні речовини женьшеню, лимонника китайського, елеутерокока впливають на нервову і серцево-судинну системи, функцію ендокринних залоз. Покращують рефлекторну діяльність нервової системи. Зменшуються гальмівні процеси в нервових клітинах, підвищується розумова працездатність.
Існує поширена думка про нешкідливість застосування лікарських трав, відсутність побічних ефектів, можливість тривалого застосування при хронічних захворюваннях разом із низькою вартістю все це привертає до себе увагу багатьох, особливо літніх людей.
Фітопрепарати надходять у продаж в такому вигляді: грубий рослинний матеріал, гомеопатичні препарати, стандартні європейські препарати на травах.
Світовий ринок лікарських трав досяг 15 біліонів доларів, з яких 7 біліонів у Європі. Розширення виробництва фітопрепаратів пов'язане із старінням населення і великою кількістю хронічних захворювань, які потребують тривалої підтримуючої терапії, що не приводила б до виникнення побічних ускладнень.
До 50-х років ліки із рослин складали біля 80% всіх лікарських засобів. На сьогодні майже 1/3 лікарських препаратів отримують із рослин, а фітопрепарати посідають важливе місце в клінічній практиці.
Заслуговує на увагу та обставина, що розвиток фармакології в нашій країні тісно пов'язаний з вивченням в експериментальних умовах фізіологічно активних речовин рослинного походження.

Фітотерапія має ряд важливих особливостей:
1. Речовини, що перебувають у рослинах, належать до найрізноманітніших хімічних сполук, а саме - органічних та неорганічних. У процесі росту рослини синтезують не тільки органічні безазотисті сполуки (крохмаль, цукри, глікозиди та інші), але й азотовмісні речовини (алкалоїди, нуклеїнові кислоти, ферменти, вітаміни, гормони). Для синтезу таких речовин необхідні вода, кисень, вуглець, азот, мікро- та макро- елементи. Всі перераховані компоненти (як у чистому вигляді, так і в комплексних сполуках) знайшли широке застосування в медичній практиці як лікарські препарати.
2. Діючі речовини лікарських рослин за хімічною будовою нагадують фізіологічно активні сполуки організму або продукти його життєдіяльності (метаболіти).
3. Лікарські рослини та їх окремі частини рідше, ніж синтетичні сполуки, викликають ускладнення, особливо алергічні реакції, порушення імунобіологічних властивостей організму. Перш за все вони діють комплексно наявними в них біологічно активними речовинами, такими як алкалоїди, глікозиди, флавоноїди, сапоніни, мікроелементи, рослинні гормони, вітаміни та інші. Тому препарати рослинного походження можна призначати тривалий час різними шляхами введення. До більшості з рослинних препаратів організм людини адаптований, оскільки вони часто присутні у рослинній їжі. Синтез біологічно активних речовин у рослинах відбувається в умовах навколишнього середовища. Саме тому лікувальні властивості, на які багаті рослини, за своєю природою близькі людському організму. Природні біологічно активні речовини менш токсичні, і навіть за тривалого їх застосування буває значно менше побічних реакцій.
4. Наявність у лікарських рослинах комплексу речовин, що сприяє ефективнішому лікуванню хворих і зменшенню токсичної дії.
5. Отримані з рослин препарати мають широкий терапевтичний спектр фармакологічної дії. Наприклад, алкалоїд беладонни - атропін діє на нервову, серцево-судинну, травну системи, тонус гладких м'язів; під впливом атропіну змінюються функції ока, органів дихання та інше.
6. Лікарські рослини можуть бути джерелом напівфабрикатів для отримання складних за хімічною будовою гормональних та інших препаратів.
Внаслідок цього виникає питання: наскільки вивчено рослини як джерело лікарських засобів? В усьому світі є біля 300 тисяч видів рослин. Детально вивчено з ботанічної точки зору біля 100 тисяч і вказано, що природа заклала лікувальні властивості в 10 тисяч видів рослин. Включено в Фармакопею й описано біля 300 рослин, які знайшли застосування в клінічній практиці. Наведені факти свідчать про те, що людство ще мало знає про лікувальні властивості рослин.
Широкому впровадженню лікарських рослин у клінічну практику заважає не тільки недостатність знань про вміст діючих речовин, але і важкість їх виділення, очищення від баластних продуктів. Важливим є і той факт, що кількість активних сполук у рослинах різна і визначається особливостями метеорологічних факторів, складом грунту, умов заготівлі і зберігання.
Внаслідок безконтрольної заготівлі лікарських рослин природні запаси деяких значно зменшились, у зв'язку з чим ці рослини занесені в Червону книгу.
Разом із тим деякі рослини можуть стати причиною гострих і хронічних отруєнь, які складають біля 5% від загальної кількості отруєнь.

Правила фітотерапії:
1. Фітотерапія пропонує починати лікування простими, тобто несильно діючими рослинами.
2. Фітотерапія рекомендує застосовувати всю рослину, відповідні препарати, які містять речовини, що є у рослині.
3. Фітотерапія рекомендує прописувати не складні рецепти, а такі, що містять не більше трьох основних лікарських рослин.
4. Тривалість застосування фітотерапії - як мінімум 3 - 4 тижні.

Ліки рослинного походження і їх класифікація з точки зору фітотерапії.
Отримувані препарати з рослин можна розділити на такі групи:
1. Галенові препарати. До них належать цілі рослини, окремі частини рослин і суміші їх у свіжому вигляді (соки, сиропи), а також витяжки із рослин (настої, відвари, настоянки, екстракти).
Настої і відвари - це рідкі лікарські форми, які являють собою водні витяжки із рослинної сировини або водні розчини концентрованих екстрактів, спеціально приготованих для цього.
Настої готують із ніжних частин сировини (листя, квіти, трава).
Відвари готують із грубих частин сировини (коріння, кора, кореневище).
Настої і відвари, крім біологічно активних речовин (алкалоїди, сапоніни, флавоноїди, глікозиди, мікро- та макроелементи), містять і добавки, так звані баластні речовини (цукор, пігменти, слизі, гіркоти).
Настої і відвари здебільшого використовують всередину.
Настоянки - це спиртові витяжки із рослинної сировини, виготовлені шляхом настоювання рослинної сировини на 70% розчині спирту.
Екстракти рідкі готуються так само, як і настоянки, тільки спиртова витяжка концентрується.
Настоянки та екстракти призначають краплями для внутрішнього і зовнішнього застосування.
2. Новогаленові препарати - лікарські форми із лікарських рослин, очищені від баластних і пігментних речовин. Новогаленові препарати можна вводити внутрішньом'язово, внутрішньовенно.

Форми застосування фітотерапевтичних препаратів:
1. У чистому вигляді, при цьому лікування проводять тільки фітотерапевтичними засобами.
2. У змішаному вигляді, коли фітотерапію реалізують у декількох варіантах:
а) використання деяких галенових препаратів (настій, відвар, настоянка) за основи для приготування мікстур;
б) галенові препарати у складі мікстур основних або допоміжних ліків;
в) фітотерапевтична речовина у ролі замісної терапії для зниження дози ефективного терапевтичного засобу (наприклад, щоб знизити дозу глюкокортикоїдів при лікуванні бронхіальної астми або синтетичного антигіпертензивного агента при тривалому лікуванні захворювання).
г) підтримувальне лікування фітотерапевтичними засобами (наприклад: коли хворий виведений із важкого стану гострої фази захворювання - виразкова хвороба шлунка, бронхіальна астма, гіпертонічна хвороба та інші), коли їх застосування стає не тільки можливим, але корисним і доцільним.

Переваги фітотерапії і зв'язаний з нею ризик.
Деякі з переваг фітотерапії мають особливе значення, і це необхідно підкреслити. Так, зокрема:
а) основною перевагою фітотерапевтичних засобів вважається їх менша токсичність і менша кількість побічних ефектів;
б) фітотерапевтичні засоби значно дешевші;
в) фітотерапевтичні засоби хворий може приготувати в домашніх умовах.
Лікувальна дія росли пов'язана із специфічними хімічними речовинами, які містяться в них. Більшість лікувальних сполук у рослинах - це органічні речовини (білки, алкалоїди, глікозиди, флавоноїди, кумарини, сапоніни, вуглеводи, нуклеїнові кислоти, вітаміни, ефірні олії, гіркоти, мікро- та макро- елементи та інші).
Лікарські рослини виконують різні функції. Це зокрема, забезпечення потреб у поживних речовинах.
Обмін речовин та енергії можуть порушуватися через нестачу в раціоні деяких речовин, які організм нездатний синтезувати (вітаміни). Важливою є нормалізація хімічного складу інших сполук, так званих незамінних амінокислот, рослинних жирів. Коли їх бракує в раціоні, організм починає споживати більше інших продуктів, що може призвести до ожиріння.
Лікарські рослини здатні пригнічувати хворобливі мікроорганізми - бактерії, гриби, віруси, простіші, які можуть спричинити запалення, порушення функції окремих органів і систем. Ефект досягається завдяки застосуванню рослин, які мають фітонцидну (антимікробну) здатність і не шкідливі для організму людини. Розрізняють бактерицидну дію рослин - коли лікарські рослини знищують мікроорганізми і бактеріостатичну - пригнічують ріст і розмноження мікроорганізмів.
До лікарських рослин, які містять фітонциди належать: цибуля, часник, хрін. Ефірні олії містяться у лаванді, м'яті, чебрецю, материнці. Антибіотики містяться у звіробої та інших рослинах.
Лікарські рослини мобілізують захисні сили організму людини.
Багато лікарських рослин (ехінацея, женьшень, родіола рожева, аралія, елеутерокок, обліпиха, солодка, люцерна, левзея, оман високий, ялівець, корінь лопуха, цикорій, любисток та багато інших) здатні мобілізувати природні захисні сили організму.
Лікарські рослини мають антиалергічну дію (любисток, череда, м'ята і інші).
Лікарські рослини можуть посилювати секреторну (видільну) функцію шлунка - золототисячник, м'ята, деревій. Посилення видільної функції можна досягнути завдяки потогінним, жовчогінним, проносним та іншим властивостям певних рослин.
Лікарські рослини здатні посилювати приплив крові до органів і систем, завдяки чому в останніх змінюється обмін речовин і швидше настає одужання.
Багато лікарських рослин здатні припиняти кровотечі за рахунок підсилення синтезу факторів зсідання крові (кропива, деревій, калина, конюшина, люцерна).
Для прискорення загоювання ран застосовують лікарські рослини, які посилюють поділ клітин (обліпиха, шипшина).
Лікарські рослини можуть підсилювати ферментативну активність організму. Багато реакцій обміну речовин здійснюється за допомогою біологічних речовин, каталізаторів-ферментів, які прискорюють протікання хімічних процесів і забезпечують перетворення великих мас органічних речовин на необхідні для життя продукти.
Лікарські рослини впливають на нервову систему. Деякі здатні стимулювати діяльність ЦНС (женьшень, левзея, аралія, елеутерокок, родіола), проявляють загальностимулюючу дію. Інші рослини (хміль, астрагал хлопунець, астрагал солодколистий, собача кропива, конюшина біла та інші) діють заспокійливо.

Алкалоїди - органічні речовини, фізіологічно та фармакологічно активні. Алкалоїди утворюються при метаболізмі амінокислот. Загальною для всіх алкалоїдів є наявність азотної групи в молекулі.
Залежно від хімічної будови фармакологічне значення алкалоїдів неоднакове. Наприклад, кофеїн стимулює ЦНС, підсилює діурез. Хінін є специфічним засобом для лікування малярії. Морфін проявляє анальгетичну дію. Атропін затримує виділення слини і шлункового соку, проявляє спазмолітичну дію.
В одній рослині може міститись декілька алкалоїдів, так, наприклад у снодійному макові є близько 25 алкалоїдів, основними з яких є морфін, кодеїн і папаверин.

Білки й амінокислоти. У лікарських рослинах містяться білки прості (протеїни) і складні (протеїди). Прості білки під час гідролізу розпадаються на амінокислоти. Складні білки складають комплекс простого білка з небілковими компонентами. Самі по собі білки й амінокислоти у фітотерапії поки що не використовуються, але вони мають виняткове значення у житті рослин і тварин.

Вуглеводи. Вуглеводам належить головна енергетична роль в організмі, вони утворюються в процесі фотосинтезу і пересуваючись по рослині, забезпечують життєві потреби інших, не зелених її частин. Вуглеводи є не тільки джерелом енергії рослин, але і вихідним матеріалом для багатьох біосинтезів. З'єднуючись між собою вуглеводи утворюють діозу, сахарозу, рафінозу й інші, а також полісахариди - крохмаль, целюлозу, інулін, пектини. При гідролізі вони розпадаються на один або два прості цукри.
Крохмаль - полісахарид, нагромаджується у плодах, зернах як запасна форма вуглеводів. Крохмаль часто використовують у медичній практиці: як присипку, наповнювач і субстрат для виготовлення таблеток, присипок, паст.
Клітковина - полівуглевод. В організмі клітковина не засвоюється, але має значення для посилення перистальтики шлунково-кишкового тракту.

Слизі - безазотисті речовини, які набухають у воді і утворюють колоїдні розчини. Слизовий колоїдний розчин захищає слизові оболонки від подразнення при запальних процесах. До справжніх належать слизі із насіння льону, кореня алтеї, до несправжніх - із бульб зозулинців, лишайників, водоростей.

Глікозиди - сполуки цукру з нецукровою молекулою. Тобто половина молекули цукру - глікон, а інша половина молекули - нецукрова частина - аглікон, яка визначає специфічні особливості глікозиду, зокрема його лікувальні властивості. Цукрова частина молекул глікозиду сприяє проникненню аглікона у клітини організму. У рослинах глікозиди синтезуються для знешкодження всередині рослинного організму активного аглікону, який може утворюватись у процесі метаболізму.
Для рослин родини капустяних характерна наявність у глікозидах сірковмісних речовин - синигрін, а у насінні гірчиці - синальбін. У розоцвітних - амігдалин, який розпадається з виділенням синильної кислоти. Строфантин характерний для родини куртових - строфанту, олеандра, конвалії. Для наперстянки характерним є наявність у ній глікозидів - дигітоксину, дигоксину.

Сапоніни. Утворюють з водою піну, подібно до мила. Сапоніни здатні подразнювати слизові оболонки (діють як поверхнево активні речовини), при прийомі всередину посилюють перистальтику шлунково-кишкового тракту, посилюють секрецію залоз (слинних, бронхіальних), сприяють відходженню харкотиння, мають сечогінну дію. Багато сапонінів міститься у листі берези, плющі, підбілу, мильнянки, у насінні каштану, корені солодки.

Жири та жирні олії. Становлять важливий продукт харчування, застосовуються у техніці й косметиці. Рицинова олія застосовується як проносне при запорах. Найпоширенішими в наших умовах є: соняшникова, льняна, рапсова, кукурудзяна олії.

Ефірні олії. Це леткі речовини з характерним сильним запахом і смаком, нерозчинні у воді. Ефірні олії утворюються в рослинах і мають сильно виражені фізіологічні та фармакологічні властивості. Ефірні олії у рослинах містяться в особливих клітинах і виходять звідти після руйнування або ж при нагріванні рослини. Фізіологічна дія їх здійснюється різними шляхами: при безпосередньому контакті із шкірою викликають подразнення, посилюється приплив крові до місця (гіперемія), що має практичне значення при накладанні компресів, полоскань. При високій концентрації можуть спричинити опіки шкіри. Розчинені у жирах (в'єтнамський бальзам), ефірні олії, нанесені на шкіру, локально гальмують запалення. Вони можуть проникати через шкіру і розноситися по всьому організму. Але краще їх застосовувати інгаляційно. Це полегшує дихання і покращує відходження харкотиння.
Ефірні олії, потрапляючи в ротову порожнину, подразнюють рецептори слизової оболонки рота, через нервову систему діють на шлунок, підсилюють секрецію шлункового соку, підшлункової залози і жовчі, чим сприяють підвищенню апетиту.
Крім того, ефірні олії проявляють статичну дію на бактерії, особливо на такі, що мають проникливу для жироподібних речовин оболонку (стафілокок). Розпилювання ефірних олій дезинфікує шкіру, одяг, покращує самопочуття людини.
До найбільш відомих ефіроолійних рослин відносяться: валеріана, лаванда, лимон, кадило, любисток, м'ята, материнка, чебрець, фенхель, троянда, коріандр, кмин, кріп, петрушка, розмарин, шавлія та інші.

Гіркоти. Це різноманітні сполуки, що мають гіркий смак, з чим і пов'язана їх дія на організм. Найчастіше гіркоти зустрічаються у рослинах родин айстрових, тирличевих і губоцвітих. Гіркоти посилюють секрецію залоз шлунка (підвищують апетит - рефлекторно подразнюючи смакові рецептори слизової оболонки ротової порожнини, звідси імпульси надходять у ЦНС, стимулюючи центр голоду. Відповідна реакція направляється до слизової шлунка, стимулюючи секреторну активність залоз - підсилення секреції шлункового соку). Гіркоти стимулюють апетит рефлекторно.

Флавоноїди. У флавоноїдів виявлено різноманітні фітотерапевтичні ефекти. Серед флавоноїдів слід назвати такі, добре вивчені, як рутин, кверцетин, кемпферол та інші. Основна дія флавоноїдів полягає у регулюванні стану капілярів - підвищують їх проникливість при атеросклерозі, сприяють зниженню і нормалізації артеріального тиску, проявляють сечогінну, спазмолітичну, холеретичну дію на організм, розширюють капіляри, тонізують серцевий м'яз, розширюють коронарні судини, знижують зсідання крові. До лікарських рослин, які містять флавоноїди, належать арніка гірська, квіти бузини чорної, цвіт липи, петрушка, плоди кінського каштана, хвощ польовий, корінь солодки та інші.

Дубильні речовини.
Застосовують дубильні речовини зовнішньо на шкіру при опіках, запаленні шкіри і слизових оболонок, для полоскання. Дія дубильних речовин полягає в тому, що вони ущільнюють і закріпляють білкові молекули в поверхневих шарах шкіри або слизових оболонок, які внаслідок цього стають стійкішими проти зовнішніх впливів і менш проникливими. Дубильні речовини розчинні у воді, з білковими молекулами, алкалоїдами і солями важких металів утворюють нерозчинні осади.
Дубильні речовини здатні пригнічувати перекисне окислення ліпідів, захищають клітини організму від руйнівної дії вільних радикалів.
Багатими на дубильні речовини є листя і кора дуба, фісташки, верба, вільха, каштан їстівний (листя і плоди), брусниця, чай, верес, щавель, гірчак, плоди волоського горіха (зелені) та інші рослини.

Мінеральні речовини. Мінеральні речовини, які містяться в рослинах життєво необхідні для обмінних процесів в організмі людини. Перебуваючи в мінорних кількостях, вони забезпечують постійність осмотичного тиску, кислотно-основної рівноваги, включаються в різні реакції обміну речовин, кровотворення, зсідання крові та інше.
Залізо бере участь у еритропоезі (при гіпохромно-залізодефіцитних анеміях.
Нікель бере участь у кровотворенні.
Фтор. Недостатність цього елемента призводить до розвитку карієсу зубів у дітей, а у людей похилого віку - до фторзалежного атеросклерозу.
Міді належить відповідна роль у механічній пружності сполучної тканини. Недостатність міді викликає аномалії розвитку скелета і суглобів, пошкодження судин і серця.
Селен. Недостатність селену призводить до розвитку еозинофілії, міокардіопатії, кистозного фіброзу підшлункової залози.
Йод бере участь в обміні речовин. Дефіцит йоду викликає гіпотиреоз, атеросклероз та інші захворювання.
Цинк. Його недостатність в організмі призводить до розвитку порушень нервової і репродуктивної систем. Пригнічується імунітет, розвивається гіпертонія, інфаркт міокарда.
Кобальт. Йому належить значна роль в обміні речовин. Недостатність кобальту призводить до розвитку гіперхромної анемії і порушення функції нервової системи.
Хлор необхідний для утворення шлункового соку, формування плазми крові, є активатором ряду ферментів.
Натрій бере участь у водно-сольовому обміні, регулюванні артеріального тиску, активації травних ферментів.
Калій має важливе значення у внутрішньоклітинному обміні, регулюванні водно-сольового обміну.
Кальцій разом із фосфором складають основу кісткової тканини, нормалізують обмін вуглеводів, води, бере участь у процесах передачі нервово-м'язового збудження.
Магній входить до складу багатьох ферментних систем, міститься в кістках, зубах, регулює функцію нервової системи.
Кремній сприяє зменшенню проникливості судин, володіє протизапальними і регенеруючими властивостями, стимулює фагоцитоз, підвищує стійкість організму, бере участь в імунологічних процесах, сприяє біосинтезу колагену, росту волосся і нігтів.
Сірка входить до складу окремих ферментів, амінокислот, вітамінів, бере участь в утворенні інсуліну.
Ванадій і цирконій - супутники срібла, позитивно діють на функції паренхіматозних органів, щитовидної і підшлункової залоз, гіпофіза, статевих залоз, м'язової системи.
Молібден - кофактор ряду ферментів: альдегіддегідрогенази, сульфітоксидази, нітраредуктази. Запобігає розвитку карієсу зубів. Багато молібдену у плодах шипшини, глоду, горобини звичайної, а також у барбарисі, барвінку малому, кропиві дводомній, м'яті.
Хром регулює рівень цукру в крові, підтримує його в оптимальній концентрації.
Стронцій в оптимальних концентраціях відіграє позитивну роль в обмінних процесах, перш за все, він тісно зв'язаний з обміном кальцію. Багато стронцію містять такі рослини: алое, аніс, бадан, абрикоси.
Літій є життєво важливим мікроелементом. Нестача його в організмі сприяє розвитку нервово-психічних розладів.
Срібло. Нестача даного елемента призводить до розвитку діатезів (Анрі Пікара). Значний вміст срібла у таких рослинах, як підбіл, чистотіл, конвалія, наперстянка пурпурова, кріп, лобелія, арніка гірська.
Платина - важливий каталізатор багатьох хімічних реакцій.

Вітаміни - це фізіологічно активні речовини, які виконують різні біологічні й фізіологічні функції. Деякі вітаміни входять до складу ферментів, інші є проміжними продуктами обміну речовин, постачальниками функціональних груп. Частина вітамінів (група В, С, Р) водорозчинні, інші (А, Е, Д, К) - жиророзчинні.
Вітамін А містять зелені частини таких рослин, як люцерна, конюшина, кропива, петрушка, салат, морква, томати, горобина, червоний перець, абрикоси, шипшина. Вітамін А захищає епітелій, забезпечує нормальний стан шкіри, слизових оболонок очей, сприяє загоюванню ран.
Вітамін В1 (тіамін) містять зелені частини рослин, зовнішні частини зернівок, горіхи, картопля, пивні дріжджі, морква. Регулює вуглеводний обмін.
Вітамін В2 (рибофлавін) є в рослинних і тваринних продуктах. Багато його у дріжджах, пророщених зернах злаків.
Вітамін В3 містять поверхневі шари зернівок (висівки). Бере участь у процесах дихання тканин.
Вітамін В5 (РР) - у насінні і молодих паростках пророщених зерен злаків, в арахісі, горосі, картоплі, капусті, томатах, гречці. Є активатором вуглеводного, жирового і фосфорного обміну.
Вітамін В6 (піридоксин) - у дріжджах, насінні злаків. В організмі утворюється з піридоксалю і піридоксаміну.
Вітамін Вс (фолієва кислота). Міститься у шпинаті, грибах, дріжджах. Бере участь у біосинтезі тиміну, що входить до складу РНК, тобто є важливою сполукою для росту і білкового обміну; застосовують при лікуванні променевої хвороби та анемії мегалобластичній.
Вітамін В12 (ціанокобаламін) зустрічається в зелених рослинах, актиноміцетах. Прискорює синтез ДНК і таким чином сприяє росту клітин, бере участь у створенні еритроцитів.
Вітамін С (кислота аскорбінова). Найбільше аскорбінової кислоти у цибулі, часнику, редисці, лимонах, шпинаті, чорній горобині, смородині. Бере участь в окисно-відновних реакціях.
Вітамін Д (кальціферол) утворюється в організмі при ультрафіолетовому опроміненні з ергостерину, який містять зелені рослини. Є антирахітичним вітаміном.
Вітамін Е (токоферол) у насінні зародків жита, пшениці, льняній та оливковій олії, шипшині, арахісі, салаті, любистку, пастернаку, обліписі, горіхах.
Вітамін К (філохінон). Велика кількість цього вітаміну у зеленій масі рослин. Захищає організм від кровотеч, тобто сприяє зсіданню крові.
В організмі деякі вітаміни можуть накопичуватись у печінці, нирках (вітамін А).
У лікарських рослинах містяться збуджувальні засоби, здатні стимулювати активність окремих органів і систем організму. Так, наприклад, кофеїн, який міститься у листі чаю або зернах кави, проявляє стимулюючу дію на ЦНС, а через неї на весь організм.
Деякі лікарські рослини здатні проявляти загальнотонізуючу, адаптогенну, актопротекторну дію. Вони тонізують життєві процеси, нормалізують кровообіг, дихання, травлення, підвищують здатність людини пристосовуватись до стресових ситуацій (елеутерокок, женьшень, аралія, лимонник китайський, родіола, арніка, тирлич).

Жовчогінні засоби. Деяким лікарським рослинам властива жовчогінна дія, Вони підсилюють секрецію жовчі і сприяють виходу із жовчних шляхів роазом із "піском та камінням". До таких рослин належать шипшина, кукурудзяні приймочки, парило звичайне, цмин піщаний.

Сечогінні засоби. Лікарські рослини наділені сечогінною активністю і посилюють діурез за рахунок розширення судин у нирках. До таких рослин належать: хвощ польовий, петрушка, астрагали, любисток, ялівець.

Глистогінні речовини (гельмінтоциди) вбивають глистів, що паразитують у кишечнику людини. Такі речовини містять насіння дині, цитварний полин, чоловіча папороть.

Інсектицидні рослини знищують комах. До інсектицидних рослин належать ромашка далматська (піретрум), ломиніс, гармала, цикламен, тютюн, чемериця, мильнянка, рицина.

Лікарські рослини в лікуванні серцево-судинних захворювань
Атеросклероз. Глід колючий володіє багатосторонньою дією. Знижує артеріальний тиск, покращує сон, впливає на серцевий м'яз, знімає спазми коронарних та мозкових судин, посилює кровоплин, зменшує головокружіння, задишку.
Відвар квітів (1 ст ложка сировини на 200 мл окропу, настояти 20 хв, пити перед їжею по 1/2стакана тричі на день).
Відвар плодів (20 г сухих ягід залити 200 мл окропу, прокип'ятити 15 хв, пити перед їжею і на ніч по 1/2 стакана на прийом).
Верес звичайний (трава з квітами), покращує роботу серця, знімає спазми коронарних та мозкових судин, заспокоює нервову систему (1 ст ложку сировини залити 500 мл окропу, кип'ятити 20 хв, настояти 2 год, пити як чай.
Меліса лікарська в суміші з кипрієм, звіробоєм, собачою кропивою та листям берези по 10 г кожного. Одну ст ложку суміші залити 200 мл окропу, настояти 20 хв, пити як чай.
Шипшина (плоди). 2 ст ложки сировини залити 1 л окропу в термосі, настояти на протязі ночі, приймати по 1/2 стакана двічі на день.
Гречка посівна. 1 ст ложку квітів залити 500 мл окропу, настояти 2 год. Приймати 1/2 стакана тричі на день.
Часник - свіже листя або 2 - 3 зубки часнику вживати щоденно до їжі.
Цибуля (суміш соку цибулі та меду порівну) вживати по 1 ст ложці тричі на день. За годину до їжі або 2 години після їжі протягом двох місяців, перерва 2 тижні, і знову курс повторюють.
Конюшина дика (10 г квітів на 200 мл окропу, відварити на протязі 20 хв, настояти 2 год, пити по 1 ст ложці 4 рази на день.
Чорноплідна горобина містить значну кількість йоду, вітаміни та інші сполуки, які мають позитивну дію при атеросклерозі, зобі, гіпертонічній хворобі, стенокардії, аритміях та інших захворюваннях.

Гіпертонічна хвороба. Брусниця звичайна. Із свжих ягід готують сік, пити по 50 мл 4 рази на день.
Валеріана лікарська. Відвари, настої, настоянки, порошок - приймати на день 4 рази.
Глід колючий. Відвар сухих квітів (2 ст ложки сировини на 200 мл окропу, варити 10 хв, пити по 1 ст ложці 4 рази на день).
Малина (суміш плодів малини або листя, трава метеринки, квіти липи, листя підбілу, подорожника, білої берези, хвоща польового, насіння укропу, плоди шипшини взятих порівну - 2 ст ложки суміші залити 400 мл окропу, ки'тити 15 хв, настояти 30 хв, процідити і пити по 1/2 стакана тричі на день.
Часник - свіже листя або 2 - 3 зубки вживати щоденно.
Картопля печена в "мундирах" корисна є поставщиком солей калію, або картопляний сік пити по 50 мл тричі на день.
Конюшина лучна (1 ст ложку суцвіть залити 200 мл окропу, настояти 30 хв, пити по 1/2 стакана тричі на день.
Буряк червоний, коренеплоди в різних видах до столу. Буряковий сік з медом (порівну), пити по 1 ст ложці 5 разів на день.
Смородина чорна (відвар сушених плодів або листя 2 ст ложки сировини залити 200 мл коропу, кип'ятити 15 хв, настояти 1 год. Пити 4 рази по 1/2 стакана на день.
Горобина чороноплідна (ягоди або листя 2 ст ложки залити 200 мл окропу, варити 10 хв, настояти 20 хв), пити по 1/2 стакана 4 рази на день. Сік горобини чорноплідної пити по 50 мл 4 рази на день.
Лікарські рослин в лікуванні захворювань дихальної системи
Бронхіт. При сильному кашлі доцільно пити відвар молока з плодами інжиру (на 100 мл молока 20 г плодів).
Картопляне п'юре, зроблене на значній кількості молока сприяє зняттю бронхоспазму.
Сік моркви та редьки порівну змішати з молоком або медовим напоєм (половина соку і половина напою або молока), пити по 2 ст ложки тричі на день.
Сік редьки з медом (на смак) по 1 - 2 ст ложки тричі на день.
Сік цибулі з медом (на 50 мл соку додати 100 мл меду) настояти 2 доби, пити по 1 ст ложці тричі на день.
Свіжий березовий або кленовий сік порівну з молоком пити тричі на день.
Молоді смерекові бруньки (3 ст ложки сировини на 500 мл окропу, настояти 30 хв). Приймати по 1 ст ложці тричі на день.
Часник в любомі вигляді (свіжі листки, зубці часнику або часникова олія) вживають при захворюваннях дихальної системи.

Бронхіальна астма. Квіти бузини чорної, трава росянки, листя подорожника, трава фіалки - взітих порівну. 2 ст ложки суміші заливають 200 мл окропу, настояти 2 год, випити як чай в три прийоми.
Оман високий (корінь), трава фіалки, чебреця, підбілу, плоди анісу по 20 г кожного. 2 ст ложки суміші залити 500 мл окропу, настояти 2 год, пити як чай протягом дня.
Насіння анісу (15 г залити 200 мл окропу, настояти 2 год, пити по 1 ст ложці тричі на день за 30 хв до їжі.
Бузок звичайний (листя бузка, зібрані під час цвітіння. 1 ст ложку сировини залити 200 мл окропу, настояти 2 год) пити по 1 ст ложці 4 рази на день.
Малина лісова (відвар коріння, зібраного в період цвітіння 50 г залити 500 мл окропу, кип'ятити 50 хв, процідити і пити по 1/2 стакана раз на день.
Захворювання шлунково-кишкового тракту
Гастрит. Сік алое пити по 2 ч ложки двічі на день за 30 хв до їжі. Курс лікування 1 - 2 місяці.
Ефективним в лікування гастриту є суміш виготовлена з соку алое, бджолиного меду та вина "Кагор" або домашнього червоного вина (150 мл соку, 200 г меду і 500 мл вина настояти протягом 12 днів в темному прохолодному місці) пити по 1 ст ложці тричі на день за 30 хв до їжі і 1 ст ложку на ніч. Курс лікування 1 місяць, після цього перерва 1 місяць. Через мясяць курс можна повторити. Протягом року можна провести 3 курси лікування.
Трава спорошу - 4 частини, трава золототисячника - 4 частини, листя м'яти - 2 частини, корінь аїра - 2 частини, насіння кмину - 1 частину, листя подорожнику - 8 частин. 3 ст ложки суміші залити 1 л окропу, настояти в термосі протягом доби. Пити натще 1 стакану відвару, протягом дня по 1/2 стакана двічі на день.
Суниця лісова (1 ст ложку суміші листя та коріння залити 400 мл холодної прокип'яченої води, настояти протягом 10 год, процідити. Пити по 1/2 стакана щоденно.
Трава деревію - 2 частини, трава звіробою - 2 частини, квітки ромашки - 2 частини, трава чистотілу - 1 частина. (1 ст ложку суміші залити 200 мл окропу, настояти 30 хв, процідити. Пити по 1/2 стакана 4 рази на день.

При підвищеній кислотності шлункового соку.
Морковний сік перед їжею (можна споживати сиру моркву).
Листя м'яти, трава деревію, звіробою, подорожника - по 2 частини, насіння кропу 1/4 частина. 1 ст ложку суміші заливають 200 мл окропу настояти 30 хв. Пити по 1/2 ст ложці тричі на день до їжі.
Сік подорожника по 1 ч ложці 4 рази на день.

При зниженій кислотності шлункового соку. Смородина чорна (свіжий сік по 1/2 стакана тричі на день за 30 хв до їжі.
Квіти ромашки, насіння кропу, кмину, корінь валеріани, шишки хмелю порівну. 1 ст ложку суміші залити 200 мл окропу кип'ятити 20 хв, настояти 1 год. Пити по 1 ст ложці за 30 хв до їжі.

Лікування закрепів. Алое зрізати 100 г листя і поставити в холодильник на 12 днів. Після цього потрібно вичавити сік і змішати в рівних кількостях з медом. Приймати вранці за 30 хв до їжі, протягом 2 - 3 днів.
Крушина кора - 4 частини, насіння кропу та насіння льону по 1 частині. Заварити 1 ст ложку суміші в 200 мл окропи протягом 20 хв. Випити відвар вранці за один раз.
Морковний сік є корисним продуктом та м'яким послаблюючим засобом особливо для дітей.
Терен (суміш квітів та листя володіє послаблюючим та сечогіннм засобом). Заварити 2 ст ложки суміші в 200 мл окропу. Пити як чай.

Лікування захворювань печінки. Звіробій (1 ст ложка трави з квітками залити 500 мл окропу, заварити в термосі як чай). Пити по 1/2 ст ложці тричі на день.
Споживання протягом цілого року ягід суниці лісової або городньої запобігає захворюванню печінки.
Трава фіалки - 10 г, кукурудзяні рильця - 30 г, м'ята - 10 г, пелюстки соняшнику - 20 г, листя суниці - 10 г. 2 ст ложки суміші залити 200 мл окропу, настояти 30 хв. Пити по 1/2 стакана до їжі за 30 хв.
Насіння анісу звичайного - 50 г, листя білої акації - 50 г, лопух - 100 г, мильнянка лікарська - 100 г. 1 ст лжку суміші залити 500 мл окропу, настояти 30 хв. Приймати перед їжею по 150 мл щоденно.
Суниця лісова (1 ст ложку суміші ягід та листя заварити 200 мл окроп, настояти 30 хв. Пити по 1/2 стакана настою тричі на день.
Кріп городній (2 ст ложки подрібненого насіння залити 400 мл окропу, кип'ятити 15 хв, охолодити. Пити по 1/2 сткана теплого відвару 4 рази на деь протягом 4 тижнів.
Подразнення сечового міхура з частими позивами до виділення сечі. Бузина чарна (відвар подрабненого коріння 10 г висушеої сировини залити 200 мл окропу, кип'ятити 30 хв, настояти. Пити по 1 ст ложці тричі на день.
Листя мучниці 1 ст ложку залити 200 мл окропу кип'ятити 30 хв, процідити. Пити по 1 ст ложці 4 рази на день черз 40 хв після їжі.
Глуха кропиа (1 ст ложку сухих квітів залити 200 мл окрпу, настояти протягом 30 хв. Пити по 1/2 стакна 4 рази на день.

Нирковокам'яна хвороба. Зелений чай запобігає утвренню каменів в сечовому міхурі, нирках та печінці.
Квіти білої акації, листя берези, вівсяна солома по 50 г, листя чорної смородини - 30 г шипшина целюстки - 20 г, плоди шипшии - 80 г. 1 ст ложку суміші залити 500 мл окроу, кип'ятити 30 хв. Приймати по 150 мл теплого відвару тричі на день.
Листя брусниці - 20 г, квіти василька синього - 30 г, трава буквиці ліарської - 20 г, трава вероніки - 30 г. 1 д ложк суміші залити 300 мл окроп, настояти 20 хв. Випити за один прийом при нирковій кольці.
Петрушка посівна використовується вся рослина, у вигляді настою та відвар як сечогінний засіб, розчиняючй каміння та пісок в нирках і сечовому міхурі.
Дика морковка ефективна дя лікуванн нирково-кам'яної хвороби. 1 ст ложку насіння залити 200 мл окропу, настояти протягом доби. Пити теплим по 1/2 стакана тричі на день.

Захворювання жіночих статевих органів. При запаленнях статевих органів застосовують відвар трави звіробою (1 ст ложку сировини залити 200 мл окропу, кип'ятити 15 хв, пити по 1/4 стакана 4 рази на день.
Калина звичайна (відвар кори 1:10 п'ють як засіб стимулюючий тонус матки). Сік калини по 50 мл тричі на день при фіброміомі.
Оман високий (відвар коріння 1:10 п'ють при больових нерегулярних менструаціях, а також для профілактики передчасних пологів).
Суниці лісові (1 ст ложку листя залити 200 мл холодної води. Настояти протягом 8 год. Пити по 1/2 стакана щоденно при черезмірних менструаціях.

Чоловіче безсилля (імпотенція). Пастернак посівний (настій трави, листя, трава любистка порівну - 1 ст ложку суміші заварити в 400 мл води). Пити по 1/2 стакана тричі на день. Настій коріння (2 ст ложки свіжих подрібнених коренів і 3 ст ложки цукру залити 200 мл води, кип'ятити 15 хв, настояти 8 год). Пити по 2 ст ложки тричі на день за 30 хв до їжі.

Лікарські рослини від солітера. 2 ст ложки очищеного сирого насіння дині трохи підсушене з'їсти ранком натще, добре розжовуючи зерна. Через 1 год прийняти дозу послаблюючого засобу.

Лікувальні ванни. Приготування. На ванну береться 100 - 200 г сухої сировини.
Заспокійливі ванни корисні для здоров'я приймати щодня перед сном з додаванням квітів ромашки, трави м'яти, коріння валеріани (3:2:1:1).
Ванни з валеріаною. Відвар коріння валеріани заспокоює нервову, серцево-судинну систему та при судомах. Такі ванни знижують збудливість, рекомендуються при нервових безсоннях, неврозах, неврастенії, слабкості серця та нервів, знижують артеріальний тиск, нормалізують роботу шлунка, метеоризмі, корисні при астмі.
Лікувальні ароматичні ванни. Стакан суміші трави материнки, чебреця, м'яти, полину, подорожника, дикої горобини залити 2 л окропу, варити 3 хв, настояти 30 хв, процідити, вилити у ванну.
Хвойна ванна - ароматна, знімає втому, заспокоює нервову систему. Стакан хвої залити 2 л окропу, настояти в термосі протягом 5 год, влити у ванну.

Як позбутися від бородавок? Чистотіл (видавлений із стебла сік прикладати до бородавок 5 - 6 разів на день, доки не зникнуть бородавки). Подібно діє сік молочаю.
Кульбаба (змазуючи невеликі бородавки соком кульбаби зникають).
Горобина звичайна (масу із сирих ягід регулярно наносити на бородавки до їх зникнення).
Часник (зубчик часнику розрізати і кусочком завбільшки з бородавку зрізаною стороною прикріпити лейкопластирем до бородавки на 1 год. Такі процедури робити щодня до зникнення бородавки.

Алкоголізм - для лікування алкоголізму використовують слідуючу суміш: трава чебрецю звичайного - 4 частини, трава полину гіркого - 1 частина, трава золототисячника - 1 частина. 1 ст ложку суміші залити 200 мл окропу, кип'ятити 10 хв. Відвар пити по 1 ст ложці тричі на день протягом 3 місяців. Через 2 тижні з'являється байдужість до спиртного. Основна складова частина суміші чебрець, швидко знімає явища похмільного дискомфорту (абстиненції), зникає напруга, важкість, головний біль, неприємні відчуття в ділянці серця та кінцівок.

Як позбутися від безсоння? Вам допоможе простий спосіб - набити подушку листями м'яти, герані, материнки, папоротника, лавра, соснових голок, пелюстків роз.
Корисним при безсоннях є хвойні ванни або ванни з настоєм календули, м'яти, материнки, меліси (по 50 г кожної із трав), 10 хв, 5 - 10 разів через день, перед сном.
2 ст ложки подрібнених шишок хмелю насипати у мішечок із не щільної матерії, зашити його і положити під подушку.
1 ст ложку коріння валеріани залити 200 мл окропу. Кип'ятити 15 хв на слабкому вогню, настояти 45 хв, процідити. Приймати по 1 ст ложці, дітям - по 1 ч ложці тричі на день.
2 ч ложки шишок хмелю залити 200 мл окропу, настояти 5 год, процідити. Випити перед сном.

Лікувальні збори - це суміші декількох видів лікарських трав. Із зборів готують настої, відвари, а також спиртові витяжки (настоянки).
Збір апетитний містить траву полину - 2 частини, траву кульбаби - 1 частину, траву деревію - 2 частини. 2 ст ложки суміші залити 200 мл окропу, кип'ятити, настояти 30 хв. Пити по 1 ст лолжці за 15 хв до їжі.
Збір вітамінний - листя кропиви жалкої, листя ліщини, корінь моркви, плоди шипшини - по 3 частини, ягоди смородини чорної - 1 частина. 1 ст ложку суміші залити 200 мл окропу, кип'ятити 10 хв, настояти 5 год. Приймати по 1/2 стакана тричі на день.
Збір шлунковий №1 (при проносах) - плоди черемхи - 3 частини, ягоди чорниці (яфини) - 2 частини. 1 ст ложку суміші залити 200 мл окропу. Кип'ятити 20 хв, настояти 30 хв. Пити по 1 ст ложцічерез 3 год.
Збір шлунковий №2, регулюючий діяльність кишечника - кореневище аїру, корінь кульбаби - по 1 частині, листя кропиви жалкої - 2 частини, кора крушини ламкої - 3 частини. 1 ст ложку суміші залити 200 мл окропу, кип'ятити 10 хв. Пити по 1/2 стакана вранці і ввечері.
Збір шлунковий №3 (при гастритах із зниженою кислотністю) - трава звіробою, трава золототисячника, трава дим'янки по 2 частини, листя цикорію - 3 частини. 15 г суміші залити 1 л окропу, 2 год випарювати на водяній бані, 5 хв охолоджувати, процідити. Пити по 1/2 стакана за 20 хв до їжі тричі на день.
Збір шлунковий № 4 (при гастритах з підвищеною кислотністю) - кореневище аїру, листя м'яти, квітки деревію по 2 частини, трава золототисячника, трава споришу по 4 частини, плоди кмину - 1 частина, листя подорожника, трава звіробою по 8 частин. 60 г суміші залити 1 л окропу, кип'ятити 30 хв, настояти 15 хв. Пити по 1/2 стакана через 30 хв після їжі теплим тричі на день.
Збір жовчогінний (при холециститі, холангіті) - трава деревію, плоди коріанду, листя м'яти по 2 частини, квітки цмину піскового - 4 частини. 1 ст ложку суміші залити 200 мл окропу, кип'ятити 20 хв. Пити по 1/2 стакана до їжі за 20 хв тричі на день.
Збір сечогінний №1 (при набряках серцевого походження, хронічних отруєннях) - квітки василька синього, корінь солодки по 1 частині, листя мучниці - 3 частини. 1 ст ложку суміші залити 200 мл окропу, кип'ятити протягом 30 хв, процідити. Приймати по 1 ст ложці 4 рази на день за 20 хв до їжі.
Збір сечогінний №2 (при сечокам'яній хворобі) - березові бруньки, кукурудзяні волоски (рильця), листя мучниці, лушпиння фасолі, трава фіалки по 2 частини. 2 ст ложки суміші залити 200 мл окропу, кип'ятити 20 хв. Пити по 2 ст ложки тричі на день.
Збір гіпотензивний (при гіпертонії) - плоди глоду, квітки глоду, листя омели білої, трава хвоща польового по 3 частини, трава деревію - 4 частини, листя ліщини звичайної, листя кадила мелісолистого, трава астрагалу хлопунця по 2 частини, часник - 3 зубці. 1 ст ложку суміші залити 200 мл окропу, кип'ятити 20 хв. Пити по 1/4 стакана тричі на день.
Збір потогінний (при простуді) - квітки липи, плоди малини, листя малини, трава материнки по 1 частині, квітки бузини - 2 частини. 30 г суміші залити 500 мл окропу, кип'ятити 20 хв. Пити гарячим по 1 стакану на ніч.
Збір заспокійливий (при нервовому збудженні) - корінь валеріани, шишки хмелю по 1 частині, листя м'яти, трава астрагалу по 2 частини. 1 ст ложку суміші залити 200 мл окропу, кип'ятити 20 хв. Пити по 1/2 стакана тричі на день.
Антиатеросклеротичний збір - корінь кульбаби, кореневище пірию, трава деревію, трава астрагалу, листя кадила мелісолистого, листя ліщини взятих порівну. 1 ст ложку суміші залити 200 мл окропу, кип'ятити 30 хв, настояти 1 год. Пити вранці по 1/2 стакана.
Деякі захворювання, при яких використовуються лікарські рослини
Аденома простати (передміхурової залози) - болиголов плямистий, гіркокаштан звичайний, грушанка круглолиста, зеленчук жовтий, льонок звичайний, осика, пирій повзучий, собача кропива, терен звичайний, цибуля городня.

Алергія - гвоздика дельтовидна, горобина чорноплідна, гринделія розчепірена, конюшина лучна, косарики черепичасті, кріп запашний, перестріч гайовий, свербіжниця польова, череда трироздільна, кадило.

Ангіна - айва довгаста, айстра альпійська, алое, алтея лікарська, бузина чорна, герань Робертова, глід колючий, суниця лісова, ялина європейська, оман високий, кадило, нагідки (календула).

Анемія - абрикос звичайний, персики, вишня, авран лікарський, аїр тростиновий, айва, буряк звичайний, кропива глуха, кропива жалка, кадило, хвощ польовий, шипшина, шовковиця біла.

Анорексія (відсутність апетиту) - волошка синя, м'ята, золототисячник, щавель, шандра звичайна, оман високий.

Аритмія
- в'язіль барвистий, глід колючий та криваво-червоний, собача кропива, шандра звичайна, валеріана.

Атеросклероз
- абрикос звичайний, айва, персик, агрус, алое, астрагали, бузина чорна, валеріана, собача кропива, квасоля, суниці лісові, горіх волоський, чорна смородина, горобина чорноплідна, барвінок, малина.

Астма бронхіальна
- алтея лікарська, арніка гірська, в'язіль барвистий, зірочки жовті, розхідник звичайний, ряска мала, щавель кислий, череда.

Безпліддя у жінок
- астрагали, барвінок трав'янистий, коронарія зозуляча, куколиця біла, лаванда, меліса, півонія, ревінь, синюха голуба, сон розкритий, хміль, ведмежа цибуля, чербрець, любисток.

Бронхіт
- абрикос, персик, аїр, астрагали, аніс, герань Робертова, копитняк європейський, липа, любка дволиста, перстач гусячий, плющ звичайний, соняшник, чебрець, вероніка лікарська, шавлія, ромашка, нагідки (календула), чина лучна.

Виразкова хвороба шлунка
- аїр, алое, бузок, гледичія колюча, жабник польовий, заяча конюшина, коріандр, лаконіс американський, миколайчики плоскі.

Випадіння волосся
- аїр, амі велика, жимолость козолиста, красоля велика (настурція), мильнянка лікарська, пастернак посівний, любисток, плющ звичайний, самшит вічнозелений, чорнокорінь лікарський, кропива жалка, горіх волоський.

Гастрит гіперацидний
- аїр, дудник лісовий, липа, мигдаль звичайний, полин, ромашка, талабан польовий, м'ята.

Гастрит гіпоацидний
- тирлич жовтий, золототисячник, зозулинець, бедринець ломикаменевий, дудник лісовий, дягіль лікарський, звіробій, котяча м'ята, нечуйвітер, очанка прямостояча, подорожник блошиний, ревінь, рутка лікарська, ялівець, капуста, шовковиця біла, персик, абрикос, актинідія.

Гепатити
- авран лікарський, агава американська, айва, астрагали, арум плямистий, барбарис, бобівник трилистий, вишня звичайна, волошка лучна, дзвоники скупчені, дивина густоквіткова, звіробій, капуста, лаватера тюрінгська, мильнянка лікарська, кадило, плющ звичайний, оман високий, ромашка, росичка, суниці лісові, цмин піщаний, чистотіл, щавель.

Гіпертонічна хвороба (гіпертензія)
- агрус, астрагали, арніка гірська, айва, абрикос, персик, кавун, барвінок, буряк, валеріана, звіробій, ломиніс лозяний, горіх волоський, оман високий, омела, ортосифон, очиток їдкий, рута садова, суниці лісові, чайний гриб, гречка, калина, евкомія, вовчук.

Гіпотензія
- авран лікарський, агрус, аралія, елеутерокок, женьшень, лимонник китайський, родіола, розмарин.

Головні болі
- агали-трава гірська, алтея, арніка гірська, анемона жовтецева, астрагали, бобівник трилистий, гадючник в'язолистий, картопля, конвалія, валеріана, собача кропива, материнка звичайна, суховершки звичайні, чебрець плазкий.

Діабет цукровий
- артишок посівний, барвінок трав'янистий, брусниця, горобина звичайна, квасоля звичайна, купина багатоквіткова, льон звичайний, ортосифон, овес, приворотень блискучий, росички круглолисті, спориш звичайний, чорниця звичайна, яфини, шовковиця чорна.

Зубний біль
- аконіт волотистий, аконіт джунгарський, глід колючий, глід криваво-червоний, жабник польовий, материнка звичайна, орлики звичайні.

Імпотенція
- аїр, анемона лісова, аралія, астрагали, барвінок малий, барвінок прямий, глечики жовті, еспарцет піщаний, женьшень, заманиха, елеутерокок, зозулинець салеповидний, зозулинець чоловічий, зозулинець шоломоносний, коноплі посівні, любисток, любка дволиста, миколайчики плоскі, морква посівна, м'ята, овес, пальчатокорінник, копитняк європейський, підсніжник Воронова (білий), родіола, рута садова, самосил гайовий, оман високий, талабан польовий, холодок лікарський, цибуля городня, часник, родзинки.

Імунологія
- аїр, астрагали, гриб березовий, виноград, гуньба сінна, деревій, ехінацея, заманиха, елеутерокок, золототисячник, кропива дводомна, полин гіркий, розмарин, холодок лікарський, чебрець звичайний, шипшина зморшкувата, ялівець звичайний, ялина європейська.

Кашель
- абрикос, айва, айстра альпійська, астрагали, багно звичайне, боби, васильки справжні, ефедра, золотушник канадський, липа, льон звичайний, медунка лікарська, аніс, миколайчики плоскі, подорожник ланцетолистий, синяк звичайний, фіалка триколірна, чебрець, шандра звичайна, шоломниця звичайна, калина (ягоди).

Метеоризм
- аїр, алтея, амі велика, амі зубна, болиголов, валеріана, дивина звичайна, коріандр, кмин, кріп, м'ята, ромашка, солодка, чабер садовий, ялівець звичайний.

Неврози
- аїр, астрагали, бедринець, бобівник трилистий, валеріана, кропива собача (пустирник), гармала звичайна, звіробій, лаванда, липа, малина, меліса, ревінь, шандра звичайна, шоломниця, хміль.

Онкологія
- айва, алое, арніка, астрагали, гриб березовий, верба біла, глуха кропива, ехінацея, каланхое, калина звичайна, коноплі посівні, лопух, льон звичайний, обліпиха, осика, подофіл щитковидний, ромашка, талабан польовий, часник, чистотіл звичайний, барвінок, буряк, герань, зимолюбка зонтична, кавун, калюжниця болотяна, квасениця, лобода біла, підбіл звичайний, мак дикий, молочай степовий, нагідки лікарські, омела біла, підмаренник, пізньоцвіт осінній, подорожник, рута садова, татарник звичайний, хамеріон вузьколистий (іван-чай).

Простатит, аденома
- болиголов плямистий, гіркокаштан кінський, грушанка круглолиста, зеленчук звичайний, золотушник канадський, льонок звичайний, осика, петрушка, пирій повзучий, рододендрон жовтий, собача кропива, терен звичайний, тополя біла, тополя чорна, холодок лікарський, цибуля городня.

Серцева недостатність
- абрикос, авран лікарський, айва, актинідія, амі зубна, астрагал солодколистий, астрагал хлопунець, білозір болотний, валеріана, в'язіль, дрік красильний, конвалія, лаватера тюрінгська, наперстянка (великоквіткова, пурпурова, шерстиста, іржава), горицвіт весняний, студник голий, саротимус віниковий, ялиця сибірська, чорна смородина, шовковиця біла, ялина європейська.

Стенокардія
- амі велика, амі зубна, арніка гірська, астрагали, горицвіт весняний, іберійка, красоля велика (настурція), кріп, м'ята, перстач гусячий, собача кропива (пустирник), талабан польовий.

Цистит
- авран лікарський, алтея, амі зубна, астрагали, багатоніжка звичайна, барбарис, волошка синя, деревій, заяча конюшина, квасоля, ломиніс звичайний, оман високий, омег водяний, петрушка, плаун булавовидний, свербіжниця польова, суниці лісові, цмин піщаний.

Питання захисту та оздоровлення населення на фоні низькодозового радіаційного впливу продовжує залишатися актуальною. Щоб зорієнтувати людину в різномаїтті лікарських рослин, які можуть бути корисними при дії малих доз іонізуючого випромінювання виділяють кілька груп рослин за особливостями радіопротекторної дії.
1. Рослини, які зменшують радіоактивне забруднення організму, проявляють пряму антагоністичну дію на радіонукліди - зв'язування (висівки зернових, морська капуста, бобові, морква, буряк, капуста, редька, смородина, солодкий перець, абрикоси, вишні, сливи та інші); виведення - сечогінні рослини (мучниця звичайна, спориш, хвощ польовий, брусниця тощо та проносні рослини (чебрець, бузина, терен, слива, шандра).
2. Рослини з антиоксидантною дією (адаптогени-антиоксиданти - які мають антирадикальні властивості, підвищують стійкість та синтез окремих реакцій організму - рослини з високим вмістом вітаміна А, Е, С (зелений горошок, петрушка, цибуля, часник, морква, гарбуз, томати, буряк, горобина, шипшина, червоний перець, обліпиха); рослини, які містять біофлавоноїди (кріп, кмин, аніс, морква, часник, васильки справжні, ехінацея, парило звичайне); рослини, які містять селен (пророслі зерна злакових, кріп, пастернак, часник, смородина, горобина, чистотіл, суниці, підбіл, солодка гола та інші).
3. Рослини, які зміцнюють стан імунної системи та організму в цілому - імуностимулятори (ехінацея, оман високий, ялівець, солодка гола, парило звичайне, корінь лопуха, цикорій, любисток, часник, цибуля); стимулятори розумової та фізичної діяльності (родіола рожева, елеутерокок, лимонник).
Лікарські рослини проявляють радіопротекторну активність. Радіоактивне забруднення великих територій України після аварії на Чорнобильській атомній електростанції призвело до збільшення поступлення радіонуклідів не тільки в сільськогосподарських культурах, молочних, м'ясних та рибних продуктах, але також в організмі людини. Радіонукліди в організм людини поступають такими шляхами:
1. Інгаляційний. 2. Через шлунково-кишковий тракт. 3. Через непошкоджену шкіру.
При загальному опроміненні практично ні одна жива клітина не залишається інтактною. Кожному виду клітин і тканин властива своя визначена мірка радіочутливості. Високорадіочутливими є лімфоїдна та міелоїдна тканини, а також сперматогенний, кишковий та покривний епітелій.
Значна частина лікарських рослин володіє радіопротекторною активністю, тобто захищають клітини від впливу радіації та сприяють виведенню радіонуклідів із організму. Радіочутливість клітин, тканин і організму в цілому може бути знижена спеціальними фармакологічними засобами - радіопротектори, які поділяються на препарати короткочасної та тривалої дії. Протирадіаційна активність препаратів першої групи (кропива, звіробій, калина, арніка) проявляється протягом 0,5 -4 годин після введення їх в організм. Головним в механізмі дії радіопротекторів короткочасної дії є пригнічення обміну нуклеїнових кислот. Радіопротектори тривалої дії (ехінацея, елеутерокок, женьшень, лимонник, кадило, астрагали, буркун, гречка, капуста, морква, горобина чорноплода, обліпиха) здатні забезпечити захист організму при тривалому опроміненні, їх захисний ефект після одноразового введення може тривати до від 1 доби до декількох тижнів. Механізм дії цих речовин в основному пов'язаний з активацією систем, які забезпечують підвищення загальної неспецифічної резистентності організму, впливаючи на обмінні процеси.
У механізмі радіозахисної дії стимуляторів неспецифічної резистентності важливу роль відіграє їх властивість збільшувати концентрацію ендогенних факторів радіостійкості - біоамінів, тіолів і знижують рівень ендогенних радіосенсибілізаторів - продуктів перекисного окислення ліпідів. Викликане цими препаратами покращення суб'єктивного стану і психологічного статусу у осіб, які піддавались впливу малих доз радіації, в значній мірі пов'язано також з їх антистресорними властивостями, здатністю стимулювати процеси, які полегшують адаптацію організму до небажаних факторів різної етиології.
З метою підвищення стійкості організму до іонізуючого випромінювання, значно знижує накопичення радіонуклідів в організмі, зменшує вірогідність захворіти від вже отриманих доз опромінення фітотерапія рекомендує найбільш розповсюджені лікарські засоби рослинного походження.
При опроміненні частіше застосовують лікарські рослини, які містять вітаміни, мікроелементи, пектини, інулін, флавоноїди. Наприклад, протипроменева активність препаратів гречки обумовлена тим, що в зернах рослини містяться білок, крахмал, цукор, клітковина, лимонная та яблучна кислоти, а також мікроелементи (залізо, кальцій, фосфор, мідь, цинк, йод, нікель, кобальт та інші), вітаміни В1, В2, РР, Р.
Лікувальні властивості рослин залежать від наявності в них різноманітних за хімічною будовою і терапевтичною активністю речовин. Найважливішими серед них є алкалоїди, амінокислоти, білки, глікозиди, ефірні олії, жири, гіркоти, дубильні речовини, вітаміни, сапоніни, флавоноїди, смоли, мікро- та макроелементи.
Трава буркуна лікарського містить вітаміни, мелілотин, глікозид мелілотозид, похідні пурину, білки, ефірні олії які проявляють протисудомну дію при опроміненні. Позитивну дію при опроміненні мають морква, плоди горобини чорноплідної, обліпихи, шипшини. До рослин, які мають імуномодулюючу дію відноситься ехінацея пурпурова. Настоянка ехінацеї має також бактеріостатичну, фунгіцидну, вірусостатичну та протизапальну дію, посилює лейкопоез, активує макрофаги, гранулоцити і лімфоцити, підвищує захисні сили організму. Радіопротекторна активність лікарських рослин пояснюється тим, що діючі компоненти цих рослин по своїй хімічній структурі часто нагадують фізіологічно активні захисні речовини, а також тим, що вони рідше, ніж синтетичні ліки викликають побічні реакції, в тому числі алергічні. При тривалій дії малих доз радіації перевагу потрібно віддавати свіжим сокам, водним відварам та настоям.