Griga online - урс фармаколог≥њ

ќтруЇнн¤ - захворюванн¤, ¤ке виникаЇ при потрапл¤нн≥ в орган≥зм отрути, що порушуЇ функц≥њ орган≥зму.
ќтрути можуть бути екзо- ≥ ендогенн≥.

’арактер отрути:
а) л≥карськ≥ речовини у великих дозах;
б) х≥м≥чн≥ сполуки.

ѕоходженн¤ - причини отруЇнн¤
а) медичн≥ (помилка л≥кар¤, фармацевта);
б) виробнич≥ - профес≥йн≥ (нещасн≥ випадки);
в) побутов≥ (нещасн≥ випадки);
г) зловмисн≥; (з метою самогубства).

«а розвитком симптом≥в прот≥канн¤ отруЇнн¤ под≥л¤ють на:
а) гостр≥ отруЇнн¤
б) хрон≥чн≥ отруЇнн¤.

ѕрогноз насл≥дк≥в отруЇнн¤ залежить перш за все в≥д д≥агностики.
Ќер≥дко огл¤д хворого, його кол≥р шк≥ри та слизових оболонок можуть навести на правильний висновок. Ќаприклад, ¤скраво-червон≥ слизов≥ оболонки рота, губ бувають при отруЇнн≥ окисом вуглецю або ц≥ан≥дами, останнЇ можна п≥знати по запаху г≥ркого мигдалю. ѕочервон≥нн¤ шк≥ри обличч¤ може бути ≥ при отруЇнн≥ атроп≥ном, у такому випадку шк≥ра суха, з≥ниц≥ розширен≥ (м≥др≥аз). ѕри отруЇнн≥ блекотою, дурманом та ≥ншими рослинами, ¤к≥ м≥ст¤ть атроп≥н, захворюванн¤ супроводжуЇтьс¤ р≥зким збудженн¤м, найчаст≥ше страждають д≥ти, скуштувавши ¤годи блекоти за формою та кольором нагадують ¤фини (чорниц≥).
–≥зко виражена ц≥анотичн≥сть може бути при отруЇнн≥ н≥тритами ≥ отруйними грибами. ѕри отруЇнн≥ грибами в≥дм≥чаютьс¤ р≥зко виражена слинотеча, потовид≥ленн¤, бол≥ у черев≥, р≥зке звуженн¤ з≥ниць (м≥оз).
Ўк≥ра обличч¤ ≥ всього т≥ла може стати бл≥дою при отруЇнн≥ миш'¤ковистими сполуками, кокањном, морф≥ном. ’арактерн≥ зм≥ни з боку ≥нших систем дозвол¤ють розр≥зн¤ти њх. “ак, при отруЇнн≥ миш'¤ком ≥ його препаратами шк≥ра вкриваЇтьс¤ холодним потом, обличч¤ швидко набуваЇ характерного вигл¤ду: риси його загострюютьс¤ внасл≥док "парал≥чу" судин внутр≥шн≥х орган≥в, при цьому в≥дбуваЇтьс¤ "кровотеча у власн≥ судини" черевноњ порожнини, розвиваЇтьс¤ колапс.
ѕри отруЇнн≥ кокањном з≥ниц≥ розширен≥, а при отруЇнн≥ морф≥ном - звужен≥ (¤кщо ще не настала асф≥кс≥¤).
ѕом≥тна п≥тлив≥сть може настати ¤к при отруЇнн≥ мухоморами, так ≥ л≥карськими речовинами (ћ-хол≥ном≥метиками, антихол≥нестеразними та жарознижувальними засобами).
ќп≥ки слизових оболонок губ ≥ ротовоњ порожнини, шк≥ри можуть бути при отруЇнн≥ кислотами (коагул¤ц≥йний), а при оп≥ках лугами (кол≥квац≥йний некроз).
≤з зовн≥шн≥х про¤в≥в, ¤к≥ можуть привернути увагу л≥кар¤, це положенн¤ хворого: сильн≥ бол≥ у черев≥ змушують хворого прийн¤ти таке положенн¤, за ¤кого б можна зменшити де¤кою м≥рою ≥нтенсивн≥сть болю. “ак, при свинцев≥й кольц≥ або отруЇнн≥ розчинними сол¤ми бар≥ю потерп≥лий притискаЇ кол≥на до живота, намагаючись зменшити б≥ль.
ќтруЇнн¤ мухоморами викликаЇ спазм бронх≥в. ÷е змушуЇ потерп≥лого приймати положенн¤, ¤ке спри¤Ї розширенню грудноњ кл≥тки.

«м≥ни в органах в≥дчутт¤.
–озлади слуху з порушенн¤м вестибул¤рного апарату ≥ VIII пари черепно-мозкових нерв≥в можуть статис¤ при тривалому л≥куванн≥ ам≥ногл≥козидними антиб≥отиками (стрептом≥цин, моном≥цин, гентам≥цин та ≥нш≥), що призводить до пригн≥ченн¤ слуху. Ќавпаки, загостренн¤ слуху та ≥нших орган≥в в≥дчутт¤ настаЇ при отруЇнн≥ стрихн≥ном, секурин≥ном. ’вор≥ скаржатьс¤, що л¤каЇ найменший шерех, а це св≥дчить про загостренн¤ спинномозкових рефлекс≥в.
ѕослабленн¤ зору може викликати отруЇнн¤ метиловим спиртом, х≥н≥ном.
«≥ниц≥ ока р≥зко звужуютьс¤ при отруЇнн≥ морф≥ном, п≥локарп≥ном, прозерином та ≥ншими антихол≥нестеразними засобами.
–озширенн¤ з≥ниць в≥дбуваЇтьс¤ при отруЇнн≥ блекотою, дурманом, атроп≥ном, кокањном, адренал≥ном, гангл≥облокаторами.
’ворий може перебувати в стан≥ запамороченн¤, отруњвшись кокањном, чадним газом або ц≥ан≥дами. јле у першому випадку хворий бл≥дий, у другому - слизов≥ оболонки губ, шк≥ра обличч¤ набувають ¤скраво-червоного кольору внасл≥док утворенн¤ карбоксигемоглоб≥ну (при отруЇнн≥ —ќ) або блокади цитохромоксидази тканинного дихального ферменту ц≥ан≥дами.
оматозний стан може настати при порушенн≥ серцево-судинноњ системи, найчаст≥ше - викликаноњ отруЇнн¤м ≥нсул≥ном (г≥погл≥кем≥чна кома), при важкому отруЇнн≥ морф≥ном ≥з р≥зким пригн≥ченн¤м диханн¤. оматозний стан може бути при цукровому д≥абет≥ (г≥пергл≥кем≥чна кома), при урем≥њ (урем≥чна кома). ƒодатков≥ в≥домост≥ повинн≥ допомогти л≥карю правильно визначити д≥агноз, що важливо дл¤ вибору заход≥в л≥карськоњ допомоги.
ћоже звернути на себе увагу моторне або словесне збудженн¤. “ак, при отруЇнн≥ блекотою або атроп≥ном спостер≥гаЇтьс¤ загальне збудженн¤, малозм≥стовна мова, недоладн≥ рухи к≥нц≥вок, розширенн¤ з≥ниць, суха ≥ червона шк≥ра обличч¤. «агальне збудженн¤ ≥ в≥дчутт¤ страху, розширенн¤ з≥ниць ≥ р≥зка бл≥д≥сть шк≥ри св≥дчать про можлив≥сть отруЇнн¤ судинозвужувальними засобами (адренал≥н).
—удомн≥ корч≥ скелетних м'¤з≥в, ¤к≥ зм≥нюютьс¤ клон≥чними судомами, можуть бути при отруЇнн≥ антихол≥нестеразними засобами.
“етан≥чн≥ судоми з вираженим еп≥стотонусом може викликати отруЇнн¤ стрихн≥ном. јле цьому передуЇ р¤д симптом≥в - п≥двищенн¤ спинно-мозкових рефлекс≥в, коли людина починаЇ реагувати на мал≥ шуми. ѕро¤вл¤Їтьс¤ тризм жувальних м'¤з≥в, хворий не може в≥дкрити рота ≥ жувати њжу. “аке отруЇнн¤ буваЇ при тривалому застосуванн≥ стрихн≥ну ≥ особливо за випадк≥в, коли хворий хоче прискорити одужанн¤, приймаючи препарат у зб≥льшених дозах.
≤нколи визначити д≥агноз допомагаЇ огл¤д блювотних мас, сеч≥, випорожнень. ѕри отруЇнн≥ м≥дним купоросом блювотн≥ маси зеленувато-синього кольору, сульфатом цинку - б≥луват≥, а п≥зн≥ше - кров'¤нист≥.
ѕри отруЇнн≥ де¤кими речовинами необх≥дно звернути увагу на випорожненн¤ кишечника. “ак, при отруЇнн≥ миш'¤ком ≥ сурмою випорожненн¤ мають вигл¤д "рисового в≥двару"; п≥н¤в≥, надм≥рн≥, з неприЇмним запахом - при отруЇнн≥ грибами; кров'¤нисто-вод¤н≥ - при отруЇнн≥ препаратами ртут≥ (сулема). „орнуватий в≥дт≥нок в≥дт≥нок св≥дчить про отруЇнн¤ азотнокислим в≥смутом.
” де¤ких випадках зм≥нюЇтьс¤ кол≥р сеч≥. “ак, при отруЇнн≥ фосфором в≥н зеленувато-бурий, сантон≥ном - зеленуватий, толокн¤нкою ≥ фенолом - чорний.
ѕорушенн¤ сечовид≥льноњ функц≥њ нирок аж до повноњ в≥дсутност≥ сеч≥ (анур≥¤) зустр≥чаЇтьс¤ при отруЇнн≥ препаратами ртут≥. «атримка сеч≥ може настати внасл≥док парал≥чу сф≥нктера сечового м≥хура при отруЇнн≥ снод≥йними, жарознижувальними засобами або внасл≥док спазму сф≥нктера сечового м≥хура при отруЇнн≥ морф≥ном.
” д≥агностиц≥ отруЇнь допомагають симптоми, пов'¤зан≥ переважно з м≥сцевою або резорбтивною д≥Їю отрут.
ѕереважно м≥сцеву д≥ю мають кислоти (коагул¤ц≥йний некроз), луги (кол≥квац≥йний некроз).
–езорбтивна д≥¤ розвиваЇтьс¤ внасл≥док пошкодженн¤ ¤коњ-небудь системи або органу.
ѕорушенн¤ серцевоњ д≥¤льност≥ з перевагою бради- або тах≥кард≥њ може спричинити отруЇнн¤ серцевими гл≥козидами, х≥н≥ном, сал≥цилатами.
«м≥на судинного тонусу може спостер≥гатис¤ при отруЇнн≥ г≥стам≥ном, н≥тритами, гангл≥облокаторами - зниженн¤ артер≥ального тиску; розчинн≥ сол≥ бар≥ю, адреном≥метики - п≥двищують артер≥альний тиск.
ѕригн≥ченн¤ активност≥ центральноњ нервовоњ системи в≥дбуваЇтьс¤ при д≥њ наркотичних, наркозних засоб≥в, алкоголю, снод≥йних, заспок≥йливих засоб≥в, нейролептик≥в, транкв≥л≥затор≥в.
«будженн¤ центральноњ нервовоњ системи з п≥двищенн¤м тонусу скелетноњ мускулатури спостер≥гаЇтьс¤ при отруЇнн≥ стрихн≥ном, коразолом, кофењном, адренал≥ном, глюкокортикоњдами.
«м≥ни складу кров≥ можуть розвиватис¤ внасл≥док д≥њ р¤ду л≥карських речовин.
1. Ћ≥карськ≥ речовини, ¤к≥ викликають метгемоглоб≥ноутворенн¤ (ам≥лн≥трит, н≥трит натр≥ю, левом≥цетин).
2. –ечовини, ¤к≥ зв'¤зують гемоглоб≥н ≥ таким чином виключають його з окислювальних процес≥в ¤к нос≥¤ кисню (чадний газ перетворюЇ гемоглоб≥н у карбоксигемоглоб≥н).
3. –ечовини, ¤к≥ спричин¤ють гемол≥з кров≥ - гемол≥тичн≥ отрути (грам≥цидин при внутр≥шньовенному введенн≥, м≥дний купорос, миш'¤ковистий водень).
ѕорушенн¤ тканинного диханн¤ спостер≥гаЇтьс¤ внасл≥док кисневого голодуванн¤ у тканинах, при отруЇнн≥ ц≥ан≥стими сполуками, с≥рководнем.
ѕорушенн¤ легеневого диханн¤ спостер≥гаЇтьс¤ при отруЇнн≥ м≥орелаксантами внасл≥док блокади нервово-м'¤зового синапсу скелетних м'¤з≥в; морф≥ном - порушенн¤ диханн¤ внасл≥док зниженн¤ збудливост≥ дихального центру.
ѕорушенн¤ тонусу гладкоњ мускулатури - п≥двищенн¤ тонусу гладких м'¤з≥в - зазначаЇтьс¤ при передозуванн≥ ћ-хол≥ном≥метиками, антихол≥нестеразними засобами. ѕри отруЇнн≥ розчинними сол¤ми бар≥ю п≥двищуЇтьс¤ тонус гладкоњ мускулатури кишечника ≥ судин (особливо коронарних ≥ брижових). окањн ≥ адренал≥н викликают, головним чином, спазм мозкових ≥ поверхневих судин шк≥ри та слизових оболонок.

ќтруЇнн¤ неорган≥чними сполуками миш'¤ку буваЇ випадковим ≥ зумисним. јнг≥дрид миш'¤ковистоњ кислоти використовуЇтьс¤ ¤к отрута дл¤ знищенн¤ гризун≥в ≥ випадково може потрапити в руки д≥т¤м при недбалому збер≥ганн≥. Ќа м≥сц≥ потрапл¤нн¤ миш'¤ку з'¤вл¤Їтьс¤ оп≥к з наступним некрозом тканин. ÷¤ властив≥сть миш'¤ку використовуЇтьс¤ у стоматолог≥њ (дл¤ видаленн¤ нерва) при пломбуванн≥ пошкоджених зуб≥в. ќтруЇнн¤ препаратами миш'¤ку може бути гострим ≥ хрон≥чним.
ѕри гострому отруЇнн≥ в≥дчуваЇтьс¤ неприЇмний метал≥чний присмак у рот≥, печ≥нн¤ у горл≥ ≥ стравоход≥. „ерез 30 - 40 хвилин розвиваЇтьс¤ блюванн¤ з дом≥шкою кров≥, сильн≥ бол≥ у черев≥, холеропод≥бн≥ випорожненн¤, у вигл¤д≥ "рисового в≥двару" з дом≥шкою кров≥, спрага. « боку серцево-судинноњ системи в≥дм≥чаЇтьс¤ слабий ≥ частий пульс ≥, ¤к насл≥док, зниженн¤ артер≥ального тиску. —полуки миш'¤ку Ї кап≥л¤рними отрутами, викликають р≥зке розширенн¤ кап≥л¤р≥в внутр≥шн≥х орган≥в. ѕ≥двищуЇтьс¤ прониклив≥сть судин. –озвиваЇтьс¤ загальна слаб≥сть, бл≥д≥сть шк≥ри. ” сеч≥ ви¤вл¤ютьс¤ б≥лок, цил≥ндри. ” важких випадках отруЇнн¤ через 1 - 2 години настаЇ смерть з ознаками гостроњ серцевоњ недостатност≥. “акий переб≥г шлунково-кишковоњ форми гострого отруЇнн¤ сполуками миш'¤ку.
Ќервова форма гострого отруЇнн¤ препаратами миш'¤ку маЇ б≥льш бурхливий переб≥г. ” цьому випадку переважають симптоми з боку нервовоњ системи, р≥зка слаб≥сть, головний б≥ль, втрата св≥домост≥, судоми.
’рон≥чне отруЇнн¤ сполуками миш'¤ку розвиваЇтьс¤ поступово при тривалому потрапл¤нн≥ в орган≥зм невеликоњ к≥лькост≥ отрути. ћиш'¤к депонуЇтьс¤ у р≥зних органах (губчаст≥ к≥стки, нирки, печ≥нка, селез≥нка, м'¤зи, шк≥ра, волосс¤, н≥гт≥). ѕошкоджуютьс¤ нервова система, кровотворенн¤, порушуЇтьс¤ обм≥н речовин.
ќсновними симптомами хрон≥чного отруЇнн¤ сполуками миш'¤ку Ї: дерматити, виразки, г≥перкератози, посив≥нн¤ ≥ випад≥нн¤ волосс¤, ламк≥сть н≥гт≥в, порушенн¤ п≥гментац≥њ шк≥ри. ѕ≥зн≥ше з'¤вл¤ютьс¤ бол≥ по ходу нервових ствол≥в, невралг≥чн≥ бол≥ у к≥нц≥вках, порушенн¤ шк≥рноњ чутливост≥. ’вор≥ втрачають апетит, худ≥ють, розвиваЇтьс¤ анем≥¤, кахекс≥¤. ћиш'¤к виводитьс¤ нирками, кишечником, потовими, слинними та молочними залозами.
ƒопомога при отруЇнн≥. ѕри потрапл¤нн≥ отрути всередину призначають 50 - 100 мл антидоту —тржижевського з посл≥дуючим промиванн¤м шлунка. ¬нутр≥шньовенно ввод¤ть ун≥т≥ол 5% - 5 мл або стерильний розчин т≥осульфат натр≥ю 30% - 50 мл з розчином глюкози 40% - 20 мл, тетацин кальц≥ю 10% - 10 мл в 300 мл 5% розчину глюкози. ƒл¤ зн¤тт¤ спазму гладкоњ мускулатури ≥ зменшенн¤ больового синдрому ввод¤ть наркотичн≥ анальгетики, атроп≥нопод≥бн≥ речовини. ƒл¤ в≥дновленн¤ функц≥њ серцево-судинноњ системи ввод¤ть ол≥йний розчин камфори 20% - 2 мл, кофењну натр≥ю бензоат 10% - 1 мл, глюкозу 40% - 10 мл з кислотою аскорб≥новою 5% - 1 мл, т≥ам≥ну бром≥д 3% - 1 мл, п≥ридоксину г≥дрохлориду 6% - 1 мл, ц≥анокобалам≥ну 0,05% - 1 мл, гемод≥ал≥з, перитонеальний д≥ал≥з на ранн≥х стад≥¤х отруЇнн¤ дл¤ виведенн¤ отрути, дл¤ попередженн¤ приЇднанн¤ ≥нфекц≥њ призначають антиб≥отики. ѕри г≥похлорем≥њ введенн¤ ≥зотон≥чного розчину хлориду натр≥ю п≥д шк≥ру або г≥пертон≥чний розчин капельно 5 - 10% внутр≥шньовенно.

ќтруЇнн¤ препаратами ртут≥.
ѕри потрапл¤нн≥ препарат≥в ртут≥ всередину пошкоджуютьс¤ ¤к шл¤хи введенн¤, так ≥ виведенн¤.
—имптоми отруЇнн¤. ¬насл≥док потрапл¤нн¤ сполук ртут≥ на м≥сц≥ њх контакту з тканинами розвиваютьс¤ оп≥ки - г≥нг≥в≥т, стоматит, бол≥ в рот≥, стравоход≥, шлунку, кишечнику, метал≥чний смак у рот≥, нудота, блюванн¤ з дом≥шками кров≥, слинотеча, кровоточив≥сть ¤сен, р≥дк≥ й част≥ випорожненн¤ з кров'ю, тенезми, анур≥¤. « боку серцево-судинноњ системи спостер≥гаЇтьс¤ розширенн¤ судин, ¤ке супроводжуЇтьс¤ зниженн¤м артер≥ального тиску, п≥двищенн¤м проникливост≥ кап≥л¤р≥в, набуханн¤ слизових оболонок, л≥мфатичних вузл≥в, затьмаренн¤ св≥домост≥, судоми розвиваютьс¤ м'¤з≥в, еп≥лептиформн≥ припадки.
ѕри отруЇнн≥ парами ртут≥ або вдиханн¤ отрутох≥м≥кат≥в, що м≥ст¤ть ртуть настаЇ р≥зкий сухий кашель, задишка, можливий розвиток токсичного набр¤ку легень.
ƒопомога при отруЇнн≥ - при потрапл¤нн≥ у шлунок промиванн¤ шлунку з посл≥дуючим призначенн¤м всередину антидоту —тржижевського (50 - 100 мл) ≥ повторне промиванн¤ шлунку через 10 - 15 хв. ћожливе промиванн¤ шлунку водою з додаванн¤м 5% розчину ун≥т≥олу 20 - 40 мл на 1 л води. ѕ≥сл¤ всмоктуванн¤ вдаютьс¤ до тих же заход≥в, що й при отруЇнн≥ сполуками миш'¤ку.

ќтруЇнн¤ препаратами свинцю.
—имптоми: р≥зк≥, переймопод≥бн≥ бол≥ у черев≥ (свинцева колька), тривал≥ запори, п≥двищенн¤ артер≥ального тиску внасл≥док спазму судин ≥ гладкоњ мускулатури внутр≥шн≥х орган≥в. ÷ьому передуЇ поганий апетит, загальна слаб≥сть, апат≥¤, втомлюван≥сть, набр¤к десен, п≥двищенн¤ слиновид≥ленн¤, солодкуватий присмак у рот≥. «агальн≥ ознаки: шк≥ра бл≥да з с≥руватим в≥дт≥нком, свинцева кайма - л≥лово-с≥ра полоска по краю ¤сен ≥ зуб≥в (в≥дкладенн¤ с≥рнистого свинцю, жив≥т вт¤гнутий, при надавлюванн≥ в≥дчувЇтьс¤ полегшенн¤ ≥ зменшенн¤ болю, ¤вища токсичного пошкодженн¤ печ≥нки, пол≥неврити. јртер≥альний тиск п≥двищений, брадикард≥¤. ¬ кров≥ - п≥двищенн¤ к≥лькост≥ ретикулоцит≥в, еритроцит≥в з базоф≥льною зернист≥стю (сидероцити); порф≥ринур≥¤.
ƒопомога при отруЇнн≥. ѕри свинцев≥й кольц≥ - провод¤ть двохсторонню паранефральну новокањнову блокаду, дл¤ зн¤тт¤ спазму гладкоњ мускулатури внутр≥шн≥х орган≥в ввод¤ть розчин атроп≥ну сульфат 0,1% - 1 мл або платиф≥л≥ну г≥дротартрат 0,2% - 1 мл, папаверину г≥дрохлорид 2% - 2 мл внутр≥шньом'¤зово, ам≥назин всередину 30 мг, внутр≥шньовенно тетацин кальц≥ю 10% - 10 мл 2 рази на день з ≥нтервалом у 3 години, при пол≥невритах в≥там≥ни ¬1 5% - 1 мл, ¬12 0,1% - 1 мл, з≥гр≥ванн¤ т≥ла, заспок≥йлив≥ засоби (транкв≥л≥затори, седативн≥ засоби), кал≥ю йодид.

ќтруЇнн¤ розчинними сол¤ми бар≥ю (хлорид бар≥ю).
—имптоми отруЇнн¤: головокруж≥нн¤, головн≥ бол≥, слинотеча, спрага, печ≥нн¤ у рот≥, нудота, блюванн¤, бол≥ у живот≥ (внасл≥док спазму гладкоњ мускулатури кишечника ≥ брижейки), шк≥ра бл≥да, покрита холодним потом, через 2 - 3 год розвиваЇтьс¤ м'¤зова слабк≥сть (в'¤лий парал≥ч м'¤з≥в верхн≥х к≥нц≥вок та шињ). ѕ≥двищенн¤ артер≥ального тиску, пронос, аритм≥¤, спов≥льненн¤ пульсу, порушенн¤ ритму серцевоњ д≥¤льност≥ - екстрасистол≥¤, б≥гем≥н≥¤; мигот≥нн¤ передсерд¤ з посл≥дуючим зниженн¤м артер≥ального тиску. «адишка, ц≥аноз слизових оболонок.
ƒопомога при отруЇнн≥: промиванн¤ шлунку розчином сульфату магн≥ю або натр≥ю (на 1 л≥тр води додають 1 столову ложку сухого сульфату натр≥ю або магн≥ю). ѕроносн≥ засоби дл¤ видаленн¤ утвореного осаду сульфату бар≥ю. —удинорозширювальн≥ засоби (н≥тропрусид натр≥ю). ƒл¤ зн¤тт¤ спазму гладкоњ мускулатури внутр≥шн≥х орган≥в ввод¤ть атроп≥ну сульфат 0,1% - 1 мл, платиф≥л≥ну г≥дротартрат 0,2% - 1 мл, наркотичн≥ анальгетики (промедол 1% - 1 мл), розчин тетацину кальц≥ю 10% - 10 мл з 500 мл 5 % розчину глюкози внутр≥шньовенно крапельно. ѕри порушенн≥ серцевого ритму - хлорид кал≥ю 4% - 10 мл разом з рочином глюкози. ƒл¤ нормал≥зац≥њ серцево-судинноњ системи ввод¤ть кофењну натр≥ю бензоат 10% - 1 мл п≥д шк≥ру, строфантин 0,05% - 1 мл, в≥там≥ни ¬1 5% - 1 мл, ¬12 0,1% - 1 мл.

ќтруЇнн¤ ц≥ан≥дами.
јм≥гдалин - гл≥козид, ¤кий Ї в зернах плод≥в рослин родини розоцв≥тих, у г≥рькому мигдалю (б≥л¤ 3%), в ¤драх персикових (2,35%), абрикосових ≥ сливових (0,96%), вишневих (0,85%), нас≥нн¤х ¤блук (0,6%). јм≥гдалин п≥д впливом ферменту емульсину, або розведених кислот розщеплюЇтьс¤ у присутност≥ води на бензальдег≥дц≥анг≥дрин ≥ глюкозу. Ѕензальдег≥дц≥анг≥дрин частково розщеплюЇтьс¤ на синильну кислоту ≥ бензальдег≥д.
—ам по соб≥ ам≥гдалин не активний; прийн¤тий всередину, у кишечнику частково розщеплюЇтьс¤ п≥д впливом гнильних бактер≥й утворюючи синильну кислоту.
ѕри поњданн≥ рослинного матер≥алу, ¤кий м≥стить синильну кислоту, отруЇнн¤ настаЇ через 15 - 30 хвилин.
ѕри потрапл¤нн≥ в орган≥зм значноњ к≥лькост≥ продукт≥в, що м≥ст¤ть синильну кислоту або њњ сол≥, надзвичайно швидко розвиваЇтьс¤ гостре отруЇнн¤. —инильна кислота, ¤к ≥ њњ сол≥ (ц≥ан≥д кал≥ю), викликаЇ р≥зке збудженн¤ ÷Ќ—, за ¤ким швидко настаЇ парал≥ч останньоњ. “канини втрачають здатн≥сть в≥дн≥мати кисень ≥з оксигемоглоб≥ну кров≥, внасл≥док чого задихаютьс¤. —мерть настаЇ (при великих дозах уже через дек≥лька секунд) в≥д парал≥чу дихального центру. ќтруЇнн¤ з пов≥льн≥шим прот≥канн¤м може в≥дбуватис¤ й п≥сл¤ споживанн¤ зерен плод≥в (г≥ркого мигдалю, вишень, слив, персик≥в, абрикос, ¤блук та ≥нших). 100 г г≥ркого мигдалю м≥ст¤ть б≥л¤ 0,15 г синильноњ кислоти (смертельна доза дл¤ людини становить 0,06 г).
ќтруЇнн¤ сполуками синильноњ кислоти можуть мати такий переб≥г: 1) диспноетична форма - в≥дчутт¤ дерт¤ у горл≥, г≥ркий пекучий присмак у рот≥, характерний запах видихуваного пов≥тр¤, слинотеча, он≥м≥нн¤ рота, з≥ва ≥ гортан≥, в≥дчутт¤ тепла у шлунку, нудота, блюванн¤, головний б≥ль, часте диханн¤, спов≥льненн¤ пульсу, розширенн¤ з≥ниць, загальна слаб≥сть;
2) конвульсивна форма - втрата св≥домост≥, ¤скраво-червоне забарвленн¤ видимих слизових оболонок, судоми;
3) парал≥тична форма - повна втрата чутливост≥ ≥ рефлекс≥в, самов≥льне вид≥ленн¤ сеч≥ ≥ спорожненн¤ кишечника, р≥дке ≥ поверхневе диханн¤, ¤ке врешт≥ припин¤Їтьс¤.
ћехан≥зм отруйноњ д≥њ ц≥ан≥д≥в. ќтруйна д≥¤ ц≥ан≥д≥в пол¤гаЇ в тому, що ц≥ан≥ди викликають блокаду дихальноњ функц≥њ кл≥тин ≥ тканин (розвиваЇтьс¤ тканевий - г≥стотоксичний) тип г≥покс≥њ обумовлений порушенн¤м здатност≥ тканин поглинати кисень ≥з кров≥. ”тил≥зац≥¤ кисню тканинами може затрудн¤тис¤ в результат≥ пригн≥ченн¤ б≥олог≥чного окисленн¤ р≥зними ≥нг≥б≥торами, порушенн¤ синтезу фермент≥в або пошкодженн¤м мембранних структур кл≥тин. јктивна сполука синильноњ кислоти з окисленою формою гем≥нферменту (тривалентне зал≥зо) перешкоджаЇ окисленню цитохрому. ¬ результат≥ розвиваЇтьс¤ перепона до в≥дновленн¤ зал≥за дихального ферменту в двовалентну форму ≥ таким чином до переносу кисню на цитохром. ќтже, токсична д≥¤ ц≥ан≥д≥в про¤вл¤Їтьс¤ в пригн≥ченн≥, парал≥ч≥ поглинанн¤ кисню кл≥тинами. (ѕ≥д впливом ц≥ан≥д≥в орган≥зм втрачаЇ здатн≥сть засвоювати кисень. ÷≥ан≥ди, точн≥ше CN-≥они, внасл≥док особливоњ х≥м≥чноњ спор≥дненост≥ з тривалентним зал≥зом виб≥рково взаЇмод≥ють ≥з окисленими молекулами цитохромоксидази. ÷им гальмуЇтьс¤ нормальний переб≥г процесу тканинного диханн¤. “аким чином, блокуючи один ≥з зал≥зовм≥сних дихальних фермент≥в, ц≥ан≥ди викликають парадоксальне ¤вище: в кл≥тинах ≥ тканинах Ї надлишок кисню, а засвоњти його вони не можуть, оск≥льки в≥н х≥м≥чно неактивний. ¬насл≥док цього в орган≥зм≥ швидко формуЇтьс¤ патолог≥чний стан, в≥домий п≥д назвою тканинноњ або г≥стотоксичноњ г≥покс≥њ, що про¤вл¤Їтьс¤ задухою, важким порушенн¤м роботи серц¤, судомами, парал≥чом).
—имптоми отруЇнн¤ ц≥ан≥дами - ¤скраво-червоний кол≥р шк≥ри ≥ слизових оболонок, п≥двищенн¤ артер≥ального тиску, брадикард≥¤, часте диханн¤, бол≥ у д≥л¤нц≥ серц¤, судоми.
ƒопомога при отруЇнн≥ ц≥ан≥дами повинна бути надана чимскор≥ше, бо отрута д≥Ї швидко. ѕри отруЇнн≥ ц≥ан≥дами, прийн¤тими всередину, необх≥дно промити шлунок водою ≥з додаванн¤м окислювач≥в (перекис водню 1% розчин, або розчин кал≥ю перманганату 0,1% розчин) або застосуванн¤ дл¤ цього розчин т≥осульфату натр≥ю 5%, ¤кий переводить синильну кислоту в роданист≥ сполуки - нетоксичн≥ дл¤ орган≥зму.
ѕри на¤вност≥ синильноњ кислоти у тканинах ≥ кров≥ необх≥дно зробити субстрат, де б м≥стилось тривалентне (окисне) зал≥зо, ¤ке Ї необх≥дною складовою частиною кл≥тинних окислювальних (дихальних) ферментн≥в. ÷≥ субстрати поглинають ц≥ан≥ди ≥ покривають оболонкою, ¤ка запоб≥гаЇ подальшому блокуванню процесу тканинного диханн¤.
ўоб в≥докремити ц≥ан≥ди в≥д дихального ферменту ≥ таким чином в≥дновити його д≥¤льн≥сть, в орган≥зм ввод¤ть речовини, ¤к≥ перетворюють оксигемоглоб≥н еритроцит≥в у метгемоглоб≥н. –еакц≥¤ взаЇмод≥њ метгемоглоб≥ну з ц≥ан≥дами приводить до утворенн¤ нетоксичного комплексу - ц≥анметгемоглоб≥ну. ћетгемоглоб≥н вступаЇ у м≥цну сполуку з ц≥ан≥дами, в≥дн≥маючи ц≥ан≥ди в≥д сполуки з дихальним ферментом. ћетгемоглоб≥н поступово в≥дновлюЇтьс¤ в оксигемоглоб≥н.
ƒопомога при отруЇнн≥: Ќеобх≥дно вводити речовини, ¤к≥ зн≥мають спазми судин ≥ гладкоњ мускулатури. ѕризначають (вдиханн¤ ам≥лн≥триту, н≥трогл≥церин - т. 0,5 мг, н≥трит натр≥ю внутр≥шньовенно 2% - 10мл, метиленову синьку 1% - 10 мл разом ≥з розчином глюкози 20% - 20 мл - вони здатн≥ переводити оксигемоглоб≥н у метгемоглоб≥н, в ¤кому зал≥зо тривалентне. р≥м того, ввод¤ть т≥осульфат натр≥ю, н≥тропрусид натр≥ю, платиф≥л≥ну г≥дротартрат).

ќтруЇнн¤ н≥тритами.
—имптоми отруЇнн¤: головн≥ бол≥, головокруж≥нн¤, запамороченн¤, пульсац≥¤ в судинах голови, шум у вухах, ц≥аноз шк≥ри ≥ слизових оболонок, обличч¤ ≥ з буроватим в≥дт≥нком остальноњ шк≥ри, прискоренн¤ пульсу, зниженн¤ артер≥ального тиску, задишка, розширенн¤ з≥ниць, коматозний стан бол≥ в черев≥. Ѕуроватий в≥дт≥нок шк≥ри внасл≥док утворенн¤ метгемоглоб≥ну.
ƒопомога при отруЇнн≥: при попаданн≥ н≥трит≥в всередину провод¤ть шлунку водою з додаванн¤м активованого вуг≥лл¤, призначають послаблююч≥ засоби - сульфат магн≥ю або натр≥ю - 30 г розчин¤ють в 100 мл теплоњ води, внутр≥шньовенно ввод¤ть метиленову синьку 1% -20 мл, глюкозу 20% - 20 мл, кислоту аскорб≥нову 5% - 2 мл, камфору 20% - 2 мл, лобел≥ну г≥дрохлорид 1% - 1 мл, норадренал≥ну г≥дротартрат 0,1% - 1 мл або мезатон 1% - 1 мл, ≥зотон≥чний розчин хлориду натр≥ю, штучне диханн¤.

ќтруЇнн¤ речовинами, ¤к≥ стимулюють ћ-хол≥норецептори (карбахол≥н, мухомори, бл≥да поганка) ≥ антихол≥нестеразними засобами (прозерин, фосфакол, карбофос, хлорофос).
—имптоми отруЇнн¤ - посилена слинотеча, потовид≥ленн¤, сльозотеча, блюванн¤, бронхоспазм, бол≥ в черев≥, звуженн¤ з≥ниць, набр¤к леген≥в, ц≥аноз, зниженн¤ артер≥ального тиску, брадикард≥¤, судоми, галюцинац≥њ.
ƒопомога при отруЇнн≥ - промиванн¤ шлунку, призначенн¤ послаблюючих засоб≥в, ввод¤ть атроп≥ну сульфат 0,1% - 1 мл, хлоралг≥драт у кл≥зм≥ 1,0 - 2,0, дають вдихати кисень, строфантин 0,05% - 1 мл до по¤ви сухост≥ слизових оболонок, глюкозу 20% - 20 мл, кислоту аскорб≥нову 5% - 2 мл, гепатопротектори, при судомах сульфат магн≥ю 25% - 10 мл внутр≥шньом'¤зово. ѕри отруЇнн≥ фосфорорган≥чними антихол≥нестеразними засобами, кр≥м названих препарат≥в, ввод¤ть також реактиватори хол≥нестерази (дип≥роксим 15% - 1 мл, аллоксим 75 мг).

ќтруЇнн¤ ћ-хол≥ноблокаторами ≥ рослинами, ¤к≥ њх м≥ст¤ть (блекота, дурман, красавка).
—имптоми отруЇнн¤ - збудженн¤, клон≥чн≥ судоми, сух≥сть шк≥ри ≥ слизових оболонок, почервон≥нн¤ шк≥ри, тах≥кард≥¤, п≥двищенн¤ артер≥ального тиску, розширенн¤ з≥ниць, рухове, моторне ≥ мовне збудженн¤, галюцинац≥њ, г≥пертерм≥¤, аритм≥¤, диплоп≥¤, св≥тлобо¤знь, атакс≥¤, втрата ор≥Їнтац≥њ.
ƒопомога при отруЇнн≥ - промиванн¤ шлунка розчином кал≥ю перманганату 0,02% - 500 мл, сольов≥ проносн≥, антихол≥нестеразн≥ засоби (прозерин), кофењн, при збудженн¤х - хлоралг≥драт у кл≥зм≥, при психомоторному збудженн≥ -тизерцин 1% - 2 мл, промедол 2% - 1 мл, фенобарб≥тал, жарознижувальн≥ (ам≥доп≥рин або реоп≥рин 5 мл внутр≥шньом'¤зово, корд≥ам≥н, форсований д≥урез.

ќтруЇнн¤ гангл≥облокаторми (бензогексон≥й та ≥нш≥).
—имптоми отруЇнн¤: зниженн¤ артер≥ального тиску, колапс, загальна слаб≥сть, тах≥кард≥¤, порушенн¤ диханн¤, г≥покс≥¤, галюцинац≥њ, ц≥аноз, збудженн¤.
ƒопомога при отруЇнн≥ - ефедрину г≥дрохлорид 5% - 1 мл, мезатон 1% - 1 мл, корд≥ам≥н 2 мл, вдиханн¤ кисню, прозерин, строфантин, розчин глюкози, сечог≥нн≥ засоби.

ќтруЇнн¤ адреном≥метиками (адренал≥н, норадренал≥н, мезатон, ефедрину г≥дрохлорид).
—имптоми отруЇнн¤ - загальний неспок≥й, шум вухах, бол≥ в д≥л¤нц≥ серц¤, р≥зка бл≥д≥сть шк≥ри, розширенн¤ з≥ниць, судоми, страх, набр¤к легень, п≥двищенн¤ артер≥ального тиску, тах≥кард≥¤, аритм≥¤.
ƒопомога при отруЇнн≥ - н≥трогл≥церин п≥д ¤зик, бензогексон≥й 2,5% - 1 мл, н≥тропрусид натр≥ю 1% - 10 мл, корд≥ам≥н, ам≥назин 2,5% - 1 мл, глюкоза, штучне диханн¤. ѕри набр¤ку легень - строфантин 0,05% - 1 мл внутр≥шньовенно разом з 10 мл 40% розчину глюкози, розчин камфори внутр≥шньом'¤зово 20% - 2 мл п≥д шк≥ру.

ќтруЇнн¤ диплацином, тубо курарином.
—имптоми отруЇнн¤: назван≥ засоби блокують Ќ-хол≥норецептори скелетних м'¤з≥в, внасл≥док чого ацетилхол≥н не може вступати у зв'¤зок з цими рецепторами; спостер≥гаЇтьс¤ розслабленн¤ скелетноњ мускулатури, припин¤Їтьс¤ диханн¤.
ƒопомога при отруЇнн≥: штучне диханн¤, внутр≥шньом'¤зово ввод¤ть прозерин 0,05% - 1 мл.

ќтруЇнн¤ дитил≥ном.
—имтоми отруЇнн¤: розслабленн¤ скелетноњ мускулатури, припиненн¤ диханн¤.
ƒопомога при отруЇнн≥: переливанн¤ св≥жоњ кров≥, введенн¤ хол≥нестерази, штучне диханн¤.

ќтруЇнн¤ морф≥ном.
—имптоми отруЇнн¤: пригн≥чене диханн¤ (пер≥одичне за типом „ейн-—токса), гостра недостатн≥сть диханн¤, г≥потон≥¤, спов≥льненн¤ ритму серцевих скорочень, загальне пригн≥ченн¤, зниженн¤ температури т≥ла, звуженн¤ з≥ниць з послабленн¤м реакц≥њ на св≥тло, затримка сеч≥ внасл≥док спазму сф≥нктера сечового м≥хура, г≥перем≥¤ шк≥ри, п≥двищенн¤ сухожильних рефлекс≥в. ѕри важкому отруЇнн≥ - спостер≥гаЇтьс¤ асф≥кс≥¤, р≥зкий ц≥аноз слизових оболонок, розширенн¤ з≥ниц≥ ока, серцево-судинна недостатн≥сть. —мерть може наступити внасл≥док пригн≥ченн¤ диханн¤.
ƒопомога при отруЇнн≥ - промиванн¤ шлунка розчином кал≥ю перманганату (незалежно в≥д шл¤ху введенн¤ ≥ часу, бо морф≥н маЇ здатн≥сть вид≥л¤тись слизовою оболонкою шлунка ≥ знову всмоктуватись), сольов≥ проносн≥ засоби (сульфат магн≥ю або натр≥ю), введенн¤ налорф≥ну г≥дрохлориду 0,5% - 1 мл, глюкозу 20% - 10 мл, лобел≥ну г≥дрохлорид 1% - 1 мл, розчин атроп≥ну сульфату 0,1% - 1 мл, корд≥ам≥н 1 мл, кофењну натр≥ю бензоат 10% - 1 мл, розчин камфори ол≥йний 20% - 2 мл, бемегрид 10% - 10 мл, строфантин 0,05% - 1 мл, в≥там≥н ¬1 5% - 1 мл, катетеризац≥¤ сечового м≥хура, з≥гр≥ванн¤ т≥ла, антиб≥отики дл¤ попередженн¤ ≥нфекц≥њ.

ќтруЇнн¤ серцевими гл≥козидами.
—имптоми отруЇнн¤: нудота, блюванн¤, пронос, брадикард≥¤ ¤ка зм≥нюЇтьс¤ тах≥кард≥Їю, екстрасистол≥¤, ф≥брил¤ц≥¤ шлуночк≥в, з≥ниц≥ ока розширен≥, диплоп≥¤, п≥двищенн¤ артер≥ального тиску, зупинка серц¤, збудженн¤.
ƒопомога при отруЇнн≥ - промиванн¤ шлунка розчином кал≥ю перманганату або тан≥ну, сольов≥ проносн≥ засоби, камфора 20% - 1 мл, атроп≥ну сульфат 0,1% - 1 мл, л≥докањн 1% - 5 мл, ун≥т≥ол 5% - 5 мл, розчин кал≥ю хлориду 0,4% - 500 мл внутр≥шньовенно крапельно.

ќтруЇнн¤ кокањном.
—имптоми отруЇнн¤: бл≥д≥сть шк≥ри, головний б≥ль, викликаний спазмом судин мозку, тах≥кард≥¤, збудженн¤, судоми, галюцинац≥њ, розширенн¤ з≥ниць, анестез≥¤.
ƒопомога при отруЇнн≥: ѕостраждалому дають н≥трогл≥церин п≥д ¤зик; ввод¤ть розчин сибазону 0,5% - 2 мл; застосовуютьс¤ фенобарб≥тал, камфора ол≥йний розчин 20% - 2 мл, кальц≥ю хлорид 10% - 10 мл.

ќтруЇнн¤ стрихн≥ном.
—имптоми отруЇнн¤: п≥двищенн¤ рефлекторноњ збудливост≥, головний б≥ль, задишка, п≥двищенн¤ тонусу потиличних м'¤з≥в, тризм щелеп, тетан≥чн≥ судоми аж до оп≥стотонуса при найменшому подразненн≥, л¤клив≥сть, самов≥льне сечовид≥ленн¤, розширенн¤ з≥ниць, спазм дихальних м'¤з≥в з розвитком р≥зкоњ риг≥дност≥ грудноњ кл≥тини, парал≥ч диханн¤.
ƒопомога при отруЇнн≥: спок≥й, ≥нтубац≥йний наркоз, активоване вуг≥лл¤ всередину, хлораг≥драт у кл≥зм≥, фенобарб≥тал, глюкозу внутр≥шньовенно 20% - 20 мл, магн≥ю сульфат 25% - 10 мл внутр≥шньом'¤зово, сибазон.

ќтруЇнн¤ коразолом.
—имптоми отруЇнн¤: серцебитт¤, прискоренн¤ пульсу, збудженн¤ центральноњ нервовоњ системи, клон≥чн≥ судоми.
ƒопомога при отруЇнн≥: хлоралг≥драт у кл≥зм≥, фенобарб≥тал, сибазон, глюкоза.

ќтруЇнн¤ кофењном.
—имптоми отруЇнн¤: збудженн¤ центральноњ нервовоњ системи, п≥двищенн¤ артер≥ального тиску, прискоренн¤ пульсу (тах≥кард≥¤), галюцинац≥њ.
ƒопомога при отруЇнн≥: промиванн¤ шлунка розчином тан≥ну, хлоралг≥драт у кл≥зм≥, фенобарб≥тал, бром≥ди (натр≥ю бром≥д внутр≥шньовенно, карбромал, бром≥зовал всередину), сибазон 0,5% - 1 мл, глюкоза 20% - 20 мл, кислота аскорб≥нова 5% - 2 мл, дл¤ зниженн¤ артер≥ального тиску призначають г≥потензивн≥ засоби.

ќтруЇнн¤ бром≥дами.
—имптоми: сонлив≥сть, пригн≥ченн¤ активност≥ центральноњ нервовоњ системи, загальна слаб≥сть, тремор, атакс≥¤, висипанн¤ на шк≥р≥, катари верхн≥х дихальних шл¤х≥в (нежить).
ƒопомога при отруЇнн≥. ѕризначають всередину натр≥ю хлорид по 4,0 кожн≥ 4 години, внутр≥шньовенно ≥зотон≥чний розчин натр≥ю хлориду, амон≥ю хлорид по 5,0 на добу, кофењн, камфора, бемегрид, етим≥зол.

ќтруЇнн¤ барб≥туратами.
—имптоми отруЇнн¤ барб≥туратами: блюванн¤, сонлив≥сть, пригн≥ченн¤ диханн¤, порушенн¤ гемодинам≥ки, зниженн¤ артер≥ального тиску, колапс, зниженн¤ температури т≥ла, парал≥ч центральноњ нервовоњ системи, мимов≥льне вид≥ленн¤ сеч≥.
ƒомомога при отруЇнн≥: промиванн¤ шлунка, сольов≥ проносн≥, бемегрид 0,5% - 10 мл, камфора, кофењн, гар¤чий чай, з≥гр≥ванн¤ т≥ла, глюкоза, перитонеальний д≥ал≥з, гемод≥ал≥з, форсований д≥урез.

ќтруЇнн¤ екстрактом чолов≥чоњ папорот≥.
—имптоми отруЇнн¤: бол≥ в черев≥, нудота, блюванн¤, проноси з дом≥шкою кров≥, звуженн¤ з≥ниц≥ ока, втрата св≥домост≥, судоми, розлади диханн¤ ≥ серцевоњ д≥¤льност≥, колапс, порушенн¤ функц≥њ печ≥нки.
ƒопомога при отруЇнн≥: промиванн¤ шлунка, сольов≥ проносн≥, камфора, кофењн, хлоралг≥драт, фенобарб≥тал, сибазон, глюкоза, з≥гр≥ванн¤ т≥ла.

ќтруЇнн¤ х≥н≥ном, плазмоцидом, акрих≥ном.
—имптоми отруЇнн¤: - шум у вухах, зниженн¤ слуху ≥ зору, нудота, блюванн¤, двоњнн¤ в очах (диплоп≥¤), гемералоп≥¤, розширенн¤ з≥ниц≥ ока, зниженн¤ артер≥ального тиску, брадикард≥¤, бол≥ в живот≥, судоми, пол≥неврити, психомоторне збудженн¤, клон≥ко-тон≥чн≥ судоми, ¤вища серцево-судинноњ недостатност≥, у важких випадках розвиваЇтьс¤ важкий коматозний стан.
ƒопомога при отруЇнн≥: промиванн¤ шлунка розчином тан≥ну або з дом≥шкою активованого вуг≥лл¤, сольов≥ проносн≥ засоби (магн≥ю або натр≥ю сульфат), кофењн, камфора, стрихн≥н 0,1% - 1 мл, в≥там≥ни групи ¬, глюкоза, ефедрин, мезатон, хлоралг≥драт, фенобарб≥тал, сибазон, форсований д≥урез.

ќтруЇнн¤ ≥нсул≥ном.
—имптоми отруЇнн¤: загальна слаб≥сть, головокруж≥нн¤, тремор к≥нц≥вок, бол≥ в грудн≥й кл≥тц≥, тах≥кард≥¤, в≥дчутт¤ голоду, почервон≥нн¤ обличч¤, п≥тлив≥сть, коматозний стан з г≥потон≥Їю ≥ втратою глибоких рефлекс≥в, г≥погл≥кем≥чна кома, клон≥чн≥ ≥ тон≥чн≥ судоми.
ƒопомога при отруЇнн≥: глюкоза 40% - 20 мл внутр≥шньовенно разом з ≥нсул≥ном, цукор, адренал≥ну г≥дрохлорид 0,1% - 1 мл п≥д шк≥ру.

ќтруЇнн¤ сал≥цилатами.
—имптоми отруЇнн¤: - блюванн¤, шум у вухах, драт≥влив≥сть, розлади зору ≥ слуху, галюцинац≥њ, коматозний стан, судоми. кровоточив≥сть слизових оболонок, зниженн¤ температури т≥ла, висипи на шк≥р≥.
ƒопомога при отруЇнн≥: промиванн¤ шлунка водою з додаванн¤м активованого вуг≥лл¤, сольов≥ проносн≥, камфора, кофењн, в≥касол, ф≥томенад≥он, фенобарб≥тал, з≥гр≥ванн¤ т≥ла.

ќтруЇнн¤ бутад≥оном, ≥ндометацином.
—имптоми отруЇнн¤: нудота, блюванн¤, пронос, бол≥ у живот≥, виразки шлунково-кишкового тракту, кровотеч≥, висипи на шк≥р≥, драт≥лив≥сть, безсонн¤, збудженн¤.
ƒопомога при отруЇнн≥: промиванн¤ шлунка, обвол≥кувальн≥ засоби, в≥касол, снод≥йн≥, антиалерг≥чн≥ засоби.

ќтруЇнн¤ ан≥л≥ном.
—имптоми отруЇнн¤: загальне пригн≥ченн¤, спад сил, м'¤зовий тремор, серцева слаб≥сть, пригн≥ченн¤ диханн¤, синюшн≥сть слизових оболонок.
ƒопомога при отруЇнн≥: метиленова синька, глюкоза, сольов≥ проносн≥, кофењн, камфора, строфантин.

ќтруЇнн¤ сульфатом магн≥ю.
—имптоми отруЇнн¤: при внутр≥шньовенному введенн≥ може настати сон з переходом у наркоз, пригн≥ченн¤ диханн¤.
ƒопомога при отруЇнн≥: внутр≥шньовенно ввод¤ть хлорид кальц≥ю, глюконат кальц≥ю, камфору, кофењн, бемегрид, коразол, етим≥зол.

ќтруЇнн¤ нейролептиками.
—имптоми отруЇнн¤: сонлив≥сть, слаб≥сть, атакс≥¤, запамороченн¤, сух≥сть у рот≥, анорекс≥¤, запори, тах≥кард≥¤, п≥двищенн¤ рефлекс≥в, зниженн¤ артер≥ального тиску, розширенн¤ з≥ниц≥ ока, зниженн¤ температури т≥ла, пригн≥ченн¤ диханн¤, депрес≥¤.
ƒопомога при отруЇнн≥: д≥уретики, норадренал≥н, мезатон, глюкокортикоњди, хлорид кальц≥ю, в≥там≥ни групи ¬, кислота аскорб≥нова, кофењн, камфора, етим≥зол.

ќтруЇнн¤ резерп≥ном.
—имптоми отруЇнн¤: загальна слаб≥сть, сонлив≥сть, депрес≥¤, м≥оз, пригн≥ченн¤ диханн¤, зниженн¤ артер≥ального тиску, брадикард≥¤, бол≥ у черев≥, нудота, блюванн¤, ульцерогенна д≥¤ (утворенн¤ виразок шлунково-кишкового тракту), проноси (внасл≥док п≥двищенн¤ тонусу мускулатури кишечника).
ƒопомога при отруЇнн≥: мезатон, норадренал≥н, глюкокортикоњди, етим≥зол, камфора, атроп≥ну сульфат, метацин, т≥ам≥ну бром≥д, кислота аскорб≥нова, кофењн.

ќтруЇнн¤ транкв≥л≥заторами.
—имптоми отруЇнн¤: загальна слаб≥сть, атакс≥¤, сонлив≥сть, втрата св≥домост≥, зниженн¤ артер≥ального тиску, пригн≥ченн¤ диханн¤.
ƒопомога при отруЇнн≥: мезатон, норадренал≥н, глюкоза, в≥там≥ни групи ¬, кофењн, етим≥зол.

ќтруЇнн¤ глюкокортикоњдами.
—имптоми отруЇнн¤: загальна слаб≥сть, п≥двищена збудлив≥сть, ейфор≥¤, безсонн¤, набр¤ки, галюцинац≥њ, ульцерогенна д≥¤, п≥двищенн¤ артер≥ального тиску, а також температури т≥ла, г≥пергл≥кем≥¤, глюкозур≥¤, г≥покал≥ем≥¤, остеопорози, порушенн¤ функц≥њ печ≥нки.
ƒопомога при отруЇнн≥: ввод¤ть розчин кал≥ю хлорид 4 % - 50 мл (перед введенн¤м розвести водою дл¤ ≥н'Їкц≥й у 10 раз≥в ≥ вводити внутр≥шньовенно крапельно), снод≥йн≥ засоби, ергокальциферол, антиг≥стам≥нн≥ засоби, спазмол≥тики м≥отропноњ д≥њ, адреноблокатори.

ќтруЇнн¤ тиреоњдином.
—имптоми отруЇнн¤: п≥двищенн¤ основного обм≥ну, похуд≥нн¤, п≥двищенн¤ температури т≥ла, тах≥кард≥¤, збудлив≥сть, п≥тлив≥сть, безсонн¤.
ƒопомога при отруЇнн≥: заспок≥йлив≥ засоби (бром≥ди, транкв≥л≥затори, снод≥йн≥), антитирео≥дн≥ - метилурацил, мерказол≥л).

ќтруЇнн¤ паратиреоњдином.
—имптоми отруЇнн¤: блюванн¤, пронос, м'¤зова слаб≥сть, задишка, тах≥кард≥¤.
ƒопомога при отруЇнн≥: кальцитон≥н, ергокальциферол.

ќтруЇнн¤ гепарином.
—имптоми отруЇнн¤: головний б≥ль, блюванн¤, артралг≥њ, п≥двищенн¤ температури т≥ла, сверб≥нн¤ т≥ла, висипи на шк≥р≥, набр¤к в≥нке, кровотеч≥, тромбоцитопен≥¤, набр¤к мозку, гематур≥¤.
ƒопомога при отруЇнн≥: внутр≥шньовенно ввод¤ть протам≥ну сульфату 1% - 5 мл, кальц≥ю хлорид, кислоту аскорб≥нову, антиг≥стам≥нн≥ засоби (димедрол 1%- 1 мл), сечог≥нн≥ засоби (внутр≥м'¤зово фуросем≥д 1% - 1 мл, всередину - дихлот≥азид таблетки по 50 мг).

ќтруЇнн¤ дикумарином.
—имптоми отруЇнн¤: головний б≥ль, нудота, блюванн¤, проноси з дом≥шкою кров≥, кашель з харкотинн¤м ≥ кров'ю, гематур≥¤.
ƒопомога при отруЇнн≥: в≥касол 1% - 1 мл, ф≥томенад≥он (ол≥йний розчин у капсулах 10% - 0,1 мл), глюкоза, кислота аскорб≥нова, антиалерг≥чн≥ засоби.

	‘≥тотерап≥¤ \| ‘армаколог≥¤ \| ‘орум \| ѕро автор≥в

	ј Ѕ ¬ √ ƒ ≈ ∆ « Ћ ћ Ќ ќ ѕ – — “ ‘ ’ ÷ „ Ў ў я