GrigaOnline - л≥карськ≥ рослини ”крањни та фармаколог≥¤
‘≥тотерап≥¤ | ‘армаколог≥¤ | ‘орум | ѕро автор≥в
ј Ѕ ¬ ƒ «   Ћ ћ Ќ ќ ѕ ÷ Ў ў я
ѕредмет ≥ завданн¤ фармаколог≥њ
‘армаколог≥¤ - наука про д≥ю л≥карських речовин на орган≥зм. ѓњ представники займаютьс¤ вивченн¤м л≥к≥в, тих зрушень, ¤к≥ вони викликають в орган≥зм≥, пошуком ≥ досл≥дженн¤м нових засоб≥в ≥ доведенн¤м останн≥х до практичноњ медицини.
ќсновн≥ напр¤мки фармаколог≥њ. ¬ практичному та орган≥зац≥йному в≥дношенн≥ у фармаколог≥њ вид≥л¤ють р¤д напр¤мк≥в.
’≥м≥ко-фармацевтична фармаколог≥¤ вивчаЇ пошук нових л≥карських засоб≥в ≥ теор≥њ ц≥леспр¤мованоњ њх розробки; в≥дб≥р (скрин≥нг) найб≥льш фармаколог≥чно активних сполук та њх вивченн¤; контроль ¤кост≥ та безпечност≥ застосуванн¤ л≥карських засоб≥в;
ћедико-б≥олог≥чна фармаколог≥¤, завданн¤ми ¤коњ Ї подальше вивченн¤ механ≥зм≥в д≥њ л≥карських препарат≥в, обгрунтуванн¤ рац≥онального њх застосуванн¤.
 л≥н≥чна фармаколог≥¤ вивчаЇ особливост≥ д≥њ нових ≥ традиц≥йних л≥карських засоб≥в на здорових та хворих люд¤х.
‘армакотерап≥¤ - наука про л≥куванн¤ захворювань з допомогою л≥карських засоб≥в.
“оксиколог≥¤ вивчаЇ д≥ю отрут на орган≥зм.
ƒжерела отриманн¤ л≥карських речовин Ћ≥карськ≥ речовини отримують ≥з р≥зних рослин, продукт≥в тваринного походженн¤, х≥м≥чного синтезу, життЇд≥¤льност≥ м≥кроорган≥зм≥в, м≥неральних речовинн.
ѕрогрес фармаколог≥њ характеризуЇтьс¤ безперервним пошуком ≥ отриманн¤м нових, б≥льш удосконалених препарат≥в. Ўл¤х њх в≥д х≥м≥чноњ сполуки до л≥карського засобу можна розм≥стити в такому пор¤дку:
1. х≥м≥чна лаборатор≥¤;
2. фармаколог≥чна лаборатор≥¤;
3. лаборатор≥¤ готових л≥карських форм;
4. фармаколог≥чний ком≥тет (центр) ћќ« ”крањни;
5. кл≥н≥чн≥ досл≥дженн¤;
6. управл≥нн¤ по впровадженню нових л≥карських засоб≥в ћќ« ”крањни;
7. х≥м≥ко-фармацевтична промислов≥сть;
8. впровадженн¤ в медичну практику.
Ўл¤хи отриманн¤ нових л≥карських препарат≥в. ƒл¤ пошуку нових ориг≥нальних л≥карських засоб≥в проводитьс¤ по сл≥дуючим напр¤мкам:
≈мп≥ричне вивченн¤ т≥Їњ чи ≥ншоњ фармаколог≥чноњ сполуки, отриманоњ х≥м≥чним шл¤хом. ¬ основ≥ вивченн¤ лежить метод "проб та помилок", при ¤кому фармаколог бере ≥снуюч≥ засоби ≥ визначаЇ з допомогою набора фармаколог≥чних методик ≥ належн≥сть до т≥Їњ чи ≥ншоњ фармаколог≥чноњ групи.
÷≥леспр¤мований синтез л≥карських речовин - пошук речовин з завчасно заданими фармаколог≥чними властивост¤ми пол¤гаЇ у в≥дбор≥ сполук з одним визначеним видом фармаколог≥чноњ активност≥ - направлений пошук л≥карських речовин. —л≥дуючий напр¤мок пошуку - модиф≥кац≥¤ структур ≥снуючих л≥карських засоб≥в. ’≥м≥ки-синтетики зам≥нюють у в≥домих сполуках один радикал ≥ншим, наприклад метиловий - етиловим, ввод¤ть у склад висх≥дноњ молекули ≥нш≥ х≥м≥чн≥ елементи, зб≥льшуючи або зменшуючи активн≥сть препарат≥в.
ѕлануючи отримати новий препарат, х≥м≥к ≥ фармаколог керуютьс¤ зазвичай уже в≥домими даними про зв'¤зок структури речовини з њњ б≥олог≥чною д≥Їю. —интез речовин допускаЇ отриманн¤ практично неск≥нченноњ к≥лькост≥ р≥зних пох≥дних основноњ структури. Ќаск≥льки вони активн≥ ≥ безпечн≥ш≥ в≥д на¤вних засоб≥в - на ц≥ питанн¤ в≥дпов≥даЇ експериментальна фармаколог≥¤.
ќдним ≥з важливих шл¤х≥в направленого синтезу речовин заключаЇтьс¤ у в≥дтворенн≥ б≥огенних ам≥н≥в, ¤к≥ утворюютьс¤ в живих орган≥змах. “ак, наприклад, були синтезован≥ адренал≥н, норадренал≥н, гама-ам≥номасл¤на кислота, гормони, простагландини та ≥нш≥ ф≥з≥олог≥чно активн≥ речовини.
ѕошук антиметабол≥т≥в (антагон≥ст≥в природних метабол≥т≥в) також приводить до отриманн¤ нових л≥карських засоб≥в. ѕринцип отриманн¤ антиметабол≥т≥в пол¤гаЇ у синтез≥ структурних аналог≥в природних метабол≥т≥в, ¤к≥ волод≥ють протилежним метабол≥там д≥Їю. Ќаприклад, антибактер≥альн≥ засоби сульфан≥лам≥ди под≥бн≥ за будовою до параам≥нобензойноњ кислоти, необх≥дноњ дл¤ життЇд≥¤льност≥ м≥кроорган≥зм≥в, ≥ Ї њњ антиметабол≥тами. «м≥нюючи структуру фрагмент≥в молекули ацетилхол≥ну, також можна отримати його антагон≥сти.
Ќайб≥льш розповсюдженим шл¤хом пошуку нових л≥карських засоб≥в Ї х≥м≥чна модиф≥кац≥¤ сполук з в≥домою б≥олог≥чною активн≥стю. Ќаприклад, на основ≥ г≥дрокортизону, ¤кий продукуЇтьс¤ корою наднирник≥в, синтезовано багато б≥льш активних глюкокортикоњд≥в, в менш≥й м≥р≥ впливають на водно-сольовий обм≥н, н≥ж њх прототип.
«розум≥ло, що використанн¤ в≥домого шл¤ху дозвол¤Ї лише удосконалювати ≥снуюч≥ л≥карськ≥ речовини - завданн¤ досить важливе, оск≥льки д≥л¤нок фармаколог≥¤ ще не волод≥Ї "≥деальними" препаратами. –азом ≥з тим, головною метою сучасноњ фармаколог≥њ Ї пошук л≥карських речовин з принципово новими механ≥змами д≥њ ≥ точками прикладанн¤ в орган≥зм≥. “≥льки це може дати у руки л≥кар¤ д≥йсно нову зброю у боротьб≥ ≥з захворюванн¤ми.
ѕовторенн¤ х≥м≥чних структур метабол≥т≥в (гормон≥в, в≥там≥н≥в, мед≥атор≥в) та ≥нших фактор≥в нервовоњ та гуморальноњ регул¤ц≥њ даЇ найб≥льш в≥дчутн≥ результати. “аким шл¤хом вдаЇтьс¤ отримати л≥карськ≥ речовини, ¤к≥ набувають властивостей метабол≥ту або його антагон≥ст≥в. ¬икористовуючи њх, л≥кар може прискорити прот≥канн¤ корисноњ реакц≥њ ≥ загальмувати небажану д≥ю.
ѕор¤д з направленим синтезом широко використовують емп≥ричний п≥дх≥д (фармаколог≥чному вивченню п≥ддають нов≥ х≥м≥чн≥ сполуки ориг≥нальноњ структури). ѕри њх досл≥дженн≥ важливо користуватис¤ простими ≥ дешевими методами ¤к≥сноњ ≥ к≥льк≥сноњ оц≥нки активност≥, що дозвол¤Ї у короткий час перев≥рити велику к≥льк≥сть нових речовин ≥ вибрати найб≥льш ц≥кав≥ дл¤ поглибленого вивченн¤. –¤д препарат≥в було введено у кл≥н≥чну практику в результат≥ випадкових знах≥док. “ак, зниженн¤ р≥вн¤ цукру у кров≥, ви¤влене при призначенн≥ сульфан≥лам≥д≥в, призвело до синтезу њх пох≥дних ≥з ¤вними г≥погл≥кем≥чними властивост¤ми.
–≥зновидн≥стю емп≥ричного пошуку Ї "скрин≥нг". ѕри цьому будь-¤ка х≥м≥чна сполука, ¤ка може бути призначена ≥ дл¤ немедичних потреб, визначають на б≥олог≥чну активн≥сть з використанн¤м р≥зноман≥тних методик. —крин≥нг надто трудом≥сткий ≥ малоефективний шл¤х емп≥ричного пошуку л≥карських речовин.
—интезований на основ≥ того чи ≥ншого п≥дходу препарат, отриманий ≥з рослинноњ або тваринноњ сировини, потрапл¤Ї в руки фармаколога, ¤кий оц≥нюЇ його д≥ю на р≥зн≥ функц≥њ орган≥зму, на роботу р≥зних орган≥в ≥ систем. ѕоступово ви¤вл¤Їтьс¤ головний чинник, ¤кий може представл¤ти практичний ≥нтерес. ¬ивченн¤ механ≥зму його впливу шл¤хом посл≥довноњ експериментальноњ перев≥рки лог≥чних побудов Ї завданн¤м фармаколога. ѕаралельно досл≥джуютьс¤ небажан≥ ≥ токсичн≥ ¤вища, ¤к≥ виникають в орган≥зм≥ тварин при введенн≥ препарату.  оли ц≥нн≥сть нового засобу стаЇ ймов≥рною, його л≥кувальну д≥ю досл≥джують на експериментальних модел¤х того захворюванн¤, при ¤кому плануЇтьс¤ використанн¤ препарату. –обота у лаборатор≥њ завершуЇтьс¤ складанн¤м тимчасовоњ ≥нструкц≥њ дл¤ кл≥н≥чних досл≥джень препарату. ¬с≥ матер≥али направл¤ютьс¤ у ƒержавний фармаколог≥чний ком≥тет (центр) ћ≥н≥стерства охорони здоров'¤ ”крањни. “≥льки йому надано право дозволу на проведенн¤ досл≥джень нових л≥к≥в у кл≥н≥ц≥.
« отриманн¤м такого дозволу починаЇтьс¤ другий етап роботи над новим препаратом - оц≥нка його ефективност≥ у кл≥н≥ц≥ в пор≥вн¤нн≥ з уже в≥домими засобами аналог≥чноњ д≥њ, ¤кщо вони Ї. ÷ими питанн¤ми займаЇтьс¤ кл≥н≥чна фармаколог≥¤. ƒл¤ об'Їктивноњ оц≥нки нового препарату важливо виключити вплив на результати л≥куванн¤ псих≥чного фактору. —права в тому, що при багатьох захворюванн¤х (неврастен≥¤, де¤к≥ форми стенокард≥њ, п≥сл¤операц≥йн≥ бол≥ та ≥нш≥) стан псих≥ки позначаЇтьс¤ на в≥дчутт¤х хворого ≥ прот≥канн≥ патолог≥чного процесу. ƒл¤ виключенн¤ псих≥чного фактору контрольн≥й груп≥ хворих призначають ≥ндиферентну л≥карську форму - плацебо. “обто призначають хворому ≥ндиферентну л≥карську форму, л≥кар каже хворому, що дан≥ л≥ки, йому допоможуть. ѕозитивн≥ результати в такому випадку спостер≥гаютьс¤ у 25 - 30%. ¬ ц≥лому, чим менша роль орган≥чних порушень у генез≥ того чи ≥ншого симптому, тим ефективн≥шим Ї плацебо. Ћ≥кувальна д≥¤ досл≥джуваного препарату вважаЇтьс¤ достатньою, ¤кщо вона суттЇво переважаЇ по ефективност≥ плацебо. ѕлацебо дають паралельн≥й (контрольн≥й) груп≥ хворих з тим же захворюванн¤м ≥ такого ж складу. ≤нколи випробуванн¤ препарату призначають почергово з прийомом плацебо, ¤ке дають у т≥й же л≥карськ≥й форм≥, що ≥ досл≥джуваний препарат. «розум≥ло, що хворий не повинен знати, що йому дають ("сл≥пий метод"). ≤нколи це тримають у таЇниц≥ й в≥д л≥кар¤, ¤кому в≥домо т≥льки зашифрований номер препарату ≥ плацебо. ѕ≥сл¤ проведеного досл≥дженн¤ називають препарат ("подв≥йний сл≥пий метод"). ƒалеко не кожна речовина, ¤ка п≥дл¤гаЇ фармаколог≥чному досл≥дженню, Ї ц≥нною ≥ доходить до стад≥њ кл≥н≥чного випробуванн¤. Ќер≥дко стаЇтьс¤ так, що препарат добре зарекомендований в лаборатор≥њ фармаколога, ви¤вл¤Їтьс¤ мало ефективним або токсичним дл¤ людини. «а даними фармацевтичного журналу 1995 року у св≥т≥ було синтезовано ≥ п≥ддано фармаколог≥чному вивченню 115 555 нових сполук. ≤з них 1900 (1,7 %) сполук ви¤вили корисн≥ властивост≥ у тварин ≥ були доведен≥ до стад≥њ кл≥н≥чного випробуванн¤. ¬ результат≥ у практику медицини ув≥йшли лише 44 (0,023%) препарати. “акий низький "коеф≥ц≥Їнт корисноњ д≥њ" фармаколог≥в в≥дтворюЇ неповноту у¤влень про х≥м≥чн≥ основи житт¤ ≥ патолог≥њ.
ѕ≥сл¤ отриманн¤ кл≥н≥чних результат≥в, зв≥т направл¤Їтьс¤ у ƒержавний фармаколог≥чний ком≥тет (фармаколог≥чний центр) ћќ« ”крањни, ¤кий анал≥зуЇ ≥ робить в≥дпов≥дн≥ висновки про затвердженн¤ або в≥дм≥ну дозволу до промислового виробництва препарату ≥ широкого кл≥н≥чного застосуванн¤.
«а допомогою л≥карських речовин можна ц≥леспр¤мовано зм≥нювати б≥ох≥м≥чн≥ та ф≥з≥олог≥чн≥ процеси, посилювати чи послаблювати функц≥њ орган≥в ≥ систем, актив≥зувати захисн≥ механ≥зми та оп≥рн≥сть орган≥зму до шк≥дливоњ д≥њ патогенних чинник≥в ≥ завд¤ки цьому попереджувати або л≥кувати патолог≥чн≥ процеси.
«астосуванн¤ л≥карських речовин з в≥домим механ≥змом д≥њ даЇ змогу п≥знавати таЇмниц≥ життЇд≥¤льност≥ живого орган≥зму, причини та шл¤хи розвитку патолог≥чних процес≥в, основн≥ ланки патогенезу захворюванн¤ та механ≥зми одужанн¤.
‘армаколог≥¤ ¤к медична дисципл≥на покликана дати студенту теоретично ≥ практично важлив≥ в≥домост≥ про л≥ки, найб≥льш широко вживан≥ у медицин≥. ’арактер ≥ механ≥зм д≥њ р≥зних л≥карських препарат≥в служить т≥Їю основою, на ¤к≥й будуютьс¤ показанн¤ ≥ протипоказанн¤ до призначенн¤. «нанн¤ поб≥чних ≥ токсичних ефект≥в л≥к≥в дозвол¤ють своЇчасно попередити й усунути можлив≥ ускладненн¤.
Хостинг от uCoz