ѕ–ќ“»«јѕјЋ№Ќ≤ «ј—ќЅ»

«апаленн¤ Ї основним патогенетичним компонентом багатьох захворювань р≥зноњ етиолог≥њ ≥ одн≥Їю ≥з найважлив≥ших проблем загальноњ патолог≥њ ≥ кл≥н≥ки. ÷¤ реакц≥¤ орган≥зму на пошкодженн¤ приймаЇ участь у формуванн≥ багатьох захворювань, ¤к≥ зустр≥чаютьс¤ в практичн≥й д≥¤льност≥ л≥кар¤.

” формуванн≥ в≥дчутт¤ болю значну роль в≥д≥граЇ запальний процес, ¤кий, незалежно в≥д етиолог≥њ маЇ дек≥лька фаз, ¤к≥ йдуть одна за одною:

Ц короткочасне звуженн¤ ≥ тривале розширенн¤ м≥кросудин в д≥л¤нц≥ запаленн¤, що приводить до г≥пертерм≥њ ≥ стимулюЇ зб≥льшенн¤ проникливост≥ судин;

Ц значне п≥двищенн¤ проникливост≥ ст≥нки посткап≥л¤рних венул, посл≥дуюче спов≥льненн¤ кровооб≥гу ≥ прилипанн¤ лейкоцит≥в до внутр≥шньоњ ст≥нки м≥кросудин;

Ц проникненн¤ лейкоцит≥в ≥ еритроцит≥в через пошкоджену ст≥нку судин ≥з-за зб≥льшенн¤ њњ проникливост≥;

Ц розгортанн¤ поза судинних процес≥в Ц хемотаксису ≥ фагоцитозу пошкоджених тканин;

Ц прол≥ферац≥¤ тканин.

ѕри л≥куванн≥ запаленн¤ р≥зноњ етиолог≥њ широко використовуютьс¤ нестероњдн≥ протизапальн≥ засоби, ¤к≥, ¤к правило, волод≥ють не т≥льки протизапальним але ≥ болетамувальним, жарознижувальним ефектом. ¬с≥ препарати мають гальм≥вну д≥ю на агрегац≥ю тромбоцит≥в.

Ќа сьогодн≥шн≥й день у медичн≥й практиц≥ використовують багато р≥зних стероњдних та нестероњдних протизапальних засоб≥в.

ѕротизапальн≥ засоби под≥л¤ють на:

≤. —тероњдн≥ протизапальн≥ засоби (глюкокортикоњди Ц кортизон, г≥дрокортизон, предн≥золон, триамцинолон, дексаметазон)

≤≤. Ќестероњдн≥ протизапальн≥ засоби.

Ќестероњдн≥ протизапальн≥ засоби за х≥м≥чною будовою Ї так≥:

1.Ѕлокатори циклооксигенази 1 ≥ 2:

ј.ѕох≥дн≥ кислот:

а) —ал≥циловоњ кислоти (кислота ацетилсал≥цилова, натр≥ю сал≥цилат);

б) јнтран≥ловоњ кислоти (мефенамова, флуфенамова кислоти).

Ѕ . јрилалканов≥ кислоти:

а) јрилоцтовоњ кислоти (диклофенак, фенфлофенак);

б) √етероалоцтовоњ кислоти (клоперак, толметин);

в) ≤ндолоцтовоњ кислоти (≥ндометацин, сул≥ндак, ацеметацин);

г) ≤зон≥котиновоњ кислоти (ам≥зон);

д) јрилпроп≥онов≥ кислоти (≥бупрофен, напроксен, супрофен).

¬. ≈нол≥ков≥ кислоти:

а) ѕ≥разол≥динд≥они (фен≥лбутазон Ц бутад≥он; оксифен≥лбутазон);

б) ќксиками (п≥роксикам, геноксикам, лорноксикам, мелоксикам, целебрекс).

√. Ќекислотн≥ пох≥дн≥:

а) пох≥дн≥ п≥разолону (ам≥доп≥рин, анальг≥н);

б) пох≥дн≥ ≥нших груп(проквазон, триам≥д, флуф≥зон, тиноридин, колх≥цин Ц колхам≥н).

ƒ.  омб≥нован≥ препарати: (УјртротекУ Ц диклофенак + м≥зопростол; УјмбенеФ Ц фен≥лбутазон+дексаметазон;Ујсп≥фатФ Ц кислота ацетилсал≥цилова+сукралфат).

≈. ѕротиревматичн≥ препарати з пов≥льною д≥Їю (пен≥цилам≥н; хлорох≥н Ц делаг≥л).

™. ≤мунодепресанти Ц цитостатики (хлорбутин, циклофосфан, метотрексат).

—елективн≥ блокатори ÷ќ√ 2 (мелоксикам Ц мовал≥с; целебрекс).

—тероњдн≥ протизапальн≥ засоби Ц механ≥зм протизапальноњ д≥њ глюкокортикоњд≥в пол¤гаЇ в гальмуванн≥ утворенн¤ класичних мед≥атор≥в запаленн¤: простагландин≥в ≥ лейкотр≥Їн≥в внасл≥док пригн≥ченн¤ активност≥ ферменту фосфол≥пази ј-2, г≥стам≥ну, к≥н≥н≥в, серотон≥ну.

√люкокортикоњди знижують чутлив≥сть рецептор≥в до мед≥атор≥в запаленн¤, блокують адгез≥ю ≥ м≥грац≥ю лейкоцит≥в, зменшують розширенн¤ кап≥л¤р≥в. √альмують альтеративну фазу запаленн¤, внасл≥док спов≥льненн¤ вив≥льненн¤ л≥зосомальних фермент≥в з протеол≥тичною д≥Їю за рахунок стаб≥л≥зац≥њ мембрани л≥зосом.

Ќестероњдн≥ протизапальн≥ засоби.

” розвитку запаленн¤ важлива роль в≥дводитьс¤ простагландинам, ≥ так склалос¤, що протизапальна д≥¤ нестероњдних протизапальних засоб≥в ¤к правило повТ¤зують ≥з блокуванн¤м њх синтезу.

ѕопередником простагландин≥в Ї арах≥донова кислота, ¤ка п≥д д≥Їю фосфол≥пази вив≥льн¤Їтьс¤ ≥з мембранних фосфол≥п≥д≥в. ѕеретворенн¤ арах≥доновоњ кислоти може в≥дбуватис¤ двома шл¤хами: л≥поксигеназний шл¤х приводить до утворенн¤ лейкотр≥Їн≥в, а циклооксигеназний Ц до утворенн¤ простагландин≥в, тромбоксан≥в ≥ простацикл≥в.

«а силою протизапальноњ д≥њ розм≥щуютьс¤ в такому пор¤дку: мовал≥с=целебрекс > ≥ндометацин > флурб≥профен > диклофенак натр≥ю > п≥роксикам > кетопрофен > напроксен > ≥бупрофен > кислота ацетилсал≥цилова.

«а аналгезуючим ефектом нестероњдн≥ протизапальн≥ засоби розм≥щуютьс¤ у так≥й посл≥довност≥: мовал≥с=целебрекс > диклофенак натр≥ю > ≥ндометацин > флурб≥профен > ≥бупрофен > кислота ацетилсал≥цилова > кетопрофен.

Ќестероњдн≥ протизапальн≥ засоби мають р≥зний пер≥од нап≥ввиведенн¤ ≥з орган≥зму, що видно з поданоњ нижче таблиц≥.

ѕер≥од нап≥ввиведенн¤ р≥зних нестероњдних протизапальних засоб≥в

√рупа	ѕрепарати	„ас нап≥ввиведенн¤ (год)
ороткочасноњ д≥њ	ислота ацетилсал≥цилова	0,25
	ƒиклофенак натр≥ю	1,0
	≤бупрофен	2,0
	≤ндометацин	4,0
ƒовготривалоњ д≥њ	Ќапроксен, —ул≥ндак	14,0
	ћелоксикам, целебрекс	24,0
	ѕ≥роксикам	57,0
	‘ен≥лбутазон (бутад≥он)	68,0

ѕрепарати тривалоњ д≥њ призначають 2 рази на день.

Ќестероњдн≥ протизапальн≥ засоби подразнюють слизову оболонку шлунково-кишкового тракту, тому њх потр≥бно приймати п≥сл¤ њди.

” механ≥зм≥ протизапальноњ д≥њ ¤к стероњдних, так ≥ нестероњдних засоб≥в основне значенн¤ маЇ њх пр¤мий вплив на процеси, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ в осередку запаленн¤.

—тероњдн≥ протизапальн≥ засоби, перш за все, зменшують прониклив≥сть судин, п≥двищують њх тонус, послаблюють набр¤к, обмежують м≥грац≥ю лейкоцит≥в.  р≥м того вони зменшують утворенн¤ р¤ду мед≥атор≥в запаленн¤. ћехан≥зм протизапальноњ д≥њ глюкокортикоњд≥в вивчений не остаточно, Ї в≥домост≥ про те, що глюкокортикоњди пригн≥чують фосфол≥пазу ј 2, необх≥дну дл¤ синтезу арах≥доновоњ кислоти, з ¤коњ в подальшому утворюютьс¤ простагландини. ™ дан≥ ≥ про те, що сам≥ глюкокортикоњди не мають пр¤моњ д≥њ на фосфол≥пазу, а спри¤ють вив≥льненню пол≥пептиду, ¤кий ≥нг≥буЇ вказаний фермент. ¬раховуючи, що глюкокортикоњди впливають на р≥вн≥ синтезу арах≥доновоњ кислоти, в њх протизапальн≥й д≥њ може мати значенн¤ не т≥льки пригн≥ченн¤ синтезу простагландин≥в, але й оксикислот ≥ лейкотр≥Їн≥в, ¤к≥ контролюють м≥грац≥ю лейкоцит≥в в осередок запаленн¤. ѕри окремих захворюванн¤х (ревматизм, колагенози), коли запаленн¤ обумовлене ≥ п≥дтримуЇтьс¤ алерг≥чними процесами, в механ≥зм≥ д≥њ стероњд≥в маЇ значенн¤ також њх ≥мунодепресивна та протиалерг≥чна д≥¤. ѕротизапальний ефект стероњдних засоб≥в про¤вл¤Їтьс¤ на вс≥х фазах запального процесу, незалежно в≥д його причини ≥ по¤снюЇтьс¤ пр¤мим впливом на осередок запаленн¤. ѕротиалерг≥чн≥ властивост≥ глюкокортикоњд≥в звТ¤зан≥ з њх протизапальним ефектом.

√люкокортикоњди застосовують при колагенозах, ревматизм≥, запальних захворюванн¤х шк≥ри, кератит≥, ≥рит≥, при алерг≥чних захворюванн¤.

ƒл¤ вс≥х груп нестероњдних протизапальних засоб≥в характерн≥ протизапальна, жарознижуюча й аналгезуюча д≥¤.

ќсобливоњ уваги заслуговуЇ ам≥зон у ¤кого протизапальний ефект Ї результатом стаб≥л≥зац≥њ плазматичних ≥ л≥зосомальних мембран, антиоксидантноњ д≥њ, нормал≥зац≥њ енергетичного обм≥ну у вогнищ≥ запаленн¤, ослабленн¤ судинноњ реакц≥њ.

ћехан≥зм протизапальноњ д≥њ нестероњдних засоб≥в : пригн≥ченн¤ синтезу простагландин≥в, повТ¤зане з пригн≥ченн¤м ферменту циклооксигенази (÷ќ√) Ц ключового ферменту метабол≥зму арах≥доновоњ кислоти. ¬≥домо, що продукти арах≥доновоњ кислоти простагландини ≥ лейкотр≥Їни Ц мед≥атори запаленн¤. ћолекули арах≥доновоњ кислоти утворюютьс¤ при зв≥льненн≥ ≥з кл≥тинноњ мембрани фосфол≥п≥д≥в ≥ метабол≥зуютьс¤ по циклооксигеназному або л≥пооксигеназному шл¤ху.

ћехан≥зм протизапальноњ д≥њ повТ¤заний з ≥нг≥буючим впливом на циклооксигеназу, ¤ка необх≥дна дл¤ синтезу цикл≥чних ендопероксид≥в. ѕри цьому зменшуЇтьс¤ продукц≥¤ простагландин≥в, що приводить до зниженн¤ про¤в≥в запаленн¤, г≥перем≥њ, набр¤ку ≥ болю.

¬становлено, що ≥снуЇ щонайменше два ≥зоферменти ÷ќ√, ¤к≥ блокуютьс¤ нестероњдними протизапальними засобами. ѕерший ≥зофермент Ц ÷ќ√ 1 (≥снуЇ в норм≥) бере участь у регул¤ц≥њ життЇво необх≥дних функц≥й, в тому числ≥ роботи шлунка та системи згортанн¤ кров≥, контролюЇ продукц≥ю простагландин≥в, ¤к≥ регулюють ц≥л≥сть слизовоњ оболонки шлунково-кишкового тракту, функц≥ю тромбоцит≥в ≥ нирковий кровот≥к. ƒругий ≥зофермент Ц ÷ќ√ 2 (≥ндукований) бере участь у виникненн≥ болю ≥ запаленн¤, синтез≥ простагландин≥в при запаленн≥.

—л≥д в≥дм≥тити, що ÷ќ√ 2 за нормальних умов в≥дсутн¤ ≥ утворюЇтьс¤ п≥д д≥Їю де¤ких тканинних фактор≥в, що ≥ндукують запальну реакц≥ю (циток≥н≥ни). ѕротизапальна д≥¤ нестероњдних засоб≥в обумовлена блокуванн¤м ÷ќ√ 2, а небажан≥ реакц≥њ Ц блокуванн¤м ÷ќ√ 1. –озроблен≥ нов≥ нестероњдн≥ протизапальн≥ засоби, ¤к≥ здатн≥ селективно блокувати ÷ќ√ 2, мають високу протизапальну ≥ м≥н≥мальну ульцерогенну д≥ю (мелоксикам Ц мовал≥с; целебрекс, н≥месул≥д) Ц пох≥дн≥ енол≥ковоњ кислоти. ¬становлено, що п≥сл¤ прийому всередину вищезгадан≥ засоби повн≥стю всмоктуютьс¤ у шлунково-кишковому тракт≥, б≥одоступн≥сть 90%. ѕер≥од нап≥ввиведенн¤ складаЇ 22 години при прийом≥ всередину ≥ 20 годин при внутр≥шньовенному введенн≥. «астосовують 1 раз на день при коксартроз≥, ревматизм≥, деформуючому остеоартроз≥, тендоваг≥н≥т≥, бурсит≥, а також при бол¤х п≥сл¤операц≥йних.

Ѕ≥льш вираженою протизапальною активн≥стю н≥ж мелоксикам волод≥ють набуметон ≥ целекоксиб. ÷≥ препарати впливають на ÷ќ√ 2 не сам≥, а њх метабол≥ти. ћають менш виражен≥ поб≥чн≥ ефекти.

ћехан≥зм жарознижувальноњ д≥њ нестероњдних протизапальних засоб≥в пол¤гаЇ у порушенн≥ синтезу простагландин≥в ≥ зменшенн¤ њх п≥рогенного ефекту на центр теплорегул¤ц≥њ (г≥поталамус). ѕ≥двищуЇтьс¤ теплов≥ддача (розширюютьс¤ судини шк≥ри).

«а ≥нтенсивн≥стю жарознижувальноњ д≥њ нестероњдн≥ протизапальн≥ засоби можна розм≥стити в такому пор¤дку: ортофен > ≥ндометацин > анальг≥н > мефенамова кислота > парацетамол > ацетилсал≥цилова кислота.

∆арознижувальн≥ препарати показан≥ т≥льки при температур≥ т≥ла вище 38,5 —.

ѕри п≥двищенн≥ температури т≥ла в≥дбуваЇтьс¤ моб≥л≥зац≥¤ лейкоцит≥в ≥з м≥сць депонуванн¤, посилюЇтьс¤ њх фагоцитарна активн≥сть, п≥двищуЇтьс¤ лаб≥льн≥сть мембран л≥зосом у фагоцитах, що спри¤Ї вив≥льненню л≥зосомальних фермент≥в ≥ завершенню фагоцитозу, зростаЇ продукц≥¤ ≥нтерферону.

јнальгетичний ефект . Ќестероњдн≥ протизапальн≥ засоби пригн≥чують б≥ль, повТ¤заний ≥з запаленн¤м, њх використовують при м≥озитах, невритах, пульп≥тах.

ќсобливо важливою ознакою нестероњдних протизапальних засоб≥в Ї те, що вони не викликають ¤вищ ф≥зичноњ залежност≥, ≥ п≥сл¤ в≥дм≥ни препарату у хворого не виникаЇ ¤вищ абстиненц≥њ.

Ќестероњдн≥ протизапальн≥ засоби пригн≥чують фазу ексудац≥њ ≥ прол≥ферац≥њ. ÷е Ї насл≥дком пригн≥ченн¤ ÷ќ√. Ѕлокуванн¤ ферменту знижуЇ утворенн¤ цикл≥чних ендоперекис≥в.

Ќестероњдн≥ протизапальн≥ засоби, блокуючи ÷ќ√, пригн≥чують утворенн¤ простагландин≥в у д≥л¤нц≥ запаленн¤ ≥ цим самим пригн≥чують викликан≥ ними ефекти, запоб≥гають вив≥льненню в≥льних радикал≥в ≥з цикл≥чних ендоперекис≥в та утворенн¤ перекис≥в л≥п≥д≥в у кл≥тинних мембранах.

«меншуючи ексудац≥ю, нестероњдн≥ протизапальн≥ засоби запоб≥гають потрапл¤нню у тканини фактор≥в плазми кров≥, що стимулюють г≥алурон≥дазу ≥ накопиченн¤ ц√ћ‘, ¤кий активуЇ синтез колагену ф≥бробластами. Ќестероњдн≥ протизапальн≥ засоби пригн≥чують ≥ прол≥феративний процес.

Ќа ексудативну фазу найб≥льший вплив мають сал≥цилати, бутад≥он ≥ анальг≥н. Ќа прол≥феративну фазу Ц ≥ндометацин, мефенамова кислота.

” механ≥зм≥ десенсиб≥л≥зуючоњ д≥њ нестероњдних протизапальних засоб≥в маЇ значенн¤ блокуванн¤ ÷ќ√. Ќасл≥дком блокуванн¤ ÷ќ√ Ї зниженн¤ утворенн¤ ѕ√≈ 2. ¬≥домо, що ѕ√≈ бере участь у п≥дготовц≥ л≥мфоцит≥в до под≥лу ≥ блокуванн¤ його синтезу, порушуЇ процес под≥лу л≥мфоцит≥в ≥ њх бласттрансформац≥ю. “аким чином нестероњдн≥ протизапальн≥ засоби впливають на прот≥канн¤ захворювань, в патогенез≥ ¤ких мають м≥сце спов≥льнен≥ алерг≥чн≥ реакц≥њ (ревматизм, колагенози)

«астосуванн¤ : Ѕ≥ль р≥зного генезу (при ревматизм≥, колагенозах, ревматоњдному пол≥артрит≥, гостр≥й подагр≥, дистроф≥чн≥ захворюванн¤ с≥тк≥вки ≥ зорового нерва, у хворих з хрон≥чним алкогол≥змом, аденофарингоконТюнктивальна лихоманка.

ѕоб≥чн≥ ефекти . Ќестероњдн≥ протизапальн≥ засоби пригн≥чують утворенн¤ ѕ√≈ 2 у слизов≥й оболонц≥ шлунка. ¬ результат≥ цього знижуЇтьс¤ цитозахисна д≥¤ на слизову оболонку, п≥двищуЇтьс¤ секрец≥¤ хлористоводневоњ кислоти, що спри¤Ї утворенню виразок Ц ульцерогенна д≥¤, кровотеч≥ ≥з шлунково-кишкового тракту (внасл≥док ероз≥й). “акою д≥Їю волод≥ють сал≥цилати, (фен≥лбутазон) бутад≥он, ≥ндометацин.

Ќестероњдн≥ протизапальн≥ засоби можуть викликати бронхоспазм, ¤кий Ї насл≥дком переваги синтезу пов≥льно реагуючоњ субстанц≥њ анаф≥лакс≥њ та ≥нших метабол≥т≥в арах≥доновоњ кислоти.

’лорох≥н (делаг≥л, х≥нгам≥н) Ц основна д≥¤ його пол¤гаЇ у стаб≥л≥зац≥њ кл≥тинних ≥ субкл≥тинних мембран. ” результат≥ знижуЇтьс¤ прониклив≥сть кл≥тинних мембран л≥зосом ≥ вих≥д њх фермент≥в у кл≥тину ≥ ≥з нењ. √альмуЇ вив≥льненн¤ де¤ких л≥мфок≥н≥в. ќбмежуЇ патолог≥чний осередок запаленн¤. ≤з шлунково-кишкового тракту всмоктуЇтьс¤ добре, звТ¤зуЇтьс¤ з б≥лками кров≥. ≈фект розвиваЇтьс¤ через 10 дн≥в ≥ триваЇ 2 м≥с¤ц≥.

«астосуванн¤ хлорох≥ну: при ревматоњдному артрит≥, д≥енцефальному синдром≥, нефротичн≥й форм≥ гломерулонефриту.

ѕоб≥чн≥ ефекти : зниженн¤ секрец≥њ шлункового соку, ретинопат≥¤, неврит слухового ≥ зорового нерв≥в.

ѕен≥цилам≥н Ц продукт метабол≥зму пен≥цил≥ну. ” звТ¤зку з його властив≥стю утворювати комплексн≥ сполуки з важкими металами (ртуть, золото, м≥дь та ≥нш≥) його використовують при л≥куванн≥ гепатолентикул¤рноњ дегенерац≥њ, звТ¤заноњ з порушенн¤м обм≥ну м≥д≥ ≥ њњ надлишкове накопиченн¤ в р≥зних тканинах. ” таких хворих ви¤вл¤Їтьс¤ недостатн¤ к≥льк≥сть церулоплазм≥ну Ц м≥дьвм≥сного б≥лка плазми. «вТ¤зуючи м≥дь ≥ зб≥льшуючи вид≥ленн¤ њњ з орган≥зму, пен≥цилам≥н, ¤кий призначають тривалий час, запоб≥гаЇ подальшому розвитку захворюванн¤ ≥ покращуЇ стан хворого.