Багаторiчна трав'яниста рослина родини лободових. Стебло просте, з небагатьма гiлками, до 70 см заввишки. Листки нижнi та середнi - великi, трикутно-списоподібнi, довгочерешковi, цілокраї, хвилястi. Квiтки двостатеві, п'ятичленні, зiбранi в густе колосоподібно-волотисте суцвiття. Цвiте у липнi - серпнi. Плід - однонасiнний горiшок з тонким плiвчастим оплоднем.
Росте на засмiчених мiсцях, у садах i на городах.
Для виготовлення лiкарських препаратiв заготовляють траву i корiння. Траву пiд час цвiтiння, корiння - пiсля цвiтiння.
Трава лободи доброго Генрiха мiстить сапонiн (хеноподин), фенолкарбоновi кислоти, флавоноїд (кемпферол), вітаміни, мінеральні речовини.
Галеновi препарати лободи мають протизапальнi, протипухлиннi, болетамувальнi, антипаразитарнi, протимiкробнi властивостi.
Застосовують при аскаридозi, запорах, добро- i злоякiсних пухлинах (свiжий сік). Мiсцево - при ревматизмi, подагрi, дерматитi, лишаї, коростi, виразках i ранах.
Внутрiшньо - настiй трави (1 ст ложка сухої сировини на 200 мл окропу, настоювати 1 год) приймати по 1 ст ложцi тричі на день до їди. Свiжий сік трави по 1 ст ложцi 4 рази на день до їди.
Зовнiшньо - настоєм трави лободи (3 ст ложки сировини заливають 200 мл окропу) змочують тампони i прикладають до болючих мiсць, суглобiв.