Багаторічна трав'яниста гола сизувата рослина родини селерових. Стебло пряме, розлоге, до 150 см заввишки. Листки чергові, цілісні, цілокраї: прикореневі й нижні стеблові - видовженозворотнояйцеподібні, при основі звужені в черешок; серединн і верхні стеблові - довгі, сидячі, при основі серцеподібні. Квітки двостатеві, 5-пелюсткові, у складних 10-20-променевих зонтиках, біля основи яких є обгортка з 3-5 великих яйцеподібних, здебільшого жовтих, нерівних листочків, а біля основи зонтиків - чашоподібна, з еліптичних або майже округлих листочків обгорточка; пелюстки золотаво-жовті, з загнутою всередину і відтягнутою у вигляді язичка верхівкою, на спинці - з сосочками. Цвіте у червні - липні. Плід - двосім'янка.
Росте в Карпатах на гірських луках, серед чагарників, у лісах.
Для виготовлення лікарських форм використовують траву, зібрану в період цвітіння рослини.
Трава рослини містить алкалоїди, флавоноїди, сапоніни, дубильні речовини, ефірні олії, аскорбінову кислоту, мінеральні речовини.
Препарати ласкавцю активізують виділення жовчі, шлункового і панкреатичного соку. У народній медицині користується репутацією ефективного засобу при захворюваннях печінки і жовчного міхура, шлунково-кишкового тракту і підшлункової залози. Місцеве застосування показане при ураженні шкіри гноячками і при сверблячці, дерматиті, екземі.
Внутрішньо - настій свіжозрізаної або сухої трави (3 ч ложки сировини на 200 мл окропу, настюють 4 години, проціджують). Пити по 50 мл тричі на день до їди протягом 25 днів.
Зовнішньо - настій трави (4 ч ложки сировини на 200 мл окропу, настоюють 4 години), для обмивання шкіри.