Напiвкущова рослина родини розових до 200 см заввишки з рiчними вегетуючими пагонами i здерев'янiлими дворiчними стеблами, на яких утворюються квiтконоснi гiлочки. Рiчнi пагони трав'янистi, сизуватi, цилiндричнi, голi з щетинкоподібними шипиками; восени пагони дерев'яніють, а наступного року зацвiтають i дають плоди, пiсля чого вiдмирають. Листки черговi, черешковi, трiйчастi, з обох бокiв розсiяноволосистi, зеленi. Квiтки двостатевi, п'ятипелюстковi, зiбранi в негустi щитки, квiтконоси довгi, тонкi. Цвiте у травнi - cерпнi. Плід - складна кiстянка, тьмяно-чорна з сизим вiдтiнком.
Росте на всiй територiї Закарпаття - в лiсах, па берегах рiчок, у чагарниках, садах i парках.
Для виготовлення галенових препаратiв використовують стиглi плоди, листя i корiння. Плоди вживають свiжими або сушать. Листя збирають повнiстю розвинене. Корiння викопують восени.
Свiжi плоди мiстять глюкозу, сахарозу, фруктозу, органiчнi кислоти, пектини, дубильнi речовини, солi марганцю, калiю, залiза, кальцiю, фосфору, магнiю, вiтамiни (А, РР, В1, В2, К), флавонoїди, органiчнi кислоти, барвники, слизистi речовини, ефiрну олiю.
Галеновi препарати ожини проявляють в'яжучi, протизапальнi, бактерициднi, ceчогіннi, седативнi, гiпотензивнi, противiруснi, спазмолiтичнi, гiпоглiкемiчнi, жарознижувальнi властистивостi.
Застосовують при проносах, гастритах, холециститах, неврастенiї, iстерiї, набряках, безсонні, гiпертонiчнiй хворобi, атеросклерозi, цукровому дiабетi, лихоманцi, пневмонiї, бронхiтах, iстерiї, гiнгiвiтах, стоматитах, екземi, лишаї, гнiйних ранах i виразках.
Внутрiшньо - настiй листя ожини (2 ст ложки сировини на 400 мл окропу, настояти 1 год), пити по 50 мл 4 рази на день до їди.
Зовнiшньо - настiй листя (50 г сировини на 1 л окропу, настоювати 20 хв) служить для полоскань, примочок i спринцювань.