Багаторічна трав’яниста рослина родини розових. Має товсте циліндричне шишкоподібне дерев’янисте кореневище. Стебло висхідне або прямостояче, вичасторозгалежене до 40 см заввишки, з рідкими притиснутими волосками. Листки стиснуто-опушені, з обох боків зелені (зі споду трохи блідіші); прикореневі листки черешкові, з трьох, рідше – з п’яти круглясто-оберненояйцеподібних, спереду надрізанозарубчастих листочків, які швидко засихають і під час цвітіння їх уже немає, стеблові – сидячі, з великими зеленими клиноподібно-оберненояйцеподібними, 3 – 7 надрізаними прилистками і з трьома видовжено-клиноподібними, надрізано пилчастими листочками. Квітки правильні, двостатеві, 4-пелюсткові, одиничні, на довгих квітконіжках, що виходять з пазух верхніх листків; пелюстки оберненояйцеподібні, золотисто-жовті. Цвіте у червні – вересні. Плід – збірний з 6 – 15 горішкоподібних сім’янок.
Перстач прямостоячий росте по вологих луках та лісах, по краях боліт в Карпатах та на Закарпатті.
Для виготовлення галенових препаратів використовують кореневища рослини, які заготовляють восени або рано навесні. Добре висушують на вільному повітрі.
В кореневищах перстачу прямостоячого містяться флобафени, дубильні речовини, кристалічний ефір тор ментол, тритерпенові сапоніни, органічні кислоти (хінна, елагова), крохмаль, віск, смолисті речовини, сліди ефірної олії, мінеральні речовини.
Галенові препарати перстачу прямостоячого використовують як в’яжучий, протизапальний і кровоспинний засіб. Експериментально доведено, що препарати виявляють цитотоксичну дію, згубно діють на вірус герпесу. Застосування препаратів перстачу прямостоячого показане при різних запальних захворюваннях шлунково-кишкового тракту та кровотечах різного походження. У народній медицині крім зазначених вище захворювань, відвар кореневища дають усередину при ахілії шлунка, гастриті, виразковій хворобі, захворюваггях печінки, ревматизмі, подагрі. Відвар кореневища пеостачу використовують для лікування кровоточивих ран, виразок, забих місць, опіків, різних висипів на тілі, мокнучих екземах, геморою, кольпіту і вульвовагініту різної етіології та для лікування справжньої ерозії шийки матки, а також для полоскання ротової порожнини і горла при афтозному стоматиті, гінгівіті та ангіні. Порошком розтертого коріння присипають опікові рани. Мазь із свіжого коріння використовують при тріщинах на шкірі ніг, рук і на губах.
Внутрішньо – відвар кореневища (1 ст ложка сировини на 200 мл окропу) по 1 ст ложці 4 рази на день після їди
Зовнішньо – змащування маззю ( 5 г дрібно посіченого кореневища варять 5 хв у склянці коров’ячого масла); присипання порошком з кореневищ; компреси, обмивання, примочки і спринцювання відваром кореневища.