Невеликий пiвкущик родини губоцвiтих, до 40 см заввишки. Стебла з висхiдної основи прямi, чотириграннi, негусто опушенi простими волосками. Листки надрiзанозубчастi, супротивнi, з клиноподібною основою, звуженою в короткий черешок. Квiтки двостатевi, неправильнi, на коротких квiтконiжках, у пазушних 2 - 6-квiткових несправжнiх кільцях, що утворюють коротке китицеподiбне верхiвкове суцвiття; чашечка червонувата, дзвоникоподібна, з 10-ма жилками i 5-ма зубцями. Цвiте у червнi - серпнi. Плід складається з чотирьох горiшкоподібних часток.
Росте серед чагарникiв, на узлiссях листяних лiсiв, кам'яних схилах.
Для виготовлення галенових форм збирають траву самосилу в перiод цвiтiння.
Трава самосилу гайового мiстить дубильнi, мінеральні та гiркi речовини, вітаміни, кумарини, лактони, органiчнi кислоти, ефiрнi олiї.
Галеновi препарати самосилу проявляють стимулюють роботу шлунково-кишкового тракту (гастрит, ентерит), мають антимiкробну, протизапальну, в'яжучу, кровоспинну, сечогiнну, загальностимулюючу дiю.
Галенові препарати самосилу гайового застосовують при атонiї кишечника, вiдсутностi апетиту, метеоризмi, жовчно- i нирковокам'янiй хворобi, гепатитi, при слабкостi статевої функції у чоловіків (iмпотенцiя), надмiрних менструацiях, ревматизмi, для стимулювання епiтелiзацiї тканин при повільнозаживаючих ранах.
Внутрiшньо - настiй трави самосилу гайового (2 д ложки сировини на 200 мл окропу, варити 5 хв) пити по 50 мл 4 рази на день до їди. Використовують сік самосилу гайового, консервований 70% розчином спирту. Приймати по 15 крапель тричі на день. У комплексi з соком хрiну, медом i домашньою горiлкою вживати при виразковiй хворобi шлунка i дванадцятипалої кишки з пониженою кислотнiстю, при захворюваннях печінки і селезінки, атеросклерозі.
Зовнiшньо - настiй трави самосилу гайового (2 д ложки сировини на 200 мл окропу) використовують для ванн, компресiв, припарок при захворюванні шкіри (дерматит, екзема, гнійні рани, виразки, фурункули).