Невелике дерево родини розових, пiдродини яблуневих. Листки короткочерешковi, овальнi, темно-зеленi. Квiтки великi, двостатевi, п'ятипелюстковi, бiлi або блiдо-рожевi. Цвiте у травнi - червнi. Плід - яблуко грушеподібної форми, лимонно-жовте, кисло-солодке, терпке.
Вирощують як плодову культуру.
Плоди вживають у свiжому i переробленому виглядi. Листя використовують у косметицi для зменшення зморщок.
Плоди айви мiстять аскорбiнову кислоту, дубильнi речовини, органiчнi кислоти, мiнеральнi речовини (залiзо, мiдь), ефiрну олiю.
Плоди айви мають антиатеросклеротичну, в'яжучу, кровоспинну, сечогiнну, гiпотензивну, та антисептичну дiю.
Застосовують плоди айви при анемiї, проносах із кровотечами, набряках, гiпертонiї, атеросклерозi, гепатитах, холангiтах, холециститах, маткових кровотечах, при вiдсутностi апетиту. Вiдвар насiння айви (1:20) вживати по 1 ст ложцi 4 рази на день при ентероколiтах.
Зовнiшньо - вiдвар насiння i листя (1:20) для полоскання горла при ангiнi, примочок при опiках, потрiсканiй шкiрі.