Багаторiчна трав'яниста рослина родини селерових. Стебло прямостояче, розгалужене. Листки двiчi, тричi перистi з лiнiйно-ланцетними кiнцевими долями. Квiтки зiбранi у зонтики. Кореневище м'ясисте, рiпоподібної або шароподібної форми. Цвiте у травнi - вереснi. Плід - двосiм'янка
Росте на узлiссях, лiсових галявинах, луках, засмiчених мiсцях.
До складу корiння i кореневища входять алкалоїди (цикутоксин та iншi). У шлунково-кишковому трактi цикутоксин швидко всмоктується i пошкоджує центральну нервову систему (викликає судоми). Крiм алкалоїдiв, рослина містить фiтонциди, флавоноїди.
Привертає увагу дiтей виглядом, приємним запахом i солодкуватим смаком, що нагадує петрушку. Кореневище на розрiзi подiлено поперечними перегородками на порожнини i камери, заповненi жовтим соком.
Для виготовлення лiкарських препаратів викопують восени корiнь i кореневище, а траву збирають пiд час цвiтiння рослини.
У народнiй медицинi та гомеопатiї застосовують мазь i настоянку трави i кореневища для зняття болю при ревматизмi, артритах, мiозитах. Дії цикути присвячена медико-ботанічна поема "Про властивості трав" Псевдо - Макра.
У смертоносной цикуты природная холода сила,
И потому, если выппьешь, убьет как холодные яды.
Пятнами кожа покрыта у тех, кто погиб от цикуты;
Смерть от нее подтвердить мы по призакам этим сумеем;
Карой публичной она по обычью служила в Афинах;
С жизнью простился великий Сократ, принявший цикуту;
Как это было, не нам говорить, полагаю, пристало,
Ведь не о вредном наш долг, но о том, что полезно, поведать
Если принявший цикуту у смертной черты оказался,
Чистое пусть подогретым он выпьет вино, и спасется.
Как бы она ни была вредоносна, коль выпита будет,
Но приложи, - и она превосходным является средством;
Глаз воспаление летом она исцеляет прекрасно,
Если наложишь на лоб ты зеленые, тертые листья,
Или же соком ее ты глаза заболевшие смажеш.
Гнойные сипы она и "священный огонь" изгоняет.
Тертая зелень цикуты в грудях молоко иссушает;
Гасит желанье она с истечением семени всяким,
Если ты часто лобок будешь тертою зеленью мазать цикутой.
Жар всевозможного вида сможеш цикутой унять,
Если тертой ее ты приложишь.
У гомеопатiї використовують препарати цикути iз свiжих кореневищ при епiлепсiї, правцю i судомах.
Iнтоксикацiя може спостерiгатись навiть у тварин, і не тiльки при поїданнi рослини, але й пiд впливом фiтонцидiв, якi видiляє цикута.
Симптоми отруєння: уже через 10 - 20 хв пiсля потраплення галенових препаратів цикути у шлунок вiдмiчається загальна слабiсть, нудота, блювання, болi в животi, у ротi солодкуватий присмак який змiнюється гiрким. Характерні симптоми при отруєнні цикутою - вiдчуття холоду по всьому тiлi, атаксiя (порушення координації тіла), зниження чутливостi у кiнцiвках, скрегiт зубами, головокружiння, судоми, серцево-судинна недостатнiсть, паралiч дихання.
Лiкування: для попередження всмоктування цикутоксина проводять промивання шлунка значною кількістю води або розчином калiю перманганату i штучно викликають блювання, дають активоване вугiлля (3 ст ложки на 500 мл води), сольовi послаблюючi i сечогiннi засоби, для покращення роботи серця призначають засоби, нормалізуючі діяльність серцево-судинної системи.
Для посилення дезiнтоксикацiйної функцiї печiнки вводять внутрiшньовенно розчин глюкози 40% -20 мл разом із кислотою аскорбiновою 5% - 1 мл, гiдрокортизон гемісукцинат 0,2% -1 мл, унітіол 5% - 5 мл, токоферолу ацетат 30% -1 мл, гемодез.
При судомах призначають хлоралгiдрат в клiзмi (0,5 г), внутрiшньом'язово розчин барбамiлу 10% - 10 мл, дроперидол 0,25% - 1 мл, всередину амiналон, гамалон.
Для нормалiзацiї функціонування серцево-судинної системи i дихання вводять пiд шкiру розчин кофеїну натрiю бензоат 10% - 1 мл, розчин камфори олiйний 20% - 2 мл. При брадикардiї розчин атропiну сульфат 0,1% - 1 мл пiд шкiру. При гострій серцевiй недостатностi вводять внутрiшньовенно розчин строфантину 0,05% - 1мл. При зниженому артерiальному тиску вводять розчин мезатону 1% - 1 мл. Постраждалому дають вдихати кисень.