Багаторiчна трав'яниста рослина родини гречкових. Стебло пряме, борозенчасте, до 100 см заввишки. Листки черговi, з довгими черешками. Квiтки одностатевi, рожевi, червонi або жовтуватi, зiбранi у верхнiй частинi стебла в малорозгалужене, не густе, вузьке волотеподібне суцвiття. Цвiте у липнi - серпнi. Плід - тригранний темно-коричневий горiшок.
Росте на луках, вологих мiсцях, галявинах.
Використовують корiння, прикореневе листя i всю рослину.
Листки i стебла мiстять фенольнi сполуки (рутин, гiперозид, кверцетин, вiтексин, авiкулярин), солi залiза i калiю, бiлки, лiпiди, органiчнi кислоти, вiтамiни (А, С, Р).
Препарати щавлю мають сечогiнну дiю, стимулюють роботу печiнки i секрецiю жовчi, посилюють перистальтику кишечника, зменшують вмiст холестерину в органiзмi.
Застосовують при атеросклерозi, атонiї кишечника, гіпоацидних гастритах, гепатитах, кровотечах, анемiї, дiабетi, ожирiннi.
Внутрiшньо - порошок із корiння вживати по 0,5 г на нiч при запорах. Настiй трави з корiнням (20 г на 200 мл окропу), приймати по 1 ст ложцi тричі на день при проносах. Сік iз свiжого листя - по 1 ст ложцi тричі на день до їди як жовчогiнне.
Зовнiшньо - компреси, примочки, полоскання настоєм (1:10), при ранах, виразках, на забиті місця.