Багаторiчна трав'яниста рослина родини бобових. Стебло опушене, прямостояче. Листки черговi, трiйчастi. Квiтки двоста-тевi, неправильнi, утворюють довгi волотевиднi суцвiття; вiночок рожевий або бiлуватий. Цвiте у червнi - серпнi. Плід - біб.
Росте на луках, трав'янистих схилах.
Для лiкарських потреб заготовляють коріння, яке викопують восени (жовтень - листопад).
Корiння вовчуга мiстить глiкозиди (ононiн, ононiд), сапонiни, смоли, дубильнi речовини, ефiрну олiю.
Галеновi препарати вовчуга мають гiпотензивну, кардіотонічну, кровоспинну, послаблюючу, сечогiнну, протизапальну дiю. Зменшують проникливiсть капiлярiв, підвищують тонус i перистальтику кишечника, сприяють виведенню сечової кислоти.
Застосовують галенові препарати вовчуга при запорах, кровотечах, циститi, гіпертонічній хворобi, геморої, нирковокам'янiй хворобi, простатиті, подагрi, порушеннях обмiну речовин, епiлепсiї, фурункульозi, дерматозах, екземі.
Внутрiшньо - вiдвар корiння (30 г на 1 л води, тримати на слабкому вогнi 20 хв, процiдити) пити по 50 мл тричі на день перед їдою протягом 3 тижнiв (пiсля кожних трьох днiв робити одноденну перерву). Настоянку корiння (1:5 на 70% розчинi спирту), приймати по 50 крапель тричі на день.
Зовнiшньо - гарячi ванни з вiдваром корiння (30 г на 1 л окропу).