Однорічна трав'яниста рослина родини гречкових. Стебло ребристе, прямостояче, розгалужене, голе, червонувате, до 70 см заввишки. Листки червоні, стріловидно-трикутні; нижні довгочерешкові, верхні - майже сидячі. Квітки білі, блідорожеві, рожеві або червоні, в щиткоподібних суцвіттях. Цвіте у липні. Плід - горішок.
Вирощують як круп'яну та медоносну культуру.
З лікувальною метою використовують насіння квітки і траву гречки (квітки разом з верхніми листками). Траву, як сировину для галенових препаратів збирають на початку цвітіння гречки, коли в рослині є найбільше рутину. Для виготовлення ліків використовують квітки.
У насінні гречки міститься білок, цукор, крохмаль, органічні кислоти, вітаміни (В1, В2, РР, і Р), макро- та мікроелементи (залізо, кальцій, фосфор, мідь, цинк, бор, йод, нікель, кобальт). У траві гречки багато рутину.
Гречані крупи - цінний дієтичний продукт. Слід пам'ятати, що корисні вони при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, недокрів'ї, розладах нервової системи, захворювань серця, дихальних шляхів, печінки і нирок.
Внутрішньо - настій квіток гречки (40 г на 1 л окропу, на-стояти 2 години). Пити по 100 мл тричі на день як відхаркувальний засіб; суміші квіток гречки (50 г), маку дикого, підбілу звичайного, трави медунки лікарської (по 10 г) і квіток калачиків лі-сових (60 г ) заливають 1 л окропу настояти 2 години, Пити по 100 мл тричі на день.