Багаторiчна трав'яниста рiдкоопушена рослина родини жовтецевих. Стебло прямостояче, розгалужене, до 80 см заввишки. Листки округло-серцеподібнi, глибокорозсiченi, у верхнiй частинi - зубчастi частки; прикореневi - на довгих черешках, верхнi стебловi - сидячi. Квiтки двостатевi, одиничнi, на кiнцях галузок. Плід - сiм'янка.
Росте на трав'янистих схилах, узлiссях, та в чагарниках.
Для виготовлення лiкарських препаратiв траву заготовляють пiд час цвiтiння.
Трава жовтцю мiстить алкалоїди, кумарини, флавоноїди, органiчнi кислоти, вiтамiни.
Галеновi препарати жовтцю мають протимiкробнi, болетамувальнi, послаблюючi, тонiзуючi властивостi. В народній медицині водний настій свіжої трави використовують всередину як тонізуючий і послаблюючий засіб, при жовтяниці й грижі.
Застосовують препарати жовтцю всередину при захворюваннях печінки, жовчного мiхура, запорах.
Мiсцево - при ревматизмi, подагрi, гнiйних ранах, виразках.
Внутрiшньо - настiй свiжої або сухої трави (1:10) приймати по 1 ст ложцi тричі на день.
Зовнiшньо - сік свiжої трави втирають у суглоби при ревматизмi й подагрi, використовують для лiкування ран i фурункулiв.