Однорiчна трав'яниста рослина родини айстрових. Стебло прямостояче, порожнисте, гладеньке, до 130 см заввишки. Листки черговi, матовi, голi, струговидноперистонадрiзанi. Кошики - в розгалуженому суцвiттi, на потовщених нiжках. Квiтки язичковi, жовтi, рiдко - бiлi, з червоними смужками на вiдгинi. Цвiте у травнi - жовтнi. Плід - сiм'янка.
Росте як бур'ян на городах, по засмiчених мiсцях.
Для виготовлення лiкарських препаратiв заготовляють траву пiд час цвiтiння.
Трава осоту мiстить каучук, дубильнi речовини, вiтамiни.
Галеновi препарати осоту мають жовчогiннi, молокогiннi, сечогiннi, кровоспиннi, протизапальнi властивостi.
Застосовують при хворобах печiнки та жовчного міхура (гепатит, холецистит, холангiт) i захворюваннях сечового міхура, для стимуляцiї вироблення молока у матерiв годувальниць.
У народному господарствi (у тваринництвi) - цiнна кормова культура.
Внутрiшньо - настiй трави осоту (1 ст ложка сировини на 200 мл окропу, настоювати 30 хв) приймати по 1 ст ложцi 4 рази на день.
Зовнiшньо - настiй трави ( 3 ст ложки сировини на 1 л окропу, настоювати 30 хв) служить для обробки ран, виразок, для сидячих ванн при геморої.