Багаторiчна трав'яниста рослина родини бобових. Стебла численнi, висхiднi, розгалуженi, до 70 см заввишки. Листки трiйчастi, цiлокраї. Квiтки дрiбнi, неправильнi, сидячi, рожевi або пурпуровi, у головчастих суцвiттях. Цвiте у травнi - серпнi. Плід - біб.
Росте на заплавних луках, узлiссях, по чагарниках.
Для виготовлення лiкарських препаратiв заготовляють головки суцвiть пiд час повного цвiтiння рослини.
Суцвiття конюшини лучної мiстять глiкозиди (трифолiн, iзотрифолiн), ефiрну олiю, вiтамiни (С, В, Е, К), дубильнi та мiнеральнi речовини.
Галеновi препарати конюшини мають бактерицидну, вiдхаркувальну, кровоспинну, протизапальну, потогiнну, сечогiнну дiю.
Застосовують при бронхiтах, бронхiальнiй астмi, анемiї, кровотечах, атеросклерозi, набряках, гепатитi. Мiсцево - при гнiйних ранах, виразках, дерматитах.
Внутрiшньо - настiй суцвiть конюшини (1:10), вживати по 2 ст ложки 4 рази на день до їди. Настоянку суцвiть конюшини (1:5) приймати по 30 крапель 4 рази на день перед їдою (при атеросклерозi).
Зовнiшньо - настiй суцвiть (1:10) служить для промивання ран, виразок, для примочок i припарок.