Багаторiчна трав'яниста рослина родини губоцвiтних. Стебло чотиригранне, прямостояче, до 100 см заввишки. Листки супротивнi, довгочерешковi, трикутнояйцеподібнi. Квiтки неправильнi, в кiльцях, що утворюють густе суцвiття. Цвiте у червнi - вереснi. Плід - із чотирьох горiшкiв.
Росте на засмiчених мiсцях, узбiччі дорiг, галявинах, серед чагарникiв, вирощують також як ефiроолiйну рослину.
Для виготовлення лiкарських препаратiв збирають траву пiд час цвiтiння рослини.
Трава котячої м'яти мiстяить глiкозиди, сапонiни, вітаміни, мiнеральнi речовини, ефiрну олiю, гiркi речовини.
Галеновi препарати мають кардiотонiчну, жовчогiнну, протимiкробну, седативну, протизапальну дiю.
Використовують при неврозах, iстерiї, для покращення роботи серця, стимуляцiї апетиту (гiпоацидних гастритах), при холециститах, гепатитi, захворюваннях дихальних шляхiв, при фурункульозi.
Внутрiшньо - настiй трави (10 г сировини на 200 мл окропу, настоювати 2 год) пити по 50 мл тричі на день до їди.
Зовнiшньо - настiй трави (1:10) служить для промивання ран, виразок, фурункулiв, для компресiв на суглоби.