Дворічна дводомна волохатоопушена трав’яниста рослина родини гвоздикових. Стебло висхідне, вгорі розгалужене до 100 см заввишки. Листки супротивні, цілісні, цілокраї, еліптичні до 8 см завдовжки; нижні звужені в короткий широкий черешок, верхні сидячі. Квітки одностатеві у верхівкових розвилках; пелюстки білі, пластинка у них більш як до половини двороздільна. Цвіте у травні – жовтні. Плід – коробочка.
Росте по всій території України на луках, по узліссях, чагарниках, як бур’ян у посівах, на городах і в садах.
Для виготовлення галенових препаратів використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини, і коріння, яке викопують восени. Ретельно висушують.
У траві куколиці білої містяться тритерпеноїди, сліди алкалоїдів, сапоніни, вітаміни, мкро- та мікроелементи. У корінні містяться тритерпенові сапоніни.
Куколиці білій притаманні заспокійливі, знеболюючі, кровоспинні, пом’якшувальні, протизапальні та снодійні властивості. В народній медицині настій трави куколиці вживають при безсонні, коліках у внутрішніх органах, а відвар коріння – при серцебитті, суглобовому ревматизмі та захворюваннях нирок.
Внутрішньо – настій (1 ст ложка сухої трави на 200 мл окропу, настоюють 2 год) приймати по 1 ст ложці 3 рази на день при різних кольках або 200 мл на ніч при безсонні.