Багаторічна трав’яниста рослина з довгастими цілісними бульбами родини зозулинцевих (орхідних). Стебло прямостояче, голе, ребри­сте, біля основи – з бурими піх­вами, 20–50 см заввишки. Прико­реневі листки великі, майже су­противні, еліптичні, голі, звуже­ні в крилатий черешок; стеблові – чергові, дрібні, ланцетні. Квітки неправильні, двостатеві, великі, білі, запашні, у рідких верхівко­вих китицях; оцвітина віночкоподібна, з 6 листочків: 3 листочки сходяться шоломом, 2 бічні неод­накові між собою і 1 утворює лі­нійну цілісну губу з тонким зі­гнутим на кінці зеленуватим шо­ломом. Цвіте у червні – липні. Плід – коробочка.
Любка дволиста – р ідкісна рослина. Трапляється здебільшого на За­карпатті, в Карпатах, на Прикар­патті в світлих лісах, на га­лявинах, узліссях та по чагарни­ках. Занесена до Червоної книги України.
Заготовля­ти в місцях зростання категорич­но заборонено.
З лікувальною ме­тою використовують вирощені на плантації бульбокорені, які зби­рають одразу після цвітіння рос­лини. Заготовляють лише молоді, дочірні бульби, старі бульби ви­кидають. Зібрані бульби добре миють, на 4–5 хв занурюють у киплячу воду, а після цього су­шать на відкритому повітрі, під наметом або в сушарці при тем­пературі 50–55°. Одержана та­ким чином сировина називається “бульби салеп” (Tubera Salep). З 10 кг сирих бульб одержують 1 кг сухих. Зберігають у невологих, добре провітрюваних при­міщеннях. Строк придатності – 6 років. Аптеки салеп не від­пускають.
Бульбокорені любки мі­стять слиз (до 50 %), крохмаль (до 27 %), декстрин, пентозани, сахарозу тощо.
Галенові препарати салепу – проявляють об­волікаючий, протизапальний і загальнозмiцнюючий ефекти. Він пе­решкоджає всмоктуванню шкід­ливих речовин з шлунково-киш­кового тракту. Як обволікаючий і протизапальний засіб салеп при­значають при гострих і хронічних захворюваннях дихальних шляхів та при запаленні шлунково-киш­кового тракту.
Ефективним є ви­користання салепу при бронхітах, гастроентеритах, колітах і вираз­ковій хворобі. Слиз салепу п’ють при отруєнні, щоб затримати всмоктування отрути. Застосову­ють у вигляді слизу перорально і в клізмах.
Дійовим засобом вва­жається салеп при загальному ви­снаженні організму, зумовленому тривалими кровотечами, фізич­ною і розумовою перевтомою й туберкульозом та при імпотен­ції.
Порошок старих бульб вва­жався абортивним і протизаплід­ним засобом, а також засобом, що регулює місячні. Настій трави любки вважався сечогінним, пото­гінним і гіпотензивним засобом.
У народній медицині насіння любки дволистої використовували при епі­лепсії.
Лікарські форми і застосування. Слиз (Mucilago Salepi) – 2 г порошку салепу ошпарюють 200 мл окропу, збовтують 10–15 хв і приймають по 1 чайній або десертній ложці 2–3 рази на день. При­готовлений слиз зберігають у холо­дильнику.