Дворічна трав’яниста жорстковолосиста рослина родини селерових (зонтичних). Стебло прямостояче, гранчасто-борозенчасте, вверху розгалужене до 80 см заввишки. Листки двічі-тричі перисторозсічені, з довгастими або лінійними надрізано зубчастими частками. Квітки правильні, дрібні, 5-пелюсткові, білі, зібрані у складні великі зонтики. Цвіте у червні – липні. Плід - двосім’янка.
Морква дика росте як бур’ян на полях і відкритих місцях по всій території України.
Для виготовлення галенових лікарських форм використовують плоди моркви дикої, які заготовляють під час повної стиглості.
У насінні моркви дикої містяться ефірні олії, алкалоїди, дубильні речовини, органічні кислоти, мікро- та макроелементи.
Галенові препарати моркви дикої використовують як засіб що має гіпотензивні, сечогінні, холеретичні, спазмолітичні, протизапальні та протимікробні властивості.
Галенові препарати моркви дикої використовують при лікування гіпертонічної хвороби, набряків, жовчнокам’яній та нирковокам’яній хворобах, пієлонефриту, печінкових та кишкових кольках.
Внутрішньо – настій плодів моркви дикої 10 г на 250 мл окропу настоювати 2 години, приймати по 2 ст ложки настою 4 рази на день після їди.