Багаторiчний напiвпаразитичний вiчнозелений кулястої форми кущик родини омелових. Гілки голi, зеленаво-жовтi, вилчасторозгалуженi, цилiндричнi, у вузлах - потовщенi i крихкi. Листки супротивнi, шкiрястi, цiлокраї, сидячi, жовто-зеленi. Квiтки одностатевi (рослина дводомна), жовтi, сидячi, зiбранi у головчастi суцвiття в розвилках гiлок. Цвiте у березнi - квiтнi. Плоди ягодоподiбнi, кулястi, з трохи вдавленою верхiвкою.
Омела бiла паразитує на листяних деревах (береза, груша, дуб, клен, липа, тополя, яблуня), закрiплюючись присосками, через якi й живиться за рахунок дерева, на якому оселиться.
Для виготовлення галенових препаратiв використовують молодi гiлки з листками. Заготовляють, зрiзаючи секаторами пiзно восени або взимку.
Сировина омели мiстить вiскотоксин, вiсцерин, холiн, спирти, флавоноїди, смолистi i мiнеральнi речовини, вiтамiни.
Галеновi препарати проявляють гiпотензивну, седативну, в'яжучу, кровоспинну, сечогiнну, цитолiтичну дiю.
Застососвують при гiпертонiчнiй хворобi, атеросклерозі, кровотечах, епiлепсiї, при запамороченнях, iстерiї, при неоперабельних формах раку, для пiдвищення тонусу органiзму.
Внутрiшньо - настiй омели (15 г сировини на 200 мл окропу, настоювати 20 хв) приймати по 1 ст ложцi тричі на день. Настоянку омели (1:5) на 70% розчинi спирту, вживати по 50 крапель тричі на день.
Зовнiшньо - 2 ст ложки сумiшi (порiвну) омели i деревiю звичайного заварюють в 1 л окропу, настоюють до охолодження i використовують для спринцювань при кольпiтi.