Багаторiчна трав'яниста рослина родини розових. Основне стебло вкорочене, з розеткою прикореневих листкiв, iз пазух виходять довгi, до 40 см завдовжки, повзучi укорiнюванi в вузлах пагони. Листки непарноперистi, овальні або видовженi. Квiтки правильнi, двостатевi, 1 - 2 см у дiаметрi, золотаво-жовтi, одиничнi, на довгих квiтконожках, що виходять з прикореневої розетки або з повзучих пагонiв. Цвiте у травнi - серпнi. Плід складається з горiшкоподібних сiм'янок; зав'язь i сiм'янки голi.
Росте на берегах рiчок, у вологих мiсцях, на луках.
Для медичних потреб заготовляють траву, кореневище, рiдше - плоди. Траву збирають пiд час цвiтiння, кореневище - весною, з появою листя, або восени, коли листя зiв'яне; плоди - восени.
Трава кореневище мiстять сапонiни, флавоноїди, кумарини, гiркоти, дубильнi речовини, аскорбiнову кислоту, смоли, ефiрнi олiї, мiкро- та макроелементи.
Галеновi препарати проявляють болетамувальні, кровоспинні, в'яжучі, мають сечогiнні, спазмолiтичні властивостi, розслаблюють гладку мускулатуру кишечника, жовчного мiхура.
Застосовують при гастритах, холециститах, бронхiтах, ентеритах, колiтах, виразковiй хворобi шлунка i дванадцятипалої кишки, кровотечах. Свiжий сік трави перстачу нусячого та жита посiвного застосовують при жовчнокам'янiй хворобi, гепатитах.
Для мiсцевого лiкування використовують свiжий сік i настiй трави при гiнгiвiтах i стоматитах, кровоточивочті ясен, трiщинах, виразках на язицi, зубному болю, висипах на шкiрi - промивають рани.
Внутрiшньо - настiй трави перстача гусячого (3 ст ложки сировини на 200 мл окропу) пити по 50 мл тричі на день.
Зовнiшньо - мiсцевi ванни, обмивання, примочки i полоскання з настою трави (4 ст ложки сировини на 500 мл води, кип'ятити 5 хв, настоювати 5 год, процiдити). Наносити на пошкодженi дiлянки шкiри.