Однорiчна трав'яниста рослина родини портулакових. Стебло м'ясисте, простерте, до 30 см завдовжки, розгалужене. Листки сидячi, клиноподібно-оберненояйцеподібнi, лопаткоподібнi, тупi. Квiтки двостатевi, сидячi, 3 - 5-пелюстковi, жовтi, зiбранi в розвилках стебла. Цвiте у червнi - вереснi. Плід - коробочка.
Росте повсюду як бур'ян.
Використовують траву i насiння.
Листки мiстять вiтамiни, алкалоїди, глiкозиди, органiчнi кислоти, цукри, жири, слизi, бiлки, мiнеральнi речовини. В насінні є жирна олiя до складу якої входять лiнолева, пальмітинова i стеаринова кислоти.
Галеновi препарати портулаку городнього використовують для пiдвищення артерiального тиску, посилення роботи серця. Свiжий сік застосовують при хворобах очей (кон'юнктивiт, кератит). Настiй трави п'ють при набряках, хворобах печiнки i нирок, для лiкування статевого безсилля у чоловiкiв. Препаратам портулаку властива також антитоксична дiя (використовують при отруєннях).
Внутрiшньо - настiй трави портулаку (1:20) пити по 1 ст ложцi 4 рази на день.
Зовнiшньо - свiжий сік або настiй трави портулаку (1:10) при незаживаючих ранах (пролежнях). Настоянку насiння портулаку на 70% розчинi спирту служить для очищення органiзму вiд шлакiв i при лускатому лишаї.