Багаторічна трав’яниста рослина родини зозулинцевих (орхідних). Бульби 2–4-лопатеві, стиснуті. Стебло до 65 см заввишки і до 7 мм завтовшки біля основи. Листки зверху темно-зелені, з фіо­летово-брунатними плямами, зісподу одноколірні, сизувато-зелені; нижній листок обернено-яйцевидний або видовжено-ланцетний, тупий, два дальші листки видовженоланцетні, тупувато-загострені; верхні – вузько-лінійно-ланцетні, загострені, приквітковидні. Квітки двостатеві, неправильні, рожевувато-лілово-фіолетові, зібрані в густий циліндричний колос; губа – з фіолетовим ма­люнком з плямочок, округло-ромбічна, з трьома лопатями (бокові лопаті трохи ширші за середню); зовнішні листочки оцвітини ланцетні, тупуваті; шпорка циліндрична, пряма, трохи коротша за зав’язь. Цвіте протягом червня – липня. Плід – коробочка.
Рідкісна рослина. Трапляється на Закарпатті, в Кар­патах, на Прикарпатті, на вологих луках, по чагарниках, у листяних лісах, на галявинах. Занесена до Чер­воної книги України.
Заготовля­ти в місцях зростання категорич­но заборонено.
З лікувальною метою використовують вирощені на плантації бульбокорені, які збирають одразу після цвітіння рос­лини. Заготовляють лише молоді, дочірні бульби, старі бульби викидають. Зібрані бульби добре миють, на 4–5 хв занурюють у киплячу воду, а після цього сушать на відкритому повітрі, під наметом або в сушарці при температурі 50–55°. Одержана таким чином сировина називається “бульби салеп” (Tubera Salep). З 10 кг сирих бульб одержують 1 кг сухих. Зберігають у невологих, добре провітрюваних приміщеннях.
Строк придатності – 6 років. Аптеки салеп не відпускають.
Бульбокорені пальчатокоріннику містять слиз (до 50 %), крохмаль (до 27 %), декстрин, пентозани, сахарозу тощо.
Галенові препарати салепу – проявляють обволікаючий, протизапальний і загальнозмiцнюючий ефекти. Слиз пальчатокорінник Фукса перешкоджає всмоктуванню шкідливих речовин з шлунково-кишкового тракту. Як обволікаючий і протизапальний засіб салеп призначають при гострих і хронічних захворюваннях дихальних шляхів та при запаленні шлунково-кишкового тракту.
Ефективним є використання салепу при бронхітах, гастроентеритах, колітах і вираз­ковій хворобі. Слиз салепу п’ють при отруєнні, щоб затримати всмоктування отрути. Застосовують у вигляді слизу перорально і в клізмах. Дійовим засобом вва­жається салеп при загальному ви­снаженні організму, зумовленому тривалими кровотечами, фізичною і розумовою перевтомою й туберкульозом та при імпотенції.
Порошок старих бульб вва­жався абортивним і протизаплідним засобом, а також засобом, що регулює місячні. Настій трави пальчатокорінник Фукса вважався сечогінним, потогінним і гіпотензивним засобом.
У народній медицині насіння пальчатокорінника Фукса використовували при епілепсії.
Лікарські форми і застосування. Слиз (Mucilago Salepi) – 2г порошку салепу ошпарюють 200 мл окропу, збовтують 10–15 хв і приймають по 1 чайній або десертній ложці 2–3 рази на день. При­готовлений слиз зберігають у холо­дильнику.