Дворiчна трав'яниста рослина родини хрестоцвiтих. Стебло голе, вгорi розгалужене, до 60 см заввишки. Листки черговi, лiроподібно-перистi, прикореневi i нижнi стебловi - на черешках, верхнi стебловi - сидячi. Квiтки двостатевi, правильні, жовтi, чотирипелюстковi, зiбранi в китицю. Цвiте у квiтнi - травнi. Плід - стручок.
Росте на пасовищах, у посiвах як бур'ян.
Для лiкарських потреб збирають траву пiд час цвiтiння.
Листки мiстять аскорбiнову кислоту, жирну олiю, токоферол, андрогеноподiбнi речовини.
Сурiпиця звичайна вiдома з давнiх часiв як проявляє сечогiнна, ранозагоювальна i збуджуювальна рослина.
У народнiй медицинi її використовують для лiкування iнсульту, цинги, епiлепсiї, набрякiв, iмпотенцiї (стимулює потенцію і продукцiю сперми - для цього необхідно приготувати салат із молодих листків суріпки, додати листя кульбаби, сельдерею, верхівки буряка, пір'я цибулі).
Внутрiшньо - настiй трави (1 ст ложка свiжої або сухої трави на 200 мл окропу, настоювати 2 год) пити по 50 мл 4 рази на день протягом трьох тижнiв.