Однорiчна або дворiчна темно-зелена рослина родини фiалкових. Стебло прямостояче, до 45 см заввишки, просте або розгалужене. Листки черговi, простi, по краю зубчастi, з перистороздiльними прилистками; нижнi листки широкояйцеподібнi; серединнi - видовженояйцеподібнi; верхнi - видовженоланцетнi. Квiтки пазушнi, неправильнi, двостатевi, на довгих нiжках, зi строкатим п'ятипелюстковим вiночком; верхнi пелюстки темно-синьо-фiолетовi, рiдше блiдо-фiолетовi; бiчнi такого ж кольору, як i верхнi, або яснiшi при основi, з 1 - 3 темними нектарними смужками; нижня пелюстка при основi завжди жовта, з 5 - 7 темними смужками, по краю фiолетова, часто блiда; шпорка синювата. Цвiте у червнi - серпнi. Плід - коробочка.
Росте на сухих луках, узлiссях, серед чагарникiв, як бур'ян у посiвах.
Заготовляють траву фiалки пiд час цвiтiння.
Стародавні римляни називали цю невеличку рослину з прямим стебельцем. почерговими яйцеподібними листками і квітками з темно-синіми і фіолетовими верхніми, білими боковими і жовтими нижніми пелюстками "квіткою Юпітера" і пов'язували з нею легенду про те, як один могутній володар перетворив на квітку служницю, яка мала звичку підслуховувати під дверима.
Інша легенда розповідає, що бог світла Аполлон переслідував одну із красунь-дочок Атласа, і дівчина звернулась до Зевса з молитвою про допомогу. Великий громовержець пожалів дівчину і перетворив її у чудову квітку фіалку, яка сховалась у тінистій зелені кущів. І можливо, довго прийшлося б залишатись фіалці на небесах, але одного разу Прозерпіна, дочка Зевса, пішлі у ліс по квіти і не помітила, як до неї підкрався Плутон. Притиснувши до грудей зірвані фіалки, кинулася Прозерпіна тікати від Плутона. Але він всетаки наздогнав її. Стала дівчина відчайдушно відбиватися від похмурого бога і з її рук випали фіалки на землю. З тих пір і цвітуть вони кожну весну, прикрашаючи землю.
Інша легенда розповідає, що давним-давно жили брат та сестра. Братця звали Іванушком, а сестрицю Марюшкою. Жили дружно, не тужили. Але розкидала доля брата та сестру в різні боки. Може рік, може п'ять блукали вони по чужих краях. Одного разу зустрів Іван дівчину красоти незрівнянної і послав до неї сватів. А коли женився, дізнався, що це його сестра Марюшка. З тих пір говорить легенда, Марья від горя пожовтіла, а Іван посинів. І перетворилися брат з сестрою в траву - іван-та-мярья.
Трава фiалки мiстить флавоноїди (вiолантин, вiоланiн, лейкоантоцiанiдин, вiтексин, орiєнтин, вiнцiнiн, сапонаретин), антоцiановi глiкозиди, каротиноїди, сапонiни, дубильнi i слизистi речовини, вiтамiни, ефiрнi олiї.
Препарати фiалки мають антисептичнi, спазмолiтичнi, сечогiннi, протизапальнi, бронхолiтичнi, вiдхаркувальнi, жовчогiннi властивостi. Позитивний терапевтичний ефект препаратів фіалки спостерігається при серцебитті, істерії, нервовому збудженні та безсонні. Особливої уваги заслуговують повідомлення про випадки лікуванні настоєм фіалки деяких онкологічних захворювань (рак язика, гортані, горла і шлунка). Як зовнішній засіб настій фіалки є ефективним засобом при герпесі звичайному (змащування пухирців).
Застосовують при гострих респiраторних захворюваннях дихальних шляхiв, бронхiтах, коклюшi, гастритах, захворюваннях нирок i сечового мiхура, при подагрi, полiартритах, ревматизмі, дерматитах, злоякicних хворобах, зобі, нервових розладах, струпах на голові.
Внутрiшньо - настiй трави фіалки (2 ст ложки сировини на 400 мл окропу, настоювати 2 год) приймати по 2 ст ложки 4 рази на день до їди. Настій на холодній воді (2 ч ложки сировини настояти на 200 мл холодної кип'яченої води, процідити). Пити по 50 мл 4 рази на день. Настій готують також із суміші трав фіалки, золототисячниа, пасльону, листя копитняку (2:2:1:1). 1 ст ложку суміші залити 200 мл окропу настоювати протягом 2 год. Приймати по 1 ст ложці тричі на день після їди при подагрі, псоріазі, трофічних виразках. При струпах на голові п'ють настій трави фіалки (1:20) по 1 ст ложці тричі.
Зовнiшньо - настiй трави (1:20) служить для примочок, компресiв на шкiру. Свiжий сік iз трави фiалки - для змащування пошкоджених дiлянок шкiри.