Багаторiчна трав'яниста рослина родини бобових. Має тонке повзуче кореневище. Стебло висхiдне, за рахунок листкових вусикiв - чiпке. Листки черговi. Квiтки двостатевi, неправильнi. Цвiте у червнi - липнi. Плід - довгасто-лiнiйний гладенький біб.
Росте на луках, узлiссях, серед чагарникiв.
Трава чини лучної мiстить алкалоїди, флавоноїди, лейкоантоцiановi сполуки, органічні кислот, мінеральні речовини, вітаміни (особливо багато аскорбінової кислоти та каротину). Насiння має токсичнi для органiзму алкалоїди, що можуть спричинити нейротоксичну дiю.
Експериментальними дослідженнями і клінічними спостереженнями встановлено, що настій трави чини лучної виявляє м'яку відхаркувальну дію. Настій трави чини вживають при гострому і хронічному бронхіті, абсцесі легень і при пневмонії, а також проявляє снодійну дію.
Для виготовлення галенових препаратiв збирають траву чини лучної пiд час цвiтiння.
Застосовують галенові препарати чини лучної при бронхiтах, кашлi, абсцесi легень, пневмонiї, безсоннi.
Симптоми отруєння: при споживаннi насiння чини лучної, яке може бути домішкою до злаків з яких виготовляють муку, можливе отруєння яке протікає у вигляді парестезiї, м'язова слабість, гемiпарези, паралiчі кiнцiвок, порушення функції шлунково-кишкового тракту, печінки, нирок, центральної нервової системи та роботи серця.
Лiкування: промивання шлунка значною кількіст води через зонд з додаванням активованого вугiлля, або слабким розчином перманганату калію, сольовi проносні засоби (магнiю або натрiю сульфат - 30 г солі розчиняють у 250 мл води і випити), сечогiннi засоби, внутрішньом'язово - розчин тiамiну бромiду 5% - 1 мл, розчин цiанокобаламiну 0,005% - 1 мл. При парезах і паралічах вводити пiд шкiру розчин прозерину 0,05% - 1 мл або галантаміну гідробромід 1% - 1 мл.