Багаторiчний паразитичний гриб родини гіменохетових. Розвивається у виглядi чорних наростiв на живих дорослих стовбурах берези.
Заготовляють протягом усього року, збиваючи нарости сокирою. Для тривалого зберігання гриб подрiбнюють на шматки 4 - 5 см i висушують.
Березовий гриб мiстить смоли, марганець, агарацинову кислоту пiгменти, що утворюють полiфенолкарбоновi комплекси.
Галеновi препарати березового гриба використовують як активнi бiогеннi стимулятори, що пiдвищують захиснi сили органiзму, стимулюють центральну нервову систему, полiпшують обмiн речовин, регулюють дiяльнiсть серцево-судинної системи.
Застовують внутрiшньо як протипухлинний засiб, що полiпшує стан хворих, а також при гастритах, виразковiй хворобi шлунка, променевiй лейкопенiї.
Для приготування настою цілий березовий гриб обливають, потім замочують у кип'яченiй водi так, яка має покривати його повністю, настоюють 6 год. Потому треба подрiбнити i залити підігрітою кип'яченою водою (1:5), використовуючи ту, яка залишилась вiд першого замочування. Настоюють 48 год, проціджують осад віджимають. Одержаний настiй доводять водою до початкового об'єму. Приймати потрібно по 150 мл тричі на день невеликими порцiями за 30 хв до їди. При пухлинах органiв малого таза додатково призначають мiкроклiзми по 50 мл на нiч. Хворим, яким не бажано вводити велику кiлькість рiдини, готують настiй подвiйної мiцностi (2:5). Лiкування проводять курсами 3 - 5 мiсяцiв з перервою на 10 днiв. Слiд пам'ятати, що хворi, якi вживають настiй березового гриба, повиннi дотримуватись молочно рослинної дiєти. Крiм того забороняється вводити хворому антибіотики бета-лактамні (бiцилiн та його аналоги), внутрішньовенно - глюкозу.