Однорічна трав ’ яниста рослина родини бобових. Стебло прямостояче, мало розгалужене, голе, чотиригранне, заввишки до 150 см. Листки парноперисті, з 4 – 6 великих до 8 см завдовжки, еліптичних або видовжених листочків. Квітки зигоморфні, двостатеві, по 2 – 4 в коротеньких китицях; віночок білий з чорними оксамитними плямами на крильцях. Цвіте у червні – липні. Плід – біб.
На Україні вирощують як кормову і зернову культуру бобову культуру.
Використовують зелене і стигле насіння у вигляді пюре.
Насіння бобів містить білок, незамінимі амінокислоти (аргінін, гістидин, лізин, метіонін та інші), вуглеводи, ліпіди, органічні кислоти, мікро- та макроелементи.
В народній медицині боби використовують як в’яжучий і протизапальний засіб. Корисно вживати при поносах, дизентерії, як засіб від нудоти і кашлю. Боби розтерті і зварені в молоці прикладають при наривах та запаленнях шкіри. Як зовнішній засіб зварені в молоці або воді й розтерті боби прикладають до наривів і шкіри, ураженої різними запальними процесами. Застосовують також настій квіток як косметичний засіб (обмивання обличчя).
Не бажано вживати боби при гострому нефриті, загостренні запальних процесів шлунково-кишкового тракту, при хронічній недостатності кровообігу, подагрі.