Велика трав'яниста двох- iнколи багаторiчна рослина родини селерових. Вся рослина покрита щiльними волосками. Стебло товсте, борозенчасте, до 200 см заввишки. Листки трiйчастi або перистороздiльнi, з яйцепонібими пилчастими сегментами або перистороздiленими частками. Квiтки білі, iнколи червонуватi, зiбранi у великi складнi багатопромененi зонтики. Зав'язь нижня, двогнiздна, в перiод цвiтiння з пушком. Зовнiшнi пелюстки крайових квiток у зонтиках завжди великi. Цвiте у липнi - серпнi. Плоди - двосiм'янка, зворотньояйцевидної форми, при дозрiваннi розпадається на два плоди, якi висять на цiльнiй ниточцi.
Росте в Карпатах на луках, лiсових галявинах, берегах рiчок, насипах бiля дорiг.
Для лiкарських потреб заготовляють кореневище з корінням i траву.
Рослина мiстить ефiрну олiю, фурокумарини.
Галеновi препарати борщівника мають заспокiйливу, протисудомну дiю.
Застосовують при неврозах, епiлепсiї, проносах.
Внутрiшньо - вiдвар кореневища (1 д ложка подрiбненої сировини на 200 мл окропу) приймати по 1 ст ложцi тричі на день.
Слiд пам'ятати, що рослина належить до отруйних. Тому слiд дотримуватись визначених доз, не перебiльшувати. При заготiвлi трави борщiвника мохнатого слiд остерігатися вiд контакту з рослиною (працювати в рукавицях), бо можуть розвинутись важкi опiки шкiри.
Симптоми отруєння: контакт шкiри та слизових оболонок з волосками рослини проявляється опiками.
Лiкування: при утвореннi пухирцiв їх зрiзають, пошкоджену шкiру i слизовi оболонки обробляють розчином калiю перманганату, наносять мазi "Локакортен", "Синалар", синтомiциновий лiнiмент, рани зрошують розчином новокаїну, призначають пов'язки з фурацилiном, мазь Вишневського, антигiстамiннi засоби.