Вiчнозелений кущик родини брусничних. Має довге, пов-зуче кореневище. Стебло прямостояче, галузисте. Листки черговi, обернено-яйцеподібнi або елiптичнi, блискучi. Квiтки правильнi, з буро-рожевим або рожевим дзвоникуватим вiночком. Цвiте у травнi - червнi. Плід - округла яскраво-червона ягода, достигає у липнi - серпнi.
Росте в Карпатах.
Для лiкарських потреб заготовляють листя i плоди. Листя збирають зразу пiсля танення снiгу, до початку цвiтiння, або восени, пiсля плодоношення. Плоди - дозрiлими.
Рослина мiстить фенольнi глiкозиди (арбутин, метиларбутин, мелампсорин, гiдрохiнон), дубильнi речовини, органiчнi кислоти, флавоноїди, вiтамiни, макро- та мікроелементи, барвники.
Галеновi препарати проявляють сечогiнну, цукрознижувальну, антисептичну, в'яжучу, жовчогiнну, солерозчинну активність, мають протипухлинну дiю.
Застосовують при хворобах печiнки, пiєлонефритi, циститi, нирковокам'янiй хворобi, ревматизмi, подагрi, гастритi, цукровому дiабетi, гiпертонiчнiй хворобi, лейкозах, раку шкiри.
Сік п'ють при гiпертонiчнiй хворобi й анемiї по 50 мл тричі на день.
Внутрiшньо - вiдвар листя брусниці (1:10) приймати тричі на день по 2 ст ложки. При нiчному нетриманнi сечi настiй із сумiші ягiд i листя брусницi та трави звiробою (1:1:1; 1 ст ложка сумiшi на 200 мл окропу, 10 хв кип'ятити) приймати настій починаючи з 4-ї год ранку 5 разiв на день по 2 ст ложки.