Гiллястий листопадний колючий кущ родини барбарисових, висотою до 3 м. Листки черговi, цiлiснi. Квiтки правильнi, двостатевi. Цвiте у травнi - червнi. Плід - яскраво-червона довга-стоелiптична ягода.
Росте на узлiссях, по чагарниках, на кам'янистих та гiрських схилах. Широко вирощується як декоративна рослина.
З лiкувальною метою заготовляють коренi, кору, листя i плоди. Кору i корiння заготовляють рано навеснi. Листя - одразу пiсля цвiтiння рослини.
Рослина мiстить алкалоїди, флавоноїди, дубильнi речовини, органiчнi кислоти, ефiрну олiю.
Галеновi препарати барбарису мають заспокiйливу, протизапальну, жовчогiнну, кровоспинну та сечогiнну дiю.
Застосовують настiй, настоянку, свiжий сік при безсоннi, гепатитi, холециститi, набряках, жовчно- i нирковокам'янiй хворобах, гломерулонефритi, пiєлоциститi, атонічних кровотечах пiсля пологiв, кашлi.
Внутрiшньо - сік плодiв по 50 мл перед їдою для стимуляцiї апетиту i як жовчогiнний засiб. Настоянка листя барбарису по 35 крапель тричі на день. Настiй листя (1 ст ложка сировини на 200 мл окропу) приймати по 1 ст ложцi тричі на день.