Дворiчна щетинистоволоса рослина родини шорстколистих. Стебло прямостояче, замолоду просте, пiзнiше - розгалужене, з пониклими пiсля цвiтiння гiлками. Листки черговi, простi, лiнiйно-ланцетнi, цiлокраї. Квiтки двостатевi, правильнi у завiйках; вiночок лійко-колесоподібний, спочатку фiолетовий, а потiм - синiй. Цвiте у травнi - червнi. Плід - горiшок.
Росте на полях, бiля дорiг, на забур'янених мiсцях.
Для лiкарських потреб збирають траву пiд час цвiтiння.
Трава воловика мiстить алкалоїди (циноглосин, холiн), алантоїн, барвники, слиз, глюкоалкалоїд (консолiдин); у насiннi є жирна олiя.
Галеновi препарати воловика мають кровоочисну, потогiнну, пом'якшувальну i сечогiнну дiю.
Застосовують при виразковiй хворобi шлунка i дванадцятипалої кишки, при грипi, кашлi, зубному болю.
Внутрiшньо - настiй трави воловика лікарського (1:10) приймати по 2 ст ложки тричі на день.