Однорiчна трав'яниста рослина родини гречкових. Стебло прямостояче, вiд основи - розгалужене. Листки видовженоланце-топодібні, чергові. Квiтки двостатевi, дрiбнi, зiбранi на верхiвцi стебла у довгу пониклу колосоподібну китицю. Цвiте у липнi - жовтнi. Плід - горiшок.
Росте гірчак багатоквітковий по берегах рiчок, у вологих лiсах, канавах, на луках.
Існує стародавня в'єтнамська легенда про одинокого філо-софа - монаха, який жив окремо від людей на лоні природи. Зовнішньо непривабливий і тілесно слабкий, тому сторонився людей і товариства, особливо жіночого. Відказувався від всього мирського, ця людина знайшла себе у багатому духовному житті, прославляючи Бога.
Одного разу сталося чудо. У легенді говориться, що у сні монаху були послані загадкові відомості про рослину, траву якої, як він пам'ятав, відьми у селах часто використовували для приготування приворожуючого зілля. Отримані знання монахом у сні, торкалися не трави, а коріння і кореневища рослини, які виявилися Горцем багатоквітковим. Із коріння гірчака, який має причудливу форму, філософ робив собі настої і пив їх по декілька разів на день на протязі декількох місяців. Як говориться в легенді скоро сідий монах так помітно помолодів, що зовнішнім вигля-дом (і не тільки!) став походити на молодого чоловіка.
Легенда також говорить, що "волосся філософа стало чорним, як вороняче крило", шкіра пружиниста, м'язи - підтягнуті. Незабаром він женився, і у них народилися діти. Один із синів, бувшого колись мандрівником, і розповів світу цю історію, а за-одно і знання про чудо - траву, яку сьогодні називають у В'єтнамі "Ха ТХУ-о" (що у перекладі із в'єтнамського означає "Голова старця кольору воронячого крила").
Для лiкарських потреб збирають траву гірчака багатоквіткового на початку цвітіння.
Трава гірчака багатоквіткового мiстить вiтамiни, органiчнi кислоти, флавоноїди (гiперозид, iзорамнетин, кверцетин, кемпферол), глiкозиди (полiгопiперин), дубильнi i смолистi речовини, мiнеральнi речовини (Fe, Mn, Mg, Ti, Ag, Se, Cu) та інші сполуки.
Галеновi препарати гiрчака багатоквіткового проявляють антисептичний, знеболюючий, заспокійливий вплив.
Застосовують при кровотечах, вузлуватiй формi зобу, гнiйних ранах, екземi, виразках гомiлки, злоякiсних пухлинах, нервових розладах, передчасному посідінні волосся, тривало незаживаючих ранах.
Внутрiшньо - настiй трави гірчака багатоквіткового (1:10) п'ють по 2 ст ложки тричі на день. Настоянку трави (1:4 на 40% розчинi спирту) приймати по 40 крапель тричі на день при захво-рюваннях щитовидної залози (зоб). Порошок подрiбненої трави вживати по 1 г тричі на день.
Зовнiшньо - свiжий сік трави гірчака багатоквіткового служить для змащування виразок гомiлки. Свiжу подрiбнену траву прикладають до потилицi при головному болю.
Не рекомендується користуватися препаратами гiрчака при гломерулонефритi.