Багаторічна трав’яниста рослина родини зозулинцевих (орхідних). Бульби кулясті. Стебло до 30 см заввишки. Листки лінійно-довгасті; нижні – зближені, тупуваті; верхні – згорнуті навколо стебла, загострені. Квітки двостатеві, неправильні, зібрані в колосовидне суцвіття. Зовнішні листочки оцвітини при основі зрослися краями; шолом тупий; губа трилопатева, при основі – біла з темно-пурпуровими цяточками, далі – фіолетова; шпорка циліндрично-булавовидна, горизонтальна або обернена вгору. Цвіте у травні – червні. Плід – коробочка.
Зозулинець салеповий – рідкісна, зникаюча рослина. Трапляється зрідка на Закарпатті, в Карпатах
Зозулинець гостроверхий рідкісна рослина (занесена до Червоної книги України). Трапляється на Прикарпатті.
Бульбокорені містять слиз (до 50 %), крохмаль (до 27 %), декстрин, пентозани, сахарозу, вітаміни, мікро- та макроелементи і інші речовини.
Для виготовлення галенових лікарських форм використовують вирощені на плантації бульбокорені, які збирають одразу після цвітіння рослини. Заготовляють лише молоді, дочірні бульби, старі бульби викидають. Зібрані бульби добре миють, на 4–5 хв занурюють у киплячу воду, а після цього сушать на відкритому повітрі, або в сушарці при температурі 50–55°. Одержана таким чином сировина називається “бульби салеп” (Tubera Salep). З 10 кг сирих бульб одержують 1 кг сухих. Зберігають у невологих, добре провітрюваних при­міщеннях. Строк придатності – 6 років. Аптеки салеп не відпускають. Заготовляти в місцях зростання категорично заборонено.
Галенові препарати зозулинця салепового проявляють обволікаючий, протизапальний і загальнозмiцнюючий засіб. Вони перешкоджають всмоктуванню шкідливих речовин з шлунково-кишкового тракту. Як обволікаючий і протизапальний засіб салеп призначають при гострих і хронічних захворюваннях дихальних шляхів та при запаленні шлунково-кишкового тракту.
Ефективним є використання салепу при бронхітах, гастроентеритах, колітах і виразковій хворобі. Слиз салепу п’ють при отруєнні, щоб затримати всмоктування отрути.
Застосовують у вигляді слизу перорально і в клізмах. Дійовим засобом вважається салеп при загальному виснаженні організму, зумовленому тривалими кровотечами, фізичною і розумовою перевтомою й туберкульозом та при імпотенції.
Порошок старих бульб вважався абортивним і протизаплідним засобом, а також засобом, що регулює місячні. Настій трави вважався сечогінним, потогінним і гіпотензивним засобом. У народній медицині насіння використовували при епілепсії.
Внутрішньо – використовують слиз (Mucilago Salepi) – 2 г порошку салепу ошпарюють 200 мл окропу, збовтують 10–15 хв і приймають по 1 чайній або десертній ложці 2–3 рази на день до їди. Приготовлений слиз зберігають у холодильнику.