Б агаторічна трав’яниста рослина родини зозулинцевих (орхідних). Бульби овальні. Стебло порож­нисте, 18–30 см заввишки. Листків 3–6, вони лінійно-ланцетні, жолобчасті, від основи до верхівки поступово звужені, гострі, спрямовані вгору. Квітки неправильні, бузково-пурпурові, зібра­ні в рідкий колос; листочки оцвітини довгасті, тупі, з трьома жилками, а бокові відхилені назад; губа трилопатева, бокові лопаті значно більші за середню (іноді губа дволопатева); шпорка пряма, циліндрична, коротша за зав’язь, горизонтальна або іноді косо спрямована вгору. Цвіте у травні-червні. Плід – коробочка.
Зозулинець болотний рідкісна рослина. Трапляється на Закарпатті, на вологих трав’яни­стих місцях, на луках і болотах. Занесена до Червоної книги України.
Бульбокорені мі­стять слиз (до 50 %), крохмаль (до 27 %), декстрин, пентозани, сахарозу, вітаміни, мікро- та макроелементи і інші речовини.
Для виготовлення галенових лікарських форм та з лікувальною ме­тою використовують вирощені на плантації бульбокорені зозулинця болотного, які збирають одразу після цвітіння рослини. Заготовляють лише молоді, дочірні бульби зозулинця болотного, старі бульби викидають. Зібрані бульби добре миють, на 4–5 хв занурюють у киплячу воду, а після цього сушать на відкритому повітрі, або в сушарці при температурі 50–55°. Одержана та­ким чином сировина називається “бульби салеп” (Tubera Salep). З 10 кг сирих бульб одержують 1 кг сухих.
Зберігають у невологих, добре провітрюваних приміщеннях.
Строк придатності – 6 років. Аптеки салеп не відпускають.
Зозулинець болотний заготовляти в місцях зростання категорично заборонено.
Галенові препарати зозулинця мають добрий обволікаючий, протизапальний і загальнозмiцнюючий засіб. Вони пе­решкоджають всмоктуванню шкідливих речовин з шлунково-кишкового тракту. Як обволікаючий і протизапальний засіб салеп призначають при гострих і хронічних захворюваннях дихальних шляхів та при запаленні шлунково-кишкового тракту. Ефективним є використання салепу при бронхітах, гастроентеритах, колітах і виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки. Слиз салепу п’ють при отруєнні, щоб затримати всмоктування отрути.
Застосовують у вигляді слизу перорально і в клізмах. Дійовим засобом вважається салеп при загальному виснаженні організму, зумовленому тривалими кровотечами, фізичною і розумовою перевтомою й туберкульозом та при імпотенції.
Порошок старих бульб зозулинц вважався абортивним і протизаплідним засобом, а також засобом, що регулює місячні. Настій трави вважався сечогінним, потогінним і гіпотензивним засобом. У народній медицині використовують насіння зозулинця болотного при епілепсії.
Внутрішньо – використовують слиз (Mucilago Salepi) – 2 г порошку салепу ошпарюють 200 мл окропу, збовтують 10–15 хв і приймають по 1 чайній або десертній ложці 2–3 рази на день до їди. Приготовлений слиз зберігають у холодильнику.