Багаторічна трав’яниста рослина родини зозулинцевих (орхідних). Кореневі бульби цілісні, кулясті. Листки чергові, вузько-ланцетні, до верхівки стебла поступово зменшуються в розмірі. Квітконосне стебло до 40 см заввишки закінчується густим пірамідальним суцвіттям з дуже зигоморфними двостатевими пурпурово-червоними квітками з тонкою звислою шпоркою 13–14 мм завдовжки. Цвіте у червні – липні. Плід – коробочка.
Зозулинець гостроверхий рідкісна рослина (занесена до Червоної книги Укра­їни). Трапляється на Прикарпатті.
Бульбокорені містять слиз (до 50 % ), крохмаль (до 27 %), декстрин, пентозани, сахарозу, вітаміни, мікро- та макроелементи і інші речовини.
Для виготовлення галенових лікарських форм використовують вирощені на плантації бульбокорені, які збирають одразу після цвітіння рослини. Заготовляють лише молоді, дочірні бульби, старі бульби викидають. Зібрані бульби добре миють, на 4–5 хв занурюють у киплячу воду, а після цього су­шать на відкритому повітрі, або в сушарці при температурі 50–55°. Одержана та­ким чином сировина називається “бульби салеп” (Tubera Salep). З 10 кг сирих бульб одержують 1 кг сухих. Зберігають у невологих, добре провітрюваних приміщеннях. Строк придатності – 6 років. Аптеки салеп не відпускають. Заготовляти в місцях зростання категорично заборонено.
Галенові препарати зозулинця гостроверхого мають добрий загальнозмiцнюючий, обволікаючий, протизапальний засіб. Вони пе­решкоджають всмоктуванню шкід­ливих речовин з шлунково-кишкового тракту. Як обволікаючий і протизапальний засіб салеп призначають при гострих і хронічних захворюваннях дихальних шляхів та при запаленні шлунково-кишкового тракту (гастрит, ентерит, виразкова хвороба).
Ефективним є використання салепу при бронхітах, гастроентеритах, колітах і виразковій хворобі. Слиз салепу п’ють при отруєнні, щоб затримати всмоктування отрути.
Зозулинець гостроверхий застосовують у вигляді слизу перорально і в клізмах. Дійовим засобом вважається салеп при загальному виснаженні організму, зумовленому тривалими кровотечами, фізичною і розумовою перевтомою й туберкульозом та при імпотен­ції.
Порошок старих бульб вважався абортивним і протизаплідним засобом, а також засобом, що регулює місячні. Настій трави вважався сечогінним, потогінним і гіпотензивним засобом. У народній медицині використовують насіння при епілепсії.
Внутрішньо – використовують слиз (Mucilago Salepi) – 2 г порошку салепу ошпарюють 200 мл окропу, збовтують 10–15 хв і приймають по 1 чайній або десертній ложці 2–3 рази на день до їди. При­готовлений слиз зберігають у холодильнику.