Багаторічна трав’яниста рослина родини півникових. Має подвійну бульбоцибулину, оточену тонковолокнистою з паралельними волокнами оболонкою. Стебло прямостояче, просте, облистнене до 100 см заввишки. Нижні листки – піхвові, лускоподібні; стеблові – лінійно-мечоподібні, на верхівці загострені, в кількості 4 – 5, з яких 1 – 3 верхівкові вкорочені; нижній найщирший. Квітки в кількості 5 – 12 зібрані в однобічний негустий колос; оцвітина шести роздільна, неправильна, до 30 см завдовжки, рожево-лілова. Цвіте у червні – серпні. Плід коробочка.
Росте на території Закарпаття в листяних і мішаних лісах, у рідколіссях, на галявинах, на вологих та заболочених луках. Занесена до Червоної книги України.
З лікувальною метою використовують листя і бульбоцибулини з яких готують галенові препарати.
Листя касариків черепи частих містять значну кількість аскорбінової кислоти, мікро- та мікроелементи, у квітках – антоціани. Бульбоцибулини містять слизисті речовини. Рослина потребує більш детального вивчення.
В народній медицині косарики черепи часті використовують як болетамувальний, лактогенний, високо вітамінний та як обволікувальний засіб. Як вітамінний засіб використовують настій листя косариків, а приготовленою з нього настойкою розтираються при ревматизмі. Настій бульб п’ють при алергії, золотусі, захворюваннях нирок і сечовивідних шляхів та для стимуляції виділення молока у матерів-годувальниць. Подрібнені бульби прикладають до ран та виразок для швидшого вилікування.
Внутрішньо – настій бульб (1 д ложка сировини на 300 мл окропу, настоюють 2 год) по 1 ст ложці 4 рази на день.