|
|
| |
|
|
Ўкiра
завжди Ї вiдображенн¤м внутрiшнього стану органiзму. √арна, гладенька,
¤к оксамит шкiра може бути тiльки у здоровоњ людини. јле навiть при здоров'њ органiзму шкiра, особливо обличч¤, шињ, рук з вiком змiнюЇтьс¤, старiЇ. ÷ей процес можна тимчасово вiддалити, ¤кщо дотримуватись вiдповiдних правил догл¤ду за шкiрою, режиму рацiонального харчуванн¤, чергувати працю i вiдпочинок. ƒегенеративнi змiни шкiри зумовленi зниженн¤м ≥з вiком к≥лькост≥ жiночих статевих гормонiв (естрогенiв). ¬раховуючи це, пацiЇнтам ≥з передчасним старiнн¤м шкiри можемо рекомендувати рослиннi естрогени у вигл¤дi галенових препаратiв таких ¤к наст≥й шишок хмелю (1 ч ложка сировини на 200 мл окропу, настоювати 30 хв, приймати по 100 мл на нiч) або насто¤нка хмелева (1:5, на 70 % розчинi спирту, приймати по 40 крапель трич≥ на день). –ослиннi естрогени мiст¤тьс¤ також у лист≥ шавлiњ, препарати ¤коњ призначають у вигл¤дi настою (1 ч ложка сировини на 200 мл окропу, настювати 30 хв, приймати по 1 ст ложцi кожнi 3 години). ћожна використовувати лист¤ кропиви дводомноњ або жалкоњ у вигл¤дi настою (1 д ложка сировини на 200 мл окропу, настоювати прот¤гом 30 хв, приймати по 1 ст ложцi 4 рази на день) або рiдкий екстракт кропиви по 30 крапель 4 рази на день за 30 хв до њди на прот¤зi 20 днiв (обов'¤зково при цьому робити контроль протромбiнового iндексу). ƒл¤ посиленн¤ продукцiњ ендогенних гормонiв можна використати препарати рослин, що покращують кровообiг органiв малого тазу: с≥к алое по 1 ч ложцi трич≥ на день за 30 хв до њди; лист¤ петрушки, пастернаку у вигл¤дi салатiв з рослинною олiЇю; вiдвар насiнн¤ подорожника, корiнн¤ любистку (1:10), але слiд пам'¤тати, що вагiтним i жiнкам з фiбромiомою не можна њх призначати. ѕрепарати петрушки i пастернаку не застосовують при пiдвищенiй чутливостi до сон¤чного свiтла (фотодинамiчна дi¤). ѕроцеси старiнн¤ шкiри гальмують де¤кi вiтамiни, що мiст¤ть рослини шипшина, смородина чорна, свiжа капуста та iншi. ÷iнним джерелом дл¤ виготовленн¤ галенових препарат≥в Ї лимонник китайський, ех≥наце¤ та родiола рожева, ¤кi над≥лен≥ тонiзуючим ефектом (нормалiзують загальний стан органiзму, пiдвищують розумову i фiзичну працездатнiсть). ѕiд час стресових реакцiй, в органiзмi посилюЇтьс¤ видiленн¤ адреналiну, ¤кий призводить до зношенн¤ органiзму. Ћимонник китайський та родiола рожева спри¤ють зменшенню продукцiњ адреналiну, нормалiзують дi¤льнiсть залоз внутрiшньоњ секрецiњ, стимулюють утворенн¤ бiлкiв, ферментiв. Ўвидке старiнн¤ шкiри вiдбуваЇтьс¤ у людей, ¤кi страждають захворюванн¤ми печiнки, шлунково-кишкового тракту (дл¤ профiлактики в такому раз≥ використовують галеновi препарати, що нормалiзують функцiњ вiдповiдних систем). ƒл¤ очистки жирноњ шкiри п≥сл¤ вмиванн¤ з милом обличч¤ протирають насто¤ми, вiдварами або соками рослин. Ќайкраще дл¤ цього п≥дход¤ть: наст≥й трави хвоща польового (1 ст ложка сировини на 200 мл окропу, настоювати 30 хв); свiже лист¤ алое (30 г подрiбнити до кашки, залити 150 мл кип'¤ченоњ теплоњ води, настоювати 2 год, процiдити); вiдвар трави звiробою (20 г висушеноњ трави залити 200 мл окропу, кип'¤тити на вод¤нiй банi 10 хв, процiдити) дл¤ протиранн¤ шк≥ри обличч¤. ћожуть бути використанi також насто¤нки трави звiробою, квiток висилька синього, нагiдок, розведенi водою (1:1); свiжий с≥к подорожника. якщо шк≥ра суха з ¤вищами подразненн¤, то корисними будуть протиранн¤ настоЇм кв≥т≥в ромашки. Ќасто¤нкою ог≥рковою (200 г св≥жих натертих на тертц≥ ог≥рк≥в, вичавити с≥к, залити 200 мл гор≥лки, настоювати 12 дн≥в, проц≥дити) протирають шк≥ру обличч¤ вранц≥ й увечер≥. ѕом'¤кшуЇ й живить суху шк≥ру св≥жий або консервований березовий с≥к (100 мл св≥жого соку консервують 20 мл етилового спирту). ¬икористовують ≥ наст≥й сухих березових бруньок (1 ст ложка сировини на 200 мл окропу, настоювати 45 хв, проц≥дити) ¤ким протирають обличч¤ вранц≥ й увечер≥. ƒобрий ефект даЇ наст≥й ≥з лист¤ подорожника, кв≥т≥в ромашки, календули (наг≥дки), пелюсток тро¤нд, трави череди трирозд≥льноњ, материнки, кукурудз¤них приймочок, суцв≥ть хмелю, вз¤тих пор≥вну. ƒобре вимиту шк≥ру обличч¤ протирають настоЇм сум≥ш≥ цих рослин (насто¤них 60 хв), проц≥джують ≥ застосовують дл¤ протирань сухоњ шк≥ри вранц≥ й увечер≥. ≈фективним при передчасному старiннi шкiри Ї гар¤ч≥ компреси ≥з насто¤ми шишок хмелю, лист¤ шавлiњ, квiток липи, ромашки (1:1:1:1) з додаванн¤м 1% насто¤нки лимонника китайського або екстракту елеутерокока (беруть 5 шарiв марлi опускають у гар¤чий наст≥й цих рослин, злегка в≥джимають i накладають на попередньо очищене обличч¤. ѕо охолодженн≥ компресу процедуру повторюють. ѕiсл¤ гар¤чого компресу шкiру треба сполоснути холодною водою, можна змастити кремом). ращого ефекту дос¤гають при застосуваннi гар¤чо-холодних компресiв з описаними вище насто¤ми трав. «ак≥нчують процедуру холодним компресом. √ар¤чий компрес тримають 3 хвилини, холодний - дек≥лька секунд. |
|
|
|
Ќа сучасному етеап≥ вважають, що екзема,
атип≥чний дерматит в≥днос¤тьс¤ до захворювань нервово-алерг≥чних, њх можуть
викликати, а пот≥м ≥ п≥дтримувати р≥зн≥ екзогенн≥ та ендогенн≥ алергени.
ѕроцеси сенсиб≥л≥зац≥њ та ≥мунодепрес≥њ у хворих екземою та нейродерм≥том
розвиваютьс¤ на фон≥ функц≥ональних зрушень центральноњ нервовоњ системи
та вегетовазодистон≥њ. Ѕагаточисленн≥ досл≥дженн¤ показали, що при алергодерматозах розвиваютьс¤ функц≥ональн≥ порушенн¤ в г≥поталамо-наднирниковоњ системим, поступово виснажуЇтьс¤ д≥¤льн≥сть кори наднирник≥в, виникаЇ дисфункц≥¤ щитовидноњ залози (част≥ше функц≥¤ њњ п≥двищена, р≥дше - знижена) ≥ статевих залоз; порушуютьс¤ обм≥нн≥ процеси ≥ д≥¤льн≥сть р≥зних внутр≥шн≥х орган≥в. ѕроблема л≥куванн¤ алерг≥чних захворювань шк≥ри на даному етап≥ Ї надзвичайно актуальною ≥ складною. ƒосл≥ди л≥куванн¤ алергодерматоз≥в п≥дтверджують, що краще призначати ¤кщо Ї можлив≥сть, натуральн≥ л≥карськ≥ препарати, н≥ж синтетичн≥. ÷е стосуЇтьс¤ заспок≥йливих, жовчог≥нних, сечог≥нних, протизапальних, де¤ких протиалерг≥чних засоб≥в. Ќав≥ть в гострий пер≥од важкорозповсюдженого дерматиту використанн¤ т≥льки рослинних л≥карських засоб≥в може забезпечити л≥кв≥дац≥ю гострого процесу. «астосуванн¤ ф≥тотерап≥њ в комплексному л≥куванн≥ хворих цього проф≥лю не виключаЇ призначенн¤ синтетичних л≥карських засоб≥в. ‘≥тотерап≥¤ зменшуЇ поб≥чн≥ ¤вища синтетичних препарат≥в ≥ забезпечуЇ б≥льш ст≥йкий л≥кувальний ефект. ¬ ¤кост≥ л≥карських рослинних препарат≥в, ¤к≥ волод≥ють протиалерг≥чними, протисвербл¤чими, нормал≥зуючими функц≥ю кори наднирник≥в властивост¤ми, можно рекомендувати сл≥дуюч≥ л≥карськ≥ рослини. “раву череди трирозд≥льноњ, ф≥алки трикол≥рноњ, ромашки л≥карськоњ, кв≥ти бузини чорноњ, лист¤ смородини чороноњ, полину г≥ркого у вигл¤д≥ настою всередину. ¬ ¤кост≥ протисвербл¤чоњ та протиалерг≥чноњ д≥њ рекомендовано наст≥й або в≥двар трави чебрец¤ (5 ч ложок на 200 мл окропу) пити по 1 ст ложц≥ трич≥ на день, трави верон≥ки л≥карськоњ. ƒл¤ нормал≥зац≥њ ≥мунноњ системи орган≥зму, д≥¤льност≥ залоз внутр≥шньоњ секрец≥њ, в ¤кост≥ адаптоген≥в використовують наст¤нку елеутерококка, лимонника китайського женьшен¤, ех≥нацењ пурпуровоњ. ѕри набр¤ках дл¤ зменшенн¤ мокрих м≥сць пошкодженоњ шк≥ри рекомендовано сечог≥нн≥ рослинн≥ засоби: плоди ¤л≥вц¤, нирковий чай, нас≥нн¤ петрушки, хвощ польовий, кв≥ти василька синього у вигл¤д≥ настоњв дл¤ прийому всередину всередину. ¬ ¤кост≥ седативних рослинних препарат≥в доц≥льно призначити сл≥дуюч≥: кор≥нь та кореневище валер≥ани, траву материнки, собачоњ кропиви, астрагалу хлопунц¤, кадила мел≥солистого, дерев≥ю, зв≥робою, лист¤ м'¤ти, мел≥си, кропиви, буквиц≥ л≥карськоњ. якщо екзема або нейродерм≥т супроводжуЇтьс¤ осередками фокальноњ ≥нфекц≥њ або шк≥рний процес ускладнюЇтьс¤ п≥одерм≥Їю, в таких випадках використовують рослинн≥ препарати з протизапальними, антисептичними властивост¤ми: трава зв≥робою, кв≥ти наг≥док л≥карських, лист¤ шавл≥њ, оман високий, кв≥ти ромашки, медуаки л≥карська, кадило мел≥солисте, чебрець, материнка л≥карська, кульбаба, подорожник, кора дуба, череда трирозд≥льна. |
|
|
|
ѕсор≥аз - одно ≥з часто хрон≥чних
захворювань, ¤к≥ часто зустр≥чаютьс¤. ѕри псор≥аз≥ зустр≥чаЇтьс¤ пригн≥ченн¤
симпато-адреналовоњ системи ≥ системи г≥поф≥з - кора наднирник≥в, що призводить
до зменшенн¤ утворенн¤ кейлона (речовина, ¤ка пригн≥чуЇ м≥тотичну активн≥сть
еп≥дермальних кл≥тин), а з ≥ншого боку, спостер≥гаЇтьс¤ активац≥¤ процес≥в,
що посилюють прол≥ферац≥ю тканин, а саме еп≥тел≥ального фактора росту.
¬становлено, що на активац≥ю еп≥тел≥ального фактора тосту впливаЇ зниженн¤
к≥лькост≥ кейлона, глюкокортикоњд≥в, адренал≥ну, простагландин≥в та ≥нших
ф≥з≥олог≥чно активних речовин. ” хворих псор≥азом функц≥¤ кори наднирник≥в
поступово виснажуЇтьс¤, з часом розвиваЇтьс¤ г≥покортицизм. ¬ результат≥
швидкого ≥ безпор¤дного под≥лу кл≥тин базального шару порушуютьс¤ внутр≥шньокл≥тинн≥
процеси у кл≥тин≥ ≥ процеси кератизац≥њ. ѕри псор≥аз≥ ви¤влен≥ патогенетичн≥ зрушенн¤ в обм≥н≥ б≥лк≥в, вуглевод≥в, л≥п≥д≥в, електрол≥т≥в. ћетоди л≥куванн¤ псор≥азу на сучасному етап≥ включають комплексн≥ засоби л≥куванн¤ а саме: адаптогени, антиоксиданти, седативн≥, протизапальн≥ та ≥нш≥ ф≥топрепарати. ≈фективними в л≥куванн≥ псор≥азу Ї застосуванн¤ всередину: насто¤нка арал≥њ, елеутерококк, женьшень, ех≥наце¤, кв≥тки наг≥док, ромашка л≥карська, кадило мел≥солисте, кропива собача, валер≥ана л≥карська, мел≥са л≥карська, материнка, кульбаба, подорожник, ф≥алка трикол≥рна, плоди шипшини, лист¤ суниц≥, омела б≥ла, мильн¤нка л≥карська, лист¤ ¤фин, лист¤ гор≥ха волоського, кор≥нн¤ лопуха, трава астрагалу. ћ≥сцево можуть бути використован≥ насто¤нку софори ¤понськоњ, наст≥й бузини трав'¤нистоњ, св≥жий с≥к калини, трава чистот≥лу, реп'¤шок звичайний, плоди ¤л≥вцю, кор≥нь любистка, трава хвил≥вника. |
| © GrigaDesign 2000-2009, креатив та реал≥зац≥¤ |
|
 |