Багаторічна трав’яниста рослина з довгасто-овальними бульбами родини зозулинцевих (орхідних). Стебло до 65 см заввишки, пря­мостояче, гранчасте, при основі – з 1–3 перетинчастими ланцетни­ми піхвами. Прикореневі листки еліптичні, зближені, тупі, звуже­ні в короткий черешок; стебло­ві – дрібні, ланцетні, гострі. Квіт­ки неправильні, двостатеві, зеле­наво-білі, без запаху, в рідких вер­хівкових китицях; губа лінійна, тупа, шпорка тонка, на кінці бу­лавоподібно-потовщена, удвоє дов­ша за зав’язь. Цвіте у червні–липні. Плід – коробочка.
Рідкісна рослина. Трапляється досить часто – в Карпатах в соснових, листяних і мішаних лісах по ча­гарниках. Занесена до Червоної книги України.
Заготівля і зберігання, хімічний склад, фармакологічні властиво­сті і використання, лікарські фор­ми і застосування – усе так, як у статті Любка дволиста.