Багаторічна трав’яниста шорстка рослина родини айстрових. Стебло прямостояче, біля основи висхідне до 100 см заввишки. Листки чергові, цілісні, від еліптичних до яйцевидно-ланцетних, гоструваті або короткозагострені. Квітки лілово-пурпурові, в кошиках, розміщених по 1 – 2 на кінцях стебла; крайові квітки лійкоподібні, неплідні, серединні трубчасті, двостатеві. Цвіте у червні – вересні. Плід – сім’янка.
Волошка лучна росте на луках, лісових галявинах, по узліссях і чагарниках.
Для виготовлення галенових препаратів використовують траву або окремо кошики, заготовлені під час цвітіння рослини.
Трава волошки лучної містить вітаміни (особливо багато кислоти аскорбінової до 120 мг%), дубильні речовини, ксантоглікозид – центаурин, мікро- та мікроелементи.
Галенові препарати волошки лучної проявляють жовчогінні, знеболюючі, протизапальні та сечогінні властивості. Використовують настій при хворобах серця, головних і шлункових болях, жовтяниці, водянці, затримці менструаціїю Зовнішньо використовують настій кошиків волошки лучної при екземі, для купання дітей при діатезі. Розпарену траву прикладають до болючих ділянок тіла (розтягу м’язів та сухожилків).
Внутрішньо – настій трави (2 чайні ложки сировини на 200 мл окропу, настоюють 2 год) пити по 1 ст ложці 4 рази на день.
Зовнішньо – свіжу траву волошки лучної обливають окропом, загортають у марлю і прикладають до уражених місць.