Багаторічна трав'яниста гола рослина родини жовтецевих. Стебло м'ясисте, прямостояче або висхідне, просте або вгорі розгалужене до 50 см заввишки. Листки чергові, темно-зелені, блискучі, зарубчасті, іноді цілісні; нижні - великі, округло-серцевидні, довго черешкові; середні і верхні - менші, коротко черешкові або майже сидячі. Квітки двостатеві, великі, правильні, на довгих квітконіжках у пазухах при квіткових листків; оцвітина пелюсткоподібна, з 5 або багатьох золотаво-жовтих листочків. Цвіте у квітні - травні. Плід - листянка.
Росте по всій території України на болотах і вологих місцях.
Галенові препарати виготовляють із трави, яку заготовляють під час цвітіння рослини.
Трава калюжниці болотяної містить сапоніни, дубильні речовини, лактони, алкалоїди, флавоноїди, вітаміни, мікро- та мікроелементи.
У народній медицині і в гомеопатії препарати калюжниці болотяної використовують зовнішньо як протизапальний і знеболюючий засіб при опіках, ранах, забиттях, ревматизмі, нейродерматитах, екземі. Свіжий сік рослини спричиняє на шкірі пухирці, тому слід бути обережними. Внутрішньо в малих дозах настій трави використовують при бронхітах, коклюші, бронхіальній астмі, анемії, цинзі, набряках.
Внутрішньо - настій трави калюжниці болотяної (5 г сировини на 200 мл окропу настояти 40 хв). Пити по 1 ст ложці тричі на день.
Зовнішньо - 2 ст ложки калюжниці болотяної загортають у марлю, занурюють в окріп і прикладають до уражених ділянок тіла.