![]() |
|
|
Ћ≥куванн¤
травами - одна ≥з пров≥дних ланок народноњ медицини - маЇ дек≥лька основних
напр¤мк≥в: китайська медицина, сх≥дно-≥нд≥йська медицина, африканське
≥ Ївропейське травол≥куванн¤, а також л≥карськими рослинами, ¤к≥ ростуть
в —получених Ўтатах јмерики. јлкалоњди - орган≥чн≥
речовини, ф≥з≥олог≥чно та фармаколог≥чно активн≥. јлкалоњди утворюютьс¤
при метабол≥зм≥ ам≥нокислот. «агальною дл¤ вс≥х алкалоњд≥в Ї на¤вн≥сть
азотноњ групи в молекул≥. |
Ћ≥карськ≥
рослини в л≥куванн≥ серцево-судинних захворювань |
јтеросклероз.
√л≥д колючий волод≥Ї багатосторонньою д≥Їю. «нижуЇ артер≥альний тиск,
покращуЇ сон, впливаЇ на серцевий м'¤з, зн≥маЇ спазми коронарних та
мозкових судин, посилюЇ кровоплин, зменшуЇ головокруж≥нн¤, задишку. ¬≥двар кв≥т≥в (1 ст ложка сировини на 200 мл окропу, насто¤ти 20 хв, пити перед њжею по 1/2стакана трич≥ на день). ¬≥двар плод≥в (20 г сухих ¤г≥д залити 200 мл окропу, прокип'¤тити 15 хв, пити перед њжею ≥ на н≥ч по 1/2 стакана на прийом). ¬ерес звичайний (трава з кв≥тами), покращуЇ роботу серц¤, зн≥маЇ спазми коронарних та мозкових судин, заспокоюЇ нервову систему (1 ст ложку сировини залити 500 мл окропу, кип'¤тити 20 хв, насто¤ти 2 год, пити ¤к чай. ћел≥са л≥карська в сум≥ш≥ з кипр≥Їм, зв≥робоЇм, собачою кропивою та лист¤м берези по 10 г кожного. ќдну ст ложку сум≥ш≥ залити 200 мл окропу, насто¤ти 20 хв, пити ¤к чай. Ўипшина (плоди). 2 ст ложки сировини залити 1 л окропу в термос≥, насто¤ти на прот¤з≥ ноч≥, приймати по 1/2 стакана дв≥ч≥ на день. √речка пос≥вна. 1 ст ложку кв≥т≥в залити 500 мл окропу, насто¤ти 2 год. ѕриймати 1/2 стакана трич≥ на день. „асник - св≥же лист¤ або 2 - 3 зубки часнику вживати щоденно до њж≥. ÷ибул¤ (сум≥ш соку цибул≥ та меду пор≥вну) вживати по 1 ст ложц≥ трич≥ на день. «а годину до њж≥ або 2 години п≥сл¤ њж≥ прот¤гом двох м≥с¤ц≥в, перерва 2 тижн≥, ≥ знову курс повторюють. онюшина дика (10 г кв≥т≥в на 200 мл окропу, в≥дварити на прот¤з≥ 20 хв, насто¤ти 2 год, пити по 1 ст ложц≥ 4 рази на день. „орнопл≥дна горобина м≥стить значну к≥льк≥сть йоду, в≥там≥ни та ≥нш≥ сполуки, ¤к≥ мають позитивну д≥ю при атеросклероз≥, зоб≥, г≥пертон≥чн≥й хвороб≥, стенокард≥њ, аритм≥¤х та ≥нших захворюванн¤х. √≥пертон≥чна хвороба. Ѕрусниц¤ звичайна. ≤з свжих ¤г≥д готують с≥к, пити по 50 мл 4 рази на день. ¬алер≥ана л≥карська. ¬≥двари, настоњ, насто¤нки, порошок - приймати на день 4 рази. √л≥д колючий. ¬≥двар сухих кв≥т≥в (2 ст ложки сировини на 200 мл окропу, варити 10 хв, пити по 1 ст ложц≥ 4 рази на день). ћалина (сум≥ш плод≥в малини або лист¤, трава метеринки, кв≥ти липи, лист¤ п≥дб≥лу, подорожника, б≥лоњ берези, хвоща польового, нас≥нн¤ укропу, плоди шипшини вз¤тих пор≥вну - 2 ст ложки сум≥ш≥ залити 400 мл окропу, ки'тити 15 хв, насто¤ти 30 хв, проц≥дити ≥ пити по 1/2 стакана трич≥ на день. „асник - св≥же лист¤ або 2 - 3 зубки вживати щоденно. артопл¤ печена в "мундирах" корисна Ї поставщиком солей кал≥ю, або картопл¤ний с≥к пити по 50 мл трич≥ на день. онюшина лучна (1 ст ложку суцв≥ть залити 200 мл окропу, насто¤ти 30 хв, пити по 1/2 стакана трич≥ на день. Ѕур¤к червоний, коренеплоди в р≥зних видах до столу. Ѕур¤ковий с≥к з медом (пор≥вну), пити по 1 ст ложц≥ 5 раз≥в на день. —мородина чорна (в≥двар сушених плод≥в або лист¤ 2 ст ложки сировини залити 200 мл коропу, кип'¤тити 15 хв, насто¤ти 1 год. ѕити 4 рази по 1/2 стакана на день. √оробина чоронопл≥дна (¤годи або лист¤ 2 ст ложки залити 200 мл окропу, варити 10 хв, насто¤ти 20 хв), пити по 1/2 стакана 4 рази на день. —≥к горобини чорнопл≥дноњ пити по 50 мл 4 рази на день. |
Ћ≥карськ≥
рослин в л≥куванн≥ захворювань дихальноњ системи |
Ѕронх≥т.
ѕри сильному кашл≥ доц≥льно пити в≥двар молока з плодами ≥нжиру (на
100 мл молока 20 г плод≥в). артопл¤не п'юре, зроблене на значн≥й к≥лькост≥ молока спри¤Ї зн¤ттю бронхоспазму. —≥к моркви та редьки пор≥вну зм≥шати з молоком або медовим напоЇм (половина соку ≥ половина напою або молока), пити по 2 ст ложки трич≥ на день. —≥к редьки з медом (на смак) по 1 - 2 ст ложки трич≥ на день. —≥к цибул≥ з медом (на 50 мл соку додати 100 мл меду) насто¤ти 2 доби, пити по 1 ст ложц≥ трич≥ на день. —в≥жий березовий або кленовий с≥к пор≥вну з молоком пити трич≥ на день. ћолод≥ смереков≥ бруньки (3 ст ложки сировини на 500 мл окропу, насто¤ти 30 хв). ѕриймати по 1 ст ложц≥ трич≥ на день. „асник в любом≥ вигл¤д≥ (св≥ж≥ листки, зубц≥ часнику або часникова ол≥¤) вживають при захворюванн¤х дихальноњ системи. Ѕронх≥альна астма. в≥ти бузини чорноњ, трава рос¤нки, лист¤ подорожника, трава ф≥алки - вз≥тих пор≥вну. 2 ст ложки сум≥ш≥ заливають 200 мл окропу, насто¤ти 2 год, випити ¤к чай в три прийоми. ќман високий (кор≥нь), трава ф≥алки, чебрец¤, п≥дб≥лу, плоди ан≥су по 20 г кожного. 2 ст ложки сум≥ш≥ залити 500 мл окропу, насто¤ти 2 год, пити ¤к чай прот¤гом дн¤. Ќас≥нн¤ ан≥су (15 г залити 200 мл окропу, насто¤ти 2 год, пити по 1 ст ложц≥ трич≥ на день за 30 хв до њж≥. Ѕузок звичайний (лист¤ бузка, з≥бран≥ п≥д час цв≥т≥нн¤. 1 ст ложку сировини залити 200 мл окропу, насто¤ти 2 год) пити по 1 ст ложц≥ 4 рази на день. ћалина л≥сова (в≥двар кор≥нн¤, з≥браного в пер≥од цв≥т≥нн¤ 50 г залити 500 мл окропу, кип'¤тити 50 хв, проц≥дити ≥ пити по 1/2 стакана раз на день. |
«ахворюванн¤
шлунково-кишкового тракту |
√астрит.
—≥к алое пити по 2 ч ложки дв≥ч≥ на день за 30 хв до њж≥. урс л≥куванн¤
1 - 2 м≥с¤ц≥. ≈фективним в л≥куванн¤ гастриту Ї сум≥ш виготовлена з соку алое, бджолиного меду та вина " агор" або домашнього червоного вина (150 мл соку, 200 г меду ≥ 500 мл вина насто¤ти прот¤гом 12 дн≥в в темному прохолодному м≥сц≥) пити по 1 ст ложц≥ трич≥ на день за 30 хв до њж≥ ≥ 1 ст ложку на н≥ч. урс л≥куванн¤ 1 м≥с¤ць, п≥сл¤ цього перерва 1 м≥с¤ць. „ерез м¤с¤ць курс можна повторити. ѕрот¤гом року можна провести 3 курси л≥куванн¤. “рава спорошу - 4 частини, трава золототис¤чника - 4 частини, лист¤ м'¤ти - 2 частини, кор≥нь ањра - 2 частини, нас≥нн¤ кмину - 1 частину, лист¤ подорожнику - 8 частин. 3 ст ложки сум≥ш≥ залити 1 л окропу, насто¤ти в термос≥ прот¤гом доби. ѕити натще 1 стакану в≥двару, прот¤гом дн¤ по 1/2 стакана дв≥ч≥ на день. —униц¤ л≥сова (1 ст ложку сум≥ш≥ лист¤ та кор≥нн¤ залити 400 мл холодноњ прокип'¤ченоњ води, насто¤ти прот¤гом 10 год, проц≥дити. ѕити по 1/2 стакана щоденно. “рава дерев≥ю - 2 частини, трава зв≥робою - 2 частини, кв≥тки ромашки - 2 частини, трава чистот≥лу - 1 частина. (1 ст ложку сум≥ш≥ залити 200 мл окропу, насто¤ти 30 хв, проц≥дити. ѕити по 1/2 стакана 4 рази на день. ѕри п≥двищен≥й кислотност≥ шлункового соку. ћорковний с≥к перед њжею (можна споживати сиру моркву). Ћист¤ м'¤ти, трава дерев≥ю, зв≥робою, подорожника - по 2 частини, нас≥нн¤ кропу 1/4 частина. 1 ст ложку сум≥ш≥ заливають 200 мл окропу насто¤ти 30 хв. ѕити по 1/2 ст ложц≥ трич≥ на день до њж≥. —≥к подорожника по 1 ч ложц≥ 4 рази на день. ѕри знижен≥й кислотност≥ шлункового соку. —мородина чорна (св≥жий с≥к по 1/2 стакана трич≥ на день за 30 хв до њж≥. в≥ти ромашки, нас≥нн¤ кропу, кмину, кор≥нь валер≥ани, шишки хмелю пор≥вну. 1 ст ложку сум≥ш≥ залити 200 мл окропу кип'¤тити 20 хв, насто¤ти 1 год. ѕити по 1 ст ложц≥ за 30 хв до њж≥. Ћ≥куванн¤ закреп≥в. јлое зр≥зати 100 г лист¤ ≥ поставити в холодильник на 12 дн≥в. ѕ≥сл¤ цього потр≥бно вичавити с≥к ≥ зм≥шати в р≥вних к≥лькост¤х з медом. ѕриймати вранц≥ за 30 хв до њж≥, прот¤гом 2 - 3 дн≥в. рушина кора - 4 частини, нас≥нн¤ кропу та нас≥нн¤ льону по 1 частин≥. «аварити 1 ст ложку сум≥ш≥ в 200 мл окропи прот¤гом 20 хв. ¬ипити в≥двар вранц≥ за один раз. ћорковний с≥к Ї корисним продуктом та м'¤ким послаблюючим засобом особливо дл¤ д≥тей. “ерен (сум≥ш кв≥т≥в та лист¤ волод≥Ї послаблюючим та сечог≥ннм засобом). «аварити 2 ст ложки сум≥ш≥ в 200 мл окропу. ѕити ¤к чай. Ћ≥куванн¤ захворювань печ≥нки. «в≥роб≥й (1 ст ложка трави з кв≥тками залити 500 мл окропу, заварити в термос≥ ¤к чай). ѕити по 1/2 ст ложц≥ трич≥ на день. —поживанн¤ прот¤гом ц≥лого року ¤г≥д суниц≥ л≥совоњ або городньоњ запоб≥гаЇ захворюванню печ≥нки. “рава ф≥алки - 10 г, кукурудз¤н≥ рильц¤ - 30 г, м'¤та - 10 г, пелюстки сон¤шнику - 20 г, лист¤ суниц≥ - 10 г. 2 ст ложки сум≥ш≥ залити 200 мл окропу, насто¤ти 30 хв. ѕити по 1/2 стакана до њж≥ за 30 хв. Ќас≥нн¤ ан≥су звичайного - 50 г, лист¤ б≥лоњ акац≥њ - 50 г, лопух - 100 г, мильн¤нка л≥карська - 100 г. 1 ст лжку сум≥ш≥ залити 500 мл окропу, насто¤ти 30 хв. ѕриймати перед њжею по 150 мл щоденно. —униц¤ л≥сова (1 ст ложку сум≥ш≥ ¤г≥д та лист¤ заварити 200 мл окроп, насто¤ти 30 хв. ѕити по 1/2 стакана настою трич≥ на день. р≥п городн≥й (2 ст ложки подр≥бненого нас≥нн¤ залити 400 мл окропу, кип'¤тити 15 хв, охолодити. ѕити по 1/2 сткана теплого в≥двару 4 рази на деь прот¤гом 4 тижн≥в. ѕодразненн¤ сечового м≥хура з частими позивами до вид≥ленн¤ сеч≥. Ѕузина чарна (в≥двар подрабненого кор≥нн¤ 10 г висушеоњ сировини залити 200 мл окропу, кип'¤тити 30 хв, насто¤ти. ѕити по 1 ст ложц≥ трич≥ на день. Ћист¤ мучниц≥ 1 ст ложку залити 200 мл окропу кип'¤тити 30 хв, проц≥дити. ѕити по 1 ст ложц≥ 4 рази на день черз 40 хв п≥сл¤ њж≥. √луха кропиа (1 ст ложку сухих кв≥т≥в залити 200 мл окрпу, насто¤ти прот¤гом 30 хв. ѕити по 1/2 стакна 4 рази на день. Ќирковокам'¤на хвороба. «елений чай запоб≥гаЇ утвренню камен≥в в сечовому м≥хур≥, нирках та печ≥нц≥. в≥ти б≥лоњ акац≥њ, лист¤ берези, в≥вс¤на солома по 50 г, лист¤ чорноњ смородини - 30 г шипшина целюстки - 20 г, плоди шипшии - 80 г. 1 ст ложку сум≥ш≥ залити 500 мл окроу, кип'¤тити 30 хв. ѕриймати по 150 мл теплого в≥двару трич≥ на день. Ћист¤ брусниц≥ - 20 г, кв≥ти василька синього - 30 г, трава буквиц≥ л≥арськоњ - 20 г, трава верон≥ки - 30 г. 1 д ложк сум≥ш≥ залити 300 мл окроп, насто¤ти 20 хв. ¬ипити за один прийом при нирков≥й кольц≥. ѕетрушка пос≥вна використовуЇтьс¤ вс¤ рослина, у вигл¤д≥ настою та в≥двар ¤к сечог≥нний зас≥б, розчин¤ючй кам≥нн¤ та п≥сок в нирках ≥ сечовому м≥хур≥. ƒика морковка ефективна д¤ л≥куванн нирково-кам'¤ноњ хвороби. 1 ст ложку нас≥нн¤ залити 200 мл окропу, насто¤ти прот¤гом доби. ѕити теплим по 1/2 стакана трич≥ на день. «ахворюванн¤ ж≥ночих статевих орган≥в. ѕри запаленн¤х статевих орган≥в застосовують в≥двар трави зв≥робою (1 ст ложку сировини залити 200 мл окропу, кип'¤тити 15 хв, пити по 1/4 стакана 4 рази на день. алина звичайна (в≥двар кори 1:10 п'ють ¤к зас≥б стимулюючий тонус матки). —≥к калини по 50 мл трич≥ на день при ф≥бром≥ом≥. ќман високий (в≥двар кор≥нн¤ 1:10 п'ють при больових нерегул¤рних менструац≥¤х, а також дл¤ проф≥лактики передчасних полог≥в). —униц≥ л≥сов≥ (1 ст ложку лист¤ залити 200 мл холодноњ води. Ќасто¤ти прот¤гом 8 год. ѕити по 1/2 стакана щоденно при черезм≥рних менструац≥¤х. „олов≥че безсилл¤ (≥мпотенц≥¤). ѕастернак пос≥вний (наст≥й трави, лист¤, трава любистка пор≥вну - 1 ст ложку сум≥ш≥ заварити в 400 мл води). ѕити по 1/2 стакана трич≥ на день. Ќаст≥й кор≥нн¤ (2 ст ложки св≥жих подр≥бнених корен≥в ≥ 3 ст ложки цукру залити 200 мл води, кип'¤тити 15 хв, насто¤ти 8 год). ѕити по 2 ст ложки трич≥ на день за 30 хв до њж≥. Ћ≥карськ≥ рослини в≥д сол≥тера. 2 ст ложки очищеного сирого нас≥нн¤ дин≥ трохи п≥дсушене з'њсти ранком натще, добре розжовуючи зерна. „ерез 1 год прийн¤ти дозу послаблюючого засобу. Ћ≥кувальн≥ ванни. ѕриготуванн¤. Ќа ванну беретьс¤ 100 - 200 г сухоњ сировини. «аспок≥йлив≥ ванни корисн≥ дл¤ здоров'¤ приймати щодн¤ перед сном з додаванн¤м кв≥т≥в ромашки, трави м'¤ти, кор≥нн¤ валер≥ани (3:2:1:1). ¬анни з валер≥аною. ¬≥двар кор≥нн¤ валер≥ани заспокоюЇ нервову, серцево-судинну систему та при судомах. “ак≥ ванни знижують збудлив≥сть, рекомендуютьс¤ при нервових безсонн¤х, неврозах, неврастен≥њ, слабкост≥ серц¤ та нерв≥в, знижують артер≥альний тиск, нормал≥зують роботу шлунка, метеоризм≥, корисн≥ при астм≥. Ћ≥кувальн≥ ароматичн≥ ванни. —такан сум≥ш≥ трави материнки, чебрец¤, м'¤ти, полину, подорожника, дикоњ горобини залити 2 л окропу, варити 3 хв, насто¤ти 30 хв, проц≥дити, вилити у ванну. ’война ванна - ароматна, зн≥маЇ втому, заспокоюЇ нервову систему. —такан хвоњ залити 2 л окропу, насто¤ти в термос≥ прот¤гом 5 год, влити у ванну. як позбутис¤ в≥д бородавок? „истот≥л (видавлений ≥з стебла с≥к прикладати до бородавок 5 - 6 раз≥в на день, доки не зникнуть бородавки). ѕод≥бно д≥Ї с≥к молочаю. ульбаба (змазуючи невелик≥ бородавки соком кульбаби зникають). √оробина звичайна (масу ≥з сирих ¤г≥д регул¤рно наносити на бородавки до њх зникненн¤). „асник (зубчик часнику розр≥зати ≥ кусочком завб≥льшки з бородавку зр≥заною стороною прикр≥пити лейкопластирем до бородавки на 1 год. “ак≥ процедури робити щодн¤ до зникненн¤ бородавки. јлкогол≥зм - дл¤ л≥куванн¤ алкогол≥зму використовують сл≥дуючу сум≥ш: трава чебрецю звичайного - 4 частини, трава полину г≥ркого - 1 частина, трава золототис¤чника - 1 частина. 1 ст ложку сум≥ш≥ залити 200 мл окропу, кип'¤тити 10 хв. ¬≥двар пити по 1 ст ложц≥ трич≥ на день прот¤гом 3 м≥с¤ц≥в. „ерез 2 тижн≥ з'¤вл¤Їтьс¤ байдуж≥сть до спиртного. ќсновна складова частина сум≥ш≥ чебрець, швидко зн≥маЇ ¤вища похм≥льного дискомфорту (абстиненц≥њ), зникаЇ напруга, важк≥сть, головний б≥ль, неприЇмн≥ в≥дчутт¤ в д≥л¤нц≥ серц¤ та к≥нц≥вок. як позбутис¤ в≥д безсонн¤? ¬ам допоможе простий спос≥б - набити подушку лист¤ми м'¤ти, геран≥, материнки, папоротника, лавра, соснових голок, пелюстк≥в роз. орисним при безсонн¤х Ї хвойн≥ ванни або ванни з настоЇм календули, м'¤ти, материнки, мел≥си (по 50 г кожноњ ≥з трав), 10 хв, 5 - 10 раз≥в через день, перед сном. 2 ст ложки подр≥бнених шишок хмелю насипати у м≥шечок ≥з не щ≥льноњ матер≥њ, зашити його ≥ положити п≥д подушку. 1 ст ложку кор≥нн¤ валер≥ани залити 200 мл окропу. ип'¤тити 15 хв на слабкому вогню, насто¤ти 45 хв, проц≥дити. ѕриймати по 1 ст ложц≥, д≥т¤м - по 1 ч ложц≥ трич≥ на день. 2 ч ложки шишок хмелю залити 200 мл окропу, насто¤ти 5 год, проц≥дити. ¬ипити перед сном. Ћ≥кувальн≥ збори - це сум≥ш≥ дек≥лькох вид≥в л≥карських трав. ≤з збор≥в готують настоњ, в≥двари, а також спиртов≥ вит¤жки (насто¤нки). «б≥р апетитний м≥стить траву полину - 2 частини, траву кульбаби - 1 частину, траву дерев≥ю - 2 частини. 2 ст ложки сум≥ш≥ залити 200 мл окропу, кип'¤тити, насто¤ти 30 хв. ѕити по 1 ст лолжц≥ за 15 хв до њж≥. «б≥р в≥там≥нний - лист¤ кропиви жалкоњ, лист¤ л≥щини, кор≥нь моркви, плоди шипшини - по 3 частини, ¤годи смородини чорноњ - 1 частина. 1 ст ложку сум≥ш≥ залити 200 мл окропу, кип'¤тити 10 хв, насто¤ти 5 год. ѕриймати по 1/2 стакана трич≥ на день. «б≥р шлунковий є1 (при проносах) - плоди черемхи - 3 частини, ¤годи чорниц≥ (¤фини) - 2 частини. 1 ст ложку сум≥ш≥ залити 200 мл окропу. ип'¤тити 20 хв, насто¤ти 30 хв. ѕити по 1 ст ложц≥через 3 год. «б≥р шлунковий є2, регулюючий д≥¤льн≥сть кишечника - кореневище ањру, кор≥нь кульбаби - по 1 частин≥, лист¤ кропиви жалкоњ - 2 частини, кора крушини ламкоњ - 3 частини. 1 ст ложку сум≥ш≥ залити 200 мл окропу, кип'¤тити 10 хв. ѕити по 1/2 стакана вранц≥ ≥ ввечер≥. «б≥р шлунковий є3 (при гастритах ≥з зниженою кислотн≥стю) - трава зв≥робою, трава золототис¤чника, трава дим'¤нки по 2 частини, лист¤ цикор≥ю - 3 частини. 15 г сум≥ш≥ залити 1 л окропу, 2 год випарювати на вод¤н≥й бан≥, 5 хв охолоджувати, проц≥дити. ѕити по 1/2 стакана за 20 хв до њж≥ трич≥ на день. «б≥р шлунковий є 4 (при гастритах з п≥двищеною кислотн≥стю) - кореневище ањру, лист¤ м'¤ти, кв≥тки дерев≥ю по 2 частини, трава золототис¤чника, трава споришу по 4 частини, плоди кмину - 1 частина, лист¤ подорожника, трава зв≥робою по 8 частин. 60 г сум≥ш≥ залити 1 л окропу, кип'¤тити 30 хв, насто¤ти 15 хв. ѕити по 1/2 стакана через 30 хв п≥сл¤ њж≥ теплим трич≥ на день. «б≥р жовчог≥нний (при холецистит≥, холанг≥т≥) - трава дерев≥ю, плоди кор≥анду, лист¤ м'¤ти по 2 частини, кв≥тки цмину п≥скового - 4 частини. 1 ст ложку сум≥ш≥ залити 200 мл окропу, кип'¤тити 20 хв. ѕити по 1/2 стакана до њж≥ за 20 хв трич≥ на день. «б≥р сечог≥нний є1 (при набр¤ках серцевого походженн¤, хрон≥чних отруЇнн¤х) - кв≥тки василька синього, кор≥нь солодки по 1 частин≥, лист¤ мучниц≥ - 3 частини. 1 ст ложку сум≥ш≥ залити 200 мл окропу, кип'¤тити прот¤гом 30 хв, проц≥дити. ѕриймати по 1 ст ложц≥ 4 рази на день за 20 хв до њж≥. «б≥р сечог≥нний є2 (при сечокам'¤н≥й хвороб≥) - березов≥ бруньки, кукурудз¤н≥ волоски (рильц¤), лист¤ мучниц≥, лушпинн¤ фасол≥, трава ф≥алки по 2 частини. 2 ст ложки сум≥ш≥ залити 200 мл окропу, кип'¤тити 20 хв. ѕити по 2 ст ложки трич≥ на день. «б≥р г≥потензивний (при г≥пертон≥њ) - плоди глоду, кв≥тки глоду, лист¤ омели б≥лоњ, трава хвоща польового по 3 частини, трава дерев≥ю - 4 частини, лист¤ л≥щини звичайноњ, лист¤ кадила мел≥солистого, трава астрагалу хлопунц¤ по 2 частини, часник - 3 зубц≥. 1 ст ложку сум≥ш≥ залити 200 мл окропу, кип'¤тити 20 хв. ѕити по 1/4 стакана трич≥ на день. «б≥р потог≥нний (при простуд≥) - кв≥тки липи, плоди малини, лист¤ малини, трава материнки по 1 частин≥, кв≥тки бузини - 2 частини. 30 г сум≥ш≥ залити 500 мл окропу, кип'¤тити 20 хв. ѕити гар¤чим по 1 стакану на н≥ч. «б≥р заспок≥йливий (при нервовому збудженн≥) - кор≥нь валер≥ани, шишки хмелю по 1 частин≥, лист¤ м'¤ти, трава астрагалу по 2 частини. 1 ст ложку сум≥ш≥ залити 200 мл окропу, кип'¤тити 20 хв. ѕити по 1/2 стакана трич≥ на день. јнтиатеросклеротичний зб≥р - кор≥нь кульбаби, кореневище п≥рию, трава дерев≥ю, трава астрагалу, лист¤ кадила мел≥солистого, лист¤ л≥щини вз¤тих пор≥вну. 1 ст ложку сум≥ш≥ залити 200 мл окропу, кип'¤тити 30 хв, насто¤ти 1 год. ѕити вранц≥ по 1/2 стакана. |
ƒе¤к≥
захворюванн¤, при ¤ких використовуютьс¤ л≥карськ≥ рослини |
јденома
простати (передм≥хуровоњ залози) - болиголов пл¤мистий, г≥ркокаштан
звичайний, грушанка круглолиста, зеленчук жовтий, льонок звичайний,
осика, пир≥й повзучий, собача кропива, терен звичайний, цибул¤ городн¤. јлерг≥¤ - гвоздика дельтовидна, горобина чорнопл≥дна, гриндел≥¤ розчеп≥рена, конюшина лучна, косарики черепичаст≥, кр≥п запашний, перестр≥ч гайовий, сверб≥жниц¤ польова, череда трирозд≥льна, кадило. јнг≥на - айва довгаста, айстра альп≥йська, алое, алте¤ л≥карська, бузина чорна, герань –обертова, гл≥д колючий, суниц¤ л≥сова, ¤лина Ївропейська, оман високий, кадило, наг≥дки (календула). јнем≥¤ - абрикос звичайний, персики, вишн¤, авран л≥карський, ањр тростиновий, айва, бур¤к звичайний, кропива глуха, кропива жалка, кадило, хвощ польовий, шипшина, шовковиц¤ б≥ла. јнорекс≥¤ (в≥дсутн≥сть апетиту) - волошка син¤, м'¤та, золототис¤чник, щавель, шандра звичайна, оман високий. јритм≥¤ - в'¤з≥ль барвистий, гл≥д колючий та криваво-червоний, собача кропива, шандра звичайна, валер≥ана. јтеросклероз - абрикос звичайний, айва, персик, агрус, алое, астрагали, бузина чорна, валер≥ана, собача кропива, квасол¤, суниц≥ л≥сов≥, гор≥х волоський, чорна смородина, горобина чорнопл≥дна, барв≥нок, малина. јстма бронх≥альна - алте¤ л≥карська, арн≥ка г≥рська, в'¤з≥ль барвистий, з≥рочки жовт≥, розх≥дник звичайний, р¤ска мала, щавель кислий, череда. Ѕезпл≥дд¤ у ж≥нок - астрагали, барв≥нок трав'¤нистий, коронар≥¤ зозул¤ча, куколиц¤ б≥ла, лаванда, мел≥са, п≥вон≥¤, рев≥нь, синюха голуба, сон розкритий, хм≥ль, ведмежа цибул¤, чербрець, любисток. Ѕронх≥т - абрикос, персик, ањр, астрагали, ан≥с, герань –обертова, копитн¤к Ївропейський, липа, любка дволиста, перстач гус¤чий, плющ звичайний, сон¤шник, чебрець, верон≥ка л≥карська, шавл≥¤, ромашка, наг≥дки (календула), чина лучна. ¬иразкова хвороба шлунка - ањр, алое, бузок, гледич≥¤ колюча, жабник польовий, за¤ча конюшина, кор≥андр, лакон≥с американський, миколайчики плоск≥. ¬ипад≥нн¤ волосс¤ - ањр, ам≥ велика, жимолость козолиста, красол¤ велика (настурц≥¤), мильн¤нка л≥карська, пастернак пос≥вний, любисток, плющ звичайний, самшит в≥чнозелений, чорнокор≥нь л≥карський, кропива жалка, гор≥х волоський. √астрит г≥перацидний - ањр, дудник л≥совий, липа, мигдаль звичайний, полин, ромашка, талабан польовий, м'¤та. √астрит г≥поацидний - тирлич жовтий, золототис¤чник, зозулинець, бедринець ломикаменевий, дудник л≥совий, д¤г≥ль л≥карський, зв≥роб≥й, кот¤ча м'¤та, нечуйв≥тер, очанка пр¤мосто¤ча, подорожник блошиний, рев≥нь, рутка л≥карська, ¤л≥вець, капуста, шовковиц¤ б≥ла, персик, абрикос, актин≥д≥¤. √епатити - авран л≥карський, агава американська, айва, астрагали, арум пл¤мистий, барбарис, боб≥вник трилистий, вишн¤ звичайна, волошка лучна, дзвоники скупчен≥, дивина густокв≥ткова, зв≥роб≥й, капуста, лаватера тюр≥нгська, мильн¤нка л≥карська, кадило, плющ звичайний, оман високий, ромашка, росичка, суниц≥ л≥сов≥, цмин п≥щаний, чистот≥л, щавель. √≥пертон≥чна хвороба (г≥пертенз≥¤) - агрус, астрагали, арн≥ка г≥рська, айва, абрикос, персик, кавун, барв≥нок, бур¤к, валер≥ана, зв≥роб≥й, ломин≥с лоз¤ний, гор≥х волоський, оман високий, омела, ортосифон, очиток њдкий, рута садова, суниц≥ л≥сов≥, чайний гриб, гречка, калина, евком≥¤, вовчук. √≥потенз≥¤ - авран л≥карський, агрус, арал≥¤, елеутерокок, женьшень, лимонник китайський, род≥ола, розмарин. √оловн≥ бол≥ - агали-трава г≥рська, алте¤, арн≥ка г≥рська, анемона жовтецева, астрагали, боб≥вник трилистий, гадючник в'¤золистий, картопл¤, конвал≥¤, валер≥ана, собача кропива, материнка звичайна, суховершки звичайн≥, чебрець плазкий. ƒ≥абет цукровий - артишок пос≥вний, барв≥нок трав'¤нистий, брусниц¤, горобина звичайна, квасол¤ звичайна, купина багатокв≥ткова, льон звичайний, ортосифон, овес, приворотень блискучий, росички круглолист≥, спориш звичайний, чорниц¤ звичайна, ¤фини, шовковиц¤ чорна. «убний б≥ль - акон≥т волотистий, акон≥т джунгарський, гл≥д колючий, гл≥д криваво-червоний, жабник польовий, материнка звичайна, орлики звичайн≥. ≤мпотенц≥¤ - ањр, анемона л≥сова, арал≥¤, астрагали, барв≥нок малий, барв≥нок пр¤мий, глечики жовт≥, еспарцет п≥щаний, женьшень, заманиха, елеутерокок, зозулинець салеповидний, зозулинець чолов≥чий, зозулинець шоломоносний, конопл≥ пос≥вн≥, любисток, любка дволиста, миколайчики плоск≥, морква пос≥вна, м'¤та, овес, пальчатокор≥нник, копитн¤к Ївропейський, п≥дсн≥жник ¬оронова (б≥лий), род≥ола, рута садова, самосил гайовий, оман високий, талабан польовий, холодок л≥карський, цибул¤ городн¤, часник, родзинки. ≤мунолог≥¤ - ањр, астрагали, гриб березовий, виноград, гуньба с≥нна, дерев≥й, ех≥наце¤, заманиха, елеутерокок, золототис¤чник, кропива дводомна, полин г≥ркий, розмарин, холодок л≥карський, чебрець звичайний, шипшина зморшкувата, ¤л≥вець звичайний, ¤лина Ївропейська. ашель - абрикос, айва, айстра альп≥йська, астрагали, багно звичайне, боби, васильки справжн≥, ефедра, золотушник канадський, липа, льон звичайний, медунка л≥карська, ан≥с, миколайчики плоск≥, подорожник ланцетолистий, син¤к звичайний, ф≥алка трикол≥рна, чебрець, шандра звичайна, шоломниц¤ звичайна, калина (¤годи). ћетеоризм - ањр, алте¤, ам≥ велика, ам≥ зубна, болиголов, валер≥ана, дивина звичайна, кор≥андр, кмин, кр≥п, м'¤та, ромашка, солодка, чабер садовий, ¤л≥вець звичайний. Ќеврози - ањр, астрагали, бедринець, боб≥вник трилистий, валер≥ана, кропива собача (пустирник), гармала звичайна, зв≥роб≥й, лаванда, липа, малина, мел≥са, рев≥нь, шандра звичайна, шоломниц¤, хм≥ль. ќнколог≥¤ - айва, алое, арн≥ка, астрагали, гриб березовий, верба б≥ла, глуха кропива, ех≥наце¤, каланхое, калина звичайна, конопл≥ пос≥вн≥, лопух, льон звичайний, обл≥пиха, осика, подоф≥л щитковидний, ромашка, талабан польовий, часник, чистот≥л звичайний, барв≥нок, бур¤к, герань, зимолюбка зонтична, кавун, калюжниц¤ болот¤на, квасениц¤, лобода б≥ла, п≥дб≥л звичайний, мак дикий, молочай степовий, наг≥дки л≥карськ≥, омела б≥ла, п≥дмаренник, п≥зньоцв≥т ос≥нн≥й, подорожник, рута садова, татарник звичайний, хамер≥он вузьколистий (≥ван-чай). ѕростатит, аденома - болиголов пл¤мистий, г≥ркокаштан к≥нський, грушанка круглолиста, зеленчук звичайний, золотушник канадський, льонок звичайний, осика, петрушка, пир≥й повзучий, рододендрон жовтий, собача кропива, терен звичайний, топол¤ б≥ла, топол¤ чорна, холодок л≥карський, цибул¤ городн¤. —ерцева недостатн≥сть - абрикос, авран л≥карський, айва, актин≥д≥¤, ам≥ зубна, астрагал солодколистий, астрагал хлопунець, б≥лоз≥р болотний, валер≥ана, в'¤з≥ль, др≥к красильний, конвал≥¤, лаватера тюр≥нгська, наперст¤нка (великокв≥ткова, пурпурова, шерстиста, ≥ржава), горицв≥т весн¤ний, студник голий, саротимус в≥никовий, ¤лиц¤ сиб≥рська, чорна смородина, шовковиц¤ б≥ла, ¤лина Ївропейська. —тенокард≥¤ - ам≥ велика, ам≥ зубна, арн≥ка г≥рська, астрагали, горицв≥т весн¤ний, ≥бер≥йка, красол¤ велика (настурц≥¤), кр≥п, м'¤та, перстач гус¤чий, собача кропива (пустирник), талабан польовий. ÷истит - авран л≥карський, алте¤, ам≥ зубна, астрагали, багатон≥жка звичайна, барбарис, волошка син¤, дерев≥й, за¤ча конюшина, квасол¤, ломин≥с звичайний, оман високий, омег вод¤ний, петрушка, плаун булавовидний, сверб≥жниц¤ польова, суниц≥ л≥сов≥, цмин п≥щаний. ѕитанн¤ захисту та оздоровленн¤ населенн¤ на фон≥ низькодозового рад≥ац≥йного впливу продовжуЇ залишатис¤ актуальною. ўоб зор≥Їнтувати людину в р≥зномањтт≥ л≥карських рослин, ¤к≥ можуть бути корисними при д≥њ малих доз ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤ вид≥л¤ють к≥лька груп рослин за особливост¤ми рад≥опротекторноњ д≥њ. 1. –ослини, ¤к≥ зменшують рад≥оактивне забрудненн¤ орган≥зму, про¤вл¤ють пр¤му антагон≥стичну д≥ю на рад≥онукл≥ди - зв'¤зуванн¤ (вис≥вки зернових, морська капуста, бобов≥, морква, бур¤к, капуста, редька, смородина, солодкий перець, абрикоси, вишн≥, сливи та ≥нш≥); виведенн¤ - сечог≥нн≥ рослини (мучниц¤ звичайна, спориш, хвощ польовий, брусниц¤ тощо та проносн≥ рослини (чебрець, бузина, терен, слива, шандра). 2. –ослини з антиоксидантною д≥Їю (адаптогени-антиоксиданти - ¤к≥ мають антирадикальн≥ властивост≥, п≥двищують ст≥йк≥сть та синтез окремих реакц≥й орган≥зму - рослини з високим вм≥стом в≥там≥на ј, ≈, — (зелений горошок, петрушка, цибул¤, часник, морква, гарбуз, томати, бур¤к, горобина, шипшина, червоний перець, обл≥пиха); рослини, ¤к≥ м≥ст¤ть б≥офлавоноњди (кр≥п, кмин, ан≥с, морква, часник, васильки справжн≥, ех≥наце¤, парило звичайне); рослини, ¤к≥ м≥ст¤ть селен (проросл≥ зерна злакових, кр≥п, пастернак, часник, смородина, горобина, чистот≥л, суниц≥, п≥дб≥л, солодка гола та ≥нш≥). 3. –ослини, ¤к≥ зм≥цнюють стан ≥мунноњ системи та орган≥зму в ц≥лому - ≥муностимул¤тори (ех≥наце¤, оман високий, ¤л≥вець, солодка гола, парило звичайне, кор≥нь лопуха, цикор≥й, любисток, часник, цибул¤); стимул¤тори розумовоњ та ф≥зичноњ д≥¤льност≥ (род≥ола рожева, елеутерокок, лимонник). Ћ≥карськ≥ рослини про¤вл¤ють рад≥опротекторну активн≥сть. –ад≥оактивне забрудненн¤ великих територ≥й ”крањни п≥сл¤ авар≥њ на „орнобильськ≥й атомн≥й електростанц≥њ призвело до зб≥льшенн¤ поступленн¤ рад≥онукл≥д≥в не т≥льки в с≥льськогосподарських культурах, молочних, м'¤сних та рибних продуктах, але також в орган≥зм≥ людини. –ад≥онукл≥ди в орган≥зм людини поступають такими шл¤хами: 1. ≤нгал¤ц≥йний. 2. „ерез шлунково-кишковий тракт. 3. „ерез непошкоджену шк≥ру. ѕри загальному опром≥ненн≥ практично н≥ одна жива кл≥тина не залишаЇтьс¤ ≥нтактною. ожному виду кл≥тин ≥ тканин властива сво¤ визначена м≥рка рад≥очутливост≥. ¬исокорад≥очутливими Ї л≥мфоњдна та м≥елоњдна тканини, а також сперматогенний, кишковий та покривний еп≥тел≥й. «начна частина л≥карських рослин волод≥Ї рад≥опротекторною активн≥стю, тобто захищають кл≥тини в≥д впливу рад≥ац≥њ та спри¤ють виведенню рад≥онукл≥д≥в ≥з орган≥зму. –ад≥очутлив≥сть кл≥тин, тканин ≥ орган≥зму в ц≥лому може бути знижена спец≥альними фармаколог≥чними засобами - рад≥опротектори, ¤к≥ под≥л¤ютьс¤ на препарати короткочасноњ та тривалоњ д≥њ. ѕротирад≥ац≥йна активн≥сть препарат≥в першоњ групи (кропива, зв≥роб≥й, калина, арн≥ка) про¤вл¤Їтьс¤ прот¤гом 0,5 -4 годин п≥сл¤ введенн¤ њх в орган≥зм. √оловним в механ≥зм≥ д≥њ рад≥опротектор≥в короткочасноњ д≥њ Ї пригн≥ченн¤ обм≥ну нуклењнових кислот. –ад≥опротектори тривалоњ д≥њ (ех≥наце¤, елеутерокок, женьшень, лимонник, кадило, астрагали, буркун, гречка, капуста, морква, горобина чорноплода, обл≥пиха) здатн≥ забезпечити захист орган≥зму при тривалому опром≥ненн≥, њх захисний ефект п≥сл¤ одноразового введенн¤ може тривати до в≥д 1 доби до дек≥лькох тижн≥в. ћехан≥зм д≥њ цих речовин в основному пов'¤заний з активац≥Їю систем, ¤к≥ забезпечують п≥двищенн¤ загальноњ неспециф≥чноњ резистентност≥ орган≥зму, впливаючи на обм≥нн≥ процеси. ” механ≥зм≥ рад≥озахисноњ д≥њ стимул¤тор≥в неспециф≥чноњ резистентност≥ важливу роль в≥д≥граЇ њх властив≥сть зб≥льшувати концентрац≥ю ендогенних фактор≥в рад≥ост≥йкост≥ - б≥оам≥н≥в, т≥ол≥в ≥ знижують р≥вень ендогенних рад≥осенсиб≥л≥затор≥в - продукт≥в перекисного окисленн¤ л≥п≥д≥в. ¬икликане цими препаратами покращенн¤ суб'Їктивного стану ≥ психолог≥чного статусу у ос≥б, ¤к≥ п≥ддавались впливу малих доз рад≥ац≥њ, в значн≥й м≥р≥ пов'¤зано також з њх антистресорними властивост¤ми, здатн≥стю стимулювати процеси, ¤к≥ полегшують адаптац≥ю орган≥зму до небажаних фактор≥в р≥зноњ етиолог≥њ. « метою п≥двищенн¤ ст≥йкост≥ орган≥зму до ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤, значно знижуЇ накопиченн¤ рад≥онукл≥д≥в в орган≥зм≥, зменшуЇ в≥рог≥дн≥сть захвор≥ти в≥д вже отриманих доз опром≥ненн¤ ф≥тотерап≥¤ рекомендуЇ найб≥льш розповсюджен≥ л≥карськ≥ засоби рослинного походженн¤. ѕри опром≥ненн≥ част≥ше застосовують л≥карськ≥ рослини, ¤к≥ м≥ст¤ть в≥там≥ни, м≥кроелементи, пектини, ≥нул≥н, флавоноњди. Ќаприклад, протипроменева активн≥сть препарат≥в гречки обумовлена тим, що в зернах рослини м≥ст¤тьс¤ б≥лок, крахмал, цукор, кл≥тковина, лимонна¤ та ¤блучна кислоти, а також м≥кроелементи (зал≥зо, кальц≥й, фосфор, м≥дь, цинк, йод, н≥кель, кобальт та ≥нш≥), в≥там≥ни ¬1, ¬2, ––, –. Ћ≥кувальн≥ властивост≥ рослин залежать в≥д на¤вност≥ в них р≥зноман≥тних за х≥м≥чною будовою ≥ терапевтичною активн≥стю речовин. Ќайважлив≥шими серед них Ї алкалоњди, ам≥нокислоти, б≥лки, гл≥козиди, еф≥рн≥ ол≥њ, жири, г≥ркоти, дубильн≥ речовини, в≥там≥ни, сапон≥ни, флавоноњди, смоли, м≥кро- та макроелементи. “рава буркуна л≥карського м≥стить в≥там≥ни, мел≥лотин, гл≥козид мел≥лотозид, пох≥дн≥ пурину, б≥лки, еф≥рн≥ ол≥њ ¤к≥ про¤вл¤ють протисудомну д≥ю при опром≥ненн≥. ѕозитивну д≥ю при опром≥ненн≥ мають морква, плоди горобини чорнопл≥дноњ, обл≥пихи, шипшини. ƒо рослин, ¤к≥ мають ≥муномодулюючу д≥ю в≥дноситьс¤ ех≥наце¤ пурпурова. Ќасто¤нка ех≥нацењ маЇ також бактер≥остатичну, фунг≥цидну, в≥русостатичну та протизапальну д≥ю, посилюЇ лейкопоез, активуЇ макрофаги, гранулоцити ≥ л≥мфоцити, п≥двищуЇ захисн≥ сили орган≥зму. –ад≥опротекторна активн≥сть л≥карських рослин по¤снюЇтьс¤ тим, що д≥юч≥ компоненти цих рослин по своњй х≥м≥чн≥й структур≥ часто нагадують ф≥з≥олог≥чно активн≥ захисн≥ речовини, а також тим, що вони р≥дше, н≥ж синтетичн≥ л≥ки викликають поб≥чн≥ реакц≥њ, в тому числ≥ алерг≥чн≥. ѕри тривал≥й д≥њ малих доз рад≥ац≥њ перевагу потр≥бно в≥ддавати св≥жим сокам, водним в≥дварам та насто¤м. |
© GrigaDesign 2000-2009, креатив та реал≥зац≥¤ |