ѕ–ќ“»≈ѕ≤Ћ≈ѕ“»„Ќ≤ «ј—ќЅ»

ѕротиеп≥лептичн≥ засоби застосовують дл¤ попередженн¤ або зменшенн¤ судом чи в≥дпов≥дних њм екв≥валент≥в, ¤к≥ виникають при р≥зних формах еп≥лепс≥њ.

 ласиф≥кац≥¤ протиеп≥лептичних засоб≥в.

1.ѕротиеп≥лептичн≥ засоби, ¤к≥ застосовуютьс¤ при еп≥лептичному статус≥ Ц тривало прот≥каюч≥ судомн≥ припступи велик≥ еп≥лептичн≥ приступи (сибазон, клоназепам).

2.ѕротиеп≥лептичн≥ засоби, ¤к≥ застосовуютьс¤ при психомоторних приступах (гексам≥дин, хлоракон, фенобарб≥тал, карбамазеп≥н, клоназепам).

3.ѕротиеп≥лептичн≥ засоби, ¤к≥ використовуютьс¤ дл¤ попередженн¤ малих приступ≥в еп≥лепс≥њ (триметин, етосуксим≥д, клоназепам).

ћехан≥зм д≥њ протиеп≥летичних засоб≥в пол¤гаЇ у зниженн≥ збудливост≥ нейрон≥в еп≥лептогенного осередку, пригн≥ченн¤ патолог≥чноњ ≥мпульсац≥њ еп≥лептичних розр¤д≥в на мозков≥ центри ≥ через еферентн≥ нерви на мТ¤зову систему. ™ дан≥ про те, що протиеп≥лептичн≥ засоби блокують натр≥Їв≥ канали (дифен≥н, вальпроати, ламотриджин, карбамазеп≥н), а ≥нш≥ активують √јћ -ерг≥чну систему (фенобарб≥тал, бензод≥азеп≥ни). ѕ≥д впливом засоб≥в протиеп≥лептичноњ д≥њ в≥дбуваЇтьс¤ зб≥льшенн¤ рефрактерного пер≥оду, зниженн¤ лаб≥льност≥, зменшенн¤ де¤ких сл≥дових реакц≥й ≥ в ц≥лому Ц пригн≥ченн¤ м≥жнейронноњ передач≥ збудженн¤ та обмеженн¤ розповсюдженн¤ ≥мпульсац≥њ, ¤ка генеруЇтьс¤ еп≥лептогенним осередком.

ѕригн≥ченн¤ м≥жнейронноњ передач≥ збудженн¤ протиеп≥лептичними засобами може бути повТ¤зано ¤к з пригн≥ченн¤м процесу збудженн¤ нейрон≥в, так ≥ з п≥дсиленн¤м гальм≥вного впливу.

¬имоги до протиеп≥лептичних засоб≥в.

ѕротиеп≥лептичн≥ засоби повинн≥:

1. ¬олод≥ти високою активн≥стю ≥ тривал≥стю д≥њ;

2. ƒобре всмоктуватись у шлунково-кишковому тракт≥;

3. ≈фективн≥ при р≥зних формах еп≥лепс≥њ;

4. ћалотоксичними ≥ з великою широтою терапевтичноњ д≥њ.

ѕри еп≥лептичному статус≥ (тривал≥ ≥ велик≥ судомн≥ приступи) ефективн≥ д≥азепам ≥ клоназепам.  р≥м того застосовують фенобарб≥тал, дифен≥н.

‘енобарб≥тал Ц пох≥дний барб≥туровоњ кислоти (на¤вн≥сть фен≥льного радикалу в молекул≥ його, над≥л¤Ї останн≥й протисудомною активн≥стю), ефективн≥сть фенобарб≥талу при еп≥лепс≥њ повТ¤зана з пригн≥ченн¤м впливу на збудлив≥сть нейрон≥в еп≥лептогенного осередку, на розповсюдженн¤ нервових ≥мпульс≥в. —л≥д враховувати, що до фенобарб≥талу розвиваЇтьс¤ л≥карська залежн≥сть ≥ тому рецепти виписуютьс¤ на бланках ‘ є 3.

ƒифен≥н спри¤Ї активному виведенню ≥з нервових кл≥тин ≥он≥в натр≥ю, що знижуЇ збудлив≥сть нейрон≥в ≥ запоб≥гаЇ њх активац≥њ при надходженн≥ до них ≥мпульс≥в ≥з еп≥лептогенного осередку. ѕ≥двищуЇ вм≥ст √јћ  у мозку. ≤з шлунково-кишкового тракту всмоктуЇтьс¤ добре. ћетабол≥зуЇтьс¤ у печ≥нц≥. ” печ≥нц≥ викликаЇ ≥ндукц≥ю м≥кросомальних фермент≥в. Ќе викликаЇ сонливост≥.

ѕоб≥чн≥ ефекти Ц атакс≥¤, тремор, н≥стагм, г≥нг≥в≥т, анем≥¤, остеопат≥¤, дизартр≥¤, диплоп≥¤, тератогенна д≥¤.

ѕри психомоторних припадках застосовують гексам≥дин, хлоракон, дифен≥н, фенобарб≥тал.

 лоназепам активний при вс≥х формах еп≥лепс≥њ, про¤вл¤Ї транкв≥л≥зуючу, релаксуючу, анкс≥ол≥тичну ≥ протисудомну д≥ю, маЇ м≥н≥мальн≥ поб≥чн≥ ефекти.

√ексам≥дин за х≥м≥чною будовою под≥бний до фенобарб≥талу, але менш активний. ћоже викликати атакс≥ю, висипи на шк≥р≥.

’лоракон маЇ виражену протиеп≥лептичну д≥ю. ѕригн≥чуЇ передачу ≥мпульс≥в з п≥рам≥дних ≥ сегментарних спинальних шл¤х≥в на мотонейрони спинного мозку.

 арбамазеп≥н(тегретол, ф≥нлепсин) за х≥м≥чною будовою належить до пох≥дних дибензам≥ну. ѕригн≥чуЇ активн≥сть Na +,  Цјтфази, знижуЇ п≥двищений р≥вень цјћ‘, що лежить в основ≥ механ≥зму протиеп≥лептичноњ д≥њ. ѕеревагою цього препарату Ї те, що протиеп≥лептичний ефект розвиваЇтьс¤ одночасно з позитивною психотропною д≥Їю. «астосовують при великих еп≥лептичних приступах.  арбамазеп≥н под≥бно до фенобарб≥талу викликаЇ ≥ндукц≥ю м≥кросомальних фермент≥в печ≥нки ≥ прискорюЇ руйнуванн¤ багатьох л≥карських засоб≥в (неодикумарин, теоф≥л≥н, пероральн≥ контрацептиви). ѕ≥сл¤ застосуванн¤ карбамазеп≥ну у хворих покращуЇтьс¤ настр≥й, вони стають б≥льш активн≥.

ѕоб≥чн≥ ефекти Ц тривале застосуванн¤ карбамазеп≥ну може призвести до диспепсичних розлад≥в, головного болю, сонливост≥, порушенн¤ акомодац≥њ ≥ пригн≥ченн¤ психомоторних реакц≥й.

Ќатр≥ю вальпроат(конвулекс) використовують при м≥оклон≥чн≥й еп≥лепс≥њ. ≈фективний при великих ≥ малих припадках. —при¤Ї накопиченню у тканин≥ мозку √јћ .

 арбамазеп≥н та вальпроати малотоксичн≥, ≥ при њх застосуванн≥ не порушуютьс¤ п≥знавальн≥ функц≥њ ≥ повед≥нка.

“риметин Ц пох≥дний оксазол≥дину, пригн≥чуЇ пол≥синаптичн≥ рефлекси спинного мозку, знижуЇ лаб≥льн≥сть нейрон≥в, застосовують дл¤ попередженн¤ малих припадк≥в еп≥лепс≥њ.

≈тосуксим≥д за показанн¤ми ≥ застосуванн¤м под≥бний до триметину, але менше токсичний. «астосовують при малих припадках.

ѕри малих еп≥лептичних приступах застосовують також бензод≥азеп≥ни (клоназепам), та препарати вальпроЇвоњ кислоти (натр≥ю вальпроат, депарк≥н).

Ћамотриджин Ц протиеп≥лептична д≥¤ зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок пригн≥ченн¤ потенц≥алзалежних натр≥Ївих канал≥в ≥ вив≥льненн¤ збуджуючоњ глутам≥новоњ кислоти.