ѕсихостимул¤тори

ѕсихостимул¤тори Ц л≥карськ≥ речовини, ¤к≥ в≥дновлюють псих≥чну д≥¤льн≥сть, вивод¤ть њњ ≥з стану пригн≥ченн¤, п≥двищують розумову та ф≥зичну працездатн≥сть, зн≥мають втому. ѕсихостимул¤тори збуджують вс≥ в≥дд≥ли головного мозку.

 ласиф≥кац≥¤ психостимул¤тор≥в:

1. ѕох≥дн≥ фен≥лалк≥лам≥н≥в Ц фенам≥н.

2. ѕох≥дн≥ п≥перидину Ц меридил, п≥р≥дрол.

3. ѕох≥дн≥ сиднон≥м≥ну Ц сиднокарб, сиднофен.

4. ѕох≥дн≥ метилксантину Ц кофењн.

‘енам≥н за х≥м≥чною будовою близький до групи адренал≥ну.

ћехан≥зм психостимулюючоњ д≥њ фенам≥ну по¤снюЇтьс¤ його властив≥стю вив≥льн¤ти ≥з пресинаптичних зак≥нчень норадренал≥н ≥ дофам≥н. ¬ид≥лен≥ таким чином катехолам≥ни стимулюють в≥дпов≥дн≥ рецептори, ¤к≥ Ї в ÷Ќ—.  р≥м того, фенам≥н зменшуЇ зворотний захват норадренал≥ну та дофам≥ну. «буджуючий ефект фенам≥ну позвТ¤зують в основному з його стимулюючим впливом на висх≥дну активуючу ретикул¤рну формац≥ю стовбура головного мозку.

” головному мозку фенам≥н взаЇмод≥Ї з адренорецепторами, збуджуЇ њх (пр¤ма адреном≥метична д≥¤). «буджуючи периферичн≥ альфа- та бета-адренорецептори, фенам≥н приводить до звуженн¤ судин, п≥двищенн¤ артер≥ального тиску, тах≥кард≥њ, розширенн¤ бронх≥в. ѕовторн≥ прийоми можуть спри¤ти розвитку ейфор≥њ та л≥карськоњ залежност≥. «датн≥сть викликати л≥карську залежн≥сть обмежуЇ широке застосуванн¤ фенам≥ну у кл≥н≥ц≥. ’арактерним дл¤ фенам≥ну Ї вплив на травний центр, розм≥щений у г≥поталамус≥. «буджуючи травний центр г≥поталамуса, фенам≥н приводить до пригн≥ченн¤ в≥дчутт¤ голоду (стимулюЇ центр насиченн¤ ).

‘енам≥нопод≥бн≥ (амфетам≥нопод≥бн≥) речовини при прийом≥ всередину зменшують апетит, викликають в≥дчутт¤ свободи, п≥двищенн¤ життЇвоњ енерг≥њ ≥ чудового ф≥зичного самопочутт¤. ÷≥ засоби п≥двищують вив≥льненн¤ дофам≥ну ≥ норадренал≥ну нервовими зак≥нченн¤ми.  окањн пригн≥чуЇ зворотний захват дофам≥ну, про¤вл¤Ї под≥бну д≥ю з амфетам≥ном, тобто Ц психостимулюючу д≥ю.

ѕсихостимул¤тори даного типу викликають л≥карську залежн≥сть ≥ негативно впливом на псих≥ку людини. ѕовторне введенн¤ може викликати стан, ¤кий нагадуЇ гострий приступ шизофрен≥њ.

ћетилендиоксиметамфетам≥н(Уекстаз≥Ф) Ц пох≥дне фенам≥ну (амфетам≥ну), волод≥Ї ¤к психостимулюючим, так ≥ галюциногенним ефектами (останнЇ, очевидно, Ї насл≥дком посиленого вив≥льненн¤ серотон≥ну). «астосовують ¤к зас≥б дл¤ УрозвагиФ, але тривале застосуванн¤ його може призвести до розвитку псих≥чних порушень ≥ гострого п≥двищенн¤ температури т≥ла.

—иднокарб, сиднофен, меридил мають фенам≥нопод≥бну д≥ю. ¬они збуджують адренорецептори мозку. ¬≥д фенам≥ну в≥др≥зн¤ютьс¤ тим, що д≥ючи стимулюючи ÷Ќ—, не впливають на периферичн≥ адренорецептори, тобто у них в≥дсутн¤ периферична адреном≥метична д≥¤. «астосуванн¤ Ц дл¤ стимул¤ц≥њ псих≥чноњ д≥¤льност≥ (при втом≥, зниженн≥ працездатност≥, травмах головного мозку).

 офењн Ц алкалоњд, ¤кий м≥ститьс¤ у листках чаю, нас≥нн≥ кофе, какао. ƒл¤ кофењну характерна психостимулююча та аналептична д≥¤.

ћехан≥зм психостимулюючоњ д≥њ кофењну пол¤гаЇ у п≥дсиленн≥ процес≥в збудженн¤ в кор≥ головного мозку (роботи лаборатор≥њ ≤.ѕ.ѕавлова).

¬плив на вищу нервову д≥¤льн≥сть значною м≥рою залежить в≥д дози кофењну та типу нервовоњ системи. ” малих дозах переважаЇ стимулююча д≥¤, у великих Ц пригн≥чувальна. ѕри цьому сл≥д враховувати, що дл¤ слабого типу нервовоњ д≥¤льност≥ ефект збудженн¤ дос¤гаЇтьс¤ введенн¤м малих доз кофењну, тод≥ ¤к дл¤ сильного типу необх≥дн≥ велик≥ його дози.

«начне м≥сце у фармакодинам≥ц≥ кофењну забезпечуЇ його вплив на серцево-судинну систему, ¤кий складаЇтьс¤ з периферичних та центральних ефект≥в. “ак, кофењн маЇ пр¤му стимулюючу д≥ю на м≥окард, при цьому одночасно збуджуЇ центри блукаючих нерв≥в, ≥ к≥нцевий ефект буде залежати в≥д переваги того чи ≥ншого впливу. ” великих дозах кофењн викликаЇ тах≥кард≥ю (тобто переважаЇ його периферична д≥¤).

—тимулюючи судиноруховий центр, кофењн п≥двищуЇ тонус судин, а при безпосередн≥й д≥њ на гладк≥ мТ¤зи судин зменшуЇ њх тонус.

 оронарн≥ судини п≥д впливом кофењну част≥ше розширюютьс¤ (особливо ¤кщо серцевий виштовх зб≥льшений). –азом ≥з тим мозков≥ судини дещо тон≥зуютьс¤. ќстаннЇ, очевидно, по¤снюЇтьс¤ спри¤тливим впливом кофењну при м≥грен≥. Ќа скелетн≥ мТ¤зи кофењн про¤вл¤Ї стимулюючу д≥ю.

¬плив на артер≥альний тиск залежить ¤к в≥д кард≥отропних, так ≥ в≥д судинних ефект≥в кофењну. якщо артер≥альний тиск нормальний, то кофењн не зм≥нюЇ його або незначно п≥двищуЇ; ¤кщо ж препарат був введений на фон≥ г≥потенз≥њ, то артер≥альний тиск п≥двищуЇтьс¤.

ќсновний обм≥н кофењн п≥двищуЇ. «б≥льшуючи гл≥когенол≥з, викликаЇ г≥пергл≥кем≥ю. ѕ≥двищуЇ л≥пол≥з (вм≥ст жирних кислот у плазм≥ кров≥ зб≥льшуЇтьс¤). ” великих дозах спри¤Ї вив≥льненню адренал≥ну ≥з мозкового шару наднирник≥в.

ѕ≥л впливом кофењну п≥двищуЇтьс¤ секрец≥¤ залоз шлунку, що може мати практичне значенн¤ дл¤ використанн¤ з д≥агностичною метою (оц≥нка зм≥ни функц≥ональноњ активност≥ залоз шлунка Ц при орган≥чних зм≥нах слизовоњ оболонки шлунка секрец≥¤ не п≥двищуЇтьс¤ п≥д впливом кофењну).

 офењн п≥двищуЇ д≥урез, пригн≥чуючи процес реабсорбц≥њ в ниркових канальц¤х ≥он≥в натр≥ю та води.  р≥м того, кофењн розширюЇ судини нирок ≥ зб≥льшуЇ ф≥льтрац≥ю в ниркових клубочках.

ѕри тривалому застосуванн≥ виникаЇ псих≥чна залежн≥сть (тењзм).

«астосовують психостимул¤тори у таких випадках:

1. «а екстремальних умов дл¤ тимчасового п≥двищенн¤ розумовоњ д≥¤льност≥ (фенам≥н).

2. ƒл¤ стимул¤ц≥њ ф≥зичноњ та розумовоњ працездатност≥ (кофењн, сиднокарб, меридил, сиднофен).

3. ѕри нервово-псих≥чних захворюванн¤х з елементами депрес≥њ (сиднокарб, меридил).

4. ѕри порушенн¤х диханн¤ та функц≥њ серцево-судинноњ системи (кофењн).

5. ѕри гострому отруЇнн≥ алкоголем, загальними анестетиками, снод≥йними засобами (кофењн, сиднокарб, меридил).

ѕоб≥чн≥ ефекти Ц нудота, блюванн¤, збудженн¤, безсонн¤, тах≥кард≥¤, аритм≥њ.

ѕсихозом≥метики (галюциногени) Ц диетилам≥д л≥зерг≥новоњ кислоти (Ћ—ƒ) ≥ под≥бн≥ речовини. ¬икликають гостр≥ стани, ¤к≥ характеризуютьс¤ ¤скравими ≥ незвичайними сенсорними в≥дчутт¤ми екстазу ≥ деперсонал≥зац≥њ. ¬ де¤ких випадках при введенн≥ Ћ—ƒ виникають страшн≥ галюцинац≥њ та ≥люз≥њ, в≥дчутт¤ пан≥чного страху. як правило ц≥ ¤вища швидко минають але п≥зн≥ше можуть зТ¤вл¤тис¤ знову. ¬ механ≥зм≥ д≥њ галюциноген≥в бере участь серотон≥нерг≥чна система. Ћ—ƒ ≥нг≥буЇ передачу збудженн¤ в серотон≥нерг≥чних нейронах шовного ¤дра. ѕри в≥дм≥н≥ галюциноген≥в не буваЇ синдрому в≥дм≥ни.

 аннаб≥с (гашиш, марихуана). јктивним компонентом марихуани Ї тетраг≥дроканнаб≥нол, ¤кий волод≥Ї галюциногенним ≥ центральним пригн≥чу вальним ефектом. «астосуванн¤ марихуани викликаЇ ейфор≥ю, релаксац≥ю ≥ благодать. ÷е не шк≥дливий галюциноген, але при тривалому застосуванн≥ до нього може розвиватис¤ л≥карська залежн≥сть. ¬икористанн¤ марихуани може викликати гострий психоз, ¤кий нагадуЇ д≥ю Ћ—ƒ.